Постанова

від 10.11.2022 по справі 922/2666/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 922/2666/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кролевець О.А.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Харківобленерго"

на рішення Господарського суду Харківської області

(суддя - Добреля Н.С.)

від 27.10.2021

на додаткове рішення Господарського суду Харківської області

(суддя - Добреля Н.С.)

від 08.11.2021

на постанову Східного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Плахов О.В., судді: Здоровко Л.М., Мартюхіна Н.О.)

від 14.02.2022

на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Плахов О.В., судді: Здоровко Л.М., Мартюхіна Н.О.)

від 29.06.2022

у справі № 922/2666/21

за первісним позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Салтівське Шосе 264 М"

про визнання укладеними додатків до договору,

та за зустрічним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Салтівське Шосе 264 М"

до Акціонерного товариства "Харківобленерго"

про визнання укладеним додатку до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії у редакції ОСББ "Салтівське шосе 264М",

за участю представників учасників справи:

позивача - Комаров М.С.

відповідача - Щербань А.С.;

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Акціонерне товариство "Харківобленерго" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Салтівське Шосе 264 М" про визнання укладеними додатків до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії від 26.03.2021 №735/0520, в редакції позивача, а саме:

- Додаток №2 "Паспорт точки розподілу", який містить сім паспортів точок розподілу електричної енергії (62Z8336100455908, 62Z5874667449329, 62Z5197980696924, 62Z1267965538014, 62Z3662973582282, 62Z7266348868480, 62Z5498965532167);

- Додаток №3.1. "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії", який містить дані про дві точки розподілу електричної енергії (62Z8336100455908, 62Z5874667449329) та два засоби обліку електричної енергії (62640, 62641);

- Додаток №3.2. "Дані про відпуск електроенергії на інші потреби споживача", який містить інформацію про п`ять точок розподілу електричної енергії (62Z5197980696924, 62Z1267965538014, 62Z3662973582282, 62Z7266348868480, 62Z5498965532167);

- Додаток №3.3. "Дані для розрахунку та складання балансу електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача (основного споживача), до якого приєднані електроустановки субспоживачів (за потреби) "який містить дані про 108 ЕІС-коди точок комерційного обліку субспоживачів, в якості яких визначені мешканці квартир в багатоквартирному будинку за адресою: м. Харків, Салтівське шосе, 264М;

- Додаток №4 "Порядок розрахунків" для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів, суб`єктів господарювання, предметом діяльності яких є надання житлово-комунальних послуг населенню, установ та організацій, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення;

- Додаток №6 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін";

- Додаток №7 "Однолінійна схема (схема електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання), в якому в якості ліній, що живлять електроустановки споживача, зазначені два лічильники;

- Додаток №12 "Перелік територіально відокремлених об`єктів споживача" ОСББ "Салтівське Шосе 264 М", в якому зазначена назва відокремленого об`єкта ОСББ "Салтівське Шосе 264 М" та зазначені два ЕІС-коди точок обліку: 62Z8336100455908, 62Z5874667449329;

- Додаток №13 "Режими електроспоживання".

1.2. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Салтівське Шосе 264 М" звернулось до Господарського суду Харківської області із зустрічним позовом до Акціонерного товариства "Харківобленерго" про визнання укладеними додатків до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії від 26.03.2021 №735/0520 в редакції, запропонованій ОСББ "Салтівське Шосе 264М", а саме:

1. Додаток №2 "Паспорт точки розподілу", який містить п`ять паспортів точок розподілу електричної енергії (62Z5197980696924, 62Z1267965538014, 62Z3662973582282, 62Z7266348868480, 62Z5498965532167);

2. Додаток №3.1. "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії", який містить дані про п`ять точок розподілу електричної енергії (№007512115002712, № 007512115002704, № 007513115004138, № 007512115002702, № 007512115002711);

3. Додаток №6 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", який містить п`ять вузлів обліку №007512115002712, № 007512115002704, № 007513115004138, № 007512115002702, № 007512115002711;

4. Додаток №7 "Однолінійна схема (схема електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання), в якій в якості ліній, що живлять електроустановки споживача, зазначені лічильники №007512115002712, № 007512115002704, № 007513115004138, № 007512115002702, № 007512115002711.

2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.10.2021, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.02.2022, в задоволенні первісного позову відмовлено частково; визнано укладеними між Акціонерним товариством "Харківобленерго" та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Салтівське Шосе 264 М" додатки № 4, 6, 7 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 735/0520 від 26.03.2021 року в редакції позивача за первісним позовом; в іншій частині первісного позову відмовлено; в задоволенні зустрічного позову відмовлено частково; визнано укладеним між Акціонерним товариством "Харківобленерго" та об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Салтівське Шосе 264 М" додаток № 3.1 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 735/0520 від 26.03.2021 в редакції позивача за зустрічним позовом; в іншій частині зустрічного позову відмовлено.

2.2. Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 08.11.2021, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.02.2022, заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Салтівське Шосе 264 М" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Суд стягнув з Акціонерного товариства "Харківобленерго" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Салтівське Шосе 264 М" 11 000, 00 грн витрат на правову допомогу. В іншій частині заяви про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

2.3. Додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.06.2022 заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Салтівське Шосе 264 М" про розподіл судових витрат задоволено. Суд стягнув з Акціонерного товариства "Харківобленерго" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Салтівське Шосе 264 М" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000 ,00 грн.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Харківської області від 27.10.2021 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.02.2022, Акціонерне товариство "Харківобленерго" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення в частині відмови в позові Акціонерного товариства "Харківобленерго" у визнанні укладеними додатків № 2, 3.1., 3.2., 3.3., 12, 13 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 735/0520 від 26.03.2021 в редакції Акціонерного товариства "Харківобленерго", а також в частині задоволення зустрічного позову та визнання укладеним додатку № 3.1. до договору в редакції Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Салтівське Шосе 264 М" скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Акціонерного товариства "Харківобленерго" задовольнити: визнати укладеними додатки №№ 2, 3.1., 3.2., 3.3., 12, 13 до договору в редакції Акціонерного товариства "Харківобленерго", у позовних вимогах Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Салтівське Шосе 264 М" відмовити. В іншій частині оскаржувані судові рішення залишити без змін.

3.2. Підставою касаційного оскарження Акціонерне товариство "Харківобленерго" визначило пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду:

- щодо питання застосування у взаємозв`язку норм п. 1.1.2, п. 2.1.11, абз. 3 п. 2.1.5 ПРРЕЕ, п. 5 Постанови № 312 та п. 4.2.1, п. 4.3.1, п.4.3.2, п.п. 71 п. 1.2.1, п. 4.3.4., п. 4.3.5., 5.2.2. ККОЕЕ. При цьому скаржник вважає, що Верховному Суду необхідно сформулювати висновок, відповідно до якого паспорт точки розподілу складається оператором системи розподілу на підставі наявної у нього інформації за об`єктом розподілу та не потребує узгодження зі споживачем, а договір споживача про надання послуг з розподілу укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу/передачі, і споживач не має повноважень визначати зміст паспорту точки розподілу на власний розсуд;

