Повістка

від 07.11.2022 по справі 907/1035/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2022 м. Ужгород Справа № 907/1035/21

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Кропивницького Н.М.

Розглянувши клопотання представника Комунального підприємства Міжгірської селищної ради - Міжгірське виробниче управління житлово-комунального господарства від 20.10.2022 про ухвалення додаткового рішення та стягнення судових витрат

у справі №907/1035/21

за позовом Комунального підприємства Міжгірської селищної ради - Міжгірське виробниче управління житлово-комунального господарства, смт Міжгір`я Закарпатської області

до відповідача Міжгірської селищної ради, смт Міжгір`я Закарпатської області

про стягнення 778000,00 грн

За участю представників сторін:

позивача Сочка В.І., адвокат, ордер АО№1047528 від 08.02.2022;

відповідача не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Міжгірської селищної ради - Міжгірське виробниче управління житлово-комунального господарства звернулося до Господарського суду Закарпатської області з вимогою про стягнення з Міжгірської селищної ради Закарпатської області 753 000,00 грн різниці між затвердженим тарифом на комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та економічно обґрунтованими витратами та 25 000,00 грн витрат за проведення аудиту.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 17 жовтня 2022 року позов задоволено. Водночас, у вказаному рішенні судом вирішено питання розподілу судових витрат в частині залучення спеціаліста та судового збору.

Водночас до початку судових дебатів 17.10.2022 на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

21 жовтня 2022 року від представника позивача на поштову адресу суду надійшло клопотання від 20.10.2022 (вх. №02.3.1-02/5613/22) про ухвалення додаткового рішення та стягнення судових витрат, які складаються з витрат на правову допомогу в розмірі 25 350,00 грн та витрат на залучення судового експерта в розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою суду від 28 жовтня 2022 року розгляд клопотання представника позивача від 20.10.2022 про ухвалення додаткового рішення призначено в судовому засіданні на 07.11.2022 та встановлено учасникам справи строк до 04.11.2022 для подання письмових пояснень і заперечень щодо заяви у справі № 907/1035/21.

Сторони у справі не скористалися правом подати письмові пояснення та/або заперечення щодо клопотання представника позивача про ухвалення додаткового рішення та стягнення судових витрат.

Відповідач участь уповноваженого представника в судовому засіданні 07.11.2022 не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час на місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку шляхом надіслання ухвали суду від 28.10.2022 в електронний кабінет Міжгірської селищної ради, про що в матеріалах справи знаходиться відповідна довідка.

Представник позивача взяв участь у судовому засіданні та підтримав подане раніше клопотання в повному обсязі.

Приписами ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) визначено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, додаткове рішення у цій справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками справи.

Розглянувши матеріали клопотання та додані до нього докази суд враховує наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Статтею 124 ГПК України унормовано, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Приписами ст. 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 2 ст. 98 ГПК України встановлено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Згідно з ч. 3 ст. 98 ГПК України, висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Статтею 71 Закону України "Про судову експертизу" встановлено, що підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Частиною четвертою статті 127 ГПК України унормовано, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

З наведеного випливає, що склад та розмір судових витрат, зокрема, пов`язаних із проведенням експертизи, входить до предмета доказування у справі. Відсутність документального підтвердження судових витрат, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, тощо.

Так, ухвалою від 18.05.2022 суд повторно призначив у справі №907/1035/21 судову економічну експертизу судову, на вирішення якої поставлено відповідні питання. Проведення експертизи суд постановив доручити судовому експерту Перепелюк Світлані Миколаївні (свідоцтво №669 від 09.06.2020, адреса: 58000, м. Чернівці, пр. Незалежності, 111).

Пунктом 4 означеної ухвали визначено, що до вирішення питання розподілу господарських витрат у порядку ст. 127, 129 ГПК України, оплату проведення експертизи покласти на позивача Комунальне підприємство Міжгірської селищної ради - Міжгірське виробниче управління житлово-комунального господарства.

Як вбачається з матеріалів справи за результатами проведення судово економічної експертизи до справи долучено висновок експерта №14 від 02.08.2022.

Разом із клопотанням від 20.10.2022 про ухвалення додаткового рішення та стягнення судових витрат заявником долучено, зокрема, такі докази (копії) на підтвердження понесених витрат на проведення експертизи: договір на проведення судово-економічної експертизи №116 від 14.06.2022, рахунок №07 від 14.06.2022, акт здачі приймання експертних робіт від 02.08.2022, платіжне доручення №2200 від 27.06.2022 на суму 5 000,00 грн та платіжне доручення №2223 від 26.07.2022 на суму 5 000,00 грн.

Враховуючи ту обставину, що висновок експерта суд взяв до уваги при ухваленні рішення у цій справі, звернення заявником з клопотанням від 17.10.2022 про стягнення відповідних витрат до судових дебатів, документальне підтвердження таких судових витрат, суд вважає доведеними та відповідні витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, в сумі 10 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 ст.126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 ст.126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 ст.126 ГПК України).

