Рішення

від 01.11.2022 по справі 908/1834/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/135/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2022 Справа № 908/1834/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/1834/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Полісан» (вул. Івана Піддубного, буд. 25, м. Суми, 40000, ідентифікаційний код 32318370)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройоптом» (вул. Продольна, буд. 78, м. Запоріжжя, 69083, ідентифікаційний код 39964749)

про стягнення 422613,17 грн.

за участю представників:

від позивача: Афанасьєва І.М. адвокат (приймає участь з використанням системи відеоконференцзв`язку)

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Полісан» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройоптом» про стягнення основного боргу в сумі 267494,40 грн, пені в сумі 43825,11 грн, 36% річних у сумі 36936,21 грн, інфляційних витрат у сумі 20858,57 грн, штрафу в сумі 53498,88 грн за договором поставки № 10/0312 від 03.12.2021.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2022, наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області суду від 26.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1834/22 за правилами спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 24/135/22. Судове засідання призначено на 01.11.2022.

25.10.2022 на адресу суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Полісан» про розгляд справи в режимі відеоконференції у справі № 908/1834/22, у якому останній просить суд дозволити участь у судовому засіданні в режимі відео конференції із застосуванням Підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС із власного пристрою та використанням КЕП.

Також, 25.10.2022 позивачем подана суду заява в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, в якій останній повідомив суд, що відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України позивачем було надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи. У зв`язку з неможливістю остаточного визначення розміру таких витрат та відповідно до абз. 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України такі докази будуть надані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду першої інстанції.

Заява прийнята судом.

Ухвалою суду від 27.10.2022 клопотання ТОВ «Виробниче підприємство «Полісан» про розгляд справи в режимі відеоконференції у справі № 908/1834/22 задоволено, вирішено розгляд справи № 908/1834/22 в судовому засіданні 01.11.2022 о 12 год. 20 хв. здійснювати з використанням системи відеоконференцзв`язку «EASYCON».

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 01.11.2022 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки № 10/0312 від 03.12.2021 щодо оплати отриманого товару, внаслідок чого сума основної заборгованості становить 267494,40 грн. За порушення строків оплати відповідачу нараховано пеня в сумі 43825,11 грн за загальний період з 30.04.2022 по 16.09.2022, інфляції 20858,57 грн за період травень 2022 року серпень 2022 року, 36% річних -36936,21 грн за період з 30.04.2022 по 16.09.2022 та штраф в сумі 53498,88 грн. Просить суд, на підставі ст. ст. 11, 509, 526, 610, 612, 625, 626, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 174, 193, 229, 232, 265 Господарського кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим їм процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим їм процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

В засіданні 01.11.2022 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

03.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство "Полісан"» (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стройоптом» (далі - покупець) укладено договір № 10/0312 з додатковою угодою від 18.01.2022, за умовами якого (п. 1.1.) постачальник зобов`язався в порядку та на умовах визначених цим договором, передати у власність покупця алкідну лакофарбову продукцію та водно-дисперсійну лакофарбову продукцію за ДК 012:2015 - 44800000-8 «Фарби, лаки, друкарська фарба та мастики», а покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити його вартість.

Згідно п. 1.2. договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар за видатковою накладною, в асортименті, в строки та в кількості згідно підтвердженого постачальником замовлення покупця, а також в момент передачі товару покупцю - документацію на цей товар, що оформлена у встановленому законодавством України порядку. Видаткова накладна є невід`ємною частиною цього договору.

У відповідності до п. 2.4. договору товар поставляється партіями. Вартість, кількість та асортимент кожної окремої партії товару визначається в рахунках-фактурах/рахунках та видаткових накладних.

В п. 5.1. договору передбачено, що вартість кожної партії товару, що постачається покупцю за цим договором, визначається видатковими накладними та вказується в рахунках на оплату постачальника.

Відповідно до п. 5.2. договору сторони домовились що остаточна дата розрахунків за весь Товар, поставлений згідно цього договору -30 квітня 2022 року включно. Товар, поставлений Покупцю та нереалізований ним станом на 30 квітня 2022 року, підлягає оплаті Покупцем у повному обсязі. У випадку реалізації в межах строку до 30 квітня 2022 року всього товару чи його частини, Покупець зобов`язується перерахувати грошову суму реалізованої продукції на користь Постачальника в строк 5 (п`ять) робочих днів з моменту такої реалізації

Пунктом п. 5.3. договору сторони визначили, що сумарна вартість поставлених та неоплачених партій Товару не може перевищувати 370000,00 грн. Якщо останній день оплати товару припадає на вихідний (неробочий день), погашення заборгованості повинно бути здійснено напередодні в останній робочий день.

За умовами п. 6.3. договору за затримку розрахунку за поставлений товар покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі 1% від суми прострочення, але не менше, ніж у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день існування такої заборгованості, а у разі прострочення оплати понад 20 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 20% від вартості поставленого, але вчасно не оплаченого Товару. Крім того, до покупця застосовується відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України, при цьому сторони встановили річні у розмірі 36%.

Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за ним. (п. 9.3. договорів).

В якості підтвердження про прийняття до виконання Замовлення Постачальник надав Покупцю наступні рахунки : №59276 від 08.02.2021 на суму 115851,60 грн; № 59277 від 08.12.2021 на суму 93521,40 грн; № 741 від 19.01.2022 на суму 102 787,20 грн; № 744 від 19.01.2022 на суму 55 168,20 грн.

На виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 367328,40 грн, що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними: №2053172 від 09.12.2021 на суму 115851,60 грн (ТТН №Р2053172 від 09.12.2021); №2053195 від 09.12.2021 на суму 93521,40 грн (ТТН №Р2053195 від 09.12.2021); № 2075770 від 20.01.2022 на суму 55168,20 грн (ТТН №Р2075770 від 20.01.2022); № 2075835 від 20.01.2022 на суму 102787,20 грн (ТТН №Р2075835 від 20.01.2022).