- щодо питання застосування у взаємозв`язку норм п. 1.1.2, п. 1.2.4., п, 2.2.1., п.п.1 п. 2.2.5, п.п. 2 п, 2.2.2., 5.1.4 ПРРЕЕ, п. 5.1.4, п. 28 п. 1.2.1, п. 5.1.5. ККОЕЕ, ч. 1, 2 ст. 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", ч. 2 ст. 382 ЦК України, п.п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". При цьому скаржник вважає, що Верховному Суду необхідно сформулювати висновок, відповідно до якого оскільки власником розташованих всередині багатоквартирного будинку, електричних мереж є виключно всі власники окремих приміщень, отже точка розподілу електричної енергії в багатоквартирному будинку, до якої оператор системи розподілу забезпечує розподіл електроенергії, а також точка комерційного обліку електричної енергії знаходяться на межі балансової належності електричних мереж - в місці розділу електричної мережі, яка знаходиться у спільній сумісній власності власників окремих приміщень багатоквартирного будинку, з елементами електричної мережі, власником яких є товариство;

- щодо питання застосування у взаємозв`язку п. 62 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії' та абз. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку". При цьому скаржник вважає, що Верховному Суду необхідно сформулювати висновок, відповідно до якого ОСББ не є колективним побутовим споживачем, зокрема й в частині споживання електричної енергії на утримання спільного майна власників окремих приміщень багатоквартирного будинку (функціонування ліфтів, освітлення місць загального користування тощо);

- щодо питання застосування п. 1.2.4 ПРРЕЕ. При цьому скаржник вважає, що Верховному Суду необхідно сформулювати висновок, відповідно до якого оператор системи покриває всі витрати, пов`язані з транспортуванням електричної енергії в точку розподілу (передачі) електричної енергії, а також має право на відшкодування всіх витрат, пов`язаних із транспортуванням електричної енергії в точку розподілу (передачі) електричної енергії, за рахунок тарифу на розподіл (передачу) електричної енергії, а саме: оператор системи розподілу покриває витрати, пов`язані з транспортуванням електричної енергії до точки розподілу електричної енергії в багатоквартирному будинку, що знаходиться в місці розділу електричної мережі, яка знаходиться у спільній сумісній власності власників окремих приміщень багатоквартирного будинку, з елементами електричної мережі, власником яких є Товариство;

- щодо питання застосування у взаємозв`язку п.п. 8.2.5.- 8.2.7., п.п. 20, абз. 5 п.п. 25 п. 5.5.5 ПРРЕЕ. При цьому скаржник вважає, що Верховному Суду необхідно сформулювати висновок, відповідно до якого обов`язок споживача не допускати безоблікового використання електричної енергії включає в себе не лише те, що безпосередньо сам споживач не має права безоблікового використання електричної енергії, але й те, що споживач повинен не допускати фактів безоблікового використання електричної енергії від технологічних мереж такого споживача також й іншими особами та повідомляти оператора системи про виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача. У разі невиконання споживачем такого свого обов`язку, витрати за використану електричну енергію в електричних мережах такого споживача, в тому числі третіми особами, має нести споживач;

- щодо питання застосування у взаємозв`язку ч. 2 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", абз. 7 ч. 9 ст. 10, ст. 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та норм Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 27.07.2018 № 190. При цьому скаржник вважає, що Верховному Суду необхідно сформулювати висновок, відповідно до якого норми вказаного Наказу від 27.07.2018 № 190 не застосовуються до правовідносин між об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку та співвласниками окремих приміщень багатоквартирного будинку, що виникають при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення, а визначення переліку витрат на утримання багатоквартирного будинку знаходиться у виключній компетенції співвласників багатоквартирного будинку та загальних зборів співвласників окремих приміщень, як вищого органу управління об`єднанням;

- щодо питання застосування у взаємозв`язку норм п. 1.1.2, п.п. 34 п. 1.2.1 ККОЕЕ, п. 32 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії". При цьому скаржник вважає, що Верховному Суду необхідно сформулювати висновок, відповідно до якого комерційний облік споживання електричної енергії здійснюється по електроустановці (об`єкту) в цілому, а не по кожному струмоприймачу окремо, а отже, розрахунки за електричну енергію, спожиту в межах спільних електричних мереж багатоквартирного будинку (комерційні розрахунки), повинні здійснюватися на підставі показань лічильника, який забезпечує облік електричної енергії по об`єкту в цілому (загальнобудинковому), з урахуванням показань інших лічильників, улаштованих всередині внутрішніх електричних мереж багатоквартирного будинку, та які забезпечують облік по окремих об`єктах індивідуальних побутових споживачів, оскільки саме завдяки наявності загальнобудинкового обліку в сукупності з окремим обліком індивідуальних побутових споживачів забезпечується належний комерційний облік електричної енергії, спожитої в межах спільних загальнобудинкових мереж цього об`єкта, власниками яких є всі власники окремих приміщень;

- щодо питання застосування у взаємозв`язку норм абз. 1, 5 п. 1.2.15 ПРРЕЕ та п.1.5.6 ПУЕ. При цьому скаржник вважає, що Верховному Суду необхідно сформулювати висновок, відповідно до якого за аналогією з абзацом 5 пункту 1.2.15. ПРРЕЕ при зміні форми управління будинком та набуттям об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку функцій з утримання будинку до нього переходять права та обов`язки за договором, укладеним відповідно до цих Правил з попереднім споживачем. Іншого окремого порядку укладення договорів з новим споживачем - об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку, а також можливості зміни організованої схеми комерційного обліку електричної енергії на об`єкті, у зв`язку зі зміною особи, що виконує функцію утримання спільного майна співвласників багатоквартирного будинку, чинним законодавством.

3.3. Також підставою касаційного оскарження зазначає пункт 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що необхідно відступити від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19, від 31.01.2022 у справі №185/5421/21 (щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу).

3.4. У відзиві на касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Салтівське Шосе 264 М" просило відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. Крім того, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Салтівське Шосе 264 М" разом з відзивом на касаційну скаргу подало заяву про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, в якій просило стягнути на його користь з позивача 20 000, 00 грн, а також зазначило, що акт приймання-передачі наданих послуг буде поданий протягом п`яти днів після ухвалення рішення за результатом розгляду касаційної скарги відповідно до вимог частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

31.07.2015 на етапі будівництва житлового багатоквартирного будинку між АТ Харківобленерго (надалі - постачальник) та ДП ЖКК ВАТ Житлобуд-1 (надалі - споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії №012794, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з встановленою потужністю, зазначеною у додатку №3.1. "Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії.

Додатком №3.1. "Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію" до договору визначено, що розрахунковими засобами обліку для розрахунків за спожиту електричну енергію визначені загальнобудинкові лічильники електроенергії № 011070115494857 (який в подальшому був змінений на лічильник №000098) та № 011070115494848, за адресою: Салтівське шосе, 264 М, м.Харків.

Додатком №3.2. "Дані про відпуск електричної енергії та інші потреби споживача" до договору визначено точки приєднання споживання на електроживлення аварійного освітлення (номер лічильника - 007512115002712), електроживлення робочого освітлення (номер лічильника - 007512115002704), електроживлення ліфтів (номер лічильника - 007513115004138), електроживлення бойлерної та ІТП (номер лічильника - 007512115002702), електроживлення насосної (номер лічильника - 007512115002711) (т.1 а.с.50)

На виконання пунктів 2, 4 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" від 14.03.2018 №312 АТ "Харківобленерго" було направлено на адресу споживача - ДП ЖКК ВАТ "Житлобуд-1" заяву-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про постачання електрично енергії №012794 від 31.07.2015, яка була підписана та повернута останнім 28.12.2018.

