Рішення

від 11.11.2022 по справі 910/15541/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2022 р. Справа № 910/15541/20

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелт-Комплекс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джой Ен Джой»

про стягнення 812616,39 грн

без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріелт-Комплекс» (далі позивач, ТОВ «Ріелт-Комплекс») звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою № 02/101 від 02.10.2020 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джой Ен Джой» (далі відповідач, ТОВ «Джой Ен Джой») про стягнення 812616,39 грн, з яких: 580705,35 грн заборгованості з орендної плати; 19500,00 грн заборгованості з витрат на обслуговування об`єкта оренди; 19877,42 грн заборгованості з витрат на експлуатацію об`єкта оренди; 55454,80 грн заборгованості з компенсації витрат на комунальні послуги; 27945,79 грн неустойки (пені) за несвоєчасну сплату обумовлених договором платежів; 103185,24 грн штрафу за прострочення обумовлених договором платежів понад 45 календарних днів; 5947,79 грн 3% річних від суми боргу.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 06.08.2019 між ТОВ «Ріелт-Комплекс», як орендодавцем, та ТОВ «Джой Ен Джой», як орендарем, укладено договір оренди нежитлового приміщення № 145-147-018. Як зазначив позивач, акт прийому-передачі сторони підписали 26.10.2019, договір уклали на строк до 30.11.2020.

Позивач стверджує, що у 2020 році відповідач взагалі не здійснював будь-яких платежів за договором, за весь період дії договору ухилявся від підписання актів виконаних робіт та актів звірки. З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією про сплату заборгованості, однак, як зазначив позивач, претензія не вручена відповідачеві і повернулась на адресу позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Через канцелярію Господарського суду міста Києва 09.11.2020 від ТОВ «Джой Ен Джой» надійшов відзив № 0311/2 від 03.11.2020 на позовну заяву, у якому відповідач просив суд: застосувати строк позовної давності до позовних вимог ТОВ «Ріелт-Комплекс» про стягнення пені за порушення строків виконання зобов`язання зі сплати орендної плати та витрат на обслуговування об`єкта оренди за перших два місяці оренди, нарахованої за період з 13.08.2019 по 31.08.2019; відмовити ТОВ «Ріелт-Комплекс» в частині стягнення з ТОВ «Джой Ен Джой» заборгованості з орендної плати в розмірі 502579,55 грн, заборгованості з витрат на обслуговування об`єкта оренди в розмірі 16480,65 грн, заборгованості з витрат на експлуатацію об`єкта оренди в розмірі 10630,65 грн, заборгованості з компенсації витрат на комунальні послуги в розмірі 20180,46 грн, неустойки (пені) за несвоєчасну сплату платежів (орендної плати та витрат на обслуговування об`єкта оренди) в розмірі 22253,85 грн, штрафу за прострочення платежів (орендної плати та витрат на обслуговування об`єкта оренди) понад 45 календарних днів в розмірі 86956,21 грн та 3% річних від суми боргу (орендної плати та витрат на обслуговування об`єкта оренди) в розмірі 4053,58 грн.

Обгрунтовуючи заперечення проти позову, відповідач посилався на те, що 26.12.2019 ТОВ «Джой Ен Джой» звернулось до ТОВ «Ріелт-Комплекс» із заявою від 24.12.2019, в якій просило для продовження дії договору оренди з 01.01.2020 зменшити розмір орендної плати на 70% строком на 1 рік, що зумовлено тим, що в ТРК «Аракс» за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с/рада Ходосівська, автодорога Київ-Знам`янка, 25 км+250 м, майже відсутні відвідувачі, що спричинює ТОВ «Джой Ен Джой» значні збитки. За твердженнями відповідача, всупереч вимог п. 2.1.5 договору оренди ТОВ «Ріелт-Комплекс» не надало відповідь на вказану заяву про зменшення розміру орендної плати.

Крім того, як зазначив відповідач, враховуючи введення на всій території України карантину та заборону роботи торговельно-розважальних центрів, в період із 17.03.2020 ТРК «Аракс» фактично не працював, у зв`язку з чим ТОВ «Джой Ен Джой» об`єктивно не мало можливості користуватися орендованим приміщенням з 17.03.2020. Відповідач стверджує, що ТОВ «Джой Ен Джой» на підставі пунктів 5.11 та 9.4 договору повідомило ТОВ «Ріелт-Комплекс» про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 145-147-018 від 06.08.2019 із 17.05.2020, оскільки між ТОВ «Джой Ен Джой» та ТОВ «Ріелт-Комплекс» не досягнуто згоди щодо зменшення розміру орендної плати. Відповідач зазначив, що станом на 17.05.2020 ТОВ «Ріелт-Комплекс» ігнорує всі звернення ТОВ «Джой Ен Джой», відмовляється підписати акт приймання-передачі орендованого приміщення, блокує вивезення належного ТОВ «Джой Ен Джой» майна

Окремо відповідач зауважив на те, що ТОВ «Джой Ен Джой» 19.10.2020 звернулось до Господарського суду Київської області із позовом до ТОВ «Ріелт-Комплекс» про визнання припиненим договору оренди нежитлового приміщення № 145-147-018 від 06.08.2019 з 17.05.2020. Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.10.2020 відкрито провадження у справі № 911/3036/20 за вказаним позовом.

Вважаючи неправильним розрахунок сум, що заявив до стягнення позивач, відповідач у відзиві навів власний розрахунок передбачених договором платежів та інших спірних нарахувань.

Через канцелярію Господарського суду міста Києва 16.11.2020 від ТОВ «Ріелт-Комплекс» надійшла відповідь № 13/11 від 13.11.2020 на відзив, у якій позивач не визнає заперечення ТОВ «Джой Ен Джой», викладені у відзиві.

Мотивуючи свою позицію, позивач зазначає, що відповідно до умов договору № 145-147-018 від 06.08.2019, в період дії цього договору, але не більше одного разу на рік, орендодавець має право в односторонньому порядку змінити розмір орендної плати. Відмова орендаря узгодити новий розмір орендної плати та підписати додаткову угоду є підставою для орендодавця достроково припинити дію договору. Позивач також звертає увагу на те, що у разі недосягнення згоди щодо відповідної зміни розміру орендної плати, кожна із сторін має право розірвати договір. Проте, на думку позивача, відповідач своїм підписом на договорі № 1-11.05.2020 від 11.05.2020 про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення № 145-147-018 від 06.08.2019, який встановлює знижку орендареві на період з 11.05.2020 по 31.05.2020, підтверджує користування об`єктом оренди та, відповідно, дію договору оренди після 17.05.2020.

Також позивач вважає, що для звільнення відповідача від виконання зобов`язань за договором оренди на період карантину з 17.03.2020 по 10.05.2020 необхідна наявність відповідного сертифікату Торгово-промислової палати України. Незважаючи на відсутність такого сертифікату, ТОВ «Ріелт-Комплекс» звільнило ТОВ «Джой Ен Джой» від сплати орендних платежів за договором оренди за період вимушеного зупинення ТРЦ з 17.03.2020 по 10.05.2020. Крім того позивач зауважив, що ТОВ «Ріелт-Комплекс» надало ТОВ «Джой Ен Джой» знижку у лютому 2020 року, що, на думку позивача, підтверджується долученими до відповіді на відзив додатковою угодою № 1-20.01.2020 від 20.01.2020 про внесення змін до договору оренди та договором № 1-11.05.2020 від 11.05.2020 про внесення змін до договору оренди.

Крім іншого позивач зазначив, що ТОВ «Ріелт-Комплекс» за власною ініціативою не обмежувало протягом дії договору працівникам ТОВ «Джой Ен Джой» доступ до об`єкта оренди з метою здійснення господарської діяльності на орендованій площі. Зазначене, на думку позивача, не доведено жодними доказами.

Через канцелярію Господарського суду міста Києва 19.11.2020 відповідач подав заяву № 1811/3 від 18.11.2020 про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог у справі.

Через канцелярію Господарського суду міста Києва 27.11.2020 від ТОВ «Джой Ен Джой» надійшли заперечення № 2311 від 23.11.2020 на відповідь на відзив.

Зокрема, відповідач зазначив, що надані позивачем до суду копії додаткової угоди № 1-20.01.2020 від 20.01.2020 та договору № 1-11.05.2020 від 11.05.2020 про внесення змін жодним чином не можуть свідчити про те, що сторони досягли згоди щодо зміни розміру орендної плати, про яку просив відповідач у своїй заяві від 24.12.2019.

Відповідач вважає, що доводи позивача, що саме відповідач у зв`язку із неможливістю виконання ним договірних зобов`язань в період з 17.03.2020 по 10.05.2020 повинен був підтвердити форс-мажорні обставини сертифікатом торгово-промислової палати є хибними. Відповідач стверджує, що позивач з 17.03.2020 по 10.05.2020 обмежив право відповідача користуватись об`єктом оренди та не повідомляв про неможливість виконання ним своїх зобов`язань за договором оренди в частині надання в орендне користування відповідачу об`єкта оренди внаслідок обставин непереборної сили.

Той факт, що позивач обмежив відповідачу доступ до об`єкта оренди, на думку відповідача, підтверджується листами ТОВ «Джой Ен Джой», які містяться у матеріалах справи.

Через канцелярію Господарського суду міста Києва 07.12.2020 від ТОВ «Ріелт-Комплекс» надійшло додаткове пояснення № 03/12-1 від 03.12.2020 щодо заперечення на відповідь на відзив, де, серед іншого, позивач зауважив на те, що, окрім припущень, відповідач не навів жодного доказу щодо обмеження доступу відповідача до орендованого приміщення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2021, зокрема, зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 911/3036/20 за позовом ТОВ «Джой Ен Джой» до ТОВ «Ріелт-Комплекс» про визнання припиненим договору оренди нежитлового приміщення № 145-147-018 від 06.08.2019 із 17.05.2020.

Через канцелярію Господарського суду міста Києва 03.02.2021 від ТОВ «Джой Ен Джой» надійшло клопотання № 0202/3 від 02.02.2021, у якому відповідач просив суд у разі ухвалення рішення про відмову у задоволенні позовних вимог стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн.

Через канцелярію Господарського суду міста Києва 08.07.2022 від ТОВ «Ріелт-Комплекс» надійшло клопотання № 04/07-2022 від 04.07.2022 про поновлення провадження у справі та передачу справи за виключною підсудністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2022 поновлено провадження у справі та передано справу за встановленою підсудністю до Господарського суду Київської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2022 справу № 910/15541/20 передано на розгляд судді Щоткіну О.В.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.08.2022 вказану справу прийнято до провадження.

Через канцелярію Господарського суду Київської області 05.09.2022 ТОВ «Джой Ен Джой» подало клопотання № 0509/3 від 05.09.2022 про долучення доказів до матеріалів справи, у якому відповідач просить суд визнати поважними причини неподання до суду у встановлений Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України) строк та поновити строк на подання до суду: листа Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ІСС UKRAINE) від 24.03.2021 № 106; сертифікату Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ІСС UKRAINE) № 20210318/ФМ-4 від 18.03.2021 про форс-мажорні обставини (обставини непоборної сили); сертифікату Торгово-промислової палати України № 3100-21-0777 від 16.09.2021 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). Також відповідач просить суд долучити ці докази до матеріалів справи і прийняти їх до розгляду.

Відповідач зазначає, що оскільки ТОВ «Джой Ен Джой» отримало сертифікат Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ІСС UKRAINE) № 20210318/ФМ-4 від 18.03.2021 про форс-мажорні обставини (обставини непоборної сили) лише у березні 2021 року, а сертифікат Торгово-промислової палати України № 3100-21-0777 від 16.09.2021 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) лише 17.09.2021, відповідач не мав об`єктивної можливості подати вказані докази разом з відзивом.

Так, за приписами статті 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи

Відповідно до висновку щодо застосування, зокрема, статті 80 ГПК України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку відповідача).

Подаючи указані вище докази, відповідач обґрунтував неможливість подання їх до суду разом з відзивом з причин, що такі (докази) не існували на момент підготовки відзиву. Також до клопотання № 0509/3 від 05.09.2022 відповідач долучив документи, які підтверджують відправлення відповідних доказів позивачу.

