Постанова

від 14.11.2022 по справі 504/187/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1136/22

Справа № 504/187/17

Головуючий у першій інстанції Вінська Н. В.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гірняк Л.А.,

Цюри Т.В.,

за участю секретаря Хухрова С.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без участі учасників справи, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 19 квітня 2019 року у цивільній справі за позовом Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області, правонаступником якої залучено Фонтанську сільську раду Одеського району Одеської області, до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Крижанівські Інвестиції», за участі третіх осіб: Реєстраційної служби Лиманського районного управління юстиції Одеської області, державного реєстратора реєстраційної служби Лиманського районного управління юстиції Одеської області Голубенко Аліни Вікторівни, державного реєстратора Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області Буран Андрія Володимировича, про визнання об`єкта нерухомого майна самочинним будівництвом, визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

20.01.2017 року Крижанівська сільська рада Лиманського району Одеської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «Крижанівської Інвестиції», за участі третіх осіб: Реєстраційної служби Лиманського районного управління юстиції Одеської області, державного реєстратора реєстраційної служби Лиманського районного управління юстиції Одеської області Голубенко Аліни Вікторівни, державного реєстратора Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області Буран А.В., в якому просила:

- визнати нерухоме майно, а саме: малярний цех, будівлю охорони та вбиральню загальною площею 212 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 самочинно збудованим об`єктом;

- визнати протиправним та скасувати рішення реєстраційної служби Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 12362516 від 11.04.2014 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області Бурана А.В. про державну реєстрацію прав та обтяжень № 32669040 від 01.12.2016 року;

- зобов`язати ОСОБА_1 привести самовільно зайняту земельну ділянку у придатний до використання стан шляхом знесення самочинно збудованих об`єктів, а саме: малярний цех, будівлю охорони та вбиральню загальною площею 212 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на території Крижанівської сільської ради ОСОБА_1 було протиправно зайнято земельну ділянку та здійснено на ній будівництво малярного цеху та будівлі охорони. З метою ініціювання перевірки дотримання ОСОБА_1 вимог містобудівного законодавства при здійсненні будівництва об`єктів нерухомого майна до Інспекції ДАБК депутатами сільської ради направлено заяву, за результатами якої було проведено позапланову перевірку.

За результатами перевірки встановлено, що відповідачем замовлено, а Інспекцією ДАБК зареєстровано декларацію про готовність об`єкту до експлуатації №ОД143140720946 від 13.03.2014 року, якою зареєстровано об`єкт розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 5122783200:01:002:0604, загальною площею 720,20 кв.м., однак рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №12362516 від 11.04.2014 року, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежитлові будівлі, розташовані на тій самій земельній ділянці, але загальною площею об`єкт вже 932,20 кв.м. Тобто за відповідачем було зареєстрованого право власності на нерухомий об`єкт, який на 212 кв.м. більшого розміру ніж задекларований. Вказаний нерухомий об`єкт складається з малярного цеху площею 192 кв.м., будівлі охорони площею 20 кв.м. та вбиральні.

В подальшому було з`ясовано, що в інспекції ДАБК відсутні будь-які дозвільні документи щодо початку виконання будівельних робіт та введення зазначених об`єктів, загальною площею 212 кв.м. до експлуатації, однак державним реєстратором Комінтернівського районного управління юстиції в Одеській області Голубенко А.В. в порушення вимог закону прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №12362516 від 11.04.2014 року та зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на нежитлові будівлі загальною площею 932,2 кв.м.

05.12.2016 року до Крижанівської сільської ради надійшла заява від ТОВ «Крижанівські інвестиції» щодо передачі в оренду земельної ділянки орієнтованою площею 0,26 га., на якій розташовані спірні будівлі площею 212 кв.м., які зареєстровані за ОСОБА_1 рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.04.2014 року. Крім того до вказаної заяви був наданий витяг з державного реєстру на нерухоме майно, відповідно до якого малярний цех (192 кв.м.), будівля охорони (20 кв.м.) та вбиральня, загальною площею 212 кв.м., зареєстровані за ТОВ «Крижанівськи інвестиції» на підставі рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень №32669040 від 01.12.2016 року прийнятого державним реєстратором Дачненської сільської ради Біляївського р-ну Одеської області Бураном А.В., зазначені будівлі були передані на користь ТОВ «Крижанівські інвестиції», відповідачем ОСОБА_1 згідно акту приймання передачі нерухомого майна від 18.11.2016 року в рахунок частини статутного капіталу, що ОСОБА_1 має внести, як один із засновників ТОВ «Крижанівські інвестиції».

