Постанова

від 07.02.2023 по справі 420/12053/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/12053/22Головуючий в 1 інстанції: Корой С.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Домусчі С.Д.

суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Каньон Трейд» до Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) про визнання протиправним та скасування рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, про зобов`язання виключити з переліку ризикових платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Каньон Трейд» звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 129765 від 30.05.2022 та №142301 від 12.07.2022 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати відповідача виключити з переліку ризикових платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що податковий орган не надав податкової інформації, визначеної у п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, на підставі якої прийняте оскаржене рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку від 12.07.2022 №142301. Вказував позивач і на те, що в оскаржуваному рішенні не зазначено, яка ж саме податкова інформація стала підставою для прийняття оскарженого рішення і в якому вигляді вона існувала на час його прийняття.

Також позивач звертав увагу на те, що податковий орган не надав, як результатів проведених перевірок поданих платником податку копій документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні, так i копії протоколу засідання Комісії під час прийняття оскаржуваного Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 12.07.2022 № 142301, матеріалів щодо роботи комісії, тощо. За таких обставин позивач стверджував про відсутність належних та допустимих доказів додержання контролюючим органом вимог п. 44, 46 Порядку № 1165, що свідчить про недоведеність додержання процедури розгляду матеріалів, а та як наслідок про протиправність прийняття рішення про віднесення ТОВ «Каньон Трейд» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Також ТОВ «Каньон Трейд» вказувало на те, що після прийняття контролюючим органом відносно нього рішення про невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, ним були надані пояснення та копії первинних документів, оскільки віднесення за рішенням особи до переліку ризикових платників податків Порядком № 1165 імперативно визначено підставою для зупинення реєстрації будь-яких податкових накладних такого платника податків. Винятків з цього правила не існує. Позивач зауважував, що зупинення ж реєстрації податкових накладних беззаперечно порушує його права та інтереси як платника податків, тому прийняття податковим органом рішення про віднесення до переліку ризикових платників податків безумовно впливає на права та інтереси позивача.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження, задоволений адміністративний позов ТОВ «Каньон Трейд»:

- визнане протиправним та скасоване рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області № 129765 від 30.05.2022 та №142301 від 12.07.2022 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «Каньон Трейд» (код ЄДРПОУ 40760864) з переліку ризикових платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

- стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Каньон Трейд» витрати зі сплати судового збору у розмірі 4962,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішення, Головне управління ДПС в Одеській області (відокремлений підрозділ ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права, а обставини справ з`ясовні не повно, не об`єктивно, не всебічно, поверхнево та без вивчення конкретних фактів та документальних доказів.

Так, на думку апелянта, суд першої інстанції:

- не надав оцінку податковому контролю, здійснення якого відбувається шляхом, зокрема інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів (п.п. 61.1.2 п. 61.1 ст. 62, п.п. 72.1.1. п. 72 ст. 72, п. 74.1 та п. 74.3 ст. 74 ПК України);

- проігнорував вимоги ст. ст. 61, 72, 74 ПК України, відповідно до яких, для виконання покладених на контролюючий орган функцій та завдань, такий орган збирає та опрацьовує податкову інформацію, яка є основою для включення платників податку до переліку ризикових відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (податкова інформація);

- проігнорував мету здійснення податкового контролю відповідно до п.п. 61.1.2 п. 61.1 ст. 61 ПК України;

- припустився порушень норм процесуального права в частині не з`ясування всіх належних обставин у справі (ч. 4 ст. 9 КАС України), в частині рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин справи (ч. 1 ст. 8, ст.. ст.. 73, 74, 242 КАС України).

Також в апеляційній скарзі апелянт посилається на постанову Верховного Суду від 20.05.2021 у справі №826/16627/18 в частині дотримання платником податку принципу «належної обачності».

