Постанова

від 13.09.2007 по справі 37/66-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

13 вересня 2007 р.                                                                                  

№ 37/66-07 

Вищий 

господарський суд  України у

складі колегії  суддів:

головуючого     

Остапенка М.І.

суддів :

Борденюк Є.М. Михайлюка М.В.

розглянувши касаційну скаргу 

ПП ОСОБА_1.

на постанову

Харківського апеляційного

господарського суду від 22.06.2007 року

у справі за позовом

ТОВ "Злагода"

до

ПП ОСОБА_1.

про  та за зустрічним позовом до про

визнання договору недійсним та

виселення ПП ОСОБА_1. ТОВ "Злагода" визнання договору дійсним

                     В  С Т А Н О В И В:

у лютому 2007 року, ТОВ

"Злагода" звернулось до господарського суду Харківської області з

позовом  про визнання укладеного з

підприємцем ОСОБА_1. договору суборенди майна №1 від 24.05.2004 року недійсним.

Позивач зазначав, що 24.05.2004

року Чугуївська міська рада Харківської області передала йому в оренду, на

період до 24.05.2009 року, приміщення першого та другого поверху універмагу

"Чугуїв", розташованого на бульварі Комарова, 12 м.Чугуєва,

Харківської області.

У той же день, орендар передав

202,3 м2 орендованого приміщення у суборенду підприємцю ОСОБА_1. на

строк до 24.05.2005 року.

Додатковою угодою від 23.05.2005

року строк дії договору суборенди продовжено до 04.11.2009 року.

Але, недодержання, як при укладанні

договору оренди, так і договору суборенди, вимог закону про нотаріальне

посвідчення свідчить про їх недійсність і не може породжувати правових

наслідків, а тому, позивач просив постановити рішення про визнання договору

суборенди недійсним та виселити відповідача із займаних ним приміщень.

Заявою від 18.04.2007 року позивач

доповнив позов і вимогами про визнання недійсним і договору оренди комунального

майна, укладеного з Чугуївською міською радою 24.05.2004 року за №53.

Відповідачем заявлено зустрічний

позов про визнання договору суборенди дійсним, посилаючись на безпідставність

відмови позивача від його нотаріального посвідчення, за умови виконання

договору кожною із сторін і відсутністю спору щодо цього.

Рішенням господарського суду

Харківської області від 19.04.2007 року у первісному позові відмовлено.

Зустрічний позов задоволено.

За наслідками перегляду справи в

апеляційному порядку постановою Харківського апеляційного господарського суду

від 22.06.2007 року рішення господарського суду першої інстанції скасовано.

Постановлено нове рішення, за яким

у задоволенні первісного позову, щодо визнання договору суборенди недійсним, та

зустрічного позову відмовлено.

Вимоги щодо виселення відповідача

задоволені.

Постанова апеляційного

господарського суду оскаржена у касаційному порядку і ухвалою Вищого

господарського суду України від 04.09.2007 року порушено касаційне провадження

у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на

неправильне застосування судом норм матеріального права і, як наслідок,

помилковість висновків про те, що договір суборенди є неукладеним та таким, що

не породжує правових наслідків і просить постанову апеляційного господарського

суду скасувати, а рішення господарського суду першої інстанції -залишити без

змін.

Заслухавши суддю-доповідача,

пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені

у касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає

задоволенню, з огляду на наступне.

Скасовуючи рішення господарського

суду першої інстанції та постановляючи про виселення відповідача, апеляційний

господарський суд послався на те, що договір суборенди майна не містить,

визначеної ст.10 Закону України "Про оренду державного та комунального

майна" такої істотної умови, як порядок використання амортизаційних

відрахувань, а тому, в силу ст.12 цього ж Закону, не може вважатись укладеним,

а користування орендованим майном -правомірним.

Проте, визнати наведені апеляційним

господарським судом мотиви достатніми для висновків щодо неправомірності

суборенди не можна.

За договором №53 від 24.05.2004

року Чугуївська міська рада Харківської області надала ТОВ "Злагода"

в оренду, на строк до 24.05.2009 року, приміщення першого та другого поверху

універмагу "Чугуїв", загальною площею, з урахуванням уточнень,

внесених додатковою угодою від 15.07.2004 року, 976,58 м2 .

За згодою орендодавця (п.6.2

договору), 24.05.2004 року орендар уклав з відповідачем договір суборенди 202,3

м2 , а за додатковою угодою від 15.07.2004 року -201,39 м2

приміщення, на період до 24.05.2005 року.

04.11.2004 року Чугуївська міська

рада Харківської області і ТОВ "Злагода" уклали нотаріально

посвідчений договір оренди того ж самого майна на період до 04.11.2009 року і,

в той же день, орендар та відповідач у справі уклали додаткову угоду до

договору суборенди, за яким визначили, що укладено його відповідно до умов

договору оренди від 04.11.2004 року, а додатковою угодою від 23.05.2005 року

передбачили строк дії договору суборенди до 04.11.2009 року.

Відповідно до частини другої ст.10

Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у

редакції від 29.06.2004 року №1905-ІV) укладений сторонами договір оренди в

частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного

майна. Типові договори оренди державного майна розробляє і затверджує Фонд

державного майна України, типові договори оренди майна, що належить АР Крим або

перебуває у комунальній власності затверджують, відповідно, Верховна Рада АР

Крим та органи місцевого самоврядування.

Рішенням Чугуївської міської ради

Харківської області від 26.03.2004 року затверджено порядок передачі в оренду

комунального майна та типовий договір оренди такого майна.

Нотаріально посвідчений договір

оренди майна від 04.11.2004 року , укладений взамін договору від 24.05.2004

року, договір суборенди майна відтворюють положення типового договору і орендодавцем

-Чугуївською міською радою Харківської області -не тільки не оспорюються, а

визнаються, порядок використання амортизаційних відрахувань врегульовано ст.23

Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а тому,

посилання апеляційного господарського суду на те, що за відсутності наведених

вище положень, щодо амортизаційних відрахувань, договір суборенди є таким, що

не відбувся -безпідставні.

З часу укладання договору суборенди

відповідач добросовісно виконував умови договору і, за матеріалами справи,

позивач не стверджує про зворотне, питання про внесення змін до договору не

ставив, обґрунтованих мотивів, які б перешкоджали нотаріальному посвідченню

договору не наводить, а тому, при такому положенні, відповідач вправі

скористатись правом, яке надано йому частиною другою ст.200 ЦК України та

визнання договору дійсним.

З огляду на наведене та відсутності

поважних причин ухилення позивача від нотаріального посвідчення договору,

господарський суд першої інстанції обґрунтовано постановив про задоволення

зустрічного позову і підстав для його скасування, за наведених апеляційним

господарським судом мотивів, не було.

Враховуючи наведене, керуючись ст.

ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд

України, -

            П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного

господарського суду від 22.06.2007 року скасувати, а рішення господарського

суду Харківської області від 19.04.2007 року залишити без змін.

Головуючий                                                                          М.І.

Остапенко

Судді                                                                                   

Є.М. Борденюк

     М.В. Михайлюк