Ухвала

від 10.11.2022 по справі 539/3113/22

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/3113/22

Провадження № 2/539/1107/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2022 року м.Лубни

Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Просіна Я.В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Калайдинцівської сільської ради Лубенського району Полтавської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

встановив:

В провадження судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Просіної Я.В. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Калайдинцівської сільської ради Лубенського району Полтавської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, надавши позивачу термін для усунення недоліків, виходячи із наступного.

Позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Положеннями пунктів 4, 5 частини 3 статті 175 ЦПК України визначено зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні. Позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував право на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкове майно, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12.

Проте, позивачем на підтвердження поважності пропуску строку не надано жодного доказу, лише в позові зазначено про юридичну необізнаність та довгої хвороби.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 49 Закону України «Про нотаріат», на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Таким чином, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є наявність постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду в позовному провадженні. У протилежному випадку дії нотаріуса можуть бути оскаржені в передбаченому законом порядку.

Відповідно до гл.13 п. 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 р. № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595 (надалі - Порядок № 296/5), нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у випадках, передбачених Законом.

Нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов`язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. У постанові про відмову зазначаються: дата винесення постанови; прізвище, ініціали нотаріуса, який виніс постанову, найменування та місцезнаходження державної нотаріальної контори або найменування нотаріального округу та адреса розташування робочого місця приватного нотаріуса; прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, місце її проживання або найменування і місцезнаходження юридичної особи; про вчинення якої нотаріальної дії просила особа, що звернулася до нотаріуса (короткий зміст прохання); причини відмови у вчиненні нотаріальної дії з посиланням на чинне законодавство; порядок і строки оскарження відмови з посиланням на норми цивільного процесуального законодавства (гл.13 п.3 Порядку 296/5).

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 N 7 «Про судову практику у справах про спадкування»: Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Таким чином, відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії оформлюється постановою, в які викладаються мотиви її прийняття, що і надає можливість її подальшого оскарження.

Відсутність такої постанови свідчить про відсутність у позивача порушеного права та відсутність предмету спору, так як суд позбавлений можливості надати правову оцінку відмові у вчиненні нотаріальної дії.

Звертаючись із вказаним позовом, ОСОБА_1 не вказує яким чином відповідачем були порушені, невизнані чи оспорені його права, не зазначає про те, чи зверталася вона до органів нотаріату та чи було їй відмовлено в оформленні спадщини тощо.

А також всупереч вищезазначеним нормам закону, позивачем не надано доказів відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Окрім того, відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.07.2012 року №6-47/0/9-12, на позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред`являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.

В матеріалах позову та доданих матеріалах відсутні підтверджуючі документи відносно майна, яке входить до спадщини, та знаходиться на території Лубенського району Полтавської області, щодо надання додаткового строку на прийняття якої просить у своєму позові позивач.

Таким чином, оскільки без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, позивачу необхідно зазначити місцезнаходження та склад спадкового майна та надати підтверджуючі документи.

Окрім того, у позовній заяві позивачка ОСОБА_1 зазначає, що вона являється спадкоємицею першої черги за законом після померлої матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак позивачкою не зазначено: наявність чи відсутність спадкоємців які мають право на обов`язкову частку в спадковому майні; про прийняття спадщини іншими спадкоємцями; докази, які підтверджують відсутність інших спадкоємці тощо.

Тобто, позивачем не вказано відомостей про наявність інших спадкоємців померлої, а за їх наявності не залучено останніх до участі у справі.

Згідно ч. 5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Суд звертає увагу, що відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7 особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Таким чином, у вказаній категорії справ визначальним є зазначення про усіх спадкоємців померлого та зазначення про докази, які підтверджують відповідні обставини.

Окрім того, згідно ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Однак, у матеріалах справи відсутня інформація про останнє місце проживання спадкодавця ОСОБА_2 та про осіб, які були зареєстрованими та проживали з нею на день відкриття спадщини.

Крім того, згідно із свідоцтвом про народження позивачки її матір`ю була ОСОБА_3 , але в позові вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 спадщина відкрилася після смерті ОСОБА_2 , тобто підтверджуючих документів родиних відносин до суду не надано.

Окрім того, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Стаття 4 Закону України «Про судовий збір» визначає, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 992,40 грн.

Як вбачається із змісту позовних вимог, позивачка просить надати їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є вимогою немайнового характеру.Разом з тим, документів, що підтверджують сплату судового збору у сумі 992,40 грн, або документів, що підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону, позивачка суду не надала (акт про відсутність квитанції про сплату судового збору).

Відповідно до пункту частини 1 статті 185 Цивільного кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно частині 2 статті 185 Цивільного кодексу України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. 175,177,185 ЦПК України, суддя

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Калайдинцівської сільської ради Лубенського району Полтавської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщинизалишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків тривалістю десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання ухвали суду у вищезазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Я. В. Просіна