Враховуючи приписи пункту 4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, відсутність заперечень з боку споживача та повернення підписаної заяви - приєднання до договору, вказаний договір вважався укладеним на умовах діючого на той час договору про постачання електричної енергії №012794 від 31.07.2015.

28.12.2020 згідно з протоколом установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку "Салтівське Шосе 264М" №1/20 було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Салтівське Шосе 264М".

11.01.2021 відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Салтівське Шосе 264М", як юридичну особу код ЄДРПОУ 43981990.

На підставі акта про передачу приладів обліку електричної енергії за фіксованими показниками лічильників житлового будинку за адресою: Салтівське шосе, 264 М від 28.02.2021, підписаного між ДП ЖКК ВАТ Житлобуд-1 та ОСББ "Салтівське Шосе 264М" останнім було прийнято наступні лічильники: загальнобудинковий- №000098; загальнобудинковий - 011070115494848; аварійне освітлення - 007512115002712); робоче освітлення - 007512115002704; ліфти - 007513115004138; бойлерна та ІТП - 007512115002702; насосна - 007512115002711. Також, ОСББ "Салтівське Шосе 264М" було прийнято прилади обліку електричної енергії в житловому будинку на квартири.

У зв`язку із переходом права на обслуговування житлового будинку за адресою: м.Харків, Салтівське шосе, 264 М внаслідок створення ОСББ "Салтівське Шосе 264М", 26.03.2021 останнім, з метою приєднання до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, було направлено на адресу АТ "Харківобленерго" лист №4, до якого було додано заяву-приєднання від 26.03.2021, оформлену за формою, встановленою додатком до постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, в якій зазначено наступні точки приєднання: 62Z5197980696924, 62Z1267965538014, 62Z3662973582282, 62Z7266348868480, 62Z5498965532167. У вказаному листі №4 ОСББ "Салтівське шосе 264М" також просило АТ "Харківобленерго" надати паперову форму договору згідно з вимогами пункту 2.1.5. постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312.

В зазначених точках приєднання відбувається споживання електричної енергії на електроживлення аварійного освітлення (ЕІС-код точки приєднання 62Z5197980696924, номер засобу обліку електричної енергії 007512115002712), електроживлення індивідуального теплового пункту (ЕІС-код точки приєднання 62Z7266348868480, номер засобу обліку електричної енергії 007512115002702), електроживлення ліфтів (ЕІС-код точки приєднання 62Z3662973582282, номер засобу обліку електричної енергії 007513115004138), електроживлення насосної станції (ЕІС-код точки приєднання 62Z5498965532167, номер засобу обліку електричної енергії 007512115002711), електроживлення робочого освітлення (ЕІС-код точки приєднання 62Z1267965538014, номер засобу обліку електричної енергії 007512115002704).

21.05.2021 за результатами розгляду вказаного листа АТ "Харківобленерго" було направлено на адресу ОСББ "Салтівське Шосе 264М" проекти додатків до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії в паперовій формі.

Як зазначав в позовній заяві позивач, ОСББ "Салтівське Шосе 264М" споживав електричну енергію у березні, квітні та травні 2021року, що підтверджується звітами про фактичні обсяги споживання електричної енергії.

Отже, враховуючи споживання електричної енергії та підписання заяви - приєднання до договору споживача про розподіл на умовах договору про розподіл, який відповідає умовам договору про постачання електричної енергії №012794 від 31.07.2015, укладеного раніше між АТ Харківобленерго та ДП ЖКК ВАТ Житлобуд-1, відповідач приєднався до таких умов та продовжує споживання електричної енергії.

Проте, незважаючи на досягнення згоди щодо умов укладеного договору, листом від 10.04.2021 №9 ОСББ "Салтівське Шосе 264М" було повернуто на адресу АТ "Харківобленерго" підписаний з протоколом розбіжностей договір про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Зі змісту вказаного протоколу розбіжностей вбачається, що споживач - ОСББ "Салтівське Шосе 264М" не погоджувався з запропонованими постачальником пунктом 12.8 договору, яким визначено перелік додатків до договору та запропоновано власну редакцію.

Крім того, споживачем запропоновано власну редакцію таких додатків до договору:

Додатку № "Заява - приєднання";

Додатку №2 "Паспорт точки розподілу", який містив п`ять паспортів точок розподілу електричної енергії (62Z5197980696924, 62Z1267965538014, 62Z3662973582282, 62Z7266348868480, 62Z5498965532167), замість запропонованих АТ "Харківобленерго" семи паспортів точок розподілу електричної енергії (62Z8336100455908, 62Z5874667449329, 62Z5197980696924, 62Z1267965538014, 62Z3662973582282, 62Z7266348868480, 62Z5498965532167);

Додатку №3.1. "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії", який містить дані про п`ять точок розподілу електричної енергії (№007512115002712, № 007512115002704, № 007513115004138, № 007512115002702, № 007512115002711) замість запропонованих АТ "Харківобленерго" двох точок розподілу електричної енергії (62Z8336100455908, 62Z5874667449329) та два засоби обліку електричної енергії (62640, 62641).

Додатку №3.2. "Дані про відпуск електроенергії на інші потреби споживача" виключити, оскільки у ОСББ відсутні інші потреби окрім потреб на спільні побутові потреби співвласників (робота ліфтів, насосів, замково-переговорник пристроїв, освітлення МЗК);

Додатку №3.3. "Дані для розрахунку та складання балансу електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача (основного споживача), до якого приєднані електроустановки субспоживачів (за потреби) "виключити, оскільки у ОСББ відсутні субспоживачі;

Додаток №4 "Порядок розрахунків" викласти в редакції у передбаченій умовами комерційної пропозиції №9, яка є додатком до договору про постачання електричної енергії;

Додаток №6 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", Додаток №7 "Однолінійна схема (схема електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання) " викласти в запропонованій споживачем редакції;

Додаток №12 "Перелік територіально відокремлених об`єктів споживача" та Додаток №13 "Режими електроспоживання" виключити.

Листом від 28.06.2021 №5611с/20-136 постачальник - АТ "Харківобленерго" повідомив споживача - ОСББ "Салтівське Шосе 264 М" про те, що наданий протокол розбіжностей до паперової форми договору споживача про надання послуги з розподілу електричної енергії не узгоджено з АТ "Харківобленерго", у зв`язку із чим, в подальшому постачальник буле діяти в межах законодавства України, яким визначено порядок приєднання до публічних договорів.

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд

5.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Виходячи з доводів та вимог касаційної скарги, на вирішення суду касаційної інстанції поставлено питання щодо наявності чи відсутності правових підстав для укладення додатків № 2, 3.1., 3.2., 3.3., 12, 13 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 735/0520 від 26.03.2021 в редакції Акціонерного товариства "Харківобленерго".

5.3. Відповідно до редакції додатків № 2 в редакції позивача за первісним позовом, останнім визначено точки розподілу за ЕІС кодами у кількості 7 штук: 62Z8336100455908, 62Z5874667449329, 62Z5197980696924, 62Z1267965538014, 62Z3662973582282, 62Z7266348868480, 62Z5498965532167.

