Постанова

від 09.11.2022 по справі 620/17229/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа №620/17229/21 Суддя (судді) першої інстанції: Житняк Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Беспалова О.О.,

Парінова А.Б.,

за участю

секретаря судового засідання Вітчинкіної К.О.,

представника позивача не з`явився,

представника відповідача Підгорного К.Є.,

Тихоновського Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року, прийнятого в порядку загального позовного провадження у судовому засіданні, у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕТЕЙ-ГАЗ» про стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків у банках, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Чернігівській області звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей-Газ». в якому просило суд просить стягнути в дохід бюджету з рахунків відповідача в банках, що обслуговують такого платника податків, кошти у сумі 122 997,24 грн. для погашення податкового боргу з адміністративних штрафів та інших санкцій.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу та вказує, що оскільки суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 у справі №620/17229/21 слід скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Також, позивач просить здійснювати розгляд даної справи в режимі відеоконференції.

Позивач вважає, що податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення та до моменту повного погашення за всіма видами податків і зборів.

Також, позивач посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16.06.2022 у справі №821/1258/17.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2022 відкрито апеляційне провадження у даній справі та призначено її розгляд в судове засідання на 02.11.2022.

20.10.2022 до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про розгляд даної справи в режимі відео конференції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2022 клопотання представника Головного управління ДПС у Чернігівській області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Призначено судове засідання на 09.11.2022 об 11:00 год., що відбудеться в приміщенні Шостого апеляційного адміністративного суду за адресою: вул. Князів Острозьких, 8, корпус 30, м. Київ, у режимі відеоконференції, зал №5. Доручено забезпечення проведення відеоконференції Чернігівському окружному адміністративному суду.

27.10.2022 до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити в її задоволенні, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач вважає, що всі повноваження позивача для звернення до суду про стягнення в дохід бюджету з рахунків відповідача, які зазначені ним як у позові, так і в апеляційній скарзі, надаються позивачу виключно за наявності юридичного факту узгодження грошового зобов`язання, за наявності якого може виникнути податковий борг, відсутність такого факту позбавляє позивача повноважень стягувати грошове зобов`язання, що є неузгодженим, тобто позивач не наділений повноваженнями звертатися до суду про стягнення з платника податків зобовязань, що не входять до складу податкового боргу.

На думку відповідача, Позивач за допомогою допустимих доказів не довів в цій справі обставину, що відповідно до закону грошові зобов`язання відповідача визначені за податковими повідомленнями-рішеннями від 06.04.2021 №0012520901, №0012510901, №0012500901, №0012490901, №0012520901, №0012510901 є узгодженими, внаслідок того, що строк для їх адміністративного оскарження сплинув.

Ураховуючи дані обставини та норми права, відповідач діє правомірно, коли не сплачує грошові зобов`язання визначені податковими повідомленнями-рішеннями №№0012490901, 0012500901, 0012510901, 0012520901, 0012530901, 0012540901 до моменту їх узгодження, оскільки він не пропустив строк для їх адміністративного оскарження, встановлений ст. 56 Податкового Кодексу України, з урахуванням ст. 528 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX (Перехідні положення) Податкового Кодексу України, бо відповідач наділений гарантованим законом правом, зокрема до 31.08.2022, в порядку адміністративного оскарження звернутися до Державної податкової служби України зі скаргою на податкові повідомлення-рішення від 06.04.2021 №№0012490901, 0012500901, 0012510901, 0012520901,0012530901,0012540901.

Також, відповідач заперечує проти застосування до даної справи правових висновків Верховного Суду у справі №821/1258/17, оскільки у ній не подібні правові відносини щодо даної справи.

В судове засідання, призначене на 09.11.2022 з`явилися представники відповідача. Представник відповідача на зв`язок в режимі відео конференції не вийшов. Представники позивача вважали за можливо проводити розгляд справи за даної явки учасників. Представники відповідача заперечили проти задоволення апеляційної скарги, надали пояснення, правом подання додаткових пояснень не скористались, виступили в судових дебатах.

Керуючись частинами 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженною відповідальністю «ПРОМЕТЕЙ-ГАЗ» зареєстровано як юридична особа 10.06.2016, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та взято на облік до податкових органів 10.06.2016 за №252516109877.

22.03.2021 позивачем проведено фактичну перевірку, за результатами якої складено Акт №1241/09-01/40561272.

Згідно Акту від 22.03.2021 №1241/09-01/40561272 податковим органом встановлені порушення норм підпунктів 230.1.2, 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України, а саме: встановлено відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів - лічильників та рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, розташованому на акцизному складі уніфікований №1010097.

В подальшому на підставі висновків Акту від 22.03.2021 №1241/09-01/40561272 перевірки:

- згідно п.128-1.3, ст.128-1 Податкового кодексу України, податковим органом прийнято податкове повідомлення рішення від 06.04.2021 №0012520901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 000 грн.;

- згідно п.128-1.1 ст.128-1 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення рішення від 06.04.2021 №0012510901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 40 000 грн.

Також 22.03.2021 позивачем проведено фактичну перевірку, за результатами якої складено Акт №1240/09/04/40561272.

Згідно Акту від 22.03.2021 №1240/09-01/40561272 податковим органом встановлені порушення норм підпунктів 230.1.2, 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України, а саме: встановлено відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів - лічильників та рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, розташованому на акцизному складі уніфікований №1010098.