Таким чином, Постачальником зі свого боку були виконані всі зобов`язання в повному обсязі у терміни, визначені Договором, та було поставлено Товар на загальну суму 367328,40 грн.

28.04.2022 Покупцем було здійснено повернення Товару на суму 54834,00 грн на підставі накладної №462 від 28.04.2022.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково на загальну суму 45 000,00 грн згідно платіжних доручень: №2292 від 06.06.2022 на суму 5000,00 грн; №2301 від 08.06.2022 на суму 5000,00 грн; №2383 від 15.07.2022 на суму 10000,00 грн; №2405 від 22.07.2022 на суму 5000,00 грн; №2425 від 05.08.2022 на суму 20000,00 грн.

Оплата відповідачем за поставлений Товар здійснювалася із значним простроченням в порівнянні зі строком виконання грошового зобов`язання, визначеним Договором.

Відповідач надав позивачу Гарантійний лист від 11.07.2022 №1107/1, в якому визначив графік та розміри погашення заборгованості.

Проте, окрім порушення терміну здійснення оплати, визначеного Договором, Покупець здійснив порушення щодо розміру та строків погашення заборгованості, визначених у його ж Гарантійному листі.

Далі, відповідач направляє позивачу Повідомлення від 31.08.2022 про настання форс-мажорних обставин та неможливість на цей час погасити заборгованість та зупинення виконання зобов`язань на строк дії воєнного стану.

Позивачем була надана відповідь від 05.09.2022 № 05-09-2 щодо неможливості прийняття такого, оскільки реальні форс-мажорні обставини у позивача відсутні, часткове виконання зобов`язання здійснювалося відповідачем у період воєнного стану та ст. 617 Цивільного кодексу України визначає, що не є підставою для звільнення від відповідальності відсутність необхідних коштів. Проте з такою позицією відповідач не погодився та вимагає вирішення спору у судовому порядку.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 05.09.2022 № 05-09-3 про сплату заборгованості у 7-денний строк з моменту отримання. Проте, відповідачем претензія не задоволена.

Отже, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з ТОВ «Стройоптом» основного боргу в сумі 267494,40 грн, пені в сумі 43825,11 грн, 36% річних у сумі 36936,21 грн, інфляційних витрат у сумі 20858,57 грн, штрафу в сумі 53498,88 грн за договором поставки № 10/0312 від 03.12.2021.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

У відповідності до положень ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Отже, судом вище встановлено, що 03.12.2021 між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №10/0312, відповідно до якого позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 367328,40 грн, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними.

Проте, відповідач за поставлений товар у повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого у ТОВ «Стройоптом» утворилась заборгованість у розмірі 267494,40 грн.

Статтею 530 ЦК України вставлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У п. 5.2. Договору Сторони погодили, що остаточна дата розрахунків за весь Товар - 30 квітня 2022 року включно. У п. 5.3. Сторони визначили, якщо останній день оплати товару припадає на вихідний (неробочий день), погашення заборгованості повинно бути здійснено напередодні в останній робочий день.

Враховуючи те, що 30.04.2022 - неробочий день (субота), оплата мала бути здійснена по 29.04.2022 включно.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ураховуючи встановлене, суд дійшов висновку, що ТОВ «Стройоптом» порушено умови договору поставки та положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості у розмірі 267494,40 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 43825,11 грн за загальний період з 30.04.2022 по 16.09.2022, інфляцію 20858,57 грн за період травень 2022 року серпень 2022 року, 36% річних -36936,21 грн за період з 30.04.2022 по 16.09.2022 та штраф в сумі 53498,88 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За приписами ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У пункті 6.3. договору сторонами узгоджено, що за затримку розрахунку за поставлений товар покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі 1% від суми прострочення, але не менше, ніж у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день існування такої заборгованості, а у разі прострочення оплати понад 20 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 20% від вартості поставленого, але вчасно не оплаченого Товару. Крім того, до покупця застосовується відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України, при цьому сторони встановили річні у розмірі 36%.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом встановлено, що відповідачу правомірно нараховано пеня в сумі 43825,11 грн., штраф у розмірі 53498,88 грн., 36% річних в сумі 36936,21 грн та 20858,57 грн інфляції, оскільки це не суперечить умовам Договору та діючому законодавству. Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.

Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Позивачем надано суду відповідні докази, які підтверджують розмір позовних вимог.

Відповідач не спростував висновків суду та доводів позивача, не надав доказів перерахування позивачу заявленої до стягнення суми.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань та вищезазначені приписи норми чинного законодавства України, суд констатує правомірність заявлених позивачем вимог, а тому позов задовольняє у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача в сумі 6339,20 грн.

Керуючись статтями 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Полісан» задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройоптом» (вул. Продольна, буд. 78, м. Запоріжжя, 69083, ідентифікаційний код 39964749) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Полісан» (вул. Івана Піддубного, буд. 25, м. Суми, 40000, ідентифікаційний код 32318370) 267494 (двісті шістдесят сім тисяч чотириста дев`яносто чотири) грн. 40 коп. основного боргу, 43825 (сорок три тисячі вісімсот двадцять п`ять) грн. 11 коп. пені, 36936 (тридцять шість тисяч дев`ятсот тридцять шість) грн. 21 коп. 36% річних, 20858 (двадцять тисяч вісімсот п`ятдесят вісім) грн. 57 коп. інфляції, 53498 (п`ятдесят три тисячі чотириста дев`яносто вісім) грн. 88 коп. штрафу та 6339 (шість тисяч триста тридцять дев`ять) грн. 20 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 14.11.2022.

СуддяТ.А. Азізбекян