Рішення

від 01.11.2022 по справі 922/197/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2022м. ХарківСправа № 922/197/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків до Приватної фірми "ОРІЄНТИР-93", м. Харків про стягнення 202108,60 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", м. Харків звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Приватної фірми "ОРІЄНТИР-93", м. Харків, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 202108,60 грн., з яких: вартість спожитої теплової енергії за договором про постачання теплової енергії №3786 від 01 березня 2007 року в сумі 55792,77 грн, яка утворилась за період з лютого 2020 року по грудень 2020 року; вартість спожитої теплової енергії на потреби опалення без укладання договору складає 146315,83 грн., яка утворилась за період з грудня 2013 року по квітень 2021 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 січня 2022 року позовну заяву Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків до Приватної фірми "ОРІЄНТИР-93", м. Харків про стягнення 202108,60 грн - залишено без руху; надано позивачу строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом надання до суду доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (761,62,00 грн).

10 лютого 2022 року Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" усунено недоліки шляхом надання до суду доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (761,62,00 грн).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 лютого 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначено підготовче засіданні на 14 березня 2022 року о 11:20 годин.

Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX затверджено Указ Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, дію воєнного стану на даний час продовжено.

Підготовче засідання у справі, призначене на 14 березня 2022 року, не відбулося у зв`язку із введенням Указом Президента України від 24 лютого 2022 року за № 64/2022 воєнного стану в Україні.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 серпня 2022 року призначено підготовче засідання по справі № 922/197/22 на 13 вересня 2022 року на 11:20 годин.

13 вересня 2022 року з 9:00 до 18:00 у приміщенні Господарського суду Харківської області, була відсутня електроенергія. Призначене ухвалою суду від 16 серпня 2022 року на 13 вересня 2022 року о 11:20 годин підготовче засідання не відбулося з незалежних від суду причин та поштова кореспонденція не могла бути оброблена та внесена до АСДС, що підтверджується Актом відсутності електроенергії.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 вересня 2022 року приймаючи до уваги статті 177, 182, 183, пункт 3 частини 2 статті 185, статтю 232 Господарського процесуального кодексу України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01 листопада 2022 року на 11:40 годин.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, на адресу суду повернулись ухвала від 16 серпня 2022 року з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до пункту4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за місцезнаходженням.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений судом про розгляд спору за його участю. При цьому, неотримання адресатом кореспонденції від судового органу є суб`єктивною поведінкою здійснення стороною своїх процесуальних прав, що не може вважатися поважною причиною, яка перешкоджала відповідачу подати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк.

В той же час, відповідач не був позбавлений можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" та ознайомитися з ухвалою Господарського суду Харківської області та визначеними у ній датами та часом розгляду даної справи та забезпечити представництво його інтересів в судових засіданнях.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07 липня 1989 року).

Враховуючи, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, у матеріалах справи достатньо документів для правильного вирішення спору по даній справі, суд дійшов висновку про те, що неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Приватна фірма "ОРІЄНТИР-93" (відповідач) займає нежитлові приміщення в будинку за адресою: м. Харків, вул. Дизельна, 1, вул. Військова, 2, м-н. Небесної Сотні. Системи опалення приміщень відповідача є невід`ємними частинами централізованих систем опалення житлових будинків, тому при подачі теплової енергії у централізовані системи опалення житлових будинків одночасно опалюються нежитлові приміщення відповідача.

Споживання теплової енергії на потреби опалення приміщень, що розташовані за адресою: вул. Дизельна, 1, вул. Військова, 2, м-н. Небесної Сотні в м. Харкові здійснювалося відповідачем без укладення договору.

Постачання теплової енергії на потреби опалення у житлові будинки Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (позивач) здійснює на підставі розпоряджень голови Харківської обласної адміністрації про початок та кінець опалювальних сезонів 2013-2014, 2014-2015, 2015-2016, 2016-2017, 2017-2018, 2018-2019, 2019-2020 років.

Згідно листа № 2669 нежитлові приміщення загальною площею 500 кв.м., за адресою: вул. Дизельна, 1, літ. "А-5" в м. Харкові відповідач орендує в Управлінні комунального майна та приватизації Харківської міської ради на підставі договору оренди № 959 від 31 січня 2020 року. Договір оренди діє до 31 лютого 2040 року.

01 березня 2007 року між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (енергопостачальна організація) та Приватною фірмою "ОРІЄНТИР-93" (споживач) укладено договір про постачання теплової енергії № 3786, відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов`язується постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Відповідно до пункту 10.1 договору, він набирає чинності з дня його підписання і діє до 31 грудня 2007 року.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (пункт 10.4 договору).

Згідно пункту 3.2.2. договору споживач зобов`язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Облік споживання теплової енергії проводиться розрахунковим способом (пункт 5.1 договору).

Відповідно до пункту 6.2. договору, розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт звірки відпустки-отримання теплової енергії та розрахунків за її використання (у 2-х примірниках).

