Ухвала

від 11.11.2022 по справі 640/25690/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1У Х В А Л А

11 листопада 2022 року м. Київ № 640/25690/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши клопотання Антимонопольного комітету України про розгляд за правилами загального позовного провадження справи за позовом Приватного підприємства Науково-виробнича фірма «ІМЕКС ХІМГРУПП» до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося приватне підприємство Науково-виробнича фірма «ІМЕКС ХІМГРУПП» з позовом до Антимонопольного комітету України, у якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 21 листопада 2019 року № 17150-р/пк-пз в частині відмови про скасування рішення про відхилення пропозиції приватного підприємства Науково-виробнича фірма «ІМЕКС ХІМГРУПП»;

зобов`язати Антимонопольний комітет України повторно розглянути скаргу приватного підприємства Науково-виробнича фірма «ІМЕКС ХІМГРУПП» UA-2019-09-30-000442-а.а.3 з урахуванням рішення суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2020 року відкрито провадження в справі зі здійсненням розгляду справи одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

18 лютого 2020 року до суду надійшов відзив відповідача, в якому висловлено клопотання про здійснення розгляду справи у порядку загального позовного провадження.

В обґрунтування вказаного клопотання відповідач посилався на те, що дана справа має значний суспільний інтерес, та вагому значення для сторін у справі. Окрім того, спірне рішення прийняте колегіальним органом Антимонопольного комітету України на підставі Закону України «Про публічні закупівлі», що свідчить про значну складність даної категорії справ.

Розглянувши клопотання відповідача суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною першою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною другою вказаної статті передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Тобто, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині четвертій статті 257 КАС України.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1850 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року № 457-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 ст. 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Тобто, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагає проведення судового засідання, а бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які висловлені нею у позовній заяві, відзиві на позов, чи в іншому документі, не зумовлює необхідність призначення до розгляду справи у судовому засіданні.

При цьому, жодне право учасника справи на висловлення своєї позиції не порушується, оскільки положення КАС України передбачають можливість викласти учасниками справи свою думку та надати відповідні докази шляхом надання відповіді на відзив, заперечень, відзиву, додаткових пояснень тощо.

Разом з тим, на думку суду, представником відповідача не наведено достатніх та належних доказів на підтвердження наявності суспільного інтересу у даній справі, та значну складність даної категорії справ, що є підставами для її розгляду в порядку загального позовного провадження.

Окрім того, не подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження не може бути підставою для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини третьої статті 44 КАС України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, подавати клопотання, пояснення, докази тощо.

За таких підстав, враховуючи, що будь-яких достатніх причин, з яких вбачається необхідність розгляду справи у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження представником відповідача не наведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача та розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Керуючись частиною четвертою статті 260, статтями 257, 258, 241-243, 248 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Залишити без задоволення клопотання Антимонопольного комітету України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили негайно після підписання її суддею. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.І. Келеберда