Разом з тим, з заяви-приєднання ОСББ "Салтівське Шосе 264М" від 26.03.2021 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 735/0520 вбачається, що остання містить 5 ЕІС-кодів точки комерційного обліку, а саме 62Z5197980696924, 62Z1267965538014, 62Z3662973582282, 62Z7266348868480, 62Z5498965532167.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що редакція Додатку № 2 до договору "Паспорт точки розподілу" із зазначенням 7 точок розподілу за ЕІС кодами у кожному паспорті не відповідає умовам договору-приєднання, оскільки відповідна заявка містила лише 5 ЕІС-кодів точки комерційного обліку.

При цьому суди попередніх інстанцій врахували, що відповідно до редакції Додатку № 2 до договору "Паспорт точки розподілу" в редакції зустрічного позову ОСББ "Салтівське Шосе 264М", в паспорті точки розподілу електричної енергії позивачем за зустрічним позовом було визначено струм - 630А.

Проте, в попередній редакції Додатку № 2 до договору, укладеного з ДП ЖКК ВАТ "Житлобуд 1", було визначено струм - 250А та будь-яких доказів необхідності збільшення струму до 630А, представником ОСББ до суду надано не було, як і не було обґрунтовано необхідності встановлення струму в заявленому розмірі, у зв`язку з чим суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог щодо укладення Додатку № 2 до договору в редакції ОСББ "Салтівське Шосе 264М".

5.4. Господарські суди врахували, що в багатоквартирному будинку за адресою: м. Харків, Салтівське шосе, 264М встановлено три типи лічильників: загальнобудинкові лічильники, лічильники витрат на технічні цілі будинку (освітлення місць загального користування, електроживлення ліфтів, насосної станції та індивідуального теплового пункту) та поквартирні лічильники, що зазначено у відповідній робочій документації "Електротехнічні рішення 201/14-ІІ-10-ЭТР" від 19.01.2016 та не заперечується сторонами.

Згідно з визначеннями термінів, наведених в пункті 1.1.2. ПРРЕЕ:

-·точка комерційного обліку - точка на комерційній межі розподілу електричної мережі або умовна точка, в якій відбувається зміна власника електричної енергії і до якої відносяться дані комерційного обліку електричної енергії, що використовуються для розрахунків на ринку електричної енергії. Наскільки це можливо, точка комерційного обліку повинна збігатися з точкою вимірювання; ·

- точка розподілу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається розподіл/передача електричної енергії між електроустановками суміжних учасників ринку.

Відповідно до абзаців 1 та 2 пункту 1.2.4. ПРРЕЕ точка розподілу (передачі) електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок і Оператор системи покриває всі витрати, пов`язані з транспортуванням електричної енергії в точку розподілу (передачі) електричної енергії, а також має право на відшкодування всіх витрат, пов`язаних із транспортуванням електричної енергії в точку розподілу (передачі) електричної енергії, за рахунок тарифу на розподіл (передачу) електричної енергії.

Відповідно до пунктів 1.3, 1.6 Правил користування електричною енергією затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (які втратили чинність 11.06.2018 на підставі постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, прийнятою на виконання Закону України "Про ринок електричної енергії"), постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом. Договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (додаток 3) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), об`єкти яких розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. Умови договору про купівлю-продаж електричної енергії між споживачем (субспоживачем) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом визначаються за згодою сторін. Цей договір укладається відповідно до законодавства України.

Пунктом 3.7 Правил користування електричною енергією визначено, що місця та умови встановлення розрахункових засобів обліку визначаються згідно з Правилами улаштування електроустановок та проектними рішеннями.

Окрім того, абзацом 4 пункту 3.6 Правил користування електричною енергією було передбачено, що у багатоквартирних будинках на межі балансової належності внутрішньобудинкових мереж і мереж електропередавальної організації (основного споживача) улаштовується загальнобудинковий розрахунковий облік, який враховує обсяг електричної енергії використаний мешканцями будинку, на технічні цілі, для потреб інших електроустановок, які приєднані до мереж цього будинку та розміщені всередині будинку або за його межами.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що розрахунки використаної електричної енергії повинні проводитись з урахуванням даних кожного окремого лічильника.

Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 25.12.2008 №1449 "Про внесення змін до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 №910 та затвердження змін до Правил користування електричною енергією" з пункту 3.6 ПКЕЕ виключено абзац 4, який передбачав встановлення розрахункового обліку електроенергії на межі балансової належності внутрішньобудинкових мереж та мереж електропередавальної організації у багатоквартирних будинках.

Сторони не заперечують того факту, що електрична енергія мешканцям квартир багатоквартирного будинку постачається на підставі індивідуальних договорів з кожним власником квартири.

Згідно з визначенням пункту 1.2 Правил улаштування електроустановок, точкою продажу електричної енергії є межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію. У багатоквартирному будинку споживачі поділяються на дві групи і мають різні точки продажу електричної енергії, переходу права власності на неї.

З врахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що постачання/розподіл електричної енергії здійснюється споживачам-мешканцям будинку, в якому створено ОСББ, на підставі окремих/самостійних договорів з кожним зі споживачів і здійснення обліку такої електричної енергії за показами внутрішньоквартирних приладів обліку.

Наведене узгоджується з приписами частини 4 статті 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", оскільки АТ "Харківобленерго" надає послуги з розподілу електричної енергії до точки входу у відповідні квартири, що також відповідає приписам пункту 1.2.6. ПРЕЕ, тобто і після загальнобудинкових приладів обліку №000098 та № 011070115494848.

При цьому суди попередніх інстанцій зазначили, що те ж саме стосується і електроустановок ОСББ як колективного побутового споживача в частині споживання електричної енергії на функціонування ліфтів, освітлення місць загального користування тощо, облік якої визначається показами лічильників ЕІС-код точки приєднання 62Z5197980696924, номер засобу обліку електричної енергії 007512115002712, ЕІС-код точки приєднання 62Z7266348868480, номер засобу обліку електричної енергії 007512115002702, ЕІС-код точки приєднання 62Z3662973582282, номер засобу обліку електричної енергії 007513115004138, ЕІС-код точки приєднання 62Z5498965532167, номер засобу обліку електричної енергії 007512115002711, ЕІС-код точки приєднання 62Z1267965538014, номер засобу обліку електричної енергії 007512115002704.

Такі послуги АТ "Харківобленерго" з розподілу електричної енергії побутовим споживачам до "входу в квартиру" електроустановок загальнобудинкового користування (технічні потреби ОСББ) відповідно до п.1.2.6. ПРРЕЕ та витрати ОСР на забезпечення транспортування електричної енергії до електроустановок споживачів компенсуються за рахунок відповідних складових тарифу на послуги АТ "Харківобленерго" згідно п.1.2.4. ПРРЕЕ.

За змістом пункту 1.1.2 ПРРЕЕ споживач електричної енергії - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання; субспоживач - споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача.

Відповідно до статей 1, 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до частин 9 та 10 статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" внутрішньобудинкові мережі, які ведуть від входу в будинок після загальнобудинкових лічильників №000098 та № 011070115494848 і до точок підключення побутових споживачів мешканців квартир не перебувають у власності ОСББ "Салтівське Шосе 264М".

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що ураховуючи паралельне підключення електроустановок побутових споживачів мешканців будинку та електроустановок відповідача як колективного побутового споживача електричної енергії для потреб утримання будинку, до кожної з яких АТ "Харківобленерго" здійснює розподіл електричної енергії, мешканці будинку не є субспоживачами ОСББ "Салтівський 264М" у розумінні, визначення терміну "субспоживач", наведеного в пункті 1.1.2. ПРРЕЕ.

