Рішення

від 01.11.2022 по справі 23/13-29/451

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2022Справа № 23/13-29/451Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Негоди І.А., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави, в особі Міністерства інфраструктури України

до Державного підприємства "Південна залізниця"

про визнання договору підряду недійсним

Представники:

від прокуратури: Янківський С.В.

від позивача: Шевченко О.В.

від відповідача: не з`явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник Генерального прокурора України звернувся в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв`язку України до Господарського суду міста Києва з позовом до Статутного територіально-галузевого об`єднання "Південна залізниця" та Підприємства "Укрінвопромінвест" про визнання договору підряду недійсним та стягнення 13 000 000 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29 квітня 2004 між СТГО "Південна залізниця" та підприємством "Укрінвопромінвест" укладено договір підряду на проведення оцінки протипожежного стану № П/НФ/041834/НЮ. Проте, цей договір суперечить вимогам ч. 5 ст. 203 ЦК України, згідно з якою правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. У той же час, відповідачі не мали на меті отримання результатів передбачених договором робіт, що підтверджується невідповідністю їх результатів вимогам, що ставляться до такого роду робіт, неправильним визначенням ціни договору, а також тим, що фактично роботи виконувались не підприємством "Укрінвопромінвест", а субпідрядником. Крім того, у підприємства "Укрінвопромінвест" відсутня ліцензія на проведення оцінки протипожежного стану об`єктів, що згідно з ч. 1 ст. 227 ЦК України тягне визнання укладеного відповідачами договору підряду недійсним з поверненням сплачених за договором коштів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2007 р. у справі №23/13 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2007 року та Постановою Вищого господарського суду України від 20.03.2008 р. рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2007 р. залишено без змін.

Постановою Верховного суду України від 12.08.2008 р. задоволено касаційне подання Генерального прокурора України, постанову Вищого господарського суду України від 20.03.2008 р. №23/13, постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2007 р. та рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2007 р. скасовано, і передано справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.09.2008р. прийнято до провадження (суддя Усатенко І.В.) справу №23/13 та присвоєно номер № 23/13-29/451.

У процесі розгляду справи представником відповідача-1 подано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов`язаної з нею справи №31/209-48/306.

Подане клопотання відповідач 2 обґрунтував тим, що предметом розгляду справи №31/209-48/306 є визнання договору підряду на проведення оцінки протипожежного стану № П/НФ/041834/НЮ від 29.04.2004 року укладеного між СТГО "Південна залізниця" та підприємством "Укрінвопромінвест" удаваним правочином, що безпосередньо пов`язаний з розглядом Господарським судом міста Києва справи №23/13-29/451 в якому позовними вимогами Заступника Генерального прокурора України є визнання договору підряду № П/НФ/041834/НЮ від 29.04.2004 року недійсним.

Враховуючи те, що предмет розгляду справи № 23/13-29/451 та справи № 31/209-48/306 безпосередньо пов`язані, а розгляд справи № 23/13-29/451 є неможливим без розгляду останньої, суд ухвалив задовольнити клопотання відповідача-1 та зупинити провадження у справі № 23/13-29/451 до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, а саме № 31/209-48/306 за позовом Статутного територіально-галузевого об`єднання "Південна залізниця" до Підприємства "Укрінвопромінвест" про визнання договору від 29.04.04 № П/НФ-041833/НЮ удаваним правочином, про що виніс відповідну ухвалу від 15.12.2008 року.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 17.07.2012 р., справу №23/13-29/451 за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв`язку України до Статутного територіально-галузевого об`єднання "Південна залізниця", Підприємства "Укрінвопромінвест" про визнання договору підряду недійсним та стягнення 13 000 000,00 грн. передано уповноваженій особі для здійснення повторного автоматичного розподілу, з огляду на те, що суддя Усатенко І.В. перебуває у відпустці по догляду за дитиною.

