Справа № 190/1321/21
Провадження №2/190/19/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2022 року м.Пятихатки
П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючої судді Кудрявцевої Ю.В.
за участю секретаря Пронської Т.В.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Фермерського господарства «Прогрес», третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору державний реєстратор Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області, про витребування земельної ділянки із незаконного володіння,-
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_3 ,від іменіта вінтересах якоїдіє адвокатКудлай М.О.,звернулася досуду зпозовом до ФГ «Прогрес», в якому просить зобов`язати Селянське (фермерське) господарство «Прогрес» повернути належну їй земельну ділянку сільськогосподарського призначення, загальною площею 5,0303 га, з кадастровим номером 1224584800:01:001:0394; скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про інше речове право від 21 грудня 2015 року за №27299488 про реєстрацію договору оренди землі від 10 грудня 2021 року, зареєстрований Жовтоводським міським управлінням юстиції Дніпропетровської області.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що їй на праві власності належить земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 5,0303 га, з кадастровим номером 1224584800:01:001:0394, яка розташована на території Пальмирівської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, що підтверджується державним актом на право власності на землю серії ІV-ДП 111031. В травні 2020 року їй стало відомо, що нібито 10.12.2015 року між нею та селянським (фермерським) господарством «Прогрес» був укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки, строком на 49 років, який був зареєстрований 21.12.2015 року Жовтоводським міським управлінням юстиції Дніпропетровської області. Оскільки вона не домовлялася з СФГ «Прогрес» щодо істотних умов договору та не підписувала договір оренди земельної ділянки від 10.12.2015 року, вважає даний договір оренди незаконним, підробленим та таким, що має бути визнаний неукладеним, а земельна ділянка повернута із незаконного користування.
14.09.2021 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Фермерського господарства «Прогрес» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки в порядку загального позовного провадження.
22.10.2021 року від представника позивача адвоката Кудлая М.О. надійшла уточнена позовна заява, яка ухвалою суду від 04.11.2021 року прийнята до провадження; до участі у справі залучено в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору державного реєстратора Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області; відповідача ФГ «Прогрес» зобов`язано надати оригінал спірного договору оренди землі та запропоновано відповідачу надати відзив на уточнену позовну заяву.
Під час підготовчого розгляду 11.01.2022 року представник відповідача адвокат Сарма Л.І. пояснила, що надати оригінал договору оренди земельної ділянки, відповідач не має можливості, оскільки він відповідачем втрачений, тому винесено ухвалу про витребування у державного реєстратора Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області оригіналу договору оренди земельної ділянки загальною площею 5,0303 га з кадастровим номером 1224584800:01:001:0394, укладеного 10.12.2015 р. між ОСОБА_3 та СФГ "Прогрес", в зв`язку з чим оголошено перерву в підготовчому засіданні.
18.02.2022 року на адресу суду надійшла копія договору оренди земельної ділянки загальною площею 5,0303 га з кадастровим номером 1224584800:01:001:0394, укладеного 10.12.2015 р. між ОСОБА_3 та СФГ "Прогрес". Засвідчувальний напис на копії договору свідчить про те, що копію виготовлено з реєстраційної справи в електронній формі, яка зберігається в Державному реєстрі речових прав.
Також 18.02.2022 року надійшло клопотання представника третьої особи про розгляд справи у відсутність державного реєстратора виконавчого комітету Жовтоводської міської ради та постановити рішення за матеріалами справи.
27.04.2022 року під час підготовчого судового засідання задоволено клопотання представника позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи. Розгляд справи зупинено.
Згідно листа експертної установи від 24.08.2022 року (а.с.116), - наглядове провадження по виконанню судової почеркознавчої експертизи закрито в зв`язку з відсутністю оригіналу досліджуваного документу.
24.08.2022 року провадження по справі поновлено, по справі призначено підготовчий розгляд на 23.09.2022 року.
23.09.2022 року справу призначено до розгляду по суті.
Заяв по суті спору від сторін не надходило.
Представник позивача адвокат Кудлай М.О. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_3 підтримав, просив позов задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача адвокат Сарма Л.І. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила в задоволенні позову відмовити. Зазначила, що між сторонами існують договірні відносини по оренді землі, про що свідчать платіжні доручення щодо перерахування відповідачем орендної плати позивачу. На підтвердження зазначеного надала для долучення до матеріалів справи копії платіжних доручень та податкові розрахунки за 2016-2020 роки. Таким чином вважає, що договір оренди земельної ділянки між сторонами було укладено належним чином, даний договір діє з 2016 року по теперішній час і є чинним.