При цьому, суд апеляційної інстанції, зазначив, що у постановах Верховного Суду від 18.07.2018 у справі № 920/422/17 та від 11.09.2018 у справі № 920/208/17 вказано, що у зв`язку з виключенням постановою НКРЕКП від 25.12.2008 № 1449 "Про внесення змін до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 №910 та затвердження змін до Правил користування електричною енергією" з пункту 3.6 ПКЕЕ четвертого абзацу, який передбачав встановлення розрахункового обліку електричної енергії на межі електропередавальної організації у багатоквартирних будинках, а тому суд дійшов висновку, що у цьому випадку АТ "Харківобленерго" не мало правових підстав для застосування загальнобудинкового лічильника як розрахункового.

Суд апеляційної інстанції взяв до уваги, що у зазначених постановах Верховний Суд також зазначив, що оскільки у багатоквартирному будинку споживачі мають різні точки продажу електричної енергії, переходу права власності на неї та різні тарифні групи, а згідно ПКЕЕ дві різні групи не можуть обліковуватися одним лічильником (абзац 2 пункту 3.6 ПКЕЕ), то ОСББ не повинно розраховуватися по лічильнику, який обліковує дві різні групи споживання. Загальнобудинковий лічильник, який передбачений проектним рішенням на будинок, може застосовуватися лише як технічний прилад обліку для контролю за рівнем електроспоживання та виявлення понаднормативних втрат електричної енергії у внутрішньобудинкових електричних мережах відповідного багатоквартирного житлового будинку.

У постанові від 12.01.2022 у справі № 922/717/21 Верховний Суд вказав на незаконність здійснення розрахунків з ОСББ на підставі загальнобудинкового лічильника при наявності в будинку різних точок продажу електричної енергії та тарифних груп, які згідно ПКЕЕ не можуть обліковуватися одним лічильником; необхідності здійснення розрахунків за спожиту ОСББ електричну енергію на підставі показань лічильників, які безпосередньо приєднані до електрообладнання, яке знаходиться у власності ОСББ, до яких відносяться пристрої забезпечення освітлення місць загального користування, роботи ліфтів, тощо.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення первісних позовних вимог АТ "Харківобленерго" про укладення додатку №3.3. до договору "Дані для розрахунку та складання балансу електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача (основного споживача), до якого приєднані електроустановки субспоживачів (за потреби)" з переліком лічильників мешканців квартир, які не є субспоживачами в розумінні Правил роздрібного ринку електричної енергії та які не мають відношення для споживання електроенергії ОСББ "Салтівське Шосе 264М" в межах надання послуг з утримання багатоквартирного будинку.

5.5. Суд апеляційної інстанції також встановив, що в будинку оформлені паспорти точок розподілу та ЕІС-коди як на точки, в яких відбувається споживання електроенергії ОСББ на виконання статутних цілей, так і на точки, в яких відбувається постачання електроенергії для власників квартир. Вказане підтверджується паспортами точок розподілу з наступними ЕІС-кодами: 62Z5197980696924 (лічильник №007512115002712, аварійне освітлення), 62Z7266348868480 (лічильник №007512115002702, індивідуальний тепловий пункт), 62Z3662973582282 (лічильник №007513115004138, ліфт), 62Z5498965532167 (лічильник №007512115002711, насосна станція), 62Z1267965538014 (лічильник №007512115002704, робоче освітлення).

Факт оформлення ЕІС-кодів для зазначених вище точок розподілу, як встановив суд апеляційної інстанції, підтверджується також підписаним між АТ "Харківобленерго" та ДП ЖКК АТ "Трест Житлобут-1" додатком №3.2 "Дані про відпуск електричної енергії та інші потреби споживача" до договору про постачання електрично енергії від 31.07.2015 №012794 та додатком 3.3 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 26.03.2021, в яких зазначені ЕІС-коди точок розподілу електричної енергії для електроенергії, що споживається як для цілей ОСББ, так і для кожного з власників квартир, розташованих в будинку.

Відповідно до пункту 9 ПРРЕЕ, оператор системи розподілу під час укладення із споживачами договорів про надання послуг з розподілу електричної енергії (оформлення заяв-приєднання та паспортів точок розподілу) присвоює всім точкам розподілу електричної енергії за об`єктами існуючих споживачів ЕІС-коди за точками комерційного обліку відповідно до порядку, передбаченого Кодексом комерційного обліку, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311, та інших нормативно-правових актів НКРЕКП, а також актів адміністратора комерційного обліку.

Абзацом 2 пункту 2.1.1 ПРРЕЕ визначено, що відповідно до договорів про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, що укладаються зі споживачем та електропостачальником відповідно до цих Правил, оператор системи передачі згідно з Кодексом системи передачі та оператори систем розподілу згідно з Кодексом систем розподілу здійснюють, відповідно, передачу та розподіл електричної енергії на роздрібному ринку в точку розподілу до електроустановки споживача.

Суд апеляційної інстанції установив, що АТ "Харківобленерго" безпідставно пов`язує балансову належність та експлуатаційну відповідальність мереж з точкою розподілу електричної енергії та точкою комерційного обліку електричної енергії.

Так, ОСББ не є власником та користувачем цих мереж, не закуповує в точці вводу в будинок електричну енергію та не перепродає її мешканцям квартир, оскільки ОСББ не є оператором систем розподілу та постачальником електричної енергії, не має ліцензії на право перепродажу електричної енергії. Обов`язок ОСББ з ремонту та утримання належному стані внутрішньобудинкових електричних мереж не пов`язаний із визначенням точки розподілу електричної енергії різним споживачам в будинку.

Отже, враховуючи наявність оформлених ЕІС-кодів на кожну квартиру, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що електроенергія від постачальника передається до кожної квартири в точці, на який оформлено ЕІС-код на квартиру (там же розміщені і поквартирні лічильники, які розташовані на сходових клітках будинку). Так само точка розподілу електричної енергії від постачальника до ОСББ розташована в місцях розташування точок, на які оформлені відповідні ЕІС-коди точок, та які пов`язані з лічильниками електроенергії на електрозабезпечення ліфту, лампочок освітлення місць загального користування, бойлерної та насосної станції.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки надходження електричної енергії тільки до точок вводу в будинок не забезпечує можливості отримання мешканцями квартир необхідного обсягу електричної енергії, то твердження АТ "Харківобленерго" про те, що всім мешканцям будинку електрична енергія постачається до точки вводу в будинок, суперечить приписам пункту 2.1.1 ПРРЕЕ, абзацом 1 якого передбачено, що результатом розподілу (передачі) електричної енергії на роздрібному ринку є забезпечення можливості отримання відповідним суб`єктом роздрібного ринку електричної енергії необхідного обсягу електричної енергії та рівня електричної потужності із забезпеченням параметрів якості електропостачання, які відповідають установленим стандартам, та категорії надійності електрозабезпечення відповідно до договору в точках приєднання електроустановок учасників роздрібного ринку.

Суд апеляційної інстанції визнав безпідставними посилання АТ "Харківобленерго" на те, що засоби комерційного обліку мають бути встановлені в точці комерційного обліку, яка в свою чергу, збігається з точкою розподілу електричної енергії на межі балансової належності, саме в якій відбувається зміна власника електричної енергії, зазначивши, що за приписами цивільного законодавства відчуження майна здійснюється на основі договору або в примусовому порядку, водночас АТ "Харківобленерго" не надало обґрунтування обставин набуття та припинення права спільної сумісної власності на електричну енергію у мешканців будинку.