Звертає апелянт увагу і на те, що суди мають права надавати оцінку рішенням суб`єктів владних повноважень проте як вимога щодо виключення з переліку ризикових платників податків була задоволена протиправно, оскільки в цьому випадку суд першої інстанції перебрав на себе функцію податкового органу щодо збирання, опрацювання та контролю за своєчасністю та достовірністю сплати коштів до бюджету. Апелянт вважає, що у такому разі суд першої інстанції фактично підмінює собою контролюючий орган, приймає позицію платників податків за наявності при цьому у ДПС протилежної податкової інформації.

Зокрема апелянт вказує на те, що він отримав від Одеської обласної прокуратури лист, в якому наведена інформація щодо здійснення прокуратурою процесуального керівництва у кримінальному провадженні за фактом умисного ухилення від сплати податків, та за матеріалами якого вбачається, що службові особи ТОВ «Енергоімпекс» упродовж січня грудня 2019 року, шляхом не відображення господарських операцій з продажу ТМЦ у податковій звітності ухилились від сплати ПДВ на суму 22309,6 тис грн. також з матеріалів кримінального провадження вбачається, що до незаконної діяльності були задіяні інші суб`єкти господарювання, які підконтрольні службовим особам ТОВ «Енергоімпекс» та іншим особам, які мають відношення до незаконної діяльності по ухиленню від сплати податків, в тому числі і позивач в цій справі ТОВ «Каньон Трейд».

За вказаних обставин, саме з метою забезпечення заходів, направлених на упередження формування та розповсюдження ризикового ПДВ, недопущення функціонування транзитно-конвертаційних груп, уникнення виконання податкового обов`язку підприємствами реального сектору економіки, оскаржуваним рішенням від 30.05.2022 позивач включений до переліку ризикових платників податків, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Також апелянт звертає увагу на те, що для упередження формування ризикового ПДВ, на центральному рівні (ДПС України) створена та функціонує Система Автоматизованого Моніторингу Критеріїв Оцінки Ризиків (САМКОР), за даними якої встановлено надання послуг позивачем ТОВ «Каньон Трейд» у період 2021-2022 суб`єктам господарювання, які відповідають критеріям ризиковості платника податку:

- ТОВ «СГ Торг» (код 39236326);

- ТОВ «Активгаз Восток» (код 39889384).

При цьому апелянт вважає за можливе застосування правової позиції ВС викладеної у постанові від 20.05.2021 у справі №826/16627/18 щодо дотримання платником податку принципу «належної обачності» при виборі контрагентів, та щодо проведення належної роботи платником податку в частині переддоговірної перевірки обраного контрагента.

Позивач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що товариство з обмеженою відповідальністю «Каньон Трейд» (ідентифікаційний код юридичної особи 40760864) зареєстроване як юридична особа 19.08.2016 та взяте на податковий облік (а.с. 21).

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом економічної діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Каньон Трейд» за КВЕД є: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (а.с. 21- зворот).

Відповідно до матеріалів справи контролюючим органом прийняте рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника №129765 від 30.05.2022, яким комісією регіонального рівня, відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. N 1165, прийнято рішення про відповідність позивача ТОВ «Каньон Трейд» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (а.с.23, 30).

Підставою для прийняття такого рішення зазначене таке: «Наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування».

04.06.2022 позивач подав до контролюючого органу повідомлення №1 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (а.с.13-14), в якому навів пояснення та до якого додав документи у кількості 33 додатків.

16.06.2022 позивач подав скаргу до Головного управління ДПС в Одеській області на вказане рішення (а.с.15-17), у відповідь на яку отримав лист апелянта від 21.06.2022 №10570/6/15-32-18-02-06 (а.с.18-20), в якому апелянт повідомив позивача про те, що «на теперішній час відсутній факт надходження документів ТОВ «Каньон Трейд» згідно вимог абзацу 9 пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ № 1165».

Також у листі від 21.06.2022 №10570/6/15-32-18-02-06 запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку в електронному вигляді відповідно до абзацу 9 пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою № 1165.

