Рішення

від 10.11.2022 по справі 420/12053/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/12053/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Каньон Трейд" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

30.08.2022 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Каньон Трейд" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення №142301 від 12.07.2022 року і зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зазначає, що податковим органом не надано податкової інформації, визначеної у п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, на підставі якої прийнято оскаржене рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 12.07.2022 р. №142301. Не зазначено, яка ж саме податкова інформація стала підставою для прийняття оскарженого рішення і в якому вигляді вона існувала на час його прийняття.

Крім цього, зазначає позивач, податковим органом не надано, як результатів проведених перевірок поданих платником податку копій документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні, так i копії протоколу засідання Комісії під час прийняття Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 12.07.2022 р. № 142301, матеріалів щодо роботи комісії, тощо, тобто доказів додержання вимог п. 44, 46 Порядку № 1165, що свідчить про недоведеність ДПС додержання процедури розгляду матеріалів), а тому ДПС протиправно прийняла рішення про віднесення ТОВ «КАНЬОН ТРЕЙД» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Водночас, вказано у позові, ТОВ «КАНЬОН ТРЕЙД» після прийняття контролюючим органом відносно нього рішення про невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку надані пояснення та копії первинних документів. З огляду на те, що віднесення за рішенням особи до переліку ризикових платників податків Порядком № 1165 імперативно визначено підставою для зупинення реєстрації будь-яких податкових накладних такого платника податків. Винятків з цього правила не існує. Зупинення ж реєстрації податкових накладних беззаперечно порушує права та інтереси платника податків, тому прийняття податковим органом рішення про віднесення до переліку ризикових платників податків безумовно впливає на права та інтереси позивача, а тому останній відповідно до статті 5 КАС України має право на звернення до суду з позовом про оскарження такого рішення і на судовий захист шляхом визнання такого рішення протиправним і його скасування, оскільки саме такий спосіб захисту є ефективним і дієвим у спірних правовідносинах.

Ухвалою суду від 05.09.2022 року прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Каньон Трейд" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії і відкрито провадження в адміністративній справі.

Вказаною ухвалою судом зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області надати до Одеського окружного адміністративного суду у п`ятнадцятиденний строк від дати отримання даної узвали належним чином засвідчені копії:

1. Протоколів засідань комісії (або витягів з них) щодо розгляду питання про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю "Каньон Трейд" критеріям ризиковості, за результатами яких прийнято рішення №142301 від 12.07.2022 року;

2. Документів щодо складу та повноважень членів комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області станом на момент розгляду питання про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю "Каньон Трейд" критеріям ризиковості (прийняття рішення №142301 від 12.07.2022 року);

Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст.262 КАС України.

23.09.2022 року (вх.№ЕП/27696/22) від представника Головного управління ДПС в Одеській області до суду надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що на адресу Головного управління ДПС в Одеській області надійшов лист від Одеської обласної прокуратури № 10/1-2568-20 від 15.02.2022 (вх. ГУ ДПС в Одеській області № 8117/5 від 22.02.2022), відповідно до якого Одеською обласною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному проваджені № 32020160000000017 вiд 12.02.2020 за фактом умисного ухилення від сплати податків, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України. Під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що службові особи товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс (код ЄДРПОУ 31209468), дiючи умисно, упродовж сiчня-грудня 2019 року, шляхом не відображення господарських операцій з продажу товарно-матеріальних цінностей у податковій звітності, ухилились від сплати податку на додану вартість на суму 22 309, 6 тис. грн., що є коштами у особливо великих розмірах. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що до незаконноп дiяльностi задіяні інші суб`єкти господарювання, які підконтрольні службовим особам Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекси та іншим особам, які мають відношення до незаконної діяльності по ухиленню від сплати податків, зокрема ТОВ «Каньон Трейд» (код ЄДРПОУ 40760864).

Як вказано у відзиві, з метою забезпечення заходів, направлених на упередження формування та розповсюдження сум ризикового ПДВ, недопущення функціонування транзитно конвертаційних груп, уникнення виконання податкового обов`язку підприємствами реального сектору економiки, враховуючи вимоги Постанови №1165 та вищезазначену інформацію, а саме лист Одеської обласної прокуратури від 15.02.2022 № 10/1-2568-20 ( ГУ ДПС в Одеській області №8117/5 вiд 22.02.2022) спірними рішеннями позивача включено до переліку ризикових платників.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Разом із відзивом відповідачем надано до суду клопотання про розгляд справи №420/12053/22 в порядку загального позовного провадження.