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Звертаючись до суду із клопотанням від 20.10.2022 про ухвалення додаткового рішення та стягнення судових витрат заявником адвокатом Сочкою В.І. долучено, також, копію договору про надання правової допомоги від 08.02.2022 №392/АО, копію договору № 396/АО від 14.03.2022 до договору про надання правової допомоги № 392/АО, копію акту приймання-передавання наданих послуг від 18.10.2022, копію звіту про надання правової допомоги від 18.10.2022, копії платіжних доручень № 213 від 26.04.2022 на суму 15 000,00 та № 2376 від 19.10.2022 на суму 10 350,00 грн а також розрахунок судових витрат понесених у зв`язку із розглядом справи №907/1035/21 від 18.10.2022.

Відповідно до умов договору №392/АО від 08.02.2022 (далі Договір) Адвокатське об`єднання «Ініціаліс» в особі керуючого партнера Фекийшгазі Крістіана Степановича (надалі «Об`єднання») та Комунальне підприємство Міжгірської селищної ради - Міжгірське виробниче управління житлово-комунального господарства в особі Купецького Ярослава Васильовича (надалі «Клієнт») уклали цей договір згідно з п. 1.1. якого Клієнт доручає, а Об`єднання приймає на себе зобов`язання здійснити захист, представництво та надати інші виді, правової допомоги Клієнту в будь-яких судових установах, підприємствах, установах та організаціях будь-якої форми власності (у юрисдикції, адміністративних, господарських судах всіх інстанцій, органах СБУ, МВС, органах ДВС, Державної податкової служби України та його територіальних органах, прокуратурі, нотаріальних конторах, банках, інших організаціях, підприємствах і установах, а також надати будь-яку іншу правову допомогу, необхідну для ефективного провадження Клієнтом господарської діяльності та захисту прав та інтересів Клієнта, за кодом ДК 021:2015:790000-8 - Послуги з юридичного консультування та юридичного представництва, в тому числі (але не виключно) - надати Клієнту правову допомогу під час розгляду судової справи № 907/1035/21 за позовом Клієнта до Міжгірської селищної ради, смт Міжгір`я я Закарпатської області про стягнення коштів, що перебуває на розгляді Господарського суду Закарпатської області, що включає підготовку будь-яких процесуальних документів по вказаній справі (в тому числі, пояснень, клопотань тощо), участь у судових засіданнях, надання консультацій та інших видів правової допомоги під час розгляду справи судом першої інстанції.

Згідно з п. 1.2. Договору Клієнт зобов`язується сплатити гонорару порядку та строки обумовлені Сторонами.

Так, на виконання п. 2.1. Договору про надання правової допомоги №392/АО від 08.02.2022 року Сторони уклали договір № 396/АО від 14.03.2022 у п. 1 якого погодили визначити вартість та порядок оплати правової допомоги, що надається Об`єднанням під час представництва інтересів Клієнта у справі № 907/1035/21 за позовом Клієнта до Міжгірської селищної ради, смт Міжгір`я Закарпатської області про стягнення коштів наступним чином: 1.1. Вартість правової допомоги, що надається у справі № 907/1035/21, становить 25350,00 грн, (двадцять п`ять тисяч триста п`ятдесят гривень 00 копійок), що включає надання всіх видів правової допомоги у цій справі, в тому числі: підготовку всіх процесуальних та інших документів, надання консультацій та письмових висновків, збір та подання доказів, забезпечення участі у судових засіданнях та надання будь-яких інших видів правової допомоги у справі № 907/1035/21 на стадії її розгляду Господарським судом Закарпатської області. 1.2. Винагорода виплачується незалежно від тривалості судових засідань, обсягу (кількості сторінок) підготовлених процесуальних документів та інших чинників, а також незалежно від того, що судове засідання не відбулося чи було відкладене з причин, що не залежать від Адвоката (за клопотанням про відкладення іншого учасника судового процесу, відрядження судді тощо).

У пункті 2 договору № 396 від 14.03.2022 визначено, що за результатом наданої правової допомоги Об`єднання надає Клієнту акт виконаних робіт та наданих послуг та/або звіт про виконану роботу та надані послуги із зазначенням: переліку видів наданої правової допомоги: вартості наданої правової допомоги, розрахованої у порядку , визначеному цим Договором.

Грошові розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковому порядку, шляхом перерахування Клієнтом відповідних грошових сум зі свого поточного рахунку на поточний банківський рахунок Об`єднання договору (п. 3 договору № 396 від 14.03.2022).

Відповідно акту приймання-передавання наданих послуг від 18.10.2022 Об`єднання надало Клієнту правову допомогу (правові послуги) під час розгляду справи № 907/1035/21, а Клієнт прийняв надану правову допомогу в наступних обсягах: види правової допомоги, обсяг хв.

