Постанова

від 08.11.2022 по справі 916/3626/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2022 року

м. Київ

Cправа № 916/3626/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г.,

суддів: Жукова С.В., Огородніка К.М.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Скарбниця Бессарабії",

відповідачі - Державне підприємство "Сетам", Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області

третя особа (скаржник) - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області за вх. № 7375/2021

на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2021

у складі колегії суддів: Аленіна О.Ю. (головуючий), Лавриненко Л.В., Мишкіної М.А.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Скарбниця Бессарабії"

до Державного підприємства "Сетам", Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області.

про стягнення 32 432 210, 63 грн,

Предметом касаційного перегляду постало питання повернення апеляційної скарги третьої особи з підстав не підтвердження повноважень самопредставництва особи, яка підписала апеляційну скаргу.

ВСТАНОВИВ

Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

1. У грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Скарбниця Бессарабії" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства "Сетам" та Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області про стягнення 32 432 210,63 грн.

2. 20.04.2021 рішенням Господарського суду Одеської області позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з держави Україна в особі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області шляхом списання з рахунків державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Скарбниця Бессарабія" суму, сплачену в якості розрахунку за об`єкт нерухомості на прилюдних торгах в розмірі 6 884 650 грн, інфляційні збитки в розмірі 159241, 95 грн, 3% річних від простроченої суми в розмірі 52601, 94 грн, суму прямих збитків в розмірі 480235, 74 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 113650, 94 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

3. 07.05.2021 ухвалою Господарського суду Одеської області внесено виправлення в пункт 3 вступної та резолютивної частини рішення Господарського суду Одеської області від 20.04.2021 року у справі № 916/3626/20, внесено виправлення в пункт 3 резолютивної частини повного тексту рішення Господарського суду Одеської області від 20.04.2021 року у справі № 916/3626/20, пункт 3 вступної та резолютивної частини рішення та пункт 3 резолютивної частини повного тексту рішення Господарського суду Одеської області від 20.04.2021 у справі № 916/3626/20 викладено в редакції наведеній в ухвалі.

4. Не погодившись із даною ухвалою, Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області звернулося з апеляційною скаргою до Південно-західного апеляційного господарського суду.

5. 31.05.2021 апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.05.2021 у справі № 916/3626/20 залишено без руху.

6. Підставами залишення апеляційної скарги без руху стало те, що скаржником до апеляційної скарги не надано доказів сплати судового збору, а також представником Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області Ангеліною Олійник до апеляційної скарги не додано документів, визначених частиною четвертою статті 56 Господарського процесуального кодексу України, якими було б підтверджено повноваження вказаної особи на самопредставництво юридичної особи, а також не додано доказів, що Ангеліна Олійник представляє апелянта в якості адвоката у відповідності до вимог частини третьої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

7. Судом апеляційної інстанції отримано клопотання скаржника, до якого додано платіжне доручення про сплату судового збору. На підтвердження повноважень представника на підписання апеляційної скарги надано наказ від 12.05.2020, яким затверджено Положення про юридичне управління Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Положення та довіреність від 14.04.2021 №16-49-10/2998 на Ангеліну Олійник.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

8. 24.06.2021 ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.05.2021 у справі № 916/3626/20 повернуто на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України, оскільки апеляційна скарга підписана особою, яка не наділена повноваженнями на підписання і подання цієї апеляційної скарги від імені скаржника.

9. При цьому, суд апеляційної інстанції встановив, що апеляційну скаргу Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області підписано представником Ангеліною Олійник на підставі довіреності від 14.04.2021 №16-49-10/2998. Разом з тим, представником до апеляційної скарги не додано документів, визначених частиною четвертою статті 56 Господарського процесуального кодексу України, якими було б підтверджено повноваження вказаної особи на самопредставництво юридичної особи, а також не додано доказів, що Ангеліна Олійник представляє апелянта в якості адвоката.

10. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що згідно з інформацією щодо юридичної особи Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області, розміщеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, також відсутні відомості щодо повноважень Ангеліни Олійник, як представника Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області в судах у порядку самопредставництва.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

11. 12.07.2021 Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 у справі № 916/3626/20 та ухвалити нове рішення, яким відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.05.2021 у справі № 916/3626/20.

12. Скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції порушено норму частини третьої статті 56 Господарського процесуального кодексу України та вказує, що з метою забезпечення належного здійснення самопредставництва в установленому законом порядку інтересів Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Казначейство надало до апеляційного господарського суду:

- копію довіреності, виданої начальнику відділу претензійно-позовної роботи Юридичного управління ГУ ДКСУ в Одеській області - Олійник Ангеліні Миколаївні,

- копію наказу ГУ ДКСУ в Одеській області від 12.05.2020 №43-о "Про затвердження положення про Юридичне управління та його структурні підрозділи",

- копію Положення про Юридичне управління ГУ ДКСУ в Одеській області.