Суд, з урахуванням наведеного вище, дійшов висновку про задоволення клопотання ТОВ «Джой Ен Джой» № 0509/3 від 05.09.2022 про долучення доказів до матеріалів справи.

При цьому суд звертає увагу, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Крім того жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Через канцелярію суду 13.09.2022 ТОВ «Джой Ен Джой» подало клопотання № 1309/2 від 13.09.2022, у якому просить суд у разі ухвалення рішення про відмову у задоволенні позовних вимог або часткове задоволення позову у цій справі стягнути з ТОВ «Ріелт-Комплекс» на користь ТОВ «Джой Ен Джой» понесені останнім витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн.

Через канцелярію суду 13.09.2022 відповідач подав письмові пояснення № 1309/1 від 13.09.2022, у яких, зокрема, зауважив на те, що зміст положень договору оренди та вимоги статті 762 Цивільного кодексу України свідчать про те, що ТОВ «Джой Ен Джой», як орендар, здійснює плату (орендну плату, оплачує витрати на обслуговування об`єкта оренди, витрати на комунальні послуги та експлуатацію об`єкта оренди) лише за фактичне користування орендованим приміщенням.

Відповідач вважає, що оскільки з 17.03.2020 ТОВ «Джой Ен Джой», з незалежних від нього обставин, припинило фактичне користування орендованим приміщенням, а також той факт, що з 17.05.2020 договір оренди є припиненим, то у ТОВ «Джой Ен Джой» відсутній обов`язок сплачувати за цим договором орендну плату, витрати на обслуговування об`єкта оренди, витрати на комунальні послуги та експлуатацію об`єкта оренди за період після 17.03.2020.

Така позиція відповідача аргументована, у тому числі, наявністю сертифікату Торгово-промислової палати України № 3100-21-0777 від 16.09.2021 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким, за твердженнями відповідача, засвідчено настання обставин форс-мажору (обставин непереборної сили) щодо неможливості використання ТОВ «Джой Ен Джой» об`єкта оренди. Факт припинення з 17.05.2020 договору оренди, як зауважив відповідач, встановлено постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 у справі № 911/3036/20.

Через канцелярію суду 22.09.2022 від ТОВ «Ріелт-Комплекс» надійшла заява № 19/09-2022 від 19.09.2022 про зменшення розміру позовних вимог, у якій позивач просить суд зменшити розмір позовних вимог згідно з розрахунком заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 145-147-018 від 06.08.2019 станом на 17.05.2020. За розрахунком позивача, доданим до заяви № 19/09-2022 від 19.09.2022, станом на 17.05.2020 загальна сума заборгованості становить 213844,50 грн.

Зміст прохальної частини вказаної заяви свідчить про те, що позивач не зазначив які саме вимоги включені в загальну суму боргу в розмірі 213844,50 грн (основний борг, штрафні санкції тощо), проте із долученого до заяви розрахунку заборгованості за договором оренди суд установив, що спірна сума включає в себе: заборгованість з орендної плати 87460,65 грн; заборгованість з витрат на обслуговування об`єкта оренди 6919,50 грн; заборгованість з витрат на експлуатацію об`єкта оренди 13146,77 грн; заборгованість з компенсації витрат на комунальні послуги 39858,13 грн; інфляційні втрати, нараховані у зв`язку з простроченням платежів з орендної плати, 7339,23 грн; пеня за прострочення платежів з орендної плати 21147,78 грн; інфляційні втрати, нараховані у зв`язку з простроченням платежів з витрат на обслуговування об`єкта оренди, 345,73 грн; пеня за прострочення платежів з витрат на обслуговування об`єкта оренди 787,46 грн; штраф за прострочення платежів з орендної плати 17492,13 грн; штраф за прострочення платежів з витрат на обслуговування об`єкта оренди 1383,87 грн; штраф за прострочення платежів з витрат на експлуатацію об`єкта оренди 2629,35 грн; штраф за прострочення платежів з компенсації витрат на комунальні послуги 7971,63 грн; 3% річних за прострочення платежів з орендної плати 2871,41 грн; 3% річних за прострочення платежів з витрат на обслуговування об`єкта оренди 214,59 грн.

Зазначений розрахунок також свідчить про те, що позивач включив до сум, які стягуються, інфляційні втрати, нараховані за прострочення платежів з орендної плати та витрат на обслуговування об`єкта оренди, які не були заявлені під час подання позовної заяви № 02/101 від 02.10.2020.

Проаналізувавши заяву ТОВ «Ріелт-Комплекс» № 19/09-2022 від 19.09.2022 про зменшення розміру позовних вимог, суд установив, що остання за своєю правовою природою є заявою про зменшення розміру позовних вимог та зміну предмета позову.

За приписами статті 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Справа № 910/15541/20 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, тобто без проведення судового засідання, про що зазначено в ухвалі про відкриття провадження у цій справі.

Згідно із частиною першою статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Частиною другою статті 252 ГПК України визначено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться (частина третя статті 252 ГПК України).

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 32 ГПК України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Провадження у цій справі відкрито ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2020, а отже, на підставі приписів частини другої статті 252 ГПК України, розгляд справи по суті розпочався 19.11.2020.

Також, зважаючи на те, Господарський суд міста Києва ухвалою від 15.07.2022 передав справу № 910/15541/20 за встановленою підсудністю до Господарського суду Київської області, у справі відбулась зміна складу суду на стадії розгляду справи по суті.

Оскільки при розгляді справи у порядку спрощеного провадження підготовче засідання не проводиться Господарський суд Київської області, керуючись приписами частини чотирнадцятої статті 32 ГПК України, повторно розпочав розгляд справи по суті.

Відповідно до статті 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом.

Стаття 118 ГПК України визначає наслідки пропуску процесуальних строків. Так, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на те, що позивач подав до суду заяву № 19/09-2022 від 19.09.2022 про зменшення розміру позовних вимог, яка також одночасно є заявою про зміну предмета позову, після закінчення встановленого законом строку на її подання, на стадії розгляду справи по суті, без обгрунтування поважності причин неможливості вчинення відповідної процесуальної дії у встановлений законом строк, суд, керуючись приписами статті 118 ГПК України залишив таку заяву без розгляду.

Також, разом із заявою № 19/09-2022 від 19.09.2022 про зменшення розміру позовних вимог, 22.09.2022 від ТОВ «Ріелт-Комплекс» до суду надійшли пояснення № 19/09-2022-1 від 19.09.2022 щодо змісту клопотання ТОВ «Джой Ен Джой» № 0509/3 від 05.09.2022 про долучення доказів до матеріалів справи, за змістом яких позивач вважає, що суд не повинен брати до уваги доводи відповідача, наведені у клопотання № 0509/3 від 05.09.2022.

Мотивуючи свою позицію щодо наданого відповідачем сертифікату Торгово-промислової палати України № 3100-21-0777 від 16.09.2021 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), позивач зауважує на те, що форс-мажор є підставою саме для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, а не звільнення від виконання зобов`язання як такого. Крім того позивач просить суд прийняти до уваги те, що у період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, було заборонено лише приймання відвідувачів у ТРЦ.

При цьому, за твердженнями позивача, ТОВ «Ріелт-Комплекс» виконувало власні зобов`язання за договором оренди в частині надання права користування приміщенням:

- доступ до орендованого приміщення відповідачу не був обмежений;

- онлайн-торгівля також не була обмежена;

- відповідно до умов пункту 1.1 договору оренди «Цільове призначення об`єкта оренди виключно: для зберігання й торгівлі продовольчими/непродовольчими товарами». В орендованому приміщенні зберігались меблі відповідача та не була обмежена можливість здійснення онлайн-торгівлі, зокрема, за допомогою мережі «Інтернет». Позивач не обмежував доступ до майна відповідачу в орендоване приміщення;

- ТОВ «Джой Ен Джой» було звільнено від сплати орендних платежів за договором оренди за період з 17.03.2020 по 10.05.2020 за окремим договором, тобто, за письмовою домовленістю сторін.

Крім того, на думку позивача, навіть якщо б ТОВ «Джой Ен Джой» не було звільнено від орендної плати за домовленістю сторін, одна лише заборона приймання відвідувачів у торговельно-розважальних центрах не може однозначно засвідчувати, що у період такої заборони існує неможливість використання такого нерухомого майна відповідно до мети договору, яка не обмежується лише безпосередньою фізичною присутністю відвідувачів в орендованому приміщенні, а отже ця обставина, на переконання позивача, не є абсолютною самостійною підставою для застосування норми частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України.

Також позивач надав пояснення щодо наданого відповідачем сертифікату Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ІСС UKRAINE) № 20210318/ФМ-4 від 18.03.2021 про форс-мажорні обставини (обставини непоборної сили).

Позивач звертає увагу на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 30.05.2022, яке набрало законної сили 23.06.2022, встановлено, що Асоціація «Українського національного комітету Міжнародної торгової палати» (ІСС UKRAINE) не має права засвідчення форс-мажорних обставин, оскільки таким правом наділені виключно торгово-промислові палати, створені відповідно до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні».

Через канцелярію суду 30.09.2022 від ТОВ «Ріелт-Комплекс» надійшли пояснення № 26/09-2022 від 26.09.2022 щодо змісту письмових пояснень ТОВ «Джой Ен Джой» від 13.09.2022 № 1309/1, за змістом яких, зокрема, позивач вважає, що витрати на експлуатацію об`єкта оренди та витрати на обслуговування об`єкта оренди не є платою за користування орендованим майном (платою за найм, оренду) ні за своєю суттю, ні за визначенням, та підлягають нарахуванню, зокрема, за період із 17.03.2020 (початок дії карантину) по 17.05.2020 (дата розірвання договору оренди згідно з рішенням суду).

Щодо застосування строку позовної давності (спеціальної позовної давності) при нарахуванні неустойки за перші два місяці оренди, заявленого відповідачем, позивач, посилаючись на пункт 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, яким визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину, зауважив на те, що строк позовної давності припав на строк дії карантину, тому, на думку позивача, заява відповідача про застосування строку позовної давності не підлягає задоволенню.

Також 30.09.2022 від ТОВ «Ріелт-Комплекс» надійшло до суду клопотання № 26/09-2022/1 від 26.09.2022 про зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Через канцелярію суду 03.11.2022 від ТОВ «Ріелт-Комплекс» надійшло додаткове пояснення № 2/10-22 від 28.10.2022 щодо позовних вимог у справі, у якому позивач просив взяти до уваги, що у відзиві на позовну заяву ТОВ «Джой Ен Джой» погодилось з розміром заборгованості за договором оренди на суму 149481,44 грн (з урахуванням штрафних санкцій) і, таким чином, не заперечує факт користування орендованим приміщенням.

Відповідно до частини восьмої статті 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із частиною четвертою статті 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ «Ріелт-Комплекс» (орендодавець) та ТОВ «Джой Ен Джой» (орендар) 06.08.2019 укладено договір оренди нежитлового приміщення № 145-147-018 (далі договір № 145-147-018).

З метою однакового розуміння та тлумачення умов договору № 145-147-018, його сторони домовились визначити наступні терміни, зокрема:

- дата початку орендного користування дата, з якої починає обчислюватись початок строку оренди, тобто дата прийняття орендарем об`єкту оренди за актом прийому-передачі (акт прийому-передачі) за встановленою орендодавцем формою, відповідно до умов цього договору;

- об`єкт оренди частина будівлі ТРЦ (відділ по торгівлі продовольчими/непродовольчими товарами), яка може бути не обмежена або не повністю обмежена стінами; розташована згідно плану (додаток № 1 до даного договору) із визначенням розмірів та меж, площею, що включає в себе площу конструктивних елементів та систем забезпечення будівлі, в якій розміщений об`єкт оренди. Детальний опис об`єкта оренди наведений у п. 1.1 даного договору;

- ТРЦ торгівельно-розважальний комплекс, за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с/рада Ходосівська, автодорога Київ-Знам`янка, 25 км + 250 м і є цілісним майновим комплексом, що має власну необхідну інфраструктуру, що дозволяє орендареві використовувати об`єкт оренди й здійснювати в ньому свою діяльність відповідно до мети і умов даного договору.