Станом на дату вирішення даної справи інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.

23.09.2022 року (вх.№30155/22) до суду від представника позивача до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог по справі №420/12053/22, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня ГУ ДПС в Одеськiй області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку від № 129765 від 30.05.2022 р.

Разом із даною заявою позивачем подано до суду докази сплати судового збору.

27.09.2022 року (вх.№ЕП/28060/22) до суду надійшли докази направлення копії заяви про збільшення позовних вимог на адресу відповідача.

23.09.2022 від представника Головного управління ДПС в Одеській області до суду надійшов відзив на позовну заяву до якого, зокрема, додано клопотання про розгляд справи №420/12053/22 в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 10.11.2022 року залишено без задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи №420/12053/22 в порядку загального позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КАНЬОН ТРЕЙД» (ідентифікаційний код юридичної особи 40760864) зареєстроване як юридична особа 19.08.2016 року та взяте на податковий облік.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом економічної діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «КАНЬОН ТРЕЙД» за КВЕД є: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Судом встановлено, що контролюючим органом прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника №129765 від 30.05.2022 року згідно якого комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. N 1165 прийнято рішення про відповідність позивача п.8 платника податку критеріям ризиковості платника (а.с.23, 30).

Підставою для прийняття даного рішення визначено наступне: «Наявна податкова інформація, яка стала відома у процес поточноп дiяльностi при реалiзацiї покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування».

16.06.2022 року позивачем було подано скаргу до Головного управління ДПС в Одеській області на вказане рішення (а.с.15-17).

У відповідь на вказану скаргу Головним управлінням ДПС в Одеській області листом від 21.06.2022 року №10570/6/15-32-18-02-06 (а.с.18-20) повідомлено позивача, що нa теперішній час відсутній факт надходження документiв ТОВ "КАНЬОН ТРЕЙД" згiдно вимог абзацу 9 пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою № 1165.

Також у даній відповіді запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку в електронному вигляді відповідно до абзацу 9 пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою № 1165.

04.06.2022 року позивачем подано до контролюючого органу повідомлення №1 про подання iнформацi та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (а.с.13).

До повідомлення було додано документи у кількості 33 додатки.

12.07.2022 року контролюючим органом прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника №142301 згідно якого комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. N 1165, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 04.06.2022 року №1 прийнято рішення про відповідність позивача п.8 платника податку критеріям ризиковості платника (а.с.24, 30).

Підставою для прийняття даного рішення визначено наступне: «Подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарськоп дiяльностi підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невiдповiднiсть критеріям ризиковості».

Не погодившись з вищевказаними рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Відповідно до п.п.20.1.45 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п.62.1.2 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п.71.1 ст.71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п.74.1, п.74.3 ст.74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац третій пункту 74.1).

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами (абзац четвертий пункту 74.1).

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац п`ятий пункту 74.1).

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII, внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Положеннями п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07.12.2017 №2245-VIII, яким змінено редакцію пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1165).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 2 Порядку 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п.7 Порядку №1165).

Судом встановлено, що контролюючим органом прийнято рішення про відповідність позивача п.8 критеріям ризиковості платника податку.

На момент прийняття спірних рішень, Критерії ризиковості платника податку визначені додатком 1 до Порядку №1165.

У додатку № 1 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема п. 8 «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле "податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)".

Однак, як вбачається з оскаржуваного рішення №129765 від 30.05.2022 року вказане поле містить наступну податкову інформацію «Наявна податкова інформація, яка стала відома у процес поточноп дiяльностi при реалiзацiї покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування».

Тобто, оскаржуване рішення №129765 від 30.05.2022 року не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що рішення відповідача, в якому не наведені мотиви його прийняття, свідчить про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, що призводить до непрозорості та непередбачуваності дій відповідача, які перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Суд зазначає, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, вказане не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Відповідно до п.25 Порядку №1165 Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з пунктами 44-46 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, закріплений частиною четвертою статті 9 КАС України, зобов`язує суди вживати заходи для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі шляхом виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі, підтвердження їх відповідними доказами.