В подальшому на підставі висновків Акту від 22.03.2021 №1240/09-01/40561272 перевірки:

- згідно п. 128-1.3, ст. 128-1 Податкового кодексу України, позивач прийняв податкове повідомлення рішення від 06.04.2021 №0012500901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 000 грн.;

- згідно п. 128-1.1 ст. 128-1 Податкового кодексу України позивач прийняв податкове повідомлення рішення від 06.04.2021 №0012490901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 40 000 грн.

Також 22.03.2021 податковим органом проведено фактичну перевірку, за результатами якої складено Акт №1242/09/04/40561272.

Згідно Акту від 22.03.2021 №1242/09-01/40561272 податковим органом встановлені порушення норм підпунктів 230.1.2, 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України, а саме: встановлено відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів - лічильників та рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, розташованому на акцизному складі уніфікований №1010099.

На підставі висновків Акту від 22.03.2021 №1242/09-01/40561272 перевірки:

- згідно п.128-1.3, ст.128-1 Податкового кодексу України, позивач прийняв податкове повідомлення рішення від 06.04.2021 №0012520901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 000 грн;

- згідно п. 128-1.1 ст. 128-1 Податкового кодексу України позивач прийняв податкове повідомлення рішення від 06.04.2021 №0012510901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 40 000 грн.

27.05.2021 податковий орган виставив податкову вимогу №0002663-1306-2525 на суму боргу у розмірі 122 997,24 грн., яка вручена відповідачу 04.06.2021.

Позивач, звважаючи на несплату відповідачем суми податкового боргу в добровільному порядку, звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог прийшов до висновку, що у відповідача наявні достатні підстави для несплати грошових зобов`язань, визначених за податковими повідомленнями-рішеннями від 06.04.2021 №0012520901, №0012510901, №0012500901, №0012490901, №0012520901, №0012510901 до моменту їх узгодження, оскільки строк для їх адміністративного оскарження не сплив. Відповідно, суд першої інстанції, вважає помилковими міркування позивача про наявність станом на 26.05.2021 у відповідача податкового боргу та прийшов до висновку про відсутність підстав для його стягнення.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За визначеннями, що містяться у п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до підпунктів 56.1-56.3 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв`язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

На виконання п. 56.5 ст. 56 ПК України платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов`язаний письмово або в електронній формі засобами електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов`язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.

Скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою (п. 56.15 ст. 56 ПК України).

Відповідно до підпунктів 56.16 та 56.17 ст. 56 ПК України днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Процедура адміністративного оскарження закінчується: днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті; днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги; днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику; днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику; днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, що оскаржувались.

За приписами п. 57.3. ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.

Дійсно, відповідно до п. 528 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу.

Колегія суддів обізнана, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами, внесеними згідно з Постановами KMУ №104 від 17.02.2021, №405 від 21.04.2021, №611 від 16.06.2021, №855 від 11.08.2021, №981 від 22.09.2021, №1336 від 15.12.2021) було прийняте рішення: з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 31 березня 2022 р. на території України встановити карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211.

Втім, відповідно до вимог ст. 521 підрозділу 10 розділу XX ПК України (у редакції Закону України №540-ІХ від 30.03.2020) за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Як вбачається з Акту від 22.03.2021 №1241/09-01/40561272, Акту від 22.03.2021 №1240/09-01/40561272, Акту від 22.03.2021 №1242/09-01/40561272 податковим органом встановлено порушення вимог пп. 230.1.2. п. 230.1. ст. 230 ПК України - відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, розташованому на акцизному складі уніфікований №1010098 (№1010097, №1010099), а саме - не реєстрація з 01.01.2020 по 02.04.2020 витратоміра-лічильника в кількості 1 одиниця та рівнеміра-лічильника в кількості 1 одиниця, що призвело до прийняття податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу).

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки штрафні санкції були застосовані позивачем за порушення відповідачем податкового законодавства щодо обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, то приписи п. 528 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України не можуть розповсюджуватись на відповідача в цьому випадку.

Відтак, у зв`язку не оскарженням вказаних вище податкових повідомлень-рішень та не сплатою відповідачем суми грошових зобов`язань у добровільному порядку в автоматичному режимі виник податковий борг у розмірі 122 997,24 грн.

Факт отримання позивачем таких податкових повідомлень-рішень та вимоги не оспорюєтьсґя відповідачем.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права. Натомість суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову, отже допущені порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неповного з`ясування обставин справи, та передчасного висновку про необхідність задоволення таких.

Стосовно інших посилань учасників справи, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Таким чином, доводи апеляційної скарги у знайшли своє підтвердження, а тому таку необхідно задовольнити.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, призвело до помилкового вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області задовольнити.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов Головного управління ДПС у Чернігівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей-Газ» про стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків у банках - задовольнити.

Стягнути в дохід бюджету з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМЕТЕЙ-ГАЗ» (код ЄДРПОУ 40561272) в банках, що обслуговують такого платника податків, кошти у сумі 122 997,24 грн. (сто двадцять дві тисячі дев`ятсот дев`яносто сім гривень двадцять чотири копійки) для погашення податкового боргу по адмін. штрафи та інші санкції на р/р ГГА778999980313060106000025737; отримувач - ГУК у Черніг.обл/тг м.Прилуки/21081100, код ЄДРПОУ - 37972475, банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Постанова складена в повному обсязі 11 листопада 2022 року.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді О.О. Беспалов

А.Б. Парінов