За умовами п. 1.1 договору № 145-147-018 орендодавець зобов`язується передати, а орендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування частину нежитлового приміщення на умовах цього договору. Загальна площа, вартість 1 кв. м об`єкта оренди та план розміщення об`єкта оренди наведені у додатку № 1 до цього договору. Цільове призначення об`єкта оренди виключно: для зберігання й торгівлі продовольчими/непродовольчими товарами, асортимент яких надається орендодавцю за формою, згідно додатку № 2 до цього договору.

Пунктом 1.2 договору № 145-147-018 визначено мету оренди: ведення господарської діяльності відповідно до статутних цілей орендаря із дотриманням Правил внутрішнього розпорядку ТРК «Аракс» (додаток № 5 до цього договору).

Відповідно до статті 3 договору № 145-147-018 останній вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до закінчення строку оренди. Строк оренди починає свій перебіг з дати підписання акта прийому-передачі об`єкта в оренду та закінчується 30.11.2020.

Об`єкт оренди передається орендарю в орендне користування на підставі акту прийому-передачі, в якому можу вказуватись опис технічного стану, кінцевий розмір площі, місце розташування об`єкту оренди на поверховому плані і технічній специфікації ТРЦ. Акт прийому-передачі складається і підписується сторонами на дату початку користування об`єктом оренди (п. 4.1 договору № 145-147-018).

За змістом п. 4.7 договору № 145-147-018 сторони дійшли згоди, що до передачі об`єкта оренди в орендне користування орендарю на підставі акту прийому-передачі (пункт 4.1 цього договору), орендодавець передає, а орендар приймає об`єкт оренди для проведення опоряджувальних робіт за відповідним актом встановленої орендодавцем форми.

У статті 5 договору № 145-147-018 сторони погодили орендну плату, інші платежі та порядок розрахунків, зокрема:

- орендна плата за місяць оренди складається з плати за користування частиною нежитлового приміщення, та визначається в додатку № 4, який є невід`ємною частиною даного договору (пункт 5.1);

- орендна плата та витрати на обслуговування об`єкта оренди сплачуються орендарем за 2 місяці наперед. Поточні розрахунки з орендної плати та витрат на обслуговування об`єкта оренди здійснюються до 20 (двадцятого) числа кожного місяця. Зобов`язання орендаря з оплати оренди та витрат на обслуговування об`єкта оренди вважаються виконаними, якщо на 20 (двадцяте) число кожного місяця орендарем сплачено орендну плату та витрати на обслуговування об`єкта оренди за поточний місяць та 2 (два) наступні місяці оренди, в межах строку дії цього договору. Орендна плата та витрати на обслуговування об`єкта оренди за перших два місяці оренди сплачується орендарем на рахунок орендодавця на протязі 5-ти календарних днів з моменту підписання даного договору (пункт 5.3);

- орендна плата нараховується орендареві щомісячно в останній календарний день місяця починаючи з дати підписання сторонами акту прийому-передачі об`єкта оренди. Зарахування орендної плати за поточний місяць оренди здійснюється орендодавцем в останній календарний день цього місяця із суми попередньо сплаченої орендарем, відповідно до п. 5.3 цього договору. Календарний місяць оренди починається першого числа та закінчується останнім числом календарного місяця. У випадку, якщо дата початку перебігу строку оренди не припадає на перше число календарного місяця, то орендна плата нараховується за фактичну кількість днів оренди в першому (неповному) календарному місяці (пункт 5.4);

- у разі необхідності визначення розміру орендної плати, а також інших платежів за даним договором, за певну кількість днів, розмір орендної плати, а також інших платежів за один день визначається шляхом ділення розміру орендної плати, а також інших платежів, за відповідний місяць на кількість календарних днів у ньому. При підготовці розрахунку орендної оплати за другий календарний місяць оренди, розмір орендної плати зменшується на кількість днів першого календарного місяця оренди, які наступили до дня, з якого почав обчислюватися строк оренди (пункт 5.6);

- орендар повинен протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунків від орендодавця компенсувати витрати на експлуатацію об`єкта оренди та витрати на комунальні послуги, якими він користується (електроенергія, водопостачання, опалення й т.д.), та витрати на комунальні послуги, які споживають відвідувачі в місцях загального користування та які розподіляються між всіма орендарями ТРЦ пропорційно площі об`єкту оренди до загальної площі ТРЦ, з дати підписання акту прийому-передачі (пункт 5.7);

- орендар зобов`язується оплачувати орендодавцеві: витрати на експлуатацію об`єкта оренди в порядку, розмірі та на умовах, передбачених додатком № 3 до цього договору; витрати на обслуговування об`єкта оренди в порядку, розмірі та на умовах, передбачених додатком № 4 до цього договору (пункт 5.15).

Пунктом 10.2 договору № 145-147-018 передбачено, що у випадку несвоєчасної або не в повному обсязі оплати орендарем орендної плати, витрат на експлуатацію об`єкта оренди, витрат на обслуговування об`єкта оренди, компенсації комунальних платежів та будь-яких інших платежів на користь орендодавця, які передбачені умовами цього договору, орендар сплачує орендодавцеві неустойку у формі пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми, оплата якої прострочена, за кожен день прострочення без обмеження строку. Крім цього, до орендаря застосовується додаткова відповідальність за прострочення виконання вищезазначених грошових зобов`язань, якщо період прострочення перевищує 45 (сорок п`ять) календарних днів. В такому випадку орендар зобов`язаний сплатити орендодавцеві штраф у розмірі 20% від простроченої суми грошового зобов`язання.

У статті 11 договору № 145-147-018 сторони обумовили обставини, що виключають відповідальність.

Так, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань, передбачених даним договором у випадку, якщо це сталось внаслідок обставин непереборної сили, які безпосередньо вплинули на виконання даного договору. Під такими обставинами в даному договорі слід розуміти будь-які обставини, що виникли поза воле або всупереч бажанням сторін, і які неможливо передбачити або уникнути, включаючи: прийняті органами державної влади і місцевого самоврядування рішення, військові дії, суспільні заворушення, природні катаклізми, епідемії, пожежі, повені, підтверджені документально відповідними компетентними органами (пункт 11.1).

Сторона, яка не має можливості належним чином виконувати свої зобов`язання по даному договору зобов`язана негайно, а у випадку неможливості негайно, після того як це стане можливим, повідомити іншу сторону про існуючі для цього перешкоди (обставини, що виключають її відповідальність) (пункт 11.2).

Якщо обставини, що виключають відповідальність діють більш 1 (одного) місяця, будь-яка із сторін вправі розірвати даний договір в односторонньому порядку, шляхом направлення письмового повідомлення іншій стороні за 30 (тридцять) календарних днів до дати такого розірвання (пункт11.3).

Додатком № 1 до договору № 145-147-018 визначено, що площа об`єкта оренди ТОВ «Джой Ен Джой» складає 195,00 кв. м.

Згідно з додатком № 2 до договору № 145-147-018 орендар здійснює продаж наступного товару м`які меблі торгової марки JOY N JOY.

У додатку № 3 до договору № 145-147-018 сторони обумовили, зокрема, порядок розрахунку комунальних платежів, що підлягає до оплати орендарем, а також визначили розмір витрат на експлуатацію об`єкта оренди 10,00 грн з ПДВ за один квадратний метр об`єкта оренди на місяць, які мають сплачуватись в порядку, строки та на умовах, передбачених пунктом 5.7 цього договору.

У додатку № 4 до договору № 145-147-018 визначено розмір орендної плати, витрат на обслуговування та порядок розрахунків.

Зокрема, відповідно до пункту 1 додатку № 4 орендар зобов`язаний вносити плату за користування об`єктом оренди та витрати на обслуговування об`єкта оренди, в розмірах і в строки, обумовлені пунктом 5.3 договору оренди. Водночас у цьому пункті передбачено обов`язок орендаря оплатити орендну плату і витрати на обслуговування та утримання за 1-й і 2-й місяці оренди протягом перших 5-ти днів з моменту підписання договору.

Пунктом 2 додатку № 4 до договору № 145-147-018 обумовлено, що розмір орендної плати за один календарний місяць, визначається як сума в гривнях, розрахована за формулою:

Орендна плата = Орендна ставка*Індекс К*Площа об`єкта оренди, де

2.1. Орендна ставка становить: 372,00 грн з ПДВ, за один метр квадратний.

2.2. Індекс К співвідношення встановленого Національним банком України офіційного курсу гривні до долара США на 01 число місяця, в якому виставляється рахунок до встановленого Національним банком України офіційного курсу гривні до долара США на дату укладання договору оренди № 145-147-018 від 06.08.2019 (станом на 06.08.2019 офіційний курс гривні до долара США становить 25.735045 грн за один долар США) за умови, що значення зазначеного співвідношення є більше ніж одиниця. Індекс К не застосовується, якщо його значення менше одиниці).

2.3. Площа об`єкта оренди уточнена на дату підписання акту прийому-передачі приміщення в оренду.

Розмір витрат на обслуговування об`єкта оренди складає 10,00 грн з ПДВ за один квадратний метр об`єкта оренди на місяць (пункт 4 додатку № 4).

Відповідно до Правил внутрішнього розпорядку ТРК «Аракс», які викладені в додатку № 5 до договору № 145-147-018, початок роботи ТРЦ для орендарів (персоналу орендарів) 09:40, закінчення 20:00. Для відвідувачів ТРЦ відкрито з 10:00 до 20:00 без вихідних (розділ 1 Правил).

Сторони 26.10.2019 підписали акт № 1 прийому-передачі нежитлового приміщення в орендне користування за договором № 145-147-018, у якому домовились, зокрема, що орендна плата починає нараховуватися з 26.10.2019.

В рамках договору № 145-147-018 орендар перерахував на рахунок орендодавця грошові кошти в загальному розмірі 237887,42 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: від 12.08.2019 № 8 на суму 9500,00 грн (призначення платежу передплата по оренді приміщення за перший місяць оренди); від 31.08.2019 № 73 на суму 72540,00 грн (призначення платежу оренда частини нежитлового приміщення за 1-й місяць оренди); від 31.08.2019 № 74 на суму 63040,00 грн (призначення платежу оренда частини нежитлового приміщення за 2-й місяць оренди); від 31.08.2019 № 75 на суму 1950,00 грн (призначення платежу додаткова орендна плата згідно з пунктом 4 додатку № 4); від 31.08.2019 № 76 на суму 1950,00 грн (призначення платежу додаткова орендна плата згідно з пунктом 4 додатку № 4); від 23.11.2019 № 97 на суму 14040,00 грн (призначення платежу оренда частини нежитлового приміщення за грудень 2019 року (доплата)); від 23.11.2019 № 98 на суму 377,42 грн (призначення платежу додаткова орендна плата згідно з пунктом 4 додатку № 4 за грудень 2019 року (доплата)); від 23.11.2019 № 99 на суму 1950,00 грн (призначення платежу додаткова орендна плата згідно з пунктом 4 додатку № 4 за січень 2020 року); від 23.11.2019 № 100 на суму 72540,00 грн (призначення платежу оренда частини нежитлового приміщення за січень 2020 року).

У грудні 2019 року орендар звернувся до орендодавця із заявою від 24.12.2019, у якій запропонував для продовження дії договору № 145-147-018 з 01.01.2020 застосувати до орендної плати знижку у розмірі 70% строком на 1 рік, інакше орендар буде змушений припинити дію договору. Вказану заяву представник орендодавця Іоанно А.В. отримав 26.12.2019, що підтверджується його підписом та печаткою ТОВ «Ріелт-Комплекс» на заяві.

Сторони 20.01.2020 уклали додаткову угоду № 1-20.01.2020 про внесення змін до договору № 145-147-018, у якій домовились про надання орендарю знижки на орендну плату: у лютому 2020 року 17940,00 грн, до сплати 54600,00 грн; у березні 2020 року 29640,00 грн, до сплати 42900,00 грн.