Тобто, застосування судом норм матеріального права повинно вирішити спір, який виник між сторонами у конкретних правовідносинах, які мають бути встановлені судами на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі.

Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.

До суду відповідачем надано витяг з протоколу засідання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про розгляд питань щодо включення до переліку ризикових платників позивача.

В даному протоколі міститься інформація про підстави віднесення позивача до переліку ризикових платників позивача, а саме: лист від Одеської обласної прокуратури № 10/1-2568-20 від 15.02.2022 (вх. ГУ ДПС в Одеській області № 8117/5 від 22.02.2022 року.

В той же час, такі обставини не було викладені у спірному рішенні від 30.05.2022 року, як і не були вказані у відповіді на скаргу позивача.

Суд також зазначає, що посилання відповідача на взаємовідносини позивача з контрагентом ТОВ «Енергоімпекс», як на підставу для віднесення до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, суд вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки ці обставини не зазначалися в оскаржуваних рішеннях, що відповідно виключало можливість надання відповідних необхідних документів для виключення з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, крім іншого: презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Згідно з п.56.21 ст.56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській областi № 129765 від 30.05.2022 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

При вирішенні даної справи суд враховує, що комісія контролюючого органу у рішенні №142301 від 12.07.2022 року не навела жодних обґрунтувань щодо документів, які мали бути подані, але так і не були надані позивачем для виключення товариства з обмеженою відповідальністю "Каньон Трейд" з переліку ризикових платників податків, не навела перелік таких документів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській областi №142301 від 12.07.2022 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Оскільки вимога позивача про зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю "Каньон Трейд" (код ЄДРПОУ 40760864) з переліку ризикових платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку є похідною від вищевказаної вимог про скасування рішень, суд дійшов висновку, що вони також є такою, що підлягають задоволенню.

Щодо посилань позивача на те, що СВ УСБУ в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №32020160000000017 від 12.02.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 3 ст.212 КК України, досудове провадження в якому почато за повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 12.02.2020, яке надійшло з оперативного відділу ОУ ГУ ДФС в Одеській області, в тому, що ТОВ «Енергоімпекс» згідно поданої декларації за 2019 рік мала дохід у розмірі 347 881 074 грн. (з ПДВ 57 980 179 грн.) та витрати у розмірі 449 174 058 грн. (з ПДВ 74 862 343 грн.) тобто витрати перевищили дохід на 101 292 984, сума невід`ємного значення з ПДВ склала 196 343 сплачено до бюджету 0, податкове навантаження 0% та що з матеріалів кримінального провадження вбачається, що до незаконноп дiяльностi задіяні інші суб`єкти господарювання, які підконтрольні службовим особам Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекси та іншим особам, які мають відношення до незаконної діяльності по ухиленню від сплати податків, зокрема ТОВ «Каньон Трейд» (код ЄДРПОУ 40760864), суд зазначає.

Так, матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не є вироком, який встановлює певні обставини та доведеність вини особи.

Внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей по кримінальному провадженню не спростовує фактичного здійснення операцій між позивачем та його контрагентом, адже наявність досудового розслідування не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин.

Належними доказами можуть бути лише встановлені вироком суду обставини, у тому числі щодо причетності або обізнаності позивача у цьому. Проте доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагента позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі № 816/809/17, від 24.04.2018 року у справі № 2а/0370/205/12, від 20.03.2019 року у справі № 813/1979/15, від 22.07.2020 року у справі № 620/3925/18.

Решта доводів висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені судом факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4962 грн.

Зважаючи на вищевикладене, оскільки рішення, яке визнано судом протиправним та скасовано прийнято Головним управлінням ДПС в Одеській області, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судового збору у розмірі 4962,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Каньон Трейд" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській областi № 129765 від 30.05.2022 року та №142301 від 12.07.2022 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю "Каньон Трейд" (код ЄДРПОУ 40760864) з переліку ризикових платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Каньон Трейд" витрати зі сплати судового збору у розмірі 4962,00 грн. (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні, 00 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Каньон Трейд" (вул. 25 Чапаєвської дивізії, 3/1, кв.209, м.Одеса, 65033, код ЄДРПОУ 40760864).

Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166).

СуддяКорой С.М.