1. Аналіз позовної заяви та всіх документів по справі, отримання додаткової інформації та доказів від Клієнта щодо розрахунків тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення, листування тощо - 180;

2. Надання Клієнту консультації щодо стягнення різниці в тарифах в судовому порядку, підготовка пропозицій та плану процесуальних дій щодо ведення судової справи - 110;

3. Пошук правових висновків Верховного Суду та інших судів у аналогічних справах, надання Клієнту консультації щодо їх застосування у справі - 90;

4. Підготовка клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи, визначення переліку питань, пошук експертів відповідної кваліфікації тощо - 150;

5. Підготовка та подання до суду первинних та облікових документів на виконання ухвали суду та на клопотання судового експерта - 180;

6. Ознайомлення з висновком експерта за результатами проведення судово економічної експертизи №14 від 02.08.2022 року, надання консультації щодо подальших процесуальних дій - 100;

7. Забезпечення участі у судовому засіданні 07.09.2022 року - 115;

8. Підготовка та подання до суду пояснень щодо висновку експерта за результатами проведення судово економічної експертизи №14 від 02.08.2022 року - 230;

9. Забезпечення участі у судовому засіданні 19.09.2022 року - 90;

10. Підготовка та подання до суду письмових пояснень щодо математичного розрахунку різниці в тарифах - 160;

11. Підготовка та подання до суду клопотання про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог - 65 хв.

12. Забезпечення участі у судовому засіданні 17.10.2022 року - 120;

13. Підготовка документів з метою вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог - 210;

Загальний обсяг наданої правової допомоги становить 30 годин.

Вартість наданої Об`єднанням правової допомоги (послуг) складає 25350,00 гривень.

Як уже зазначалося, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Так, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду необхідно дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Оцінюючи докази на підтвердження наданої позивачу Адвокатським об`єднанням «Ініціаліс» правової допомоги в розмірі 25 350,00 грн за 30 годин роботи адвоката, суд, керуючись зазначеними вище принципами обґрунтованості судових витрат, їх необхідності для розгляду даної справи, приходить до висновку, що такі види наданої позивачу правової допомоги як «Аналіз позовної заяви та всіх документів по справі, отримання додаткової інформації та доказів від Клієнта щодо розрахунків тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення, листування тощо», «Пошук правових висновків Верховного Суду та інших судів у аналогічних справах, надання Клієнту консультації щодо їх застосування у справі» , на які, за твердженням заявника, адвокатом витрачено 3 годин 30 хвилин фактично охоплюються та включаються в надану адвокатом правничу допомогу щодо «Надання Клієнту консультації щодо стягнення різниці в тарифах в судовому порядку, підготовка пропозицій та плану процесуальних дій щодо ведення судової справи».

Також, суд критично оцінює такі види наданих адвокатом послуг, як «Підготовка та подання до суду клопотання про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог» та «Підготовка документів з метою вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог» на які адвокат витратив 4 год. 35 хв., оскільки означене не може бути розцінене в якості правничої допомоги позивачу в даній справі, позаяк, очевидно, є пов`язаною з належним оформленням Адвокатом та Клієнтом власних договірних зобов`язань за Договором про надання правової допомоги, а не з наданням Адвокатом Клієнту правничої допомоги саме по даній справі про стягнення з Міжгірської селищної ради Закарпатської області 753 000,00 грн різниці між затвердженим тарифом на комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та економічно обґрунтованими витратами.

Крім того, суд бере до уваги також і ту обставину, що позовна заява в даній справі не містить великої кількості додатків, що б підтверджувало необхідність значних затрат часу адвокатом по збиранню доказів у справі, як і відсутні в ній посилання на судову практику з вирішення аналогічних спорів Верховним судом, аналіз якої адвокатом позивача включено до звіту та акту приймання - передавання.

Зважаючи на наведене, суд вважає обґрунтованим, співмірним з складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та обсягом наданої адвокатом правничої допомоги саме за розгляд даної справи в господарському суді 18 000,00 грн судових витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду заяви витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За приписами ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи (окрім судового збору), покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, враховуючи викладене клопотання представника Комунального підприємства Міжгірської селищної ради - Міжгірське виробниче управління житлово-комунального господарства від 20.10.2022 про ухвалення додаткового рішення та стягнення судових витрат підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника Комунального підприємства Міжгірської селищної ради - Міжгірське виробниче управління житлово-комунального господарства адвоката Соки В.І. від 20.10.2022 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з Міжгірської селищної ради (90000, смт. Міжгір`я Закарпатської області, вул. Шевченка, 77, код ЄДРПОУ: 04350910) на користь Комунального підприємства Міжгірської селищної ради - Міжгірське виробниче управління житлово-комунального господарства (90000, смт Міжгір`я Закарпатської області, вул. Незалежності, 72А, код ЄДРПОУ: 03344473) 18 000,00 грн (вісімнадцять тисяч гривень 00 копійок) витрат на правничу допомогу та 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 коп) витрат, пов`язаних з проведенням експертизи у справі №907/1035/21.

3. В частині вимог Комунального підприємства Міжгірської селищної ради - Міжгірське виробниче управління житлово-комунального господарства про стягнення з Міжгірської селищної ради 7350,00 грн судових витрат на правничу допомогу, - відмовити.

4. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 14 листопада 2022 року.

СуддяР.М Лучко