У подальшому ТОВ «Джой Ен Джой» звернулось до ТОВ «Ріелт-Комплекс» із повідомленням про розірвання договору за вих. № 17/04-1 від 17.04.2020 на підставі пунктів 5.11, 9.4 та 11.3 договору № 145-147-018, оскільки між сторонами цього договору не досягнуто згоди щодо зменшення розміру орендної плати та існують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Листом від 15.05.2020 № 2020/05/15-1 ТОВ «Ріелт-Комплекс» повідомило ТОВ «Джой Ен Джой» про відхилення доводів, які викладені у повідомленні про розірвання договору за вих. № 17/04-1 від 17.04.2020, у зв`язку з їх необгрунтованістю. Також ТОВ «Ріелт-Комплекс» зауважило на умови пункту 11.1 договору № 145-147-018, якими передбачено, що обставини, які виключають відповідальність, повинні бути підтверджені документально відповідними компетентними органами.

Між тим 11.05.2020 сторони уклали договір № 1-11.05.2020 про внесення змін до договору № 145-147-018, відповідно до умов якого, враховуючи зупинення роботи торгівельно-розважального комплексу, який знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с/рада Ходосівська, автодорога Київ-Знам`янка, 25км+250м, і період встановлення карантину відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020, сторони дійшли взаємної згоди про звільнення орендаря від сплати орендної плати за користування об`єктом оренди на період з 01.04.2020 до 10.05.2020 включно. При цьому, сплачена орендарем наперед орендна плата, передбачена умовами основного договору, зараховується в рахунок сплати наступних періодів оренди.

Також, за фактично сплачену орендарем орендну плату за період з 17.03.2020 по 31.03.2020, орендодавець надає орендарю еквівалентну знижку у травні 2020 року, а саме: з 11.05.2020 по 31.05.2020 26419,35 грн, до сплати 22720,64 грн.

Сторони погодили, що інші платежі, передбачені умовами основного договору, підлягають сплаті орендарем без будь-яких змін в порядку та на умовах, передбачених основним договором.

У листі за вих. № 17/05-1 від 17.05.2020, адресованому ТОВ «Ріелт-Комплекс», ТОВ «Джой Ен Джой» повторно звернуло увагу на існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), до яких віднесено карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України, а також зауважило, що зазначені обставини, які виключають відповідальність, встановлені на законодавчому рівні і не передбачають необхідності звернення до Торгово-промислової палати України для їх засвідчення.

У листі 03.06.2020 № 2020/06/03 ТОВ «Ріелт-Комплекс» наполягало на необхідності засвідчення обставин, що виключають відповідальність, відповідним сертифікатом Торгово-промислової палати України, а також розтлумачило про наявність можливості обмеження права користування орендованим приміщенням відповідно до пункту 10.15 договору № 145-147-018, зокрема, заборону вивезення обладнання та товару у випадку наявності заборгованості за договором оренди.

У подальшому Адвокатське об`єднання «Правова та економічна безпека», в інтересах ТОВ «Джой Ен Джой», звернулось до ТОВ «Ріелт-Комплекс» із адвокатським запитом № 0508/7 від 05.08.2020, в якому просило надати інформацію та її документальне підтвердження щодо наявної заборгованості ТОВ «Джой Ен Джой» зі сплати орендної плати за договором № 145-147-018 від 06.08.2019, періоду та розміру такої заборгованості, а також, чи застосовувались штрафні санкції за вказаним договором оренди.

У відповідь на вказаний запит ТОВ «Ріелт-Комплекс» листом від 08.08.2020 № 2020/08/08 надало інформацію щодо заборгованості ТОВ «Джой Ен Джой» за договором № 145-147-018 у вигляді актів звірки взаєморозрахунків від 07.08.2020 № 1, № 2 та № 3.

У листі № 0710/2 від 07.10.2020 Адвокатське об`єднання «Правова та економічна безпека» повідомило ТОВ «Ріелт-Комплекс», що ТОВ «Джой Ен Джой», проаналізувавши вказані акти звірки взаєморозрахунків, погоджується із сумою заборгованості за час фактичного користування приміщенням в розмірі 127473,22 грн, яка складається з наступного: 54600,00 грн (орендна плата за лютий 2020 року) + 22142,00 грн (орендна плата за період з 01.03 по 17.03.2020) + 3900,00 грн (витрати на обслуговування об`єкта оренди за лютий та березень 2020 року) + 46831,22 грн (витрати на комунальні послуги та експлуатацію об`єкта оренди за період з листопада 2019 року по березень 2020 року).

Також у листі № 0710/2 від 07.10.2020 зазначено, що фактичне користування об`єктом оренди ТОВ «Джой Ен Джой» припинило із 17.03.2020, після того, як, з незалежних від нього обставин, ТОВ «Релт-Комплекс» обмежило доступ орендарю до об`єкта оренди. У зв`язку з викладеним ТОВ «Джой Ен Джой» повідомило про відсутність у нього обов`язку сплачувати за договором оренди нежитлового приміщення № 145-147-018 від 06.08.2019 орендну плату, витрати на обслуговування об`єкта оренди, витрати на комунальні послуги та експлуатацію об`єкта оренди за період після 17.03.2020.

У листі від 08.10.2020 № 2020/10/08, адресованому у відповідь на лист Адвокатського об`єднання «Правова та економічна безпека» № 0710/2 від 07.10.2020, ТОВ «Ріелт-Комплекс» вказало, що орендодавець за власною ініціативою не обмежував та не обмежує орендарю доступ до об`єкта оренди, оскільки ТОВ «Ріелт-Комплекс» усвідомлює, що фактичне позбавлення можливості використання орендованого майна з метою здійснення господарської діяльності на умовах договору оренди є підставою для позбавлення права на орендні платежі. До цього листа ТОВ «Ріелт-Комплекс» долучило акт звірки взаєморозрахунків станом на 23.09.2020.

Зважаючи на те, що сторони не досягли згоди щодо розірвання договору у жовтні 2020 року ТОВ «Джой Ен Джой» звернулось до Господарського суду Київської області із позовом до ТОВ «Ріелт-Комплекс» про визнання припиненим договору оренди нежитлового приміщення № 145-147-018 від 06.08.2019 з 17.05.2020.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021, яка набрала законної сили 30.11.2021, вказаний позов ТОВ «Джой Ен Джой» у справі № 911/3036/20 задоволено повністю та визнано припиненим із 17.05.2020 договір оренди нежитлового приміщення № 145-147-018 від 06.08.2019, укладений між ТОВ «Ріелт-Комплекс» та ТОВ «Джой Ен Джой».

Суд також установив, що Український національний комітет Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine), розглянувши адвокатський запит відповідача за № 0403/5 від 04.03.2021, за результатами аналізу обставин пов`язаних із виконанням договору оренди нежитлового приміщення від 06.08.2019 № 145-147-018, які викладені у вказаному адвокатському запиті та наданих підтверджуючих документів, засвідчив настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) щодо виконання зобов`язань за договором оренди № 145-147-018 від 06.08.2019, укладеного між ТОВ «Ріелт-Комплекс», в якості орендодавця, та ТОВ «Джой Ен Джой», в якості орендаря.

На підтвердження викладеного Український національний комітет Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine) надав відповідачу сертифікат № 20210318/ФМ-4 від 18.03.2021 про форс-мажорні обставини (обставини непоборної сили).

Вказаним сертифікатом Український національний комітет Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine) засвідчив настання обставин форс-мажору (обставин непереборної сили) щодо виконання ТОВ «Ріелт-Комплекс» своїх зобов`язань перед ТОВ «Джой Ен Джой» за договором оренди нежитлового приміщення № 145-147-018 від 06.08.2019, в частині зобов`язання ТОВ «Ріелт-Комплекс» передати ТОВ «Джой Ен Джой» в строкове платне користування частину нежитлового приміщення на умовах цього договору, які включають, в тому числі, забезпечення роботи ТРК «Аракс» для орендарів (персоналу орендарів) 9:40, закінчення 20:00, для відвідувачів ТРЦ відкрито з 10:00 до 20:00 без вихідних. Період дії форс-мажорних обставин (обставини непоборної сили): з 17.03.2020 по 10.05.2020.

Крім того Торгово-промислова палата України 16.09.2021 видала ТОВ «Джой Ен Джой» сертифікат № 3100-21-0777 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України, відповідачу щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: використовувати за цільовим призначенням частину нежитлового приміщення загальною площею 195,0 кв. м, розташованого у будівлі ТРК за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с/рада Ходосівська, автодорога Київ-Знам`янка, 25 км + 250 м, у термін: з 17.03.2020 по 22.05.2020, за договором оренди нежитлового приміщення № 145-147-018 від 06.08.2019.

Предметом позову у цій справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача загальної суми заборгованості за договором № 145-147-018 в сумі 812616,39 грн.

Долучений до позовної заяви розрахунок містить такі види заборгованості: заборгованість з орендної плати 580705,35 грн; заборгованість з витрат на обслуговування об`єкта оренди 19500,00 грн; заборгованість з витрат на експлуатацію об`єкта оренди 19877,42 грн; заборгованість з компенсації витрат на комунальні послуги 55454,80 грн; пеня за прострочення платежів з орендної плати 26813,22 грн; пеня за прострочення платежів з витрат на обслуговування об`єкта оренди 1132,57 грн; штраф за прострочення платежів з орендної плати 84998,79 грн; штраф за прострочення платежів з витрат на обслуговування об`єкта оренди 3120,00 грн; штраф за прострочення платежів з витрат на експлуатацію об`єкта оренди 3975,49 грн; штраф за прострочення платежів з компенсації витрат на комунальні послуги 11090,96 грн; 3% річних за прострочення платежів з орендної плати 5715,85 грн; 3% річних за прострочення платежів з витрат на обслуговування об`єкта оренди 231,94 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позову, у своїх заявах по суті зазначав, що із 17.03.2020 ТОВ «Джой Ен Джой», з незалежних від нього обставин, припинило фактичне користування орендованим приміщенням, оскільки з цього дня ТОВ «Ріелт-Комплекс» обмежило доступ орендарю до вказаного приміщення (у зв`язку із зупиненням роботи ТРК «Аракс» відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»).

Також, на думку відповідача, умови договору № 145-147-018 та стаття 762 Цивільного кодексу України свідчать про те, що ТОВ «Джой Ен Джой», як орендар, здійснює плату (орендну плату, оплачує витрати на обслуговування об`єкта оренди, витрати на комунальні послуги та експлуатацію об`єкта оренди) лише за фактичне користування орендованим приміщенням.

Таким чином, відповідач вважає, що з 17.03.2020 ТОВ «Джой Ен Джой» має бути звільнене від сплати орендної плати, витрат на обслуговування об`єкта оренди, витрат на комунальні послуги та експлуатацію об`єкта оренди.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами договору № 145-147-018, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За своєю правовою природою договір оренди нежитлового приміщення № 145-147-018 від 06.08.2019 є договором найму (оренди), згідно з яким, за приписами статті 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Суд установив, що відповідачу на підставі договору № 145-147-018 передано в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 195 кв. м, розташоване у будівлі ТРК «Аракс» за адресою Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с/рада Ходосівська, автодорога Київ-Знам`янка, 25 км + 250 м.

Вказане нежитлове приміщення передано позивачу в оренду з метою ведення господарської діяльності відповідно до статутних цілей орендаря із дотриманням Правил внутрішнього розпорядку ТРК «Аракс» з цільовим призначенням об`єкта оренди виключно для зберігання й торгівлі продовольчими/непродовольчими товарами, а саме для здійснення продажу товару м`яких меблів торгової марки JOY N JOY.

Відповідно до частини першої статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно із частиною першою статті 286 Господарського кодексу України орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною шостою статті 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Норма права, закріплена у частині шостій статті 762 Цивільного кодексу України, визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. Обставини, зазначені у даній статті можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією як орендодавця, так і орендаря.

Для застосування вказаної норми та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном, визначальною умовою звільнення від сплати орендної плати є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем і він не відповідає за це, мають бути доведені.