За результатами повторного автоматичного розподілу справ, справу № 23/13-29/451 передано для розгляду судді Ониськів О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2012р. задоволено самовідвід судді Ониськів О.М., та передано справу № 23/13-29/451 до апарату суду для визначення іншого складу суду.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 19.07.2012 р., справу №23/13-29/451 передано уповноваженій особі для здійснення повторного автоматичного розподілу.

За результатами повторного автоматичного розподілу справ, справу № 23/13-29/451 передано для розгляду судді Картавцевій Ю.В.

Згідно листа ДТГО "Південна залізниця" № НЮ-30/1202, відповідач 1 повідомив суд, що Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2009 провадження у судовій справі № 31/209-48/306 припинено у зв`язку з припиненням державної реєстрації юридичної особи Підприємства "Укрінвопромінвест". Однак, також зазначив, що 02.03.2010р. державним реєстратором скасована реєстраційна дія про припинення юридичної особи Підприємство "Укрінвопромінвест" на підставі постанови Вищого господарського суду України від 22.12.2009 у справі №15/136- б.

Таким чином, фактично, обставини що зумовили зупинення провадження у справі №23/13-29/451 усунуті.

Ухвалою суду від 28.11.2013р. поновлено провадження у справі №23/13-29/451 та призначено розгляд справи на 16.12.2013р.

Ухвалою суду від 16.12.2013 зупинено провадження у справі № 23/13-29/451 до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, а саме, кримінальної справи № 1/756/157/13 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України, що знаходиться в провадженні Оболонського районного суду міста Києва; зобов`язано сторін поінформувати суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження.

07.07.2022 до відділу діловодства суду від Офісу Генерального прокурора надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 23/13-29/451, у зв`язку з тим, що усунуто обставини, що викликали зупинення провадження, а саме, закрито кримінальну справу № 1/756/157/13 у зв`язку з закінченням строків давності.

Листом Господарського суду міста Києва від 13.07.2022 судом запитано належним чином засвідчену копію судового рішення, ухваленого за результатами розгляду кримінальної справи № 1/756/157/13, з відміткою про набрання ним законної сили.

11.08.2022 до відділу діловодства суду від Офісу Генерального прокурора надійшов супровідний лист з додатком - постановою Оболонського районного суду м. Києва від 14.08.2020 у справі №1/756/2/20, яка набрала законної сили 25.08.2020.

Приписами ст. 230 ГПК України передбачено, що провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується.

З наведеного вбачається, що обставини, що зумовили зупинення провадження у справі № 23/13-29/451 усунені, оскільки, судове рішення (постанова) у справі № 1/756/157/13 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України набрала законної сили 25.08.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2022 суд ухвалив: поновити провадження у справі; здійснювати розгляд справи № 23/13-29/451 у порядку загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 13.09.2022.

У підготовче засідання 13.09.2022 прибули представники позивача, прокуратури та відповідача 1, представники відповідача 2 не прибули.

Представником відповідача 1 подано відзив на позовну заяву та клопотання про закриття провадження у справі.

Прокурором подано клопотання про долучення доказів та підтримано клопотання відповідача 1 про закриття провадження у справі.

Представник позивача підтримав клопотання відповідача 1 про закриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З метою належної підготовки справи для розгляду у підготовчому засіданні 13.09.2022 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 27.09.2022.

У підготовче засідання 27.09.2022 прибули представники позивача, прокуратури та відповідача 1, представники відповідача 2 не прибули.

Прокурором подано заяву про долучення доказів.

Представник відповідача 1 підтримав клопотання про закриття провадження у справі, прокурор частково підтримав клопотання відповідача 1 та просив закрити провадження в частині позовних вимог до відповідача 2, представник позивача залишив вирішення питання стосовно зазначеного клопотання на розсуд суду.