Представник позивача просив відмовити в задоволенні клопотання адвоката Сарми Л.І. про долучення до матеріалів справи копій платіжних доручень та податкових доручень, оскільки порушено порядок долучення доказів. Крім того, на його думку ці докази не є належними, оскільки не доводять факт виплати орендної плати саме за спірну земельну ділянку. Зазначив, що договір оренди позивачем не підписувався, а отже не укладався.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
За змістом статей 15 і 16ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 16цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно дост.12ЦПК України,-цивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін. Учасникисправи маютьрівні праващодо здійсненнявсіх процесуальнихправ таобов`язків,передбачених законом. Кожнасторона повиннадовести обставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до частини четвертоїстатті 124 ЗК України, -передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Частиною першоюстатті 626 ЦК Українипередбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з частиною першоюстатті 627 ЦК України, відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина другастатті 792 ЦК України).
Статтею 13 Закону України «Про оренду землі»визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно з частиною першоюстатті 6 Закону України «Про оренду землі»орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбаченихЗемельним кодексом України,Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (частина першастатті 93 ЗК України).
Відповідно до ч.1ст.202ЦК України,правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частинами першою-третьою статті 21Закону України«Про орендуземлі» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, який сформовано 30.08.2021 року (а.с.6-7), - судом встановлено, що 15.12.2015 року Державним реєстратором Жовтоводського міського управління юстиції Дніпропетровської області здійснено державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 5,0303, кадастровий номер 1224584800:01:001:0394, що укладений 10.12.2015 року між Селянським (фермерським) господарством «Прогрес» (орендатор) та ОСОБА_3 (орендодавець).
Згідно копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.8), - Фермерське господарство «Прогрес» є юридичною особою і його керівником являється ОСОБА_4 .
Згідно копії договору оренди земельної ділянки від 10.12.2015 року, яка надана на вимогу суду виконавчим комітетом Жовтоводської міської ради (а.с.67-68), - між ОСОБА_3 та селянським фермерським господарством «Прогрес» укладено договір оренди строком на 49 років.
В зв`язку з тим, що позивач заперечувала щодо підписання нею даного договору, за клопотанням представника позивача по справі було призначено судово-почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено запитання, чи виконаний підпис в договорі оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1224584800:01:001:0394 від 10.12.2015 року в графі «Орендодавець», ОСОБА_3 або іншою особою (а.с.103).
Однак, через відсутність оригіналу досліджуваного документу, проведення експертизи виявилося неможливим, ухвала суду про призначення судово-почеркознавчої експертизи не виконана та повернута до суду разом з матеріалами справи (а.с.116).
При цьому, як стверджує представник відповідача адвокат Сарма Л.І., оригінал договору оренди земельної ділянки, який знаходився у відповідача, втрачений, а у державного реєстратора в наявності мається лише договір в електронному вигляді.
Відповідно до положень ч.4ст.124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
ЗгідноположеньЗакону України «Про оренду землі», договір оренди укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Згідно ч.1, 2ст.207 ЦК України,правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Водночас, ОСОБА_3 заперечує факт підписання нею договору оренди та погодження між сторонами істотних умов вказаного договору.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що у позивача відсутній примірник договору оренди землі, а вжиті нею заходи щодо отримання оригіналу договору оренди землі були безуспішними.
Оскільки позивач стверджує про неукладення договору оренди та на відсутність у неї його примірника, суд вважає, що саме на відповідачів покладається обов`язок представити докази на підтвердження укладення договору оренди.
Відповідач ФГ «Прогрес» обов`язок по наданню оригіналу договору оренди не виконав.
Згідно з частиною першоюстатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першоїстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частинами першою, третьоюстатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Водночас, при вирішенні спору, суд керується положеннями ч.1ст.13 ЦПК України, якою визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З врахуванням того, що відповідач ФГ «Прогрес» не надав суду оригінал спірного договору оренди, який має безпосереднє значення для вирішення цієї справи, а отже і не спростував належними та допустимими доказами тверджень позивача, суд визнає, що договір оренди земельної ділянки не підписувався позивачем у справі.
Частинами 1, 2ст.15 Закону України «Про оренду землі»встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей4-6,11,17,19цьогоЗаконує підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Частина 1ст.15 Закону України «Про оренду землі»кореспондується із положеннями ч.1ст.638 ЦК України, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законом, як істотні.