У спірних правовідносинах позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за договором оренди № 145-147-018 за період з 01.02.2020 по 30.11.2020 в сумі 580705,35 грн, а саме: за лютий 2020 року 54600,00 грн, за березень 2020 року 42900,00 грн; за травень 2020 року 22720,64 грн; за червень 2020 року 77879,10 грн; за липень 2020 року 75991,50 грн; за серпень 2020 року 75734,10 грн; за вересень 2020 року 75168,60 грн; за жовтень 2020 року 78021,46 грн; за листопад 2020 року 77689,95 грн.

Надаючи оцінку вимогам позивача про стягнення обумовлених договором № 145-147-018 платежів, суд взяв до уваги, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021, яка набрала законної сили 30.11.2021, визнано припиненим із 17.05.2020 договір оренди нежитлового приміщення № 145-147-018 від 06.08.2019, укладений між ТОВ «Ріелт-Комплекс» та ТОВ «Джой Ен Джой».

У мотивувальній частині вказаної постанови суд зазначив таке, зокрема: «Оскільки сторони укладеного договору не досягли згоди щодо відповідної зміни розміру орендної плати, а також позивачем надано належні докази на підтвердження настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), колегія судів дійшла висновку про те, що вимога позивача про визнання припиненим договору оренди нежитлового приміщення № 145-147-018 від 06.08.2019 з 17.05.2020 є обгрунтованою та підлягає задоволенню.».

Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, не підлягає доказуванню у цій справі обставина припинення договору оренди нежитлового приміщення № 145-147-018 від 06.08.2019 із 17.05.2020.

Відповідно до частини першої статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно із частинами першою і другою статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Отже зазначеною нормою встановлено основне правило щодо можливості припинення зобов`язання лише на підставі договору або закону. При цьому припинення зобов`язання на вимогу однією зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.

Господарський суд, беручи до уваги судове рішення, яке набрало законної сили, про визнання припиненим договору № 145-147-018, дійшов висновку, що зобов`язання сторін за таким договором припинились із 17.05.2020, а тому відсутні підстави для нарахування орендарю, будь-яких платежів за договором, зокрема, орендної плати після 17.05.2020.

Слід також зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12.03.2020 до 03.04.2020 на усій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України № 215 від 16.03.2020 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», якою заборонено з 00 год. 01 хв. 17.03.2020 до 03.04.2020 роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема торговельно-розважальних центрів та закладів торговельного і побутового обслуговування населення.

Відповідно до підпункту 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239, заборонено до 24.04.2020 роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення.

Згідно з підпунктом 8 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 291, заборонено до 11.05.2020 роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема торговельно-розважальних центрів та закладів торговельного і побутового обслуговування населення.

Підпунктом 8 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343 заборонено до 22.05.2020 роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема торговельно-розважальних центрів.

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 14 такого змісту: « 14. З моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу.».

Законом України від 13.04.2020 № 553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», який набрав чинності 18.04.2020, пункт 14 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в такій редакції: « 14. Встановити, що на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає відповідно до частини другої статті 286 Господарського кодексу України, частин четвертої та шостої статті 762 Цивільного кодексу України, також є заходи, запроваджені суб`єктами владних повноважень, якими забороняються певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходи, якими забороняється доступ до такого майна третіх осіб.».

Ця норма не поширюється на суб`єктів господарювання, які впродовж дії карантину фактично здійснювали діяльність з використанням цього майна в своїй господарській діяльності в повному обсязі, а також на договори найму майна, яке належить територіальній громаді.

Отже, у зв`язку з тим, що із 17.03.2020 було тимчасово заборонено роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів торговельного і побутового обслуговування населення та торговельно-розважальних центрів, ТОВ «Джой Ен Джой», діяльність якого безпосередньо пов`язана з прийманням відвідувачів, з 17.03.2020 не мало можливості використовувати орендоване нежитлове приміщення загальною площею 195,00 кв. м, розташоване у будівлі ТРК «Аракс» за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с/рада Ходосівська, автодорога Київ-Знам`янка, 25 км+250 м, за його цільовим призначенням, а саме здійснювати продаж (торгівлю) м`яких меблів торгової марки JOY N JOY для відвідувачів ТРЦ щоденно без вихідних з 10:00 до 20:00.

Суд також враховує, що позивач у відповіді на відзив підтвердив ту обставину, що відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 на період встановлення карантину з 17.03.2020 по 10.05.2020 була зупинена робота ТРК «Аракс».

Наявне у матеріалах справи листування сторін свідчить про те, що орендар, з огляду на форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), повідомивши орендодавця про розірвання договору № 145-147-018 із 17.05.2020 (у листі за вих. № 17/04-1 від 17.04.2020), намагався повернути орендоване приміщення орендодавцю, а також визнавав заборгованість лише за фактичне користування об`єктом оренди, тобто у сумі, яка утворилась станом на 17.03.2020 (до запровадження Кабінетом Міністрів України, пов`язаних із введенням карантину, заборон та обмежень).

Однак орендодавець у своїх листах наполягав на тому, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) можуть бути підтверджені виключно сертифікатом Торгово-промислової палати України.

Так, за приписами статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме, зокрема, введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Тобто карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України, є обставиною непереборної сили (форс-мажорна обставина), яка встановлена законом та обставиною, що об`єктивно унеможливлює виконання зобов`язань, передбачених умовами договору.

Водночас відповідач надав до матеріалів справи сертифікат № 3100-21-0777 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України, Товариству з обмеженою відповідальністю «Джой Ен Джой» щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: використовувати за цільовим призначенням частину нежитлового приміщення загальною площею 195,0 кв. м, розташованого у будівлі ТРК за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с/рада Ходосівська, автодорога Київ-Знам`янка, 25 км + 250 м, у термін: з 17.03.2020 по 22.05.2020, за договором оренди нежитлового приміщення № 145-147-018 від 06.08.2019.

З огляду на викладене вище, суд установив, що у даному випадку, відповідно до пункту 14 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), запроваджені органами державної влади обмежувальні заходи щодо введення карантину, заборона роботи суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема торговельно-розважальних центрів, належать до обставин, за які, відповідно до частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України, орендар не відповідає, та які унеможливлюють використання ним орендованого приміщення, що, в свою чергу, є підставою для звільнення відповідача у спірних правовідносинах від орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення № 145-147-018 від 06.08.2019 за період з 17.03.2020 по 17.05.2020 (дата припинення договору).

Посилання позивача на додаткову угоду від 20.01.2020 № 1-20.01.2020 про внесення змін до договору № 145-147-018 та на договір від 11.05.2020 № 1-11.05.2020 про внесення змін до договору № 145-147-018, якими, зокрема, орендарю встановлено знижки на орендну плату судом відхиляються, оскільки підписання таких угод не позбавляє відповідача права на звільнення його від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу з моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку, на підставі пункту 14 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.

При цьому суд зазначає, що можливість доступу відповідача до приміщення, в якому знаходиться його майно, за схоронність якого несе відповідальність лише відповідач (підпункт 2.3.24 договору), у спірний період не є доказом використання об`єкта оренди за цільовим призначенням та наявності підстав для нарахування орендної плати.

Твердження позивача про те, що в орендованому приміщенні зберігались меблі відповідача та не була обмежена можливість здійснення торгівлі за допомогою мережі «Інтернет» не заслуговують на увагу, оскільки між сторонами не існує договірних відносин стосовно зберігання майна, у яких позивач є стороною зберігача та отримує кошти за надання послуг зберігання. Крім того умовами договору не передбачено, що об`єкт оренди може використовуватись з метою зберігання майна відповідача для його реалізації з використанням мережі «Інтернет».

Дійсно, як зауважив позивач та про що свідчить пункт 1.1 договору № 145-147-018, цільове призначення об`єкта оренди виключно: для зберігання й торгівлі продовольчими/непродовольчими товарами, а саме м`яких меблів торгової марки JOY N JOY.

Мета оренди, згідно з пунктом 1.2 цього договору, ведення господарської діяльності відповідно до статутних цілей орендаря із дотриманням Правил внутрішнього розпорядку ТРК «Аракс» (додаток № 5 до цього договору).

Зважаючи на зареєстровані види економічної діяльності ТОВ «Джой Ен Джой», а також беручи до уваги місце розташування об`єкта оренди (в середині будівлі ТРЦ «Аракс»), інтерес відповідача полягав у можливості продемонструвати товар (м`які меблі) потенційним покупцям з метою отримання прибутку. Про це також свідчить і зміст заяви ТОВ «Джой Ен Джой» від 24.12.2019 щодо застосування до орендної плати знижки у розмірі 70%.

Отже, аналізуючи наведені умови договору № 145-147-018 в сукупності з Правилами внутрішнього розпорядку ТРК «Аракс» (додаток № 5 до цього договору), суд вважає, що використання об`єкта оренди в цьому випадку було безпосередньо пов`язане із можливістю приймання відвідувачів, що було заборонено в період карантинних обмежень та зумовлювало неможливість використання відповідачем орендованого приміщення за цільовим призначенням.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з ТОВ «Джой Ен Джой» на користь ТОВ «Ріелт-Комплекс» підлягає до стягнення орендна плата за лютий 2020 року в розмірі 54600,00 грн (погоджена сторонами додатковою угодою від 20.01.2020 № 1-20.01.2020), а також за період з 01.03.2020 по 16.03.2020 у розмірі 22141,94 грн, яка розрахована судом за правилами пункту 5.6 договору № 145-147-018, виходячи із розміру орендної плати, встановленої додатковою угодою від 20.01.2020 № 1-20.01.2020.

Висновки щодо позовних вимог про стягнення витрат на обслуговування об`єкта оренди, витрат на експлуатацію об`єкта оренди та витрат на комунальні послуги.

Що стосується можливості звільнення орендаря від інших, передбачених договором № 145-147-018, платежів (витрат на обслуговування об`єкта оренди, витрат на експлуатацію об`єкта оренди та комунальних платежів) за період із 17.03.2020 по 17.05.2020, які, на думку відповідача, підлягають сплаті лише за фактичне користування об`єктом оренди, суд виходить із такого.

За визначеннями, які наведено у розділі «Термінологія» договору № 145-147-018, витрати на експлуатацію об`єкта оренди це витрати на: підтримку у робочому стані інженерних систем і комунікацій будівлі; забезпечення функціонування систем охорони, відео-нагляду і охоронної сигналізації; технічне обслуговування систем протипожежної автоматики, протипожежного водогону і димовидалення; обслуговування систем протипожежної сигналізації та пожежогасіння; підготовка будівлі ТРЦ до експлуатації в зимовий період; обслуговування та експлуатація вентиляційних систем, систем кондиціювання та холодопостачання; обслуговування ліфтів, ескалаторів та інші необхідні експтуатаційні заходи. Витрати на обслуговування об`єкта оренди витрати на: утримання в чистоті будівель, прибудинкових територій ТРЦ; демеркуризацію відпрацьованих люмінесцентних ламп; мийку та утримання фасаду ТРЦ; вивіз сміття, дезінсекцію, дезінфекцію, дератизацію приміщень загального користування ТРЦ; технічне обслуговування та утримання в належному стані (крім ремонту) електричних мереж, сантехнічних вузлів; обслуговування комунікацій, які є складовою частиною ТРЦ; обслуговування стоянки ТРЦ; утримання служби охорони ТРЦ; прибирання та вивезення снігу; фіто обслуговування внутрішнього простору та прилеглої території та інші заходи щодо обслуговування і утримання.

У додатку № 3 до договору № 145-147-018 передбачено, що до витрат на комунальні платежі включаються витрати на електроенергію та воду, принципи розподілу якої залежать не лише від спожитих орендарями комунальних послуг за індивідуальними засобами обліку, а й з урахуванням спожитих комунальних послуг для забезпечення функціонування ТРЦ.