Розглянувши клопотання відповідача 1 про закриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач 2 у даній справі - підприємство "УКРІНВОПРОМІНВЕСТ" (ідентифікаційний код: 32586931) є припиненим (дата запису: 27.08.2019, номер запису: 10731170019000746, підстава: судове рішення, атрибути судового рішення: Судове рішення про припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом від 29.07.2019 № 910/8374/17 Господарський суд міста Києва).

Так, ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.07.2019 у справі № 910/8374/17, зокрема, ліквідовано банкрута - підприємство "УКРІНВОПРОМІНВЕСТ" (03067, м. Київ, б-р Івана Лепсе, 4; ідентифікаційний код 32586931) як юридичну особу в зв`язку з банкрутством.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Припинення юридичної особи у зв`язку із її банкрутством не передбачає правонаступництва.

Таким чином, провадження у справі № 23/13-29/451 підлягає закриттю в частині позовних вимог до відповідача 2 - Підприємства "Укрінвопромінвест" на підставі пункту 6 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Поряд з цим, суд не вбачає підстав для закриття провадження у справі № 23/13-29/451 повністю, оскільки, як було встановлено вище, наразі припиненим без можливості правонаступництва є лише відповідач 2, а відтак, клопотання відповідача 1 про закриття провадження у справі підлягає частковому задоволенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2022 суд ухвалив: закрити провадження у справі № 23/13-29/451 за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України до Державного підприємства "Південна залізниця" та Підприємства "Укрінвопромінвест" в частині позовних вимог до відповідача 2 - Підприємства "Укрінвопромінвест".

У підготовчому засіданні 27.09.2022 судом з`ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 01.11.2022.

31.10.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 01.11.2022 прибули представники позивача та прокуратури, представники відповідача у судове засідання не прибули.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення судового засідання, яке обґрунтоване тим, що відповідач не може забезпечити явку представника в судове засідання, оскільки, представник Пономаренко М.А., яка здійснювала представництво інтересів відповідача в даній справі, наразі перебуває на лікарняному, суд відмовив у його задоволенні, оскільки, відповідачем не надано доказів, які підтверджують викладені в клопотанні обставини.

За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 01.11.2022, за відсутності представника відповідача, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.

У судовому засіданні 01.11.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та прокуратури та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

29.04.2004 між Статутним територіально-галузевим об`єднанням «Південна залізниця» та Підприємством «Укрінвопромінвест», яке засноване на власності об`єднання громадян укладено договір підряду на проведення оцінки протипожежного стану №П/НФ/041834/НЮ.

Як вбачається з предмету Договору підряду Підприємство «Укрінвопромінвест» зобов`язалося провести оцінку протипожежного стану комплексів, територій, та об`єктів промислового та непромислового призначення Статутного територіально-галузевого об`єднання «Південна залізниця», а останнє зобов`язалося прийняти і оплатити виконану роботу.

Згідно з п.1.3. Договору підряду для виконання завдання передбачено проведення таких заходів: перевірка дотримання державних норм і правил пожежної безпеки; аналіз передбачених внутрішніми документами координаційних робіт, направлених на ліквідацію пожежної небезпеки; аналіз заходів щодо забезпечення пожежної безпеки; аналіз відповідності положень, інструкцій, інших нормативних актів, що діють в межах підприємства, нормативним актам з пожежної безпеки; аналіз додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил; оцінка забезпечення засобами протипожежного захисту і зв`язку, пожежної техніки, обладнання, інвентарю.

Відповідач на виконання прийнятих зобов`язань сплатив Підприємству «Укрінвопромінвест» обумовлені п.2.2.4 Договору грошові кошти в розмірі 13 000 000 грн.

Підприємство «Укрінвопромінвест» уклало договір підряду на проведення аналізу протипожежного стану від 05.05.2004 № 7/УПА з Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінсент», яке на умовах субпідряду фактично виконало роботи, передбачені договором № П/НФ/041834/НЮ.

