Рішення

від 11.11.2022 по справі 160/13894/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2022 року Справа № 160/13894/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЖА БУДПОСТАЧ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

08.09.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Вежа Будпостач» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач) в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ВП щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року ТОВ «Вежа Будпостач», оформленої листом № 17860/6/04-36-18-08-16 від 21.02.2022 року;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області ВП прийняти та зареєструвати податкову декларацію ТОВ «Вежа Будпостач» з податку на додану вартість за січень 2022 року реєстраційний номер 9035452122 днем її фактичного отримання - 18.02.2022 року;

- в порядку розподілу судових витрат, стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір та витрати на правничу допомогу у розмірі 12000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на безпідставне та необґрунтоване не прийняття податкових декларацій підприємства, оскільки останні подані з належним заповненням всіх необхідних реквізитів та вчасно.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

На адресу суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що позивачем були подані декларації з порушенням вимог законодавства щодо порядку подання декларації, а саме не вірно зазначено місцезнаходження платника податків. Також відповідач заперечує стосовно витрат на правничу допомогу, оскільки їх розмір є завищеним та не обгрунтованим.

Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вежа Будпостач» є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, взято на облік контролюючим органом ГУ ДПС у Дніпропетровській області та є платником податку на додану вартість.

Місцезнаходженням ТОВ «Вежа Будпостач» (код ЄДРПОУ 43354018) визначена адреса: 49000 Дніпропетровська обл., місто Дніпро, пров. Добровольців, буд. 17, що підтверджується інформацією з ЄДРПОУ, яка міститься у матеріалах справи.

На виконання вимог чинного законодавства України, ТОВ «Вежа Будпостач» 18.02.2022 року направлено на адресу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2022 року засобами електронного зв`язку.

Про отримання контролюючим органом вищевказаної податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року свідчить квитанція №2 від 21.02.2022 року, яка міститься у матеріалах справи.

21.02.2021 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області направлено на адресу позивача лист Про надання інформації № 17860/6/04-36-18-08-16, в якому зазначено, що надана 18.02.2022 року податкова декларація з податку на додану вартість підприємства за січень 2022 року № 9035452122 заповнена з порушенням вимог пунктів 48.3 статті 48 Податкового кодексу України, а саме: поле «податкова адреса» не відповідає відомостям, що містяться у ЄДРПОУ. Податкова декларація з податку на додану вартість підприємства за січень 2022 року № 9035452122 від 18.02.2022 року не вважається податковою звітністю.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду.

Пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48, а також недотримання вимог абзаців першого - третього пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв`язку, - протягом п`яти робочих днів з дня її отримання (п.49.11 та 49.11.1 Податкового кодексу України).

Так, у відповідності з пунктом 48.7 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Однак, основне призначення звітності - надати користувачам достовірну інформацію щодо майнового та фінансового стану, результатів господарської та фінансової діяльності за звітний період.

Згідно з пунктом 48.2 Податкового кодексу України обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Як встановлено судом, позивачем засобами електронного зв`язку направлені на адресу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2022 року.

Підставами для невизнання податковою звітністю податкової декларації позивача за січень 2022 року є заповнення їх з порушенням вимог пунктів 48.3 статті 48 Податкового кодексу України, а саме зазначення неповних даних місцезнаходження позивача: в графі 05 Податкова адреса податкових декларацій позивачем зазначено: 49000, м. Дніпро, пров. Добровольців, буд. 17, що не відповідає відомостям, які містяться у ЄДРПОУ стосовно позивача.

Відповідно до п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрованою адресою місцезнаходження позивача є: 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, пров. Добровольців, буд. 17.

З огляду на вищезазначене, при співставленні інформації про зареєстровану адресу місцезнаходження позивача з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та зазначеної адреси місцезнаходження позивача в поданій податковій декларації з ПДВ за січень 2022 року, судом не встановлено помилок, описок або неповноти зазначення в частині податкової адреси позивача.

Таким чином, судом не встановлено порушення позивачем п. 48.3 ст. 48 ПК України під час заповнення та подання податкових декларацій з ПДВ за січень 2022 року.