Умовами пункту 5.1 договору № 145-147-018 визначено, що орендна плата за місяць оренди складається з плати за користування частиною нежитлового приміщення, а у пункті 5.14 цього договору зазначено, що відповідно до статті 797 Цивільного кодексу України орендна плата за цим договором складається з плати за користування об`єктом оренди і плати за користування земельною ділянкою на якій він розташований.

Наведені визначення обумовлених договором платежів з відшкодування вартості витрат на обслуговування об`єкта оренди, витрат на експлуатацію об`єкта оренди та комунальних платежів свідчать про те, що такі не є складовою частиною орендної плати або нерозривно пов`язані з користуванням відповідачем орендованим приміщенням, що могло би бути підставою для застосування у цьому випадку норми частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України.

Аналіз наведених вище визначень та умов договору дає підстави для висновку, що такі послуги не пов`язані із безпосереднім доступом працівників відповідача чи відвідувачів до орендованого приміщення та фактичним функціонуванням ТРЦ, а тому тимчасова неможливість користування орендованим приміщенням, на яку посилається відповідач, не припинила обов`язку з утримання останнього, тому тягар пов`язаних з таким утриманням витрат в цій частині слід покласти на відповідача.

Так, позивач заявив до стягнення з відповідача: 19500,00 грн заборгованості з витрат на обслуговування об`єкта оренди, нарахованої за період з 01.02.2020 по 30.11.2020; 19877,42 грн заборгованості з витрат на експлуатацію оренди, нарахованої за період з 01.02.2020 по 31.08.2020; 55454,80 грн заборгованості з компенсації витрат на комунальні послуги, нарахованої за період з 01.11.2019 по 31.08.2020.

За умовами договору № 145-147-018 (додаток № 4), розмір витрат на обслуговування об`єкта оренди складає 10,00 грн з ПДВ за один квадратний метр об`єкта оренди на місяць, тобто 1950,00 грн (10,00 грн х 195,00 кв. м).

Перевіривши розрахунок витрат на обслуговування об`єкта оренди, які підлягають до сплати орендарем за період з 01.02.2020 по 17.05.2020 (дата припинення договору), з урахуванням порядку визначення такого платежу, встановленого пунктом 5.6 договору № 145-147-018, суд установив, що належною до стягнення з відповідача є сума витрат на обслуговування об`єкта оренди в розмірі 6919,35 грн, строк оплати якої настав відповідно до пункту 5.3 цього договору.

Розмір витрат на експлуатацію об`єкта оренди визначається аналогічно розміру витрат на обслуговування об`єкта оренди, що передбачено додатком № 3 до договору № 145-147-018, тобто також складає 1950,00 грн на місяць.

При цьому, за умовами договору № 145-147-018, витрати на експлуатацію об`єкта оренди і витрати на комунальні послуги підлягають сплаті орендарем протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунків від орендодавця.

Суд установив, що у матеріалах справи відсутні докази виставлення орендодавцем орендарю рахунків на оплату витрат на експлуатацію об`єкта оренди і витрат на комунальні послуги.

За твердженнями позивача, викладеними у відповіді на відзив, рахунки на оплату за період з жовтня 2019 року по лютий 2020 року, зокрема, на компенсацію витрат на експлуатацію об`єкта оренди та витрат на комунальні послуги надавались менеджером ТРЦ безпосередньо директору відповідача Барбіновій О.О. під особистий підпис у відповідних реєстрах, проте підтверджуючі документи щодо вручення відповідачу рахунків на компенсацію витрат на експлуатацію об`єкта оренди та витрат на комунальні послуги, починаючи з березня 2020 року відсутні, у зв`язку із усною відмовою директора відповідача Барбінової О.О. від їх особистого отримання.

Суд дослідив долучені до відповіді на відзив копії реєстрів, які, на думку позивача, підтверджують вручення відповідачу рахунків на оплату за період з жовтня 2019 року по лютий 2020 року витрат на експлуатацію об`єкта оренди і витрат на комунальні послуги, та установив, що з таких реєстрів неможливо ідентифікувати за яким конкретно договором, за який місяць та на яку суму оплати вручались рахунки представнику відповідача. Навіть порівнявши вказані у документі з назвою «Реестр документов за 08.10.19-26.1019» реквізити рахунків-фактур із реквізитами рахунків, відображених у актах звірки, які позивач неодноразово надсилав відповідачу, неможливо установити, що такі рахунки вручені на оплату спірних витрат на заявлені у позові суми та за визначені періоди.

Отже вказані реєстри є неналежними доказами вручення орендарю рахунків на оплату витрат на експлуатацію об`єкта оренди і витрат на комунальні послуги.

Суд також взяв до уваги наявний у матеріалах справи адвокатський запит Адвокатського об`єднання «Правова та економічна безпека» № 0508/7 від 05.08.2020, в інтересах ТОВ «Джой Ен Джой», до ТОВ «Ріелт-Комплекс», зокрема, про надання інформації та її документального підтвердження щодо наявної заборгованості ТОВ «Джой Ен Джой» зі сплати орендної плати за договором № 145-147-018 від 06.08.2019, періоду та розміру такої заборгованості, у відповідь на який ТОВ «Ріелт-Комплекс» листом від 08.08.2020 № 2020/08/08 надало інформацію щодо заборгованості ТОВ «Джой Ен Джой» за договором № 145-147-018 у вигляді актів звірки взаєморозрахунків від 07.08.2020 № 1, № 2 та № 3.

Дослідивши вказані акти звірки взаєморозрахунків, суд дійшов висновку, що станом на 01.08.2020 в акті № 1 від 07.08.2020 відображена заборгованість орендаря з орендної плати в сумі 285791,24 грн, в акті № 2 заборгованість з витрат на обслуговування об`єкти оренди в сумі 11700,00 грн, в акті № 3 заборгованість з витрат на експлуатацію об`єкта оренди та витрат на комунальні послуги в загальному розмірі 63673,93 грн.

Зазначені обставини також не заперечні з боку відповідача у листі № 0710/2 від 07.10.2020, однак із нарахованими сумами ТОВ «Джой Ен Джой» погодилось частково на суму в розмірі 127473,22 грн, яка складається з наступного: 54600,00 грн (орендна плата за лютий 2020 року) + 22142,00 грн (орендна плата за період з 01.03 по 17.03.2020) + 3900,00 грн (витрати на обслуговування об`єкта оренди за лютий та березень 2020 року) + 46831,22 грн (витрати на комунальні послуги та експлуатацію об`єкта оренди за період з листопада 2019 року по березень 2020 року).

Невизнаними з боку відповідача залишились нараховані позивачем платежі, зокрема, з витрат на експлуатацію об`єкта оренди та комунальних послуг за період із 17.03.2020. Наведеним запереченням ТОВ «Джой Ен Джой» суд надав оцінку вище та встановив обов`язок відповідача компенсувати позивачу суми витрат на експлуатацію об`єкта оренди та комунальних платежів, у тому числі за спірний період з 17.03.2020 по 17.05.2020 (дата припинення договору оренди).

Водночас у матеріалах справи відсутні докази вручення відповідачеві листа ТОВ «Ріелт-Комплекс» від 08.08.2020 № 2020/08/08 з указаними вище актами звірки.

Аргументи позивача про те, вказаний лист відповідач отримав 08.08.2020, що, на думку позивача, підтверджено адвокатом Адвокатського об`єднання «Правова та економічна безпека» Скоком В.С. у відзиві на позовну заяву, не підтвердилися.

Суд установив, що ані у відзиві на позовну заяву, ані у листі № 0710/2 від 07.10.2020 не містититься підтвердження відповідачем факту отримання ним листа від 08.08.2020 № 2020/08/08 саме 08.08.2020, натомість відповідач лише зазначив, що листом від 08.08.2020 № 2020/08/08 ТОВ «Ріелт-Комплекс» надало акти звірки.

Також позивач зауважував на те, що з метою досудового врегулювання спору, керуючись вимогами п. 10.7 договору № 145-147-018 та статтею 222 Господарського кодексу України, 19.08.2020 ТОВ «Ріелт-Комплекс» надіслало на адресу ТОВ «Джой Ен Джой» претензію № 2020/08/10 з вимогою сплати заборгованості разом з актами звірки взаєморозрахунків станом на 01.08.2020. За твердженнями позивача, претензія з актами звірки взаєморозрахунків, не отримана відповідачем, повернулась на адресу позивача з формулюванням «Повернення за зворотною адресою: інші причини». Таким чином, на думку позивача, ТОВ «Ріелт-Комплекс» здійснило всі можливі заходи з метою надання інформації про сплату компенсації витрат на експлуатацію об`єкта оренди та витрат на комунальні послуги.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У цьому випадку слід зазначити, що днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Суд дослідив долучену до позовної заяви претензію за вих. № 2020/08/10 від 10.08.2020 разом із конвертом, у якому, за твердженнями позивача, надсилалась вказана претензія відповідачу, та установив відсутність на конверті повідомлення (довідки) підприємства поштового зв`язку про причини і дату повернення відповідного поштового відправлення на адресу позивача, що зумовлює неможливість визначити день пред`явлення такої претензії відповідачу.

Слід зазначити, що ухилення боржника від одержання на підприємстві зв`язку листа, що містив вимогу про виконання грошового зобов`язання (відмова від його прийняття, нез`явлення на зазначене підприємство після одержання повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа), не дає підстав вважати вимогу непред`явленою.

А отже для визначення дати, від якої має відраховуватись термін для виконання відповідачем грошового зобов`язання, є визначальним саме день оформлення підприємством зв`язку повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення.

Суд установив, що факт надіслання претензії підтверджується описом вкладення у цінний лист з відбитком календарного штемпеля від 19.08.2020 і поштовою накладною № 0319107974675 від 19.08.2020. Вид відправлення: «Укрпошта Експрес».

За наслідками відстеження поштового відправлення претензії № 2020/08/10 від 10.08.2020 на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства «Укрпошта» суду не вдалося встановити дату отримання вказаних документів відповідачем, оскільки відповідно до пункту 122 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, заяви про внутрішні реєстровані поштові відправлення, поштові перекази приймаються протягом шести місяців з дня прийняття їх для пересилання.

Оскільки з матеріалів справи такий день встановити неможливо, слід керуватись Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень, затвердженими наказом Міністерство інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, та Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету міністрів України від 05.03.2009 № 270.

За інформацією офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта», нормативні строки пересилання відправлень «Укрпошта Експрес» між Київською областю та м. Київ становить Д+1, де: Д день подання відправлення для пересилання; 1 кількість днів, протягом яких пересилається відправлення «Укрпошта Експрес».

Пунктом 116 Правил надання послуг поштового зв`язку встановлений строк зберігання поштових відправлень та поштових переказів. Так, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Відповідно до пункту 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

З урахуванням вказаних положень чинного законодавства, днем пред`явлення претензії № 2020/08/10 від 10.08.2020 відповідачу слід вважати 20.09.2020 (19.08.2020 + 1 день = 20.08.2020; 20.08.2020 + 1 місяць = 20.09.2020).

При цьому суд враховує, що визначені у пунктах 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 05.03.2009 № 270, правила забезпечують адресату можливість отримати поштове відправлення протягом цього строку за місцем свого знаходження, однак не змінюють нормативно встановлений строк коли таке відправлення мало бути отримане адресатом.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.06.2021 у справі № 910/10275/20

Враховуючи викладене та беручи до уваги положення частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, семиденний строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати витрат на експлуатацію майна та комунальних послуг сплинув 27.09.2020.

Позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача витрати на експлуатацію об`єкта оренди у розмірі 19877,42 грн, а саме: 8177,42 грн (відображена у розрахунку як сума за лютий 2020 року), розраховані за період оренди з 26.10.2019 по 29.02.2020, а також по 1950,00 грн щомісячно за період з березня по серпень 2020 року.

Також позивач заявив до стягнення з відповідача 39858,13 грн заборгованості з компенсації витрат на комунальні послуги, яка нарахована за період з 01.11.2019 по 17.05.2020, а саме: за листопад 2019 року 14390,45 грн; за грудень 2019 року 5781,70 грн; за січень 2020 року 7443,72 грн; за лютий 2020 року 6102,05 грн; за березень 2020 року 2985,88 грн; за квітень 2020 року 1501,84 грн; за травень 2020 року 3013,37 грн; за червень 2020 року 4527,50 грн; за липень 2020 року 5260,26 грн; за серпень 2020 року 4448,03 грн.