Акт про завершення етапу робіт за договором № 7/УПА від 05.05.2004 підписаний між Підприємством «Укрінвопромінвест» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінсент» 27.07.2004.

31.08.2004 Статутним територіально-галузевим об`єднанням «Південна залізниця» та Підприємством «Укрінвопромінвест» було підписано акт приймання-передачі звіту за договором підряду на проведення оцінки протипожежного стану від 29.04.2004р. № П/НФ/041834/НЮ. Згідно з Актом Підприємство виконало, а Об`єднання прийняло роботи, передбачені Договором підряду, у вигляді 10 книг документації стосовно структурних підрозділів відповідача-1 на паперовому носії.

Звертаючись до суду з позовом у даній справі прокуратура зазначила, що договір підряду на проведення оцінки протипожежного стану від 29.04.2004р. № П/НФ/041834/НЮ суперечить вимогам ч. 5 ст. 203 ЦК України, згідно з якою правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. У той же час, відповідачі не мали на меті отримання результатів передбачених договором робіт, що підтверджується невідповідністю їх результатів вимогам, що ставляться до такого роду робіт, неправильним визначенням ціни договору, а також тим, що фактично роботи виконувались не підприємством "Укрінвопромінвест", а субпідрядником. Крім того, у підприємства "Укрінвопромінвест" відсутня ліцензія на проведення оцінки протипожежного стану об`єктів, що згідно з ч. 1 ст. 227 ЦК України тягне визнання укладеного відповідачами договору підряду недійсним з поверненням сплачених за договором коштів.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та, зокрема, зазначає, що договір підряду на проведення оцінки протипожежного стану від 29.04.2004р. № П/НФ/041834/НЮ не є фіктивним, оскільки, сторонами були вчинені дії на виконання спірного правочину, більше того, визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін, тоді-як в матеріалах даної справи докази умислу сторін відсутні. Відповідач зазначає, що фактично сторонами укладено інший договір - договір підряду на проведення аналізу протипожежного стану, отже, до спірного договору (як удаваного) мають бути застосовані правила, які регулюють договір, який сторони насправді мали на увазі при його укладенні - правила щодо договорів на проведення аналізу протипожежного стану.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 234 Цивільного кодексу України передбачено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони, вчиняючи його, знають, що він не буде виконаним. Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. Вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, які встановлені законом для цього виду правочину.

Отже, основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Як встановлено судом, 29.04.2004 між Статутним територіально-галузевим об`єднанням «Південна залізниця» та Підприємством «Укрінвопромінвест», яке засноване на власності об`єднання громадян укладено договір підряду на проведення оцінки протипожежного стану №П/НФ/041834/НЮ.

Відповідно до предмета Договору підряду Підприємство «Укрінвопромінвест» зобов`язалося провести оцінку протипожежного стану комплексів, територій, та об`єктів промислового та непромислового призначення Статутного територіально-галузевого об`єднання «Південна залізниця», а останнє зобов`язалося прийняти і оплатити виконану роботу.

Згідно з п.1.3. Договору підряду для виконання завдання передбачено проведення таких заходів: перевірка дотримання державних норм і правил пожежної безпеки; аналіз передбачених внутрішніми документами координаційних робіт, направлених на ліквідацію пожежної небезпеки; аналіз заходів щодо забезпечення пожежної безпеки; аналіз відповідності положень, інструкцій, інших нормативних актів, що діють в межах підприємства, нормативним актам з пожежної безпеки; аналіз додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил; оцінка забезпечення засобами протипожежного захисту і зв`язку, пожежної техніки, обладнання, інвентарю.

Відповідач на виконання прийнятих зобов`язань сплатив Підприємству «Укрінвопромінвест» обумовлені п.2.2.4 Договору грошові кошти в розмірі 13 000 000 грн.

Підприємство «Укрінвопромінвест» уклало договір підряду на проведення аналізу протипожежного стану від 05.05.2004 № 7/УПА з Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінсент», яке на умовах субпідряду фактично виконало роботи, передбачені договором № П/НФ/041834/НЮ.