Згідно пункту 6.3. договору споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість, зазначеної в додатку 1 до договору кількості теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.

Відповідно до пункту 6.4 договору якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлену та сплачену до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця; у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

Споживачі, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання споживача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується споживачем не пізніше як в термін 5 банківських днів з часу отримання рахунку на оплату (пункт 6.5 договору).

Згідно пункту 6.6. договору, погашення боргу повинно бути здійснено протягом 5 днів після одержання рахунку безпосередньо від працівника підприємства або 7 днів після відправлення поштою.

Відповідно до пункту 6 додатку № 1 до договору споживач сплачує теплопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії до укладення цього договору в розмірі 22.63639 Гкал на суму 35370,90 грн.

Щомісячно відповідачу направлялися рахунки за споживчу теплову енергію.

Матеріали справи свідчать про те, що станом на 01 січня 2022 року заборгованість за неналежне виконання договірних зобов`язань складає 55792,77 грн, яка утворилась за період з лютого 2020 року по грудень 2020 року.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно статтей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до частини 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно частини 6 статті 25 Закону України Про теплопостачання у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.

Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору не допускається.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 55792,77 грн заборгованості, яка утворилась за період з лютого 2020 року по грудень 2020 року.

Нежитлові приміщення загальною площею 303,9 кв.м. в будинку № 2 по вул. Військова в м. Харкові належать відповідачу на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень №5043-В-С від 24 жовтня 2013 року, акт прийому-передачі №5043-В.С від 15 листопада 2013 року, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26 листопада 2021 року.

Відповідно до листа № 5519 від 05 червня 2019 року, нежитлові приміщення загальною площею 248,2 кв.м. за адресою: м-н Героїв Небесної Сотні, 32, літ. "А-2" Приватна фірма "ОРІЄНТИР-93" орендує у Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради на підставі договору оренди № 1985 від 11 лютого 2019 року. Договір оренди діє до 11 лютого 2029 року.

Споживання теплової енергії на потреби опалення приміщень здійснювалося відповідачем без укладання договору.

Факт споживання відповідачем теплової енергії підтверджується актами обстеження системи теплоспоживання об`єкта, а також актами про підключення та відключення опалення до житлових будинків, які підписані представниками позивача та балансоутримувача даних житлових будинків.

З матеріалів справи вбачається, що Приватній фірмі "ОРІЄНТИР-93" направлялися рахунки-фактури за спожиту теплову енергію.

Станом на 01 січня 2022 року вартість спожитої теплової енергії на потреби опалення без укладання договору складає 146315,83 грн, яка утворилась за період з грудня 2013 року по квітень 2021 року.

Згідно пункту 28 частини 1 статті 1 Закону України "Про теплопостачання", який кореспондується з підпунктом 9 пункту 3 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року за № 1198, визначено, що споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу (частина 4 статті 19 Закону України "Про теплопостачання").

Користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання (пункт 4 Правил).

У відповідності до вимог пункту 14 Правил споживач зобов`язаний укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.

Відповідно до частини 4 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії.

Статтею 25 Закону України "Про теплопостачання" передбачено обов`язок споживача на своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Згідно частини 2 статті 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

При цьому, сторонами до матеріалів справи не надано доказів у підтвердження укладення договору купівлі-продажу теплової енергії на потреби опалення нежитлових приміщень, які використовує відповідач без укладання договору.

Правилами користування тепловою енергією встановлено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, в силу пунктів 1-2, 4 зазначених Правил, останні визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії і в тому випадку, коли такий договір відсутній, оскільки вони є обов`язковими для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії. Крім того, такі договори укладаються відповідно до типових договорів, а форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Крім того, згідно з частиною 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач зобов`язаний сплатити за фактично спожиту електроенергію.

З аналізу вищевикладеного слідує, що укладення договору з теплопостачання відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Правил користування тепловою енергією, є не правом споживача послуг, а його обов`язком. Разом з тим, сам факт не укладання такого договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від сплати за фактично спожиту теплову енергію в спірний період.

За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 146315,83 грн заборгованості, яка утворилась за період з грудня 2013 року по квітень 2021 року.

Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 3031,62 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 183, 194, 195, 196, 201, 208-210, 217, 218, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватної фірми "ОРІЄНТИР-93" (61001, м. Харків, вул. Військова, буд. 2, код ЄДРПОУ 21179078) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в Філії Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк", МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) заборгованість у сумі 202108,60 грн, з яких: вартість спожитої теплової енергії за договором про постачання теплової енергії №3786 від 01 березня 2007 року в сумі 55792,77 грн, яка утворилась за період з лютого 2020 року по грудень 2020 року; вартість спожитої теплової енергії на потреби опалення без укладання договору в сумі 146315,83 грн, яка утворилась за період з грудня 2013 року по квітень 2021 року та 3031,62 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "10" листопада 2022 р.

СуддяП.В. Хотенець