Нараховані суми витрат з компенсації комунальних послуг відображені в актах звірки, які позивач надсилав відповідачу разом з претензією № 2020/08/10 від 10.08.2020 та з листом від 08.08.2020 № 2020/08/08.

З огляду на факт припинення договору № 145-147-018 з 17.05.2020, до сплати орендарем на користь орендодавця підлягають обумовлені договором платежі, нараховані до дати припинення цього договору.

Жодних заперечень щодо правильності нарахованих сум по платежам за комунальні послуги за спірний період відповідач не надав.

Здійснивши перерахунок вказаних платежів, з урахуванням умов визначення розміру платежу, визначених пунктом 5.6 договору № 145-147-018, суд установив, що за період оренди з 26.10.2019 по 17.05.2020 витрати на експлуатацію об`єкта оренди становлять загалом 13146,77 грн, витрати на комунальні послуги 39858,13 грн.

Зважаючи на те, що у матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем заборгованості з витрат на експлуатацію об`єкта оренди та заборгованості з компенсації витрат на комунальні послуги за період оренди з 26.10.2019 по 17.05.2020, строк виконання відповідних грошових зобов`язань є таким, що настав, суд дійшов висновку, що зазначені вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

За прострочення платежів з орендної плати та витрат на обслуговування об`єкта оренди позивач, на підставі пункту 10.2 договору № 145-147-018, нарахував і заявив до стягнення з відповідача пеню та 20% штрафу, нарахованого на прострочену понад 45 календарних днів заборгованість, а також 3% річних на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, а саме:

- 26813,22 грн пені за прострочення платежів з орендної плати, нарахованої за загальний період з 21.11.2019 по 23.09.2020; 84998,79 грн штрафу за прострочення понад 45 календарних днів платежів з орендної плати; 5715,85 грн 3% річних за прострочення платежів з орендної плати, нарахованих за загальний період з 13.08.2019 по 23.09.2020;

- 1132,57 грн пені за прострочення платежів з витрат на обслуговування об`єкта оренди, нарахованої за загальний період з 21.11.2019 по 23.09.2020; 3120,00 грн штрафу за прострочення понад 45 календарних днів платежів з витрат на обслуговування об`єкта оренди; 231,94 грн 3% річних за прострочення платежів з витрат на обслуговування об`єкта оренди, нарахованих за загальний період з 13.08.2019 по 23.09.2020.

Розрахунок штрафних санкцій, а також 3% річних та інфляційних втрат позивач долучив до позовної заяви.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, а також у письмових поясненнях № 1309/1 від 13.09.2022, здійснив перерахунок пені за порушення строків сплати орендної плати і витрат на обслуговування об`єкта оренди за період до 17.05.2020, тобто по дату припинення договору № 145-147-018. Також відповідач заявив про застосування позовної давності до вимог позивача про стягнення пені, нарахованої за прострочення платежів з орендної плати та витрат на обслуговування об`єкта оренди, які підлягали сплаті за перших два місяці оренди.

Висновки суду щодо позовних вимог про стягнення пені та штрафу, нарахованих у зв`язку з простроченням платежів з орендної плати та витрат на обслуговування об`єкта оренди.

Відповідно до частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини першої статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно із частиною другою статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Стаття 599 Цивільного кодексу України та стаття 202 Господарського кодексу України встановлюють, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Поряд з належним виконанням законодавство передбачає і інші підстави припинення зобов`язань (неможливість виконання, за згодою сторін, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі).

Однак чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов`язання як закінчення строку дії договору. Тобто зобов`язання, невиконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору.

Відповідно до частини сьомої статті 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Відтак зобов`язання, яке існувало на момент дії договору, однак лишилось невиконаним, підлягає виконанню незалежно від того, що термін дії договору закінчився.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 927/333/17, від 19.03.2019 у справі № 916/626/18, від 09.04.2020 у справі № 910/4962/18.

Приписами частини четвертої статті 631 Цивільного кодексу України передбачено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Враховуючи наведені вище положення законодавства, суд зазначає, що строк дії договору та строк виконання зобов`язання за договором не є тотожними, а закінчення строку дії договору не є підставою припинення зобов`язань за договором, зокрема, в частині покладення відповідальності за допущене господарське правопорушення, тому обґрунтованим є нарахування пені поза межами строку дії договору № 145-147-018 за порушення строків сплати орендної плати та витрат на обслуговування об`єкта оренди, яке мало місце під час дії цього договору.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 927/333/17.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У пункті 10.17 договору № 145-147-018 сторони погодили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань сторін за цим договором здійснюється незалежно від строку такого прострочення, тобто, без обмеження шестимісячного строку нарахування від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (п. 6 ст. 232 ГК України).

Таким чином, сторони збільшили строк нарахування пені, визначений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Досліджуючи здійснені позивачем розрахунки, суд врахував, що за умовами пункту 5.3 договору № 145-147-018, відповідач зобов`язаний був сплатити позивачу орендну плату та витрати на обслуговування об`єкта оренди за перших два місяці оренди протягом перших п`яти календарних днів з моменту підписання цього договору.

Тобто у строк до 11.08.2020 відповідач був зобов`язаний сплатити орендну плату в розмірі 145080,00 грн та витрати на обслуговування об`єкта оренди в сумі 3900,00 грн за період оренди з 26.10.2019 по 25.12.2019.

Наявні у матеріалах докази свідчать про те, що відповідач сплатив орендну плату за перших два місяці оренди таким чином: 12.08.2019 9500,00 грн; 31.08.2019 135580,00 грн. Витрати на обслуговування об`єкта оренди в сумі 3900,00 грн відповідач сплатив 31.08.2019.

Зважаючи на умови пункту 5.3 договору № 145-147-018, орендна плата у розмірі 86580,00 грн та витрати на обслуговування об`єкта оренди в сумі 2327,47 грн, за наступні 2 місяці оренди (з 26.12.2019 по 31.01.2020), підлягали сплаті у строк до 20.11.2019.

Долучені до матеріалів справи платіжні доручення свідчать про те, що зазначені платежі проведені 25.11.2020.

За лютий 2020 року орендна плата в сумі 54600,00 грн та витрати на обслуговування об`єкта оренди в розмірі 1950,00 грн підлягали сплаті в строк до 20.12.2019.

Також, оскільки судом визнано обґрунтованим звільнення орендаря від сплати орендної плати за період з 17.03.2020 по 17.05.2020, у строк до 20.01.2020 підлягала до сплати на користь орендодавця орендна плата в сумі 22141,94 грн за період оренди з 01.03.2020 по 16.03.2020.

Витрати на обслуговування об`єкта оренди в сумі 1950,00 грн за березень 2020 року мали бути сплачені у строк до 20.01.2020, за квітень 2020 року в сумі 1950,00 грн до 20.02.2020, за період оренди з 01.05.2020 по 17.05.2020 в сумі 1069,35 грн до 20.03.2020.

Під час перевірки розрахунків позивача, суд установив, що позивач необґрунтовано включив у період прострочення дні фактичної сплати відповідачем заборгованості.

Беручи до уваги наведені обставини, суми орендної плати та витрат на обслуговування об`єкта оренди, які підлягали сплаті орендарем на користь орендодавця у спірний період, суд, за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга:Закон», здійснив перерахунок пені, виключаючи дні фактичної сплати заборгованості, не виходячи при цьому за межі визначених позивачем періодів.

За результатами перерахунку пені суд установив, що за прострочення платежів з орендної плати належною до стягнення з відповідача є сума пені у загальному розмірі 10069,47 грн, за прострочення платежів з витрат на обслуговування об`єкта оренди 141,37 грн.

Щодо заяви ТОВ «Джой Ен Джой» про застосування наслідків спливу позовної давності до позовних вимог про стягнення пені за порушення відповідачем строків виконання зобов`язань зі сплати орендної плати та витрат на обслуговування об`єкта оренди за перших два місяці оренди, суд зазначає, що позивач не здійснював нарахування пені за прострочення вказаних платежів, які підлягали сплаті за перших два місяці оренди (у строк до 11.08.2019).

Таким чином, заява відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності залишається судом без розгляду.

Перевіркою розрахунку штрафу установлено, що за прострочення понад 45 календарних днів грошового зобов`язання у вигляді орендної плати в загальній сумі 76741,94 грн з відповідача підлягають до стягнення 20% штрафу у розмірі 15348,39 грн, а за прострочення платежів з витрат на обслуговування об`єкта оренди в розмірі 6919,35 грн 1383,87 грн штрафу.

Висновки суду щодо позовних вимог про стягнення 3% річних, нарахованих у зв`язку з простроченням платежів з орендної плати та витрат на обслуговування об`єкта оренди.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нарахування, зокрема, 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перерахунок 3% річних, які підлягають нарахуванню на прострочені та належні до сплати відповідачем позивачу платежі з орендної плати та з витрат на обслуговування об`єкта оренди, не виходячи за межі визначених позивачем періодів та виключаючи дні фактичної сплати заборгованості, суд установив, що за прострочення сплати орендної плати з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення 1921,62 грн 3% річних; за прострочення платежів з витрат на обслуговування об`єкта оренди 141,37 грн 3% річних.

Висновки суду щодо позовних вимог про стягнення 20% штрафу, нарахованого у зв`язку з простроченням понад 45 календарних днів платежів з витрат на експлуатацію об`єкта оренди та комунальних послуг.

Позивач, відповідно до наданого розрахунку, заявив до стягнення з відповідача 3975,49 грн штрафу за прострочення платежів з витрат на експлуатацію об`єкта оренди та 11090,96 грн штрафу за прострочення платежів з компенсації витрат на комунальні послуги.

Як зазначалось вище, обов`язок здійснення таких платежів, за умовами пункту 5.7 договору, виникає у орендаря протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунків від орендодавця.

Суд установив відсутність у матеріалах справи доказів виставлення позивачем відповідачу відповідних рахунків, проте строк виконання відповідного зобов`язання у відповідача настав з моменту пред`явлення йому претензії № 2020/08/10 від 10.08.2020.

Частина четверта статті 631 Цивільного кодексу України визначає, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Аналогічна норма передбачена частиною сьомою статті 180 Господарського кодексу України, згідно з якою строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Оскільки порушення прав позивача з компенсації відповідачем платежів на експлуатацію об`єкта оренди та комунальних платежів мало місце після припинення 17.05.2020 договору № 145-147-018, а саме 28.09.2020 (після спливу семиденного строку з дня пред`явлення претензії), у суду відсутні правові підстави для застосування договірної штрафної санкції у вигляді 20% штрафу за прострочення понад 45 календарних днів зазначених грошових зобов`язань.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 3975,49 грн штрафу за прострочення платежів з витрат на експлуатацію об`єкта оренди та 11090,96 грн штрафу за прострочення платежів з компенсації витрат на комунальні послуги.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами частини першої статі 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді справи, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені ТОВ «Ріелт-Комплекс» вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з ТОВ «Джой Ен Джой»: 76741,94 грн заборгованості з орендної плати; 6919,35 грн заборгованості з витрат на обслуговування об`єкта оренди; 13146,77 грн заборгованості з витрат на експлуатацію об`єкта оренди; 39858,13 грн заборгованості з витрат на комунальні послуги; 10069,47 грн пені за прострочення платежів з орендної плати; 742,68 грн пені за прострочення платежів з витрат на обслуговування об`єкта оренди; 15348,39 грн штрафу за прострочення платежів з орендної плати; 1383,87 грн штрафу за прострочення платежів з витрат на обслуговування об`єкта оренди; 1921,62 грн 3% річних за прострочення сплати орендної плати; 141,37 грн 3% річних за прострочення платежів з витрат на обслуговування об`єкта оренди. В решті позовних вимог слід відмовити з викладених вище підстав.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, суд керується пунктом 2 частини першої статті 129 ГПК України, відповідно до якого судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що ціна позову становить 812616,39 грн, а також з огляду на висновок суду про часткове задоволення позову, судовий збір у розмірі 12189,25 грн (1,5% ціни позову) покладається на сторони пропорційно задоволених вимог. Отже з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2494,10 грн судового збору.