Таким чином, скаржник вважає, що ним було надано до суду апеляційної інстанції докази, які підтверджують повноваження на здійснення самопредставництва в суді інтересів управління ГУ ДКСУ в Одеській області.

13. При цьому, скаржник вказує, оскільки ГУ ДКСУ в Одеській області є органом державної влади, його працівники є державними службовцями, тому згідно з приписами Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" виключена можливість здійснювати представництво інтересів працівниками ГУ ДКСУ у Одеській області в статусі адвокатів.

14. Крім того, скаржник вказує, що Наказом ГУ ДКСУ в Одеській області від 12.05.2020 №43-о "Про затвердження положення про юридичне управління та його структурні підрозділи", який підписано начальником ГУ ДКСУ у Одеській області Слаутою В.П. було затверджено Положення № 43-о, що є підтвердженням належності та дійсності обсягу повноважень на здійснення самопредставництва інтересів скаржника.

15. Також, скаржник зазначає, що на час розгляду справи в суді першої інстанції скаржником подавалися до місцевого господарського суду пояснення, які були підписані представником ГУ ДКСУ у Одеській області Олійник А. М., що, на думку скаржника, свідчить про визнання судом першої інстанції участі у справі вказаного представника.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

16. 28.10.2021 електронною поштою та 02.11.2021 поштою до Верховного Суду від Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить Суд відмовити в задоволенні касаційної скарги, посилаючись на правильне застосування судом апеляційної інстанції положень пункту 1 частини п`ятої статті 260 ГПК України.

17. 02.11.2021 від ТОВ "Скарбниця Бессарабії" до Верховного Суду також надійшов відзив, в якому наведено прохання залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін, з мотивів необґрунтованості скарги.

В. Касаційне провадження

18. 02.08.2021 касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області передано колегії суддів у складі: Пєскова В.Г. - головуючого (доповідача), Білоуса В.В., Жукова С.В.

19. У зв`язку з перебуванням судді Білоуса В.В. у відпустці, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/3626/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Пєсков В.Г., суддя - Жуков С.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 25.08.2021.

20. 25.08.2021 ухвалою Верховного Суду відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 у справі № 910/3626/20 до прийняття касаційною інстанцією рішення по суті, касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 у справі № 916/3626/20 залишено без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків, а саме - надати Суду документ про сплату (зарахування) судового збору у розмірі 2 270 грн.

21. 13.09.2021 Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області отримано ухвалу Верховного Суду від 25.08.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу та відомостями з офіційного сайту АТ "Укрпошта". Таким чином, останнім днем строку на усунення недоліків касаційної скарги було 23.09.2021.

22. 21.09.2021 на виконання вимог вказаної ухвали скаржником подано клопотання про усунення недоліків касаційної скарги (отримане Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду 24.09.2021), надано Суду платіжне доручення № 378 від 15.09.2021 про сплату судового збору у розмірі 2 270 грн.

23. 13.10.2021 ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі № 916/3626/20 Господарського суду Одеської області за касаційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Надано учасникам справи строк для подання відзиву до 28.10.2021. Витребувано з Господарського суду Одеської області та/або Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 916/3626/20.

24. 11.11.2021 матеріали справи № 916/3626/20 надійшли до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

25. 12.11.2021 ухвалою Верховного Суду зупинено касаційне провадження у справі № 916/3626/20 Господарського суду Одеської області за касаційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 до оприлюднення Великою Палатою Верховного Суду повного тексту рішення у справі № 303/4297/20.

26. 07.11.2022 ухвалою Верховного Суду поновлено касаційне провадження у справі № 916/3626/20 за касаційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2021.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

27. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

28. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання постало щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції процесуального закону під час постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги з підстав непідтвердження повноважень самопредставництва державного органу особою, яка підписала апеляційну скаргу.

29. Як встановлено судом апеляційної інстанції, у цій справі апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції від імені ГУ ДКС України в Одеській області підписано представником Ангеліною Олійник із зазначенням, що така особа діє від імені ГУ ДКС України в Одеській області в порядку самопредставництва.

30. Положення статті 258 ГПК України, яка визначає вимоги до форми та змісту апеляційної скарги, передбачено, що до апеляційної скарги додаються, зокрема, довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень (п. 1 ч. 3 ст. 258 ГПК України).

31. Верховний Суд відзначає, що 29.12.2019 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" від 18.12.2019 N 390-IX.

32. Відповідно до частин першої, другої статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

33. Частинами третьою, четвертою статті 56 ГПК України, в редакції Закону від 18.12.2019 N 390-IX, визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

34. Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту № 2261 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення в суді" від 15 жовтня 2019 року, який 18 грудня 2019 року ухвалили як Закон № 390-IX, право юридичної особи на особисте представництво у судах штатними працівниками скасувала реформа трьох процесуальних законів 2017 року, що негативно вплинуло на можливість юридичної особи здійснювати самопредставництво. Крім того, у кримінальному процесі збереглася можливість реалізації права на самопредставництво юридичної особи її працівником (частина друга статті 58 Кримінального процесуального кодексу України). Тому, ухвалюючи Закон № 390-IX, парламент поширив інститут самопредставництва юридичної особи в суді не тільки на її керівника або члена виконавчого органу, як це було, починаючи з 15 грудня 2017 року, але й на будь-яку іншу особу, уповноважену на це за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом).

35. Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20, до оприлюднення повного тексті якої було зупинено касаційне провадження у цій справі, дійшла висновку, що з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

36. Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження повноважень самопредставництва скаржника суду апеляційної інстанції при поданні апеляційної скарги було надано копію довіреності, виданої начальнику відділу претензійно-позовної роботи Юридичного управління ГУ ДКСУ в Одеській області - Олійник Ангеліні Миколаївні.

37. Ухвалою суду апеляційної інстанції від 31.05.2021 апеляційну скаргу ГУ ДКС України в Одеській області було залишено без руху, зокрема, з тих підстав, що представником до апеляційної скарги не додано документів, визначених частиною четвертою статті 56 ГПК України, якими було б підтверджено повноваження вказаної особи на самопредставництво юридичної особи, а також не додано доказів, що Ангеліна Олійник представляє апелянта в якості адвоката. Також судом апеляційної інстанції встановлено відсутність відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо повноважень Ангеліни Олійник, як представника ГУ ДКС України в Одеській області в судах у порядку самопредставництва.

38. На виконання зазначеної ухвали, ГУ ДКС України в Одеській області було подано суду апеляційної інстанції копію довіреності, копію наказу ГУ ДКСУ в Одеській області від 12.05.2020 №43-о "Про затвердження положення про Юридичне управління та його структурні підрозділи", копію Положення про Юридичне управління ГУ ДКСУ в Одеській області.

39. Повертаючи апеляційну скаргу ГУ ДКС України в Одеській області, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підписана особою, яка не наділена повноваженнями на підписання і подання цієї апеляційної скарги від імені скаржника, оскільки до апеляційної скарги не додано документів, визначених частиною четвертою статті 56 ГПК України (тобто закон, статут, положення, трудовий договір (контракт)), якими було б підтверджено повноваження Ангеліни Олійник на самопредставництво юридичної особи, а також не додано доказів, що Ангеліна Олійник представляє апелянта в якості адвоката у відповідності до вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

40. Верховний Суд погоджується із висновком апеляційного господарського суду про повернення апеляційної скарги, оскільки надані скаржником документи не підтверджують повноважень Ангеліни Олійник на самопредставництво ГУ ДКС України в Одеській області, як і відсутні у неї повноваження представляти скаржника в якості адвоката.

41. Разом з тим, з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне доповнити мотивувальну частину ухвали суду апеляційної інстанції від 24.06.2021, вказавши, що у випадку представництва юридичної особи чи органу державної влади, як у даному випадку, у судах її працівником за правилами самопредставництва, такій особі (представнику), також, необхідно надати суду докази наявності трудових відносин із юридичною особою чи органом, який він представляє, зокрема, але не виключно, трудовий договір, наказ про прийняття на роботу, розпорядження тощо.

42. У цій справі, як встановлено судом апеляційної інстанції та вже зазначалося вище, скаржником, на підтвердження повноважень самопредставництва ГУ ДКСУ в Одеській області було надано копію довіреності, копію наказу ГУ ДКСУ в Одеській області від 12.05.2020 №43-о "Про затвердження положення про Юридичне управління та його структурні підрозділи" та копію самого Положення про Юридичне управління ГУ ДКСУ в Одеській області.

43. Однак апеляційним судом не встановлено надання скаржником доказів взагалі існування трудових відносин між Ангеліною Олійник та ГУ ДКСУ в Одеській області як першочергової підстави стверджувати про наявність повноважень самопредставництва органу державної влади його працівником, а скаржник в цій частині не посилається на неповноту дослідження судом апеляційної інстанції доказів у справі.

44. Враховуючи наведене, Верховний Суд вважає вірним висновок суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги ГУ ДКСУ в Одеській області на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 260 ГПК України з мотиву непідтвердження наявності у представника повноважень на підписання апеляційної скарги, а доводи касаційної скарги про порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права не знайшли свого підтвердження. Таким чином, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

45. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

46. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

47. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області підлягає залишенню без задоволення, а прийнята у справі ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 - залишенню без змін.

В. Розподіл судових витрат

48. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 про повернення апеляційної скарги Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.05.2021 у справі № 916/3626/20 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді С. Жуков

К. Огороднік