Крім того, згідно генерального плану с. Крижанівка та с. Ліски, земельна ділянка, на якій здійснено спірне будівництво, призначена «під будівництво паркінгу».

Посилаючись на те, що набуття права власності на малярний цех (192 кв.м.), будівлю охорони (20 кв.м.) та вбиральню, як на об`єкти самовільного будівництва неможливе, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.04.2014 року та 01.12.2016 року підлягає скасуванню, а саме самочинне будівництво підлягає знесенню, позивач просив про задоволення позову.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 19.04.2019 року позов Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області задоволено (т.1, а.с. 139-141).

Суд визнав нерухоме майно, а саме: малярний цех, будівлю охорони та вбиральню загальною площею 212 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 самочинним збудованим об`єктом.

Суд визнав протиправним та скасував рішення реєстраційної служби Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №12362516 від 11.04.2014 року.

Суд визнав протиправним та скасував рішення державного реєстратора Дачненської сільської ради Біляївського р-ну Одеської області Бурана Андрія Володимировича про державну реєстрацію прав та обтяжень №32669040 від 01.12.2016 року.

Зобов`язано ОСОБА_1 привести самовільно зайняту земельну ділянку у придатний до використання стан шляхом знесення самочинно збудованих об`єктів, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: малярний цех, будівлю охорони та вбиральну загальною площею 212 кв.м.

Також судом стягнуто з ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 3200,00 грн.

В апеляційнійскарзі ОСОБА_1 ставить питанняпро скасуваннярішення Комінтернівськогорайонного судуОдеської областівід 19.04.2019року,та постановлення новогорішення,яким узадоволенні позовнихвимог відмовитиу повномуобсязі,посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права (т. 1, а.с. 145-150).

Вирішуючи питання про слухання справи в прядку спрощеного позовного провадження, у відсутність учасників справи, колегія суддів виходить із того, що всі учасники справи належним чином повідомлені про час і місце судового засіання (т.2, а.с. 126-138).

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким чином, розгляд даної справи здійснений 09.11.2022 року в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, у відсутність учасників справи, оскільки учасники справи повідомлені про час і місце судового засідання належним чином, про що вказано вище. Повний текст судового рішення складений 14.11.2022 року.

Крім того, відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність. Згідно зі ст. 12-2 вказаного Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Згідно зі ст. 26 вказаного Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Явка сторони до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, а тому перешкоди для розгляду справи в даному випадку відсутні.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що дана справа перебуває на розгляді суду апеляційної інстанції більше 3-х років (т.1, а.с. 177), колегія суддів вирішила дану справу розглядати судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами, у відсутність учасників справи.

При цьому колегією суддів враховано, що від відповідача по даній справі ОСОБА_1 неодноразово (тричі) надходили клопотання про відкладення розгляду справи (т.2, а.с.1-2, 22-23, 54, у зв`язку з чим його чергове клопотання про відкладення розгляду справи, відхилено судом апеляційної інстанції, як таке, що не має під собою правового підгрунтя і направлене на затягування апеляційного розгляду справи (т.2, а.с.139).

Що стосується реєстраційної служби Лиманського районного управління юстиції що повідомленні їх про розгляд справи в суді апеляційної інстанції, то колегія суддів також вважає їх належним чином повідомленими.

При цьому колегія суддів враховує, що всвоїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів вирішила слухати справу на підставі наявних доказів.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, відзив на неї (т.1, а.с.185-189), а також письмові пояснення до апеляційної скарги (т.2, а.с. 80-83, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Ухвалюючи судове рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що в інспекції ДАБК відсутні будь-які дозвільні документи щодо початку виконання будівельних робіт та введення нерухомого майна - об`єктів, загальною площею 212 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , до експлуатації, однак державним реєстратором Комінтернівського районного управління юстиції в Одеській області Голубенко А.В. в порушення вимог закону прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №12362516 від 11.04.2014 року та зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на нежитлові будівлі загальною площею 932,2 кв.м. 1, які розташовані на земельній ділянці, кадастровий номер 5122783200:01:002:0604 (т.1, а.с.8-10).

В подальшому, а саме 05.12.2016 до Крижанівської сільської ради надійшла заява від ТОВ «Крижанівські інвестиції» щодо передачі в оренду земельної ділянки орієнтованою площею 0,26 га., на якій розташовані спірні будівлі площею 212 кв.м., які зареєстровані за ОСОБА_1 рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.04.2014 року.

Крім того до вказаної заяви був наданий витяг з державного реєстру на нерухоме майно, відповідно до якого малярний цех (192 кв.м.), будівля охорони (20 кв.м.) та вбиральня, а всього загальною площею 212 кв.м., зареєстровані за ТОВ «Крижанівські інвестиції» на підставі рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень №32669040 від 01.12.2016 року, прийнятого державним реєстратором Дачненської сільської ради Біляївського р-ну Одеської області Бураном А.В.

У зв`язку з чим, зазначені будівлі були передані ТОВ «Крижанівські інвестиції», ОСОБА_1 згідно акту приймання передачі нерухомого майна від 18.11.2016 року в рахунок частини статутного капіталу, що ОСОБА_1 має внести, як один з засновників ТОВ «Крижанівські інвестиції».

Однак, як вбачається з матеріалів справи, згідно генерального плану с. Крижанівка та с. Ліски, земельна ділянка, на якій здійснено спірне будівництво, призначена «під будівництво паркінгу».

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що набуття права власності на малярний цех (192 кв.м.), будівлю охорони (20 кв.м.) та вбиральню, як на об`єкти самовільного будівництва неможливе, а тому рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.04.2014 та від 01.12.2016 підлягає скасуванню, а самочинне будівництво підлягає знесенню.

Колегія суддів також зазначає, що відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, просив у задоволенні позову відмовити. Крім того, через канцелярію суду подав письмові заперечення, в яких зазначав, що позивачем оскаржуються рішення державних реєстраторів, через що вважає, що справа підлягає розгляду в порядку КАС України та підсудна Одеському окружному адміністративному суду.

В свою чергу, державний реєстратор Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області Буран А.В. в судове засідання не з`явився, подав письмові заперечення, в яких зазначив, що позовні вимоги щодо скасування рішень державних реєстраторів повинні розглядатися в порядку, визначеному КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно протоколу №1 Установчих зборів учасників (засновників) ТОВ «Крижанівські Інвестиції», ОСОБА_1 належить 33,3 % статутного (складеного) капіталу ТОВ «Крижанівські Інвестиції», що становить 20000,00 грн. у вигляді майна, а саме: нежитлових будівель розташованих за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкту 1062447751227, які він передав до статутного капіталу ТОВ «Крижанівські Інвестиції» (т.1, а.с.16, 17).

Із копії технічного паспорту на нежитлові будівлі складеного ТОВ «Експерт Партнер» 15.11.2016 року, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2 , розташовані нежитлові будівлі, а саме: будівля малярного цеху (192 кв.м.), будівля охорони (20 кв.м.) та вбиральня (т.1, а.с.18-25).

Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №74561457 від 01.12.2016 року вбачається, що на підставі акту приймання передачі, виданого ТОВ «Крижанівські інвестиції», реєстратором Дачненської сільської ради Бураном А.В. було винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №32669040 від 01.12.2016 року, яким вказаний реєстратор зареєстрував за ТОВ «Крижанівські інвестиції» право власності на нежитлові будівлі розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 212 кв.м., яка складається з малярного цеху, площею 192 кв.м. та будівлі охорони 20 кв.м., вбиральні, огорожі (т.1, а.с.11).

Разом з тим, Департамент ДАБК в Одеській області зазначив, що Інспекцією ДАБК було зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № ОД 14314072096 від 13.03.2014 року (замовник ОСОБА_1 ) тільки щодо 720,2 кв.м. Інформація про реєстрацію дозвільних документів щодо початку виконання будівельних робіт та введення до експлуатації об`єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 192 кв.м. відсутня (т.1, а.с.12-14).

Більше того, відповідно до інформації державного земельного кадастру про право власності та речові права, земельна ділянка, площею 1 га, кадастровий номер 5122783200:01:002:0604, яка перебуває в оренді у ОСОБА_1 , належить на праві власності позивачу - Крижанівській сільській раді Комінтернівського (Лиманського) р-ну Одеської області (т.1, а.с. 124-125), правонаступником якої залучено до участі у справі Фонтанську сільську раду Одеського району Одеської області (т.2, а.с.110-111).

Із інформаційної довідки щодо запланованої забудови та з викопіювання з містобудівної документації, вбачається, що відповідно до рішення Крижанівської сільської ради від 07.12.2016 №335-VII «Про затвердження містобудівної документації проекту внесення змін в детальний план території села Крижанівка Крижанівської сільської ради Лиманського р-ну Одеської області в межах кварталу 4-1 та 5-1», на земельних ділянках за кадастровим номером 5122783200:01:002:0604 та 5122783200:01:002:2443 заплановано будівництво торгівельно виставкового комплексу с готелем на 50 місць (№70), двоповерхового паркінгу на 176 місць (№71) та відкритої автостоянки на 88 місць (№71б) (т.1, а.с.122-123).

Ухвалюючи судоверішення,суд першоїінстанції виходивіз того,що ст.ст. 5, 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»передбачено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення. Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об`єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об`єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку. Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Так, п. 28 Постанови КМУ № 868від 17 жовтня 2013 р. «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», визначено, що державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначеніЗаконом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідност.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цьогоЗакону; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів регулюються постановою КМУ № 461 від 13.04.2011 р. (далі постанова №461) в редакції чинній на момент реєстрації права власності.

Крім того, п. 2 Постанови КМУ №461 від 13.04.2011 року визначено, що прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до I-III категорії складності, та об`єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державноюархітектурно-будівельноюінспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація).

У зв`язку з цим, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.

У відповідності до ч. 7 ст. 376 ЦК України, у разіістотного відхиленнявід проекту,що суперечитьсуспільним інтересамабо порушуєправа іншихосіб,істотного порушеннябудівельних нормі правилсуд запозовом відповідногооргану державноївлади абооргану місцевогосамоврядування можепостановити рішення,яким зобов`язатиособу,яка здійснила(здійснює)будівництво,провести відповіднуперебудову . Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Крім того, за змістом ч.ч.1, 2ст.376ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і права. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Статтею 331 ЦК України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Задовольняючи позовні вимоги, в частині визнання протиправним та скасування рішення реєстраційної служби Комінтернівського правління юстиції та рішення державного реєстратора Дачненської сільської ради Бурана А.В., суд виходив із того, що державними реєстраторами при прийнятті рішення, всупереч вимогам закону не було перевірено наявність у ОСОБА_1 декларації про готовність об`єкта до експлуатації на об`єкти будівництва, загальною площею 212 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , що в свою чергу сприяло порушенню майнових прав та законних інтересів позивача.

У зв`язку з чим, суд дійшов правильного і обгрунтованого висновку про те, що рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №12362516 від 11.04.2014 року та від №32669040 від 01.12.2016 року на об`єкти нерухомого майна є протиправними та підлягають скасуванню.

Задовольняючи позовні вимоги, в частині визнання нерухомого майна, а саме малярного цеху, будівлі охорони та вбиральні, загальною площею 212 кв.м. самочинно збудованим об`єктом, суд виходив із того, що відповідачами не було надано жодного підтвердження правомірності забудови даної земельної ділянки, а натомість позивачем було надано рішення генплану с. Крижанівка, відповідно до якого зазначена земельна ділянка не була відведена для будівництва вказаних споруд.

Ухвалюючи рішення, в частині зобов`язання ОСОБА_1 привести зайняту земельну ділянку у придатний стан, шляхом знесення самочинно збудованих об`єктів, суд обгрунтовано виходив із того, що ОСОБА_1 самовільно без відповідних дозволів та погоджень здійснив будівництво об`єктів на земельній ділянці, яка не відводилась у встановленому законом порядку для цієї мети.

Що стосується вирішення даного спору в порядку ЦПК, а не КАС України, то колегія суддів також вважає, що даний спір обгрунтовано був розглянутий в порядку ЦПК України, оскільки оспорювання цивільного речового права ОСОБА_1 виникло в результаті рішення державного реєстратора.

При цьому суд правомірно вказав, що аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд України в постанові від 24.01.2017 року по справі № 21-1559а16, 815/6165/14.

Суд також правильно вказав, що відповідно до ч.2ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що він є неналежним відповідачем у справі, враховуючи, що все приміщення передано у власність ТОВ «Крижанівські Інвестиції» є безпідставними, так як зазначене Товариство також є відповідачем у даній справі.

Крім того, як було зазначено вище, відповідно до інформації державного земельного кадастру про право власності та речові права, земельна ділянка, площею 1 га, кадастровий номер 5122783200:01:002:0604, перебуває лише в оренді у ОСОБА_1 , а належить на праві власності позивачу - Крижанівській сільській раді Комінтернівського (Лиманського) р-ну Одеської області, правонаступником якої залучено до участі у справі Фонтанську сільську раду Одеського району Одеської області.

Більше того, з інформаційної довідки щодо запланованої забудови та з викопіювання з містобудівної документації, вбачається, що відповідно до рішення Крижанівської сільської ради від 07.12.2016 №335-VII «Про затвердження містобудівної документації проекту внесення змін в детальний план території села Крижанівка Крижанівської сільської ради Лиманського р-ну Одеської області в межах кварталу 4-1 та 5-1», на земельних ділянках за кадастровим номером 5122783200:01:002:0604 та 5122783200:01:002:2443 заплановано будівництво торгівельно виставкового комплексу з готелем на 50 місць (№70), двоповерхового паркінгу на 176 місць (№71) та відкритої автостоянки на 88 місць (№71б) (т.1, а.с.122-123).

05.12.2016 до Крижанівської сільської ради надійшла заява від ТОВ «Крижанівські інвестиції» щодо передачі в оренду земельної ділянки орієнтованою площею 0,26 га., на якій розташовані спірні будівлі площею 212 кв.м., які зареєстровані за ОСОБА_1 рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.04.2014 року.

Крім того до вказаної заяви був наданий витяг з державного реєстру на нерухоме майно, відповідно до якого малярний цех (192 кв.м.), будівля охорони (20 кв.м.) та вбиральня, а всього загальною площею 212 кв.м., зареєстровані за ТОВ «Крижанівські інвестиції» на підставі рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень №32669040 від 01.12.2016 року, прийнятого державним реєстратором Дачненської сільської ради Біляївського р-ну Одеської області Бураном А.В.

Саме у зв`язку з цим, зазначені будівлі були передані ТОВ «Крижанівські інвестиції», ОСОБА_1 згідно акту приймання передачі нерухомого майна від 18.11.2016 року в рахунок частини статутного капіталу, що ОСОБА_1 має внести, як один з засновників ТОВ «Крижанівські інвестиції».

З підстав викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що набуття права власності на малярний цех (192 кв.м.), будівлю охорони (20 кв.м.) та вбиральню, як на об`єкти самовільного будівництва неможливе, а тому рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11.04.2014 та від 01.12.2016 підлягає скасуванню, а самочинне будівництво підлягає знесенню саме особою, яка здійснила його самочинне будівництво, тобто відповідачем ОСОБА_1 .

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог, оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів також зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги а також письмові пояснення до апеляційної скарги його не спростовують, оскільки рішення постановлено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 19 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14.11.2022 року.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Л.А. Гірняк

Т.В. Цюра