Крім того, за змістом пункту 1 частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною першою статті 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (частина друга статті 124 ГПК України).

У позовній заяві, яка є першою заявою по суті, позивач повідомив, що, крім сплати судового збору, не очікує нести будь-які інші витрати у зв`язку з розглядом справи.

Водночас відповідач у відзиві на позовну заяву, який є його першою заявою по суті, повідомив, що ТОВ «Джой Ен Джой» очікує понести судові витрати (витрати на правову допомогу), які пов`язані з розглядом цієї справи, орієнтовно в розмірі 50000,00 - 70000,00 грн.

Під час розгляду справи відповідач подав клопотання № 1309/2 від 13.09.2022, у якому просив суд у разі ухвалення рішення про відмову у задоволенні позовних вимог або часткове задоволення позову, стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн. Відповідач також зазначив, що докази, підтверджуючі понесення відповідачем витрат на професійну правничу (правову) допомогу надавались до суду разом з клопотанням № 0202/3 від 02.02.2021.

Матеріали справи свідчать про те, що правова допомога ТОВ «Джой Ен Джой» у цій справі надавалась адвокатом Скоком Володимиром Сергійовичем, який діяв на підставі ордеру серії АІ № 1061897, виданого 03.11.2020 Адвокатським об`єднанням «Правова та економічна безпека» (на представництво у Господарському суді міста Києва), та ордеру серії АІ № 1267444, виданого 05.09.2022 Адвокатським об`єднанням «Правова та економічна безпека» (на представництво у Господарському суді Київської області).

Суд установив, що між Адвокатським об`єднанням «Правова та економічна безпека» (адвокат) і ТОВ «Джой Ен Джой» (клієнт) 05.08.2020 укладено договір про надання правничої (правової) допомоги (далі договір), відповідно до п. 1.1 якого адвокат приймає на себе зобов`язання надавати клієнту правничу (правову) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

У пункті 1.2 договору сторони погодили, що адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень представляє інтереси клієнта перед фізичними і юридичними особами, включаючи установи, організації, підприємства всіх форм власності, підпорядкування та організаційно-правових форм, в тому числі у судових органах України (в тому числі в місцевих загальних судах, місцевих господарських судах та місцевих адміністративних судах) першої, апеляційної, касаційної інстанцій (Касаційному адміністративному суді, Касаційному господарському суді, Касаційному цивільному суді та Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду), Верховному Суді.

Пунктом 2.1 договору обумовлено, що розмір гонорару за надання правничої (правової) допомоги встановлюється в розмірі, що визначається за домовленістю сторін.

Між Адвокатським об`єднанням «Правова та економічна безпека» (адвокат) і ТОВ «Джой Ен Джой» (клієнт) 19.10.2020 укладено додаткову угоду № 2 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 05.08.2020 № б/н, у якій сторони дійшли згоди, що окрім доручень, наведених в пункті 1.2 договору про надання правничої (правової) допомоги від 05.08.2020 № б/н, адвокат зобов`язується надавати клієнту правничу (правову) допомогу, пов`язану з представництвом інтересів останнього та наданням клієнту інших видів правничої (правової) допомоги під час розгляду Господарським судом м. Києва справи № 910/15541/20 за позовом ТОВ «Ріелт-Комплекс» до ТОВ «Джой Ен Джой» про стягнення 812616,39 грн.

Відповідно до п. 3 вказаної додаткової угоди сторони погодили, що розмір гонорару адвоката за надання правничої (правової) допомоги пов`язаної з представництвом інтересів клієнта та наданням інших видів правничої (правової) допомоги під час розгляду Господарським судом м. Києва справи № 910/15541/20 за позовом ТОВ «Ріелт-Компекс» до клієнта про стягнення 812616,39 грн, становить 25000,00 грн.

Сторони 04.12.2020 підписали акт приймання-передачі наданих послуг по договору про надання правничої (правової) допомоги від 05.08.2020 № б/н, відповідно до якого адвокат надав клієнту наступні послуги правничої (правової) допомоги, а саме:

- підготовка відзиву № 0311/2 від 03.11.2020 від імені ТОВ «Джой Ен Джой» на позовну заяву ТОВ «Ріелт-Комплекс» по справі № 910/15541/20, яка розглядається Господарським судом м. Києва; витрачений час 5 год.;

- підготовка заперечень № 2311/7 від 23.11.2020 від імені ТОВ «Джой Ен Джой» на відповідь ТОВ «Ріелт-Комплекс» на відзив ТОВ «Джой Ен Джой» по справі № 910/15541/20, яка розглядається Господарським судом м. Києва; витрачений час 2,5 год.;

- підготовка клопотання від імені ТОВ «Джой Ен Джой» про стягнення з ТОВ «Ріелт-Комплекс» понесених витрат на правничу (правову) допомогу по справі № 910/15541/20; витрачений час 1,5 год.

Адвокатське об`єднання «Правова та економічна безпека» 11.11.2020 виставило ТОВ «Джой Ен Джой» рахунок на оплату № 102 на суму 25000,00 грн за надану правничу (правову) допомогу у справі № 910/15541/20.

Платіжним дорученням № 303 від 17.11.2020 ТОВ «Джой Ен Джой» перерахувало на рахунок Адвокатського об`єднання «Правова та економічна безпека» 25000,00 грн.

Досліджуючи надані документи на підтвердження понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наданих доказів достатньо для встановлення факту надання адвокатом Скоком В.С. професійної правничої допомоги відповідачу у цій справі. Отже витрати відповідача на професійну правничу допомогу підлягають розподілу.

Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Частиною четвертою статті 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон) договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно із частиною п`ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Частиною п`ятою статті 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Матеріали справи свідчать про те, що ТОВ «Ріелт-Комплекс» подало до суду клопотання № 26/09-2022/1 від 26.09.2022 про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 910/15541/20.

Мотивуючи вказане клопотання, позивач посилався на те, що, на його думку, цей спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, і підготовлені адвокатами документи таких не містять.

Позивач зауважив, що відзив № 0311/2 від 03.11.2020 та інші документи, підготовлені адвокатами Адвокатського об`єднання «Правова та економічна безпека» за період з 19.10.2020 по 04.12.2020, містять цитування доводів відповідача, викладених ним раніше у листуванні на адресу позивача, та цитування чинного законодавства України. Заявлений час на підготовку відповідних документів (зокрема, відзив № 0311/2 від 03.11.2020 (5 годин)) із копіюванням змісту попереднього листування між сторонами та цитуванням чинного законодавства України, на переконання позивача, є надто великим.

Таким чином, позивач вважає, що інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом відповідача роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.

Окремо позивач просив взяти до уваги розглянутий судовий спір у справі № 911/3036/20 про визнання припиненим договору оренди нежитлового приміщення № 145-147-018 від 06.08.2019 з 17.05.2020 року.

За твердженнями позивача, у вказаній справі адвокатами Адвокатського об`єднання «Правова та економічна безпека» була надана правова допомога ТОВ «Джой Ен Джой» та підготовлені документи, які містять аналогічну аргументацію і тези стосовно спору у справі № 910/15541/20. На виконання додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2022 у страві № 911/3036/20 ТОВ «Ріелт-Комплекс» сплатило 25000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу послуг Адвокатського об`єднання «Правова та економічна безпека» при розгляді справи № 911/3036/20.

Надаючи оцінку наведеним аргументам позивача, суд враховує, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 910/13071/19 від 20.11.2020.

Матеріали справи свідчать про те, що додаткова угода № 2 від 19.10.2020 до договір про надання правничої (правової) допомоги від 05.08.2020 фактично містить фіксовану суму оплати за надані послуги по представництву інтересів клієнта у суді першої інстанції 25000,00 грн.

Вказане узгоджується із правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 28.07.2022 у справі № 903/781/21 стосовно того, що відповідно до вимог чинного законодавства адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Суд взяв до уваги, що у межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником відповідача, а отже є визначеним (аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19).

Таким чином, суд не приймає до уваги доводи ТОВ «Ріелт-Комплекс» про те, що інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом відповідача роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.

Також, на думку суду, необґрунтованими є посилання позивача на те, що зміст відзиву та інших документів у справі містять цитування доводів відповідача, викладених ним раніше у листуванні на адресу позивача, оскільки відзив на позовну заяву складено на двадцять одній сторінці, частина з яких містить правову позицію сторони, опис обставин та цитування норм права. Також у відзиві містяться детальні контррозрахунки спірних сум.

Крім того суд вважає необгрунтованими та недоцільними посилання позивача на відшкодування ним на користь ТОВ «Джой Ен Джой» витрат на професійну правничу допомогу, понесену останнім під час розгляду іншої справи (№ 911/3036/20), підготовлені документи у якій з боку ТОВ «Джой Ен Джой», на думку позивача, містять аналогічну аргументацію, що і у цій справі.

Суд зауважує, що ухвалення рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі з аналогічними сторонами i подібним предметом спору не є обов`язковим критерієм для визнання обґрунтованим чи необґрунтованим розміру витрат у даній справі. У кожній окремій справі суд виходить з конкретних особливих обставин, з доказів, поданих заявником клопотання про розподіл судових витрат, які можуть свідчити про обгрунтованість різних сум коштів, що витрачені заявником на правничу допомогу. Кожна справа може мати різну кількість судових засідань, як і різну кількість розглянутих клопотань, а отже i відмінну кількість виконаного адвокатом обсягу робіт з огляду на кількість вчинених процесуальних дій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 25.11.2019 у справі № 908/2404/17.

Таким чином, приймаючи до уваги наведені вище обставини в їх сукупності, з огляду на спірні правовідносини, зважаючи на рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у цій справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду представником відповідача документів та доказової бази, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат ТОВ «Джой Ен Джой» на правову допомогу в розмірі 25000,00 грн відповідає принципам розумності у цих правовідносинах, є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у разі часткового задоволення позову.

З огляду на те, що позов у цій справі задоволено частково, витрати відповідача на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з позивача на користь відповідача підлягають до стягнення 19884,62 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 126, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Джой Ен Джой» (01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 2; код ЄДРПОУ 42416366) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелт-Комплекс» (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 110 код ЄДРПОУ 35998381): 76741 (сімдесят шість тисяч сімсот сорок одну) грн 94 коп. заборгованості з орендної плати; 6919 (шість тисяч дев`ятсот дев`ятнадцять) грн 35 коп. заборгованості з витрат на обслуговування об`єкта оренди; 13146 (тринадцять тисяч вісімсот п`ятдесят вісім) грн 77 коп. заборгованості з витрат на експлуатацію об`єкта оренди; 39858 (тридцять дев`ять тисяч вісімсот п`ятдесят вісім) грн 13 коп. заборгованості з витрат на комунальні послуги; 10069 (десять тисяч шістдесят дев`ять) грн 47 коп. пені за прострочення платежів з орендної плати; 742 (сімсот сорок дві) грн 68 коп. пені за прострочення платежів з витрат на обслуговування об`єкта оренди; 15348 (п`ятнадцять тисяч триста сорок вісім) грн 39 коп. штрафу за прострочення платежів з орендної плати; 1383 (одну тисячу триста вісімдесят три) грн 87 коп. штрафу за прострочення платежів з витрат на обслуговування об`єкта оренди; 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) грн 62 коп. 3% річних за прострочення платежів з орендної плати; 141 (сто сорок одну) грн 37 коп. 3% річних за прострочення платежів з витрат на обслуговування об`єкта оренди; 2494 (дві тисячі чотириста дев`яносто чотири) грн 10 коп. судового збору.

3. Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелт-Комплекс» (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 110 код ЄДРПОУ 35998381) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Джой Ен Джой» (01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 2; код ЄДРПОУ 42416366) 19884 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн 62 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до статей 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Щоткін