Крім того, як встановив суд апеляційної інстанції, наведена вище позиція АТ "Харківобленерго" спростовується положеннями наявного в матеріалах справи договору про користування електричною енергією №735/16700635 з власником квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 (надалі договір №735/16700635), відповідно до умов якого електропостачальник АТ "Харківобленерго" бере на себе зобов`язання надійно постачати електричну енергію на об`єкт споживача, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (пункт 1 договору №735/16700635). З умов вказаного договору вбачається, що постачання електричної енергії здійснюється саме до квартири АДРЕСА_1 в даному будинку, а не до якоїсь іншої точки. Крім того, з наданого АТ "Харківобленерго" додатку №3.3. до договору в редакції АТ "Харківобленерго" вбачається, що за даною квартирою оформлена точка розподілу, якій присвоєний ЕІС-код 62Z2250704696877.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про те, що АТ "Харківобленерго" здійснює постачання електричної енергії власникам квартир до точки вводу в кожну квартиру, тобто і після загальнобудинкових лічильників, що також узгоджується з приписами абзацу 2 пункту 2.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що експлуатаційна відповідальність ОСББ "Салтівське Шосе, 264М" за технічний стан внутрішньобудинкових мереж на ділянці до вхідних клем вузла обліку побутового споживача не передбачає своїм наслідком використання в розрахунках показів загальнобудинкових лічильників, які відображають і споживання індивідуальних побутових споживачів, що мають окремі комерційні засоби обліку, у спосіб, що покладає на ОСББ обов`язок з оплати споживання понад обсяги споживання на технічні потреби за лічильниками №№007512115002712, 007512115002702, 007513115004138, 007512115002711, 007512115002704, оскільки це не відповідає пунктам 8.2.5-8.2.7 ПРЕЕЕ щодо застосування відповідальності за можливе безоблікове споживання електричної енергії, компенсації вартості якої у такому випадку безпідставно автоматично покладатиметься на ОСББ.

Суди попередніх інстанцій також установили обставини щодо відсутності доказів неможливості здійснення поквартирного обліку постачання/розподілу електричної енергії чи облаштування автоматичної системи комерційного обліку електричної енергії в багатоквартирному будинку (АСКОЕ) для одночасного використання поквартирного та загальнобудинкового обліку.

Суди зазначили, що згідно з положеннями Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та з урахуванням наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.07.2018 № 190 "Обов`язковий перелік робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території" електрична енергія, яка витрачається на технічні (загальні) потреби освітлення місць загального користування, ліфти та інше входить до комунальної послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Саме за комунальну електроенергію сплачує об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, у той час як оплата будь-якої іншої електричної енергії, яка витрачається не на технічні цілі, у тому числі, оплата витраченої кимось із співвласників електроенергії, зазначеними законодавчими актами не передбачена, чого не було спростовано АТ "Харківобленерго". Отже, суди дійшли висновку, що в ОСББ не виникає обов`язку відшкодування безобліково спожитої електроенергії, яка використана для особистих індивідуальних потреб окремих власників приміщень в будинку.

При цьому ПРРЕЕ передбачено, що саме оператор системи розподілу, а не ОСББ наділено правом відключати порушників від мережі та здійснювати процедуру стягнення з них збитків за безоблікове споживання електричної енергії.

Доводи АТ "Харківобленерго" щодо наявності в ОСББ обов`язку контролювати безоблікове споживання та сплачувати безобліково спожиту третіми особами не для цілей утримання будинку електроенергії визнані судами безпідставними, оскільки ОСББ - це юридична особа, яка створена співвласниками для забезпечення належного утримання спільного майна будинку, однак ОСББ не є уособленням всіх співвласників, ОСББ є окремою юридичною особою, з ідентифікаційним кодом та юридичною адресою, та не несе відповідальності за зобов`язаннями співвласників, а співвласники не несуть відповідальності за зобов`язаннями ОСББ.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що розрахунки між АТ "Харківобленерго" та ОСББ "Салтівське Шосе 264М" за спожиту електроенергію повинні здійснюватися на підставі показань лічильників, які безпосередньо приєднані до електрообладнання, яке знаходиться у власності ОСББ "Салтівське Шосе 264М".

До вказаного електрообладнання відносяться пристрої забезпечення освітлення місць загального користування, роботи ліфтів, сантехнічного обладнання тощо.

Загальнобудинкові засоби обліку, які не приєднані до точки обліку одного об`єкта (електрообладнання ОСББ), а, навпаки, враховують дані щодо споживання електричної енергії з багатьох точок (квартири, місця загального користування), не можуть бути розрахунковими та використовуватися для розрахунків між АТ "Харківобленерго" та ОСББ "Салтівське Шосе 264М".

Поряд з цим, зазначені загальнобудинкові лічильники можуть використовуватися як технічні для контролю обсягів споживання електроенергії на об`єкті (в будинку) в цілому.

З врахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності правових підстав для задоволення первісних позовних вимог АТ "Харківобленерго" в частині визнання укладеними Додатку №2 "Паспорт точки розподілу", який містить сім паспортів точок розподілу електричної енергії (62Z8336100455908, 62Z5874667449329, 62Z5197980696924, 62Z1267965538014, 62Z3662973582282, 62Z7266348868480, 62Z5498965532167) та Додатку №3.1. "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії", який містить дані про дві точки розподілу електричної енергії (62Z8336100455908, 62Z5874667449329) та два засоби обліку електричної енергії (62640, 62641).

А також, вважає обґрунтованим задоволення зустрічних позовних вимог ОСББ "Салтівське Шосе 264М" щодо визнання укладеним додатку №3.1. "Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії та порядок обліку обсягу розподілу електричної енергії" до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 26.03.2021 №735/0520 із зазначенням як точок розподілу електричної енергії, точок, в яких відбувається споживання електричної енергії на технічні цілі будинку (ліфт, освітлення місць загального користування, електроживлення індивідуального теплового пункту та насосної станції), оскільки саме в цих точках відбувається споживання електроенергії ОСББ "Салтівське Шосе 264М".

Також суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення первісних позовних вимог в частині визнання укладеним Додатку №3.2. "Дані про відпуск електроенергії на інші потреби споживача" в редакції АТ "Харківобленерго", з огляду на те, що доказів на підтвердження тих обставин, що ОСББ "Салтівське Шосе 264М" споживає електроенергію на інші потреби, ніж визначено лічильниками, встановленими на аварійне освітлення, електроспоживання установок індивідуального теплового пункту, електроживлення ліфтів, електроживлення установок насосної станції будинку та робоче освітлення будинку ані під час розгляду справи місцевим господарським судом ані під час апеляційного перегляду даної справи АТ "Харківобленерго" надано не було.

Крім того господарські суди встановили відсутність правових підстав для задоволення первісних позовних вимог про укладення Додатку №12 "Перелік територіально відокремлених об`єктів споживача" ОСББ "Салтівське Шосе 264 М", з огляду на те, що АТ "Харківобленерго" не було доведено факту наявності у відповідача за первісним позовом відокремлених об`єктів та не обґрунтовано включення до переліку відокремлених об`єктів споживача загальнобудинкових засобів обліку електричної енергії та укладення Додатку №13 "Режими електроспоживання" з огляду на не доведення наявності підстав для визначення обов`язку споживача щороку подавати відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році (пункти 2, 3 додатку), умови щодо обов`язку споживача щодня подавати добові (погодинні) графіки споживання електричної енергії (пункт 5 додатку).