Водночас, відповідно дост.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостоюст.203 цього кодексу.
Вимогамист.216 ЦК України, встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
Відповідно до ч.1ст.236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Отже, спірний договір оренди землі є неукладеним, однак ФГ «Прогрес» продовжує користування землею, чим порушує права позивачки на користування та розпорядження належним їй майном.
Беручи до уваги викладене, доводи позивача, відсутність відзиву відповідача ФГ «Прогрес» щодо заявлених позовних вимогіз зазначенням доказів, які б спростовували твердження позивача та були б надані відповідно дост.84 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позивач не отримував пропозиції щодо укладення договору оренди землі, не погоджував умови цього договору та не підписував його, а тому не можна вважати, що сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору оренди землі, що передбаченіст.15 Закону України "Про оренду землі".
Згідно з ч.4 cт.263ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, згідно з правовим висновком, висловленим Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.
Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові звернула увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Разом із цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.
У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірного договору в мотивувальній частині судового рішення.
Окрім того, Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявления вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц, від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц, від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, від 11.11.2019 у справі №487/10132/14-ц).
Згідно з ч.1 cт.317ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
За змістом cт.391ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.2 cт.152ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Таким чином, оскільки відповідач користується земельною ділянкою позивача без відповідної правової підстави, оскільки договір оренди землі позивачем не укладалися, то земельна ділянка підлягає поверненню позивачу.
Відповідно до положеньЗакону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Державна реєстрація речових прав та їх обтяжень здійснюється відповідно доЗакону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до cт.2Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цьогоЗакону.
Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Таким чином, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявний запис про право оренди земельної ділянки за відповідачем, який не ґрунтується на укладеному договорі оренди землі, порушує права та законні інтереси позивача на користування та розпорядження земельною ділянкою, то ефективним способом захисту порушених прав позивача є скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди на земельну ділянку за відповідачем, що забезпечить реальне відновлення порушених прав.
Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19.
Згідно зіст.387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
З огляду на те, що спірна земельна ділянка вибула з володіння позивача поза його волею, витребування вказаної земельної ділянки з чужого незаконного володіння відповідає вимогамст.387 ЦК України.
Враховуючи наведене, а також специфіку договорів оренди землі, зокрема те, що при укладені договору, сторонами повинні бути узгодженні всі істотні умови, суд вважає, що порушення прав ОСОБА_3 як власника, у зв`язку із відсутністю договору оренди земельної ділянки, предметом якого є належна їй земельна ділянка, позбавляє можливості позивача вільно розпоряджатися та користуватися її земельною ділянкою, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_3 .
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно дост.141 ЦПК України, у зв`язку з задоволенням позовних вимог ОСОБА_3 , з ФГ «Прогрес» на користь позивача слід стягнути всі понесені нею судові витрати.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.128,141,263-265, 280-283 ЦПК України, суд,
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_3 до Фермерського господарства «Прогрес», третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору державний реєстратор Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області, про витребування земельної ділянки із незаконного володіння, - задовольнити.
Зобов`язати Селянське (фермерське) господарство «Прогрес» повернути ОСОБА_3 земельну ділянку сільськогосподарського призначення, загальною площею 5,0303 га, з кадастровим номером 1224584800:01:001:0394.
Скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про інше речове право від 21 грудня 2015 року за №27299488 про реєстрацію договору оренди землі від 10 грудня 2021 року, зареєстрований Жовтоводським міським управлінням юстиції Дніпропетровської області.
Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Прогрес» на користь ОСОБА_3 понесені нею судові витрати у виді судового збору в сумі 908 гривень та витрат на отримання правової допомоги в сумі 10000 гривен, а всього стягнути 10908 (десять тисяч дев`ятсот вісім) гривень.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Сторони по справі:
Позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: с.Ново Залісся Кам`янського району Дніпропетровської області, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 .
Відповідач Фермерське господарство «Прогрес», код ЄДРПОУ 21906242, юридична адреса: с.Жовтоолександрівка, Кам`янський район, Дніпропетровська область.
Повний текст рішення виготовлено та підписано суддею 11 листопада 2022 року.
Суддя П`ятихатського районного суду
Дніпропетровської області Ю.В.Кудрявцева
Суд | П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 03.11.2022 |
Оприлюднено | 14.11.2022 |
Номер документу | 107255103 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них оренди |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні