Ухвала

від 10.11.2022 по справі 522/20502/14-к

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/20502/14-к

Провадження № 1-кс/522/6634/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2022 року місто Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні заяву адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_5 від розгляду справи №522/20502/14-к,-

ВСТАНОВИВ:

04 листопада 2022 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_5 від розгляду справи №522/20502/14-к за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 135, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 367 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст.135 КК України, та ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

В обґрунтування заяви зазначено, що стороною захисту нещодавно встановлено обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді ОСОБА_5 , що дає підстави заявити відвід судді, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України. Як стало відомо, з 1980 року по 1987 рік суддя ОСОБА_5 навчалася в Міжлиманьській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Біляївського району Одеської області. Суддя навчалася в одному класі з ОСОБА_11 , який загинув під час подій, що відбулися 02 травня 2014 року в Будинку профспілок. Син ОСОБА_11 ОСОБА_12 є потерпілим у даному кримінальному проваджені. Також адвокат зазначив, що у той час, коли суддя ОСОБА_5 навчалася в зазначеній школі, в цьому ж закладі працювала вчителем історії, і, відповідно, вела уроки в судді ОСОБА_5 , мати ОСОБА_11 ОСОБА_13 . Також, ОСОБА_11 перебуваючи на посаді начальника Головного управління капітального будівництва Одеської області державної адміністрації, тісно співпрацював з ОСОБА_5 , яка з 2004 року по 2007 рік займала посаду начальника управління судової адміністрації, в рамках реалізації програми по здійсненню будівельних робіт, робіт з реконструкції та ремонту будівель судів, розташованих на території Одеської області. Отже, на підставі вищевикладеного адвокат стверджує про те, що між ОСОБА_11 , який загинув внаслідок подій, що відбувалися 02.05.2014 року на Куликовому полі та в Будинку профспілок, син якого є потерпілим в кримінальному провадженні, та суддею ОСОБА_5 , як встановлено, були тісні зв`язки, що проявлялися в дружніх стосунках за шкільних років, які згодом перейшли в добрі ділові відносини та теплі відносини між сім`ями в цілому.

В судовому засіданні заявник підтримав подану заяву, просив задовольнити, прокурор залишив заяву на розсуд суду. Суддя ОСОБА_5 надала суду заяву про розгляд заяви без її участі, та відповідно заяви зазначила, що в період з 1980 по 1987 роки навчалася у СШ №30 Біляївського району Одеської області. ЇЇ однокласником був ОСОБА_11 , який загинув 02.05.2014 року та син якого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є потерпілим у кримінальній справі №522/20502/14-к. З ОСОБА_11 у неї були дружні, сімейні та робочі стосунки. Вони активно співпрацювали в галузі відбудови судів Одеської області в 2005-2007 роках, коли ОСОБА_5 перебувала на посаді начальника Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області, а Маркін Вячеслав начальником Управління капітального будівництва Одеської обласної адміністрації. Також ОСОБА_5 працювала на кафедрі історичного факультету ОДУ ім. Мечникова разом з доцентом ОСОБА_14 , син якої загинув 02.05.2014 року під час згаданих у обвинувальному акті подій. Отже, ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є також потерпілою у кримінальній справі №522/20502/14-к.

Заслухавши сторони судового провадження, дослідивши наявні в розпорядженні суду матеріали справи, додані до заяви про відвід, суд виходить з наступного.

Пункт 4 частини 1 статті 75 КПК України передбачає, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

З метою дотримання загальновизнаних інституційних гарантій правосуддя таких як незалежність і безсторонність суду, усунення судді відбувається через самовідвід (самоусунення) або на підставі заяви про відвід, поданої особою, що бере участь у кримінальному провадженні.

Відповідно до частин 3-5 статті 80 КПК України, заява про відвід може бути заявлена як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження; заява про відвід під час судового провадження подається до початку судового розгляду; відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до ч.1 ст.81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Кримінальне процесуальне законодавство висуває загальні вимоги до вмотивованості відводу, тому суд також застосовує практику ЄСПЛ як джерело права.

Суд керується сталою практикою ЄСПЛ в оцінці вмотивованості відводу, зокрема критеріями, що були чітко висвітлені у справі Mironenko та Martenko проти України (Рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року, заява № 4785/02, параграфи 66-71) та в основоположних справах Wettstein проти Швейцарії (Рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року, заява № 33958/96, параграфи 42-44) та Kyprianou проти Кіпру (Рішення ЄСПЛ від 15 грудня 2005 року, заява № 73797, параграфи 119, 121). ЄСПЛ вказав, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Існування неупередженості повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку самого слідчого судді, що означає необхідність встановити, чи мав останній у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував слідчий суддя достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його неупередженості, відповідно до практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

В судовому засіданні з розгляду заяви заявником не повідомлено об`єктивних та достатніх обставин, які б підтверджували те, що поведінка судді свідчить про упередженість при розгляді справи, як і не повідомлено про те, що суддя має певні переконання, які можуть вплинути на його неупередженість.

Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є в цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України», № 33949/02, § 49-52, від 09.11.2006).

Між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

Не зважаючи на те, що поведінка судді не викликає об`єктивних побоювань щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача, однак може бути пов`язана з питанням особистих переконань.

При цьому суд вважає, що у разі не задоволення заявленого відводу та розгляду суддею по суті незалежно від прийнятого рішення, сторона захисту та інші учасники судового розгляду, або інші сторонні спостерігачі, можуть стверджувати, що таке рішення судді, є наслідком його упередженості.

В судовому засіданні встановлено, що у захисника ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_4 є побоювання необ`єктивної позиції судді у даному провадженні, а тому суд, враховуючи, що «інститут відводу» покликаний ліквідувати найменший сумнів у відправленні суддею правосуддя, навіть якщо сумніви є безпідставними, оскільки тут є головним «публічний інтерес», з метою уникнення будь-яких сумнівів у об`єктивності судді у стороннього спостерігача, суд приходить до висновку, що заява про відвід судді ОСОБА_5 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 75, 80, 81 КПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву адвоката ОСОБА_4 задовольнити.

Відвести суддю Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_5 від розгляду справи №522/20502/14-к за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 135, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 367 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст.135 КК України, та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Приморського районного

суду м. Одеси ОСОБА_1