Разом з тим суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо обґрунтованості первісних позовних вимог в частині визнання укладеним додатку №4 "Порядок розрахунків", з огляду на те, що вказаний додаток передбачений положеннями типового договору про розподіл електроенергії та визначає загальний порядок розрахунків споживача з розподілу електричної енергії, а також щодо визнання укладеними додатку №6 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" та додатку №7 "Однолінійна схема (схема електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання)" як таких, що відповідають положенням типового договору. При цьому господарські відмовили в задоволенні зустрічних позовних вимог щодо укладення додатку №6 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" та додатку №7 "Однолінійна схема (схема електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання)" в редакції позивача за зустрічним позовом, з тих підстав, що ОСББ "Салтівське шосе 264М" в запропонованій редакції додатку №6 було зазначено перелік вузлів вимірювання, замість зазначення точок вимірювання, а в додатку №7 зазначено перелік вузлів вимірювання, замість межі балансової належності.

5.6. АТ "Харківобленерго", оскаржуючи судові рішення у справі, посилався на пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, вказуючи на необхідність формування висновків Верховного Суду щодо застосування у взаємозв`язку норм права, зокрема, положень Закону України "Про ринок електричної енергії", Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", Цивільного кодексу України, ПРРЕЕ, ККОЕЕ.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

З огляду на зміст вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог АТ "Харківобленерго", суди попередніх інстанцій виходили з безпідставності вимог позивача про укладення додатків до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 26.03.2021 № 735/0520 у запропонованій ним редакції, виходячи із встановлених обставин справи на підставі всіх доказів та доводів сторін в їх сукупності та відповідності запропонованої позивачем редакції додаткових угод вимогам законодавства, зокрема ПРЕЕ.

При цьому у касаційній скарзі скаржника не навів обґрунтувань щодо необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо поставлених ним питань, а доводи касаційної скарги зводяться до незгоди АТ "Харківобленерго" із судовими рішеннями.

Отже, оскільки формування Верховним Судом висновку має стосуватися спірних правовідносин, ураховуючи положення чинного законодавства та встановлені судами попередніх інстанцій під час розгляду справи обставини, колегія суддів вважає відсутніми підстави для формування висновку Верховного Суду з питань, заявлених заявником касаційної скарги.

5.7. У касаційній скарзі Акціонерне товариство "Харківобленерго" також не погоджується з додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 08.11.2021, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.02.2022, яким стягнуто з Акціонерного товариства "Харківобленерго" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Салтівське Шосе 264 М" 11 000, 00 грн витрат на правову допомогу.

Акціонерне товариство "Харківобленерго" зазначає, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні його клопотання про зменшення судових витрат на надання професійної правничої допомоги, не здійснив належного спростування доводів товариства. Судами проігноровано, що розмір заявлених ОСББ до стягнення судових витрат на надання професійної правничої допомоги не відповідає критеріям розумності та співмірності, є завищеними та необґрунтованими.

Відповідно до частини 1, пунктів 1, 4 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1-3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом абзаців другого, третього частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Разом з тим відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція відображена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі №755/9215/15-ц.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як встановили суди попередніх інстанцій, відповідно до поданих позивачем доказів, правовідносини між відповідачем за первісним позовом - Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Салтівське Шосе 264 М" (надалі - замовник) та Адвокатським об`єднанням "Сталеві адвокати" (надалі - виконавець) на момент розгляду справи місцевим господарським судом підтверджуються договором про надання професійної правничої допомоги від 12.07.2021 №12/07, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується у встановленому законом та цим договором порядку надавати комплекс юридичних послуг (професійну правничу допомогу адвоката), пов`язаних із захистом прав на інтересів замовника (пункт 1.1. договору).

Відповідно до пункту 1.2. договору, юридичні послуги, які надаються замовнику, можуть складатися з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів замовника у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами тощо.

Згідно з пунктом 2.1.1. договору, виконавець зобов`язаний надавати передбачені розділом 1 цього договору послуги (виконувати дорученні обумовлений термін, у порядку та на умовах, передбачених цією угодою, протоколами доповненнями до неї, а замовник зобов`язаний прийняти та оплатити надані виконавцем послуги у термін, в порядку та в розі передбаченому розділом 3 цього договору (пункт 2.3.1 договору).

Вартість послуг за кожною заявкою Замовника, а також порядок здійснення розрахунків визначається Сторонами шляхом підписання додатків до цього Договору (пункт 3.1. договору).

Розділом 4 договору визначено порядок виконання договору.

Зокрема, згідно з пунктом 4.1. договору, виконавець надає послуги замовнику на підставі усних та/або письмових заявок замовника.

Пунктом 4.2. договору сторони погодили, що після надання виконавцем замовнику послуг сторони підписують акт приймання-передачі наданих послуг, для чого виконавець направляє на адресу замовника два екземпляри підписаного та скріпленого печаткою виконавця акта приймання-передачі наданих послуг. Замовник, отримавши від виконавця акт приймання-передачі наданих послуг, зобов`язаний протягом п`яти календарних днів з моменту отримання акту підписати його та один екземпляр акту направити на адресу замовника, або в той самий строк направити на адресу виконавця вмотивовані зауваження проти акту приймання-передачі наданих послуг.

На виконання пункту 4.1. договору, 12.07.2021 замовником було оформлено заявку №1 про надання послуг на підставі договору про надання професійної правничої допомоги від 12.07.2021 №12/07, відповідно до умов якої замовник просив виконавця надати комплекс послуг, пов`язаний з захистом інтересів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Салтівське Шосе 264 М" під час розгляду справи №922/2666/21 Господарським судом Харківської області (складання, оформлення та подання до господарського суду Харківської області всіх необхідних процесуальних документів, в тому числі відзивів, зустрічних позовних вимог, клопотань, письмових опитувань, заперечень на відзиви, пояснень тощо).

Додатком №1 до договору про надання професійної правничої допомоги від 12.07.2021 №12/07 сторони погодили вартість послуг за надання професійної правничої допомоги за заявою №1 в сумі 22 000, 00 грн, а також порядок оплати, зокрема, послуги оплачуються протягом десяти днів з моменту підписання сторонами цього додатку до договору.

Факт надання адвокатських послуг підтверджується актом № 1 приймання-передачі наданих послуг від 27.10.2021 за договором про надання професійної правничої допомоги від 12.07.2021 № 12/07. Вартість послуг адвокатського об`єднання склала 22 000, 00 грн.

З вказаного акта приймання - передачі від 27.10.2021 вбачається, що відповідачу за первісним позовом було надано такі правничі послуги:

- підготовка, оформлення та подання до суду відзиву на позовну заяву АТ "Харківобленерго" до ОСББ "Салтівське Шосе 264 М" про визнання договору споживача про надання послуг щодо розподілу електричної енергії укладеним в редакції позивача у справі №922/2666/21 - кількість часу/год- 9 год., вартість послуг 9000,00 грн.;

- підготовка, оформлення та подання до суду зустрічного позову ОСББ "Салтівське Шосе 264 М" до АТ "Харківобленерго" про визнання укладеними додатків до договору - кількість часу/год- 6 год., вартість послуг 6000,00грн.;

- підготовка, оформлення та подання до суду заперечень на відповідь на відзив за первісним позовом - кількість часу/год- 4 год., вартість послуг 4000,00грн.);

- підготовка, оформлення та подання до суду відповіді на відзив за зустрічним позовом у справі №922/2666/21 - кількість часу/год- 2 год., вартість послуг 2000,00грн.;

- підготовка письмового опитування АТ "Харківобленерго" у справі №922/2666/21 - кількість часу/год- 30 хв., вартість послуг 500,00грн.;

- підготовка клопотання про залучення доказів до матеріалів справи від 03.08.2021р. у справі №922/2666/21 - кількість часу/год- 30 хв., вартість послуг 500,00 грн.