12.07.2022 контролюючий орган прийняв рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника за №142301, відповідно до якого комісією регіонального рівня, відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. N 1165, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 04.06.2022 №1, прийняте рішення про відповідність позивача п.8 Критеріям ризиковості платника (а.с.24, 30).

Підставою для прийняття зазначеного рішення вказане таке: «Подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості».

Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення не містять мотивів (конкретних причин) віднесення позивача до ризикових, оскільки не вказана конкретна податкова інформація, яка наявна та яка надає підстави для прийняття рішення про відповідність позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.20.1.45 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п. 62.1.2 п. 62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п. 71.1 ст.71 Податкового кодексу України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п. 74.1, п. 74.3 ст.74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац третій пункту 74.1).

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами (абзац четвертий пункту 74.1).

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац п`ятий пункту 74.1).

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII, внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Положеннями п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 №2245-VIII, яким змінено редакцію пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1165).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 2 Порядку 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п.7 Порядку №1165).

Відповідно до матеріалів справи, контролюючим органом прийняті рішення про відповідність позивача п.8 Критеріям ризиковості платника податку.

На час прийняття оскаржуваних рішень, Критерії ризиковості платника податку визначені додатком 1 до Порядку №1165.

У додатку № 1 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема п. 8 «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле «податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)».

Апеляційний суд зазначає, що відповідно до оскаржуваного рішення №129765 від 30.05.2022 року вказане поле містить наступну податкову інформацію «Наявна податкова інформація, яка стала відома у процес поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування».

Отже апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення №129765 від 30.05.2022 не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків суду першої інстанції, оскільки оскаржуване рішення №129765 від 30.05.2022 не містить, а ні інформації яка стала відома апелянту в ході досудового розслідування кримінальної справи №3202160000000017 стосовно посадових осіб ТОВ «Енергоімпекс», а ні податкової інформації щодо контрагентів ТОВ «СГ Торг» та ТОВ «Активгаз Восток».

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що податкова інформація щодо посадових осіб ТОВ «Енергоімпекс», та ТОВ «СГ Торг» та ТОВ «Активгаз Восток» не була покладена в основу оскаржуваного рішення №129765 від 30.05.2022, та не була доведена до позивача, який подав на реєстрацію ПН/РК, саме у якості наявної податкової інформації, яка стала відома у процес поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в конкретній поданій на реєстрацію податковій накладній або розрахунку коригування.

Отже апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, шо рішення податкового органу, в якому не наведені мотиви його прийняття, свідчить про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, що призводить до непрозорості та непередбачуваності дій відповідача, які перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Апеляційний суд, як і суд першої інстанції, зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання ПН/РК та, як наслідок, документів на підтвердження відсутності підстав вважати платника податку таким, що відповідає п. 8 критеріїв ризиковості платника податку.

Від чіткого визначення фіскальним органом наявної податкової інформації, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення конкретної господарської операції, зазначеної в конкретній поданій на реєстрацію податковій накладній або розрахунку коригування, залежить повнота реалізації права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Відповідно до п.25 Порядку №1165 Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з пунктами 44-46 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, закріплений частиною четвертою статті 9 КАС України, зобов`язує суди вживати заходи для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі шляхом виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі, підтвердження їх відповідними доказами.

Тобто, застосування судом норм матеріального права повинно вирішити спір, який виник між сторонами у конкретних правовідносинах, які мають бути встановлені судами на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі.

Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.

Апеляційний суд зазначає, що до суду першої інстанції відповідач надав витяг з протоколу засідання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про розгляд питань щодо включення до переліку ризикових платників позивача.

В даному протоколі міститься інформація про підстави віднесення позивача до переліку ризикових платників, а саме: лист від Одеської обласної прокуратури № 10/1-2568-20 від 15.02.2022 (вх. ГУ ДПС в Одеській області № 8117/5 від 22.02.2022 (а.с. 93).