Акт про завершення етапу робіт за договором № 7/УПА від 05.05.2004 підписаний між Підприємством «Укрінвопромінвест» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінсент» 27.07.2004.

Відповідно до ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред`являти один одному вимоги, пов`язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п.п. 2.3.3 спірного договору виконавець має право залучати інших фізичних, юридичних осіб та суб`єктів підприємницької діяльності (за умови наявності в них необхідних ліцензій, дозволів, тощо) для забезпечення виконання робіт, визначених предметом договору.

31.08.2004 Статутним територіально-галузевим об`єднанням «Південна залізниця» та Підприємством «Укрінвопромінвест» було підписано акт приймання-передачі звіту за договором підряду на проведення оцінки протипожежного стану від 29.04.2004р. № П/НФ/041834/НЮ. Згідно з Актом Підприємство виконало, а Об`єднання прийняло роботи, передбачені Договором підряду, у вигляді 10 книг документації стосовно структурних підрозділів відповідача-1 на паперовому носії.

Зазначеним вище підтверджується обставини виконання сторонами зобов`язань за договором, а саме, виконання певних робіт за спірним договором та перерахування грошових коштів, що в свою чергу, поряд з відсутністю належних доказів на підтвердження наявності свідомого протиправного умислу сторін при укладанні договору, свідчить про відсутність підстав стверджувати, що договір №П/НФ/041834/НЮ від 29.04.2004 є фіктивним.

Поряд з цим, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, суд погоджується з доводами відповідача про те, що передбачений спірним договором перелік робіт за своїм складом, змістом та характером не є оцінкою протипожежного стану об`єкту, а є характерним для робіт, що пов`язані з проведенням аналізу протипожежного стану об`єкту (об`єктів) за деякими показниками. Фактично виконані роботи за своєю суттю є узагальненим алгоритмом аналізу протипожежного стану будь-якого об`єкту, тобто є аналізом протипожежного стану за деякими певними показниками.

Відтак, доводи щодо відсутності у Підприємства «Укрінвопромінвест» ліцензії на проведення оцінки протипожежного стану об`єктів судом до уваги не беруться, оскільки, по-перше, як встановлено вище, роботи за договором виконувалися Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінсент», а не Підприємством «Укрінвопромінвест», по-друге, як було вказано вище, фактично виконані роботи за своєю суттю є узагальненим алгоритмом аналізу протипожежного стану, а не оцінкою протипожежного стану об`єктів.

Відповідно до статті 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

З аналізу статті 235 ЦК України вбачається, що даною нормою не передбачається можливості застосування інших правових наслідків удаваності правочину, крім поширення на правовідносини сторін норм, що регулюють прихований правочин.

Відтак, встановлення обставини виконання інших робіт, аніж тих, що фактично мали бути виконані в межах укладеного сторонами договору не може бути підставою для визнання такого договору недійсним.

Поряд з цим, суд звертає увагу, також, на наступне.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом статті 15 ЦК України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 ЦК України.

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 зі справи № 912/1856/16, від 14.05.2019 зі справи № 910/11511/18.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права без необхідності подання інших позовів до суду, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Суд зазначає, що враховуючи обставину фактичного виконання спірного договору зі сторони відповідача, а саме перерахування Підприємству «Укрінвопромінвест» грошових коштів за договором, задоволення позовної вимоги про визнання договору підряду на проведення оцінки протипожежного стану від 29.04.2004р. № П/НФ/041834/НЮ недійсним не призведе до поновлення порушених прав, на захист яких було подано позов у даній справі.

Відтак, з огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України до Державного підприємства "Південна залізниця" про визнання договору підряду недійсним задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача покладаються на позивача у зв`язку з відмовою в позові.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 130, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 11.11.2022

Суддя Ю.В. Картавцева