Представництво інтересів ОСББ "Салтівське Шосе 264 М" в Господарському суді Харківської області здійснював адвокат Адвокатського об`єднання "Сталеві адвокати" Хіоаре І.В. (свідоцтво про право на зайняття адвокатського діяльністю від 19.12.2016р. №ДП2239) на підставі ордеру серії АХ№1059691 від 27.07.2021.

Суди попередніх інстанцій встановили, що матеріалами справи підтверджується той факт, що адвокатом Адвокатського об`єднання "Сталеві адвокати" Хіоаре І.В. дійсно надавалась відповідачу за первісним позовом професійна правнича допомога, зокрема, було подано відзив на первісну позовну заяву, зустрічний позов, клопотання про залучення до матеріалів справи доказів, заперечення на відповідь на відзив за первісним позовом, а також відповідь на відзив за зустрічним позовом дійсно подавались до суду, що зазначено в акті приймання-передачі виконаних робіт.

Крім того, на виконання умов вищевказаного договору відповідачем за первісним позовом було сплачено 22 000, 00 грн, за отриману правову допомогу, що підтверджується копією платіжного доручення від 04.08.2021 №67 на суму 22 000, 00 грн.

Також суди попередніх інстанцій врахували, що матеріалами справи підтверджується, що 08.11.2021 позивачем за первісним позовом - Акціонерним товариством "Харківобленерго" подано до Господарського суду Харківської області клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги (вх.№26134), в якому товариство просило суд відмовити в задоволенні заяви представника відповідача за первісним позовом - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Салтівське Шосе 264 М" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

Обґрунтовуючи підстави для задоволення вказаного клопотання Акціонерне товариство "Харківобленерго" посилалося на те, що заявлена до стягнення сума витрат не відповідає критеріям розумності та співмірності, є надто завищеною та безпідставною.

Крім того, позивач за первісним позовом зазначав що зустрічний позов було задоволено частково, що в силу приписів частини 4 ст. 129 ГПК України виключає можливість стягнення заявлених витрат в повному обсязі.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом в частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

При цьому, як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, досліджено подані позивачем до суду докази, які свідчать про проведену адвокатом Адвокатського об`єднання "Сталеві адвокати" Хіоаре І.В. роботу (з представництва інтересів позивача в господарському суді першої інстанції) та не встановлено не співмірності вказаних витрат.

З огляду на те, що відповідачу за первісним позовом дійсно надавалась професійна правнича допомога згідно з умовами укладеного договору, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), з урахуванням конкретних обставин даної справи, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що заявлена представником відповідача за первісним позовом до відшкодування сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 22000,00грн є повністю співмірною, відповідає складності справи, витраченому адвокатом часу та не є завищеною щодо іншої сторони спору.

Разом з тим, господарські суди також врахували, що відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як було зазначено вище, рішенням Господарського суду Харківської області від 27.10.2021 у справі №922/2666/21 зустрічний позов Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Салтівське Шосе 264 М" було задоволено частково.

З огляду на викладене, враховуючи часткове задоволення як первісних так і зустрічних позовних вимог у цій справі, а також приписи частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (з урахуванням немайнового характеру позову при частковому задоволенні позовних вимог, судові витрати розподіляються між сторонами порівну), колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про часткове задоволення заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Салтівське Шосе 264 М" про ухвалення додаткового рішення та стягнення з АТ "Харківобленерго" витрат на професійну правничу допомогу в сумі 11 000, 00 грн.

Доводи касаційної скарги наведених висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

5.8. АТ "Харківобленерго" в касаційній скарзі також не погоджується з додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.06.2022, якою стягнуто з Акціонерного товариства "Харківобленерго" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Салтівське Шосе 264 М" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000 ,00 грн.

При цьому в обґрунтування вимог касаційної скарги в цій частині Акціонерне товариство "Харківобленерго" наводить підставу, передбачену пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що необхідно відступити від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19, від 31.01.2022 у справі №185/5421/21 (щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу), для чого передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Так, скаржник вважає неправильним висновок Верховного Суду, викладений у згаданих постановах, відповідно до якого розмір витрат на надання правничої допомоги є визначеним, якщо розмір гонорару адвоката встановлений сторонами у фіксованому розмірі.

Ухвалюючи додаткову постанову суд апеляційної інстанції, зокрема, врахував правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19, відповідно до якої, за умов відсутності детального опису робіт та встановлення розміру гонорару адвоката сторонами у фіксованому розмірі витрати на професійну правничу (правову) допомогу є підтвердженими належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.

Колегія суддів встановила, що ухвалою Верховного Суду від 08.06.2022 іншу справу № 922/1964/21 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від висновків викладених колегією суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18 зазначив, що відповідач не надав суду розрахунків витрат, інших документів, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги. Інформація, яка міститься в акті приймання правничої допомоги, зокрема перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Крім того, неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому, обґрунтовуючи наявність підстав для відступу від висновків викладених колегією суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18, Верховний Суд в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 922/1964/21 послався на існування протилежної позиції, викладеної в постанові від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19, в якій Верховний Суд звернув увагу на зміст процесуальної норми, яка запроваджена "для визначення розміру витрат", в той час як у межах вказаної справи розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже, є визначеним. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду погодився з висновком суду першої інстанції, що за умов відсутності детального опису робіт та встановлення розміру гонорару адвоката сторонами у фіксованому розмірі витрати на професійну правничу (правову) допомогу є підтвердженими належними та допустимими доказами і підлягають відшкодуванню.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 21.07.2022 прийняла до розгляду справу № 922/1964/21 та призначила її до розгляду на 21.09.2022.

Враховуючи наявність різних правових висновків (підходів) Верховного Суду з питань компенсації витрат у разі укладення стороною з адвокатом договору, що передбачає фіксований розмір гонорару, та перебування на розгляді Великої Палати Верховного Суду справи №922/1964/21, переданої для відступу від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23.11.2020 у справі №638/7748/18 про те, що інформація, яка міститься в акті приймання правничої допомоги, зокрема перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів вважає за необхідне з власної ініціативи зупинити касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Харківобленерго" на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.06.2022 до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/1964/21.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з пунктом 11 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.2. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, враховуючи вимоги та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення Господарського суду Харківської області від 27.10.2021, додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 08.11.2021 та постанова Східного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 ухвалені з додержанням норм процесуального права, а тому підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

7. Судові витрати

7.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" на рішення Господарського суду Харківської області від 27.10.2021, додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 08.11.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 27.10.2021, додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 08.11.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 у справі № 922/2666/21- без змін.

2. Зупинити касаційне провадження у справі № 922/2666/21 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Харківобленерго" на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.06.2022 до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/1964/21.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

О. Кролевець