В той же час, такі обставини не викладені в оскаржуваному рішенні від 30.05.2022 року, як і не були вказані у відповіді на скаргу позивача.

Також апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що посилання податкового органу на взаємовідносини позивача з контрагентом ТОВ Енергоімпекс, як на підставу для віднесення до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки ці обставини не зазначалися в оскаржуваних рішеннях, що відповідно виключало можливість надання позивачем відповідних необхідних документів для виключення з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, крім іншого: презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Згідно з п.56.21 ст.56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Отже апеляційний суд, як і суд першої інстанції, дійшов висновку, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області №129765 від 30.05.2022 відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. При цьому апеляційний суд зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для скасування оскаржуваного рішення №129765 від 30.05.2022.

Також, апеляційний суд, як і суд першої інстанції, звертає увагу на те, що комісія контролюючого органу у рішенні №142301 від 12.07.2022 не навела жодних обґрунтувань щодо документів, які мали бути подані, але так і не були надані позивачем для виключення товариства з обмеженою відповідальністю «Каньон Трейд» з переліку ризикових платників податків, не навела перелік таких документів.

Отже і рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області №142301 від 12.07.2022 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Оскільки вимога позивача про зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю "Каньон Трейд" (код ЄДРПОУ 40760864) з переліку ризикових платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку є похідною від вищевказаної вимоги про скасування рішень, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вона також є такою, що підлягають задоволенню.

При цьому апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги щодо не з`ясування всіх фактичних обставин справи, зокрема щодо досудового розслідування у кримінальному провадженні №32020160000000017 від 12.02.2020, оскільки матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не є вироком, який встановлює певні обставини та доведеність вини особи.

Внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей по кримінальному провадженню не спростовує фактичного здійснення операцій між позивачем та його контрагентом, адже наявність досудового розслідування не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин.

Належними доказами можуть бути лише встановлені вироком суду обставини, у тому числі щодо причетності або обізнаності позивача у цьому. Проте доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагента позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі № 816/809/17, від 24.04.2018 року у справі № 2а/0370/205/12, від 20.03.2019 року у справі № 813/1979/15, від 22.07.2020 року у справі № 620/3925/18.

Також, апеляційний суд відхиляє, як необґрунтовані та такі, що не знайшли свого підтвердження, посилання апелянта на ненадання судом першої інстанції оцінки податковому контролю, ігнорування судом першої інстанції вимог ст. ст. 61, 72, 74 ПК України.

Посилання на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині не з`ясування всіх належних обставин у справі (ч. 4 ст. 9 КАС України), в частині рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин справи (ч. 1 ст. 8, ст.. ст.. 73, 74, 242 КАС України) також не знайшли свого підтвердження, оскільки, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення та з матеріалів справи, суд першої інстанції надав учасникам справи можливість надати усі наявні у них докази щодо предмету спору (а.с.76-77), дослідив надані учасниками справи докази та надав їм правильну правову оцінку.

Відхиляє апеляційний суд і посилання апелянта на правові Верховного Суду, викладені у постанові цього суду від 20.05.2021 у справі №826/16627/18, оскільки у справі, яка переглядалась Верховним Судом предметом спору були податкові повідомлення-рішення, прийняті внаслідок проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період із 1 січня 2014 року до 30 вересня 2017 року.

Доводи апелянта стосовно протиправності задоволення позовної вимоги щодо виключення з переліку ризикових платників податків апеляційний суд відхиляє, оскільки наявність правових підстав для скасування оскаржуваних рішень про відповідність позивача п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, є підставою для виключення позивача з переліку ризикових платників податків та узгоджується з приписами пункту 6 Порядку №1165.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст 19 Конституції України, ст. ст. 2-12, 72-78, 242, 257, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325. 328 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року у справі №420/12053/22 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, за наявності яких постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 07.02.2023.

Головуючий суддя Домусчі С.Д.Судді Семенюк Г.В. Шляхтицький О.І.