Згідно п.49.11 ПК України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України від 15.06.2012 року № 1503/12/13-12 «Щодо відмови у прийнятті податкових декларацій» Податковим кодексом України передбачені спеціальні наслідки подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України. У такому разі на підставі пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов`язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Cуд зазначає, що лист відповідача від 21.02.2022 року № 17860/6/04-36-18-08-16 «Про надання інформації» не містить фрази про відмову у прийнятті податкової декларації платника податків, а у ньому зазначається, що податкова звітність складена з порушенням норм Податкового кодексу України, а тому не визнається податковою звітністю.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач не прийняв саме повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації, а надіслав позивачу лист про невизнання його декларації податковою звітністю, чим порушив пункт 49.11 статті 49 Податкового кодексу України.

Чинним законодавством України податковий орган не наділений повноваженнями щодо невизнання податкової декларації документом податкової звітності, тобто надання їй статусу "не визнана як податкова декларація", оскільки у відповідності до статей 48 та 49 Податкового кодексу України податковий орган має право або прийняти податкову декларацію, або відмовити у її прийнятті.

Таким чином, відповідач під час складання листа від 21.02.2022 року № 17860/6/04-36-18-08-16 «Про надання інформації» діяв не у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України, і тим самим порушив пункт 1 частини 3 статті 2 КАС України, якою передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень повинні бути прийняті (вчинені), зокрема, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги - визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ВП щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року ТОВ «Вежа Будпостач», оформленої листом № 17860/6/04-36-18-08-16 від 21.02.2022 року, оскільки відповідач не відмовив позивачу у прийнятті податкової декларації.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 9 КАС України суд вважає за необхідне вийти за межі за межі заявлених позовних вимог та визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо не визнання податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року ТОВ «Вежа Будпостач» податковою звітністю, оформленої листом № 17860/6/04-36-18-08-16 від 21.02.2022 року, оскільки це є необхідним та захисту права та законних інтересів позивача, про захист яких він просить.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 ст. 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

З метою отримання професійної правничої допомоги позивачем було укладено з адвокатським об`єднанням «Бізнес Енд Лекс договір про надання правничої допомоги від 03.02.2022 року № BL02-02/22.

У додатковій угоді № 1 від 29.08.2022 року сторони домовились про захист інтересів позивача адвокатським об`єднанням у даній справі.

На підтвердження здійснення судових витрат, пов`язаних із наданням професійної правової допомоги, позивачем надано до суду: акт № 1 від 31.08.2022 року, рахунок на оплату № 27 від 29.08.2022 року, акт наданих послуг № 31 від 31.08.2022 року, платіжне доручення від 01.09.2022 року №14 на суму 12000 грн.; ордер адвоката, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Копії вищезазначених документів долучені до матеріалів справи.

Верховний Суд у постанові від 07.05.2020 року у справі 820/4281/17 та постанові від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 зробив висновок, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо. При цьому склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Також Верховний Суд зазначив, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, бере до уваги конкретні обставини справи.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заявив клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас, враховуючи критерії співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, приймаючи до уваги що дана справа не є складною (за обсягом доказів, правова позиція Верховного Суду в даній котегорії справ є сталою та сформованою), враховуючи часткове задоволення позову а також те, що витрати на оплату послуг адвоката мають бути дійсні, необхідні та обґрунтовані, приймаючи до уваги також і те, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень своєчасно вчиняти певні дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, враховуючи принципи добросовісності, розумності та справедливості, також враховуючи немайновий характер задоволених позовних вимог, суд вважає за необхідне присудити позивачу витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката лише у розмірі 3 000,00 гривень.

Крім того, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1240,50 грн.

Керуючись ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Вежа Будпостач (49000, м. Дніпро, пров. Добровольців, буд. 17, код ЄДРПОУ 43354018) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ВП щодо не визнання податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року ТОВ «Вежа Будпостач» податковою звітністю, оформленої листом № 17860/6/04-36-18-08-16 від 21.02.2022 року.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області ВП прийняти та зареєструвати податкову декларацію ТОВ «Вежа Будпостач» з податку на додану вартість за січень 2022 року реєстраційний номер 9035452122 днем її фактичного отримання - 18.02.2022 року.

В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вежа Будпостач витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. та витрати з оплати судового збору у розмірі 1240,50 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) С.В. Златін

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя С.В, Златін

Рішення не набрало законної сили

Суддя С.В, Златін