Повістка

від 26.12.2022 по справі 908/1834/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/135/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2022 Справа № 908/1834/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши матеріали справи № 908/1834/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Полісан» (вул. Івана Піддубного, буд. 25, м. Суми, 40000, ідентифікаційний код 32318370)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройоптом» (вул. Продольна, буд. 78, м. Запоріжжя, 69083, ідентифікаційний код 39964749)

про стягнення 422613,17 грн.

за участю представників:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.11.2022 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Полісан» задоволенні у повному обсязі, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройоптом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Полісан» 267494,40 грн основного боргу, 43825,11 грн пені, 36936,21 грн 36% річних, 20858,57 грн інфляції, 53498,88 грн штрафу та 6339,20 грн судового збору.

Повний текст судового рішення складено 14.11.2022.

Матеріали справи свідчать, що у позовній заяві Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Полісан» також заявлялись вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройоптом» витрати на правову допомогу адвоката в сумі 30000,00 грн.

Крім того, у судовому засіданні 01.11.2022 представник Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Полісан» повідомила про намір уточнити розрахунок витрат на правничу допомогу в порядку ст. 221 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, на день ухвалення рішення від 01.11.2022 питання про витрати на професійну правничу допомогу судом не вирішувались.

03.11.2022 представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Полісан» Афанасьєвою І.М. через систему «Електронний суд» подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме:

- платіжного доручення № 3018 від 02.12.2022, що підтвердження факту оплати послуг адвоката позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Полісан» в сумі 23500,00 грн;

- копії додаткової угоди № 18 від 01.11.2022 до договору № 2901-1 від 29.01.2021;

- копії акту приймання-передачі наданих послуг від 01.11.2022, укладеного між адвокатом Афанасьєвою І.М. по Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Полісан».

Матеріали справи № 908/1834/22 містять також копію договору №2901-1 від 29.01.2021 про надання правової (правничої) допомоги та копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги № 2901-1 від 29.01.2021.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.12.2022 призначено судове засідання на 26.12.2022 о 10 год. 00 хв.

Розглянувши надані позивачем докази щодо розподілу судових витрат, суд встановив:

Відповідно до вимог ст.124 Господарського процесуального кодексу України в позовній заяві було надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно вимог ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У відповідності до ст. 13, 14, 15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність може здійснюватись адвокатом індивідуально, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 123 та статті 126 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Крім того, відповідно до ст.56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Статтею 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Також слід зазначити, що юридична особа самостійно вирішує питання про вибір свого представника у господарському суді. Держава гарантує такій особі відшкодування судових витрат на юридичні послуги, що надаються лише адвокатом. Витрати юридичної особи на надані їй у господарському судочинстві послуги адвоката відшкодовуються в порядку, встановленому процесуальним законом.

Інтереси позивача у даній справі представляла адвокат Афанасьєва Ірина Миколаївна (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 000465 від 28.03.2017).

Згідно частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, на підтвердження отримання позивачем правової допомоги надано: копію договору №2901-1 від 29.01.2021 про надання правової (правничої) допомоги, копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги №2901-1 від 29.01.2021, копію додаткової угоди №18 від 01.11.2022 до договору №2901-1 від 29.01.2021 про надання правової (правничої) допомоги, копію платіжного доручення №3018 від 02.112022 року на суму 23500,00 грн. та копію акту приймання-передачі наданих послуг від 01.11.2022.

Згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 01.11.2022 вартість послуг встановлено у розмірі 23500,00 грн, а саме: вивчення матеріалів справи та підготовка позовної заяви з розрахунком штрафних санкцій - 18 годин; підготовка заяв, клопотань - 1 година; участь у судовому засіданні - 1 година; Всього 20 робочих годин.

Цей Акт являється звітом про надані Послуги та одночасно підставою для оплати. Клієнт претензій до Адвоката не має. Послуги надані в належному обсязі та з належною якістю.

Отже розмір винагороди за надання правової допомоги узгоджено актом приймання-передачі наданих послуг від 01.11.2022, у якому детально наведено опис робіт виконаних адвокатом.

Відповідно до ч.3 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до п. 6.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

У відповідності до ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява № 19336/04, п. 269) вказав, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Дослідивши заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та докази на підтвердження цих витрат, про які було зазначено вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Надані позивачем докази в їх сукупності підтверджують наявність підстав для відшкодування йому судом витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 23500,00 грн. за рахунок відповідача, оскільки цей розмір судових витрат, відповідно до статті 74 ГПК України доведений, документально обґрунтований.

При цьому суд враховує, що обов`язок доведення неспівмірності витрат в силу приписів частини п`ятої статті 126 ГПК України покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Такий висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

Відповідач будь-яких письмових заперечень на заяву позивача та клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката суду не подав.

Враховуючи наведене, оскільки позивачем подані належні докази щодо обсягу наданих послуг з професійної правничої допомоги адвоката та їх вартості, враховуючи, що позов у справі № 908/1834/22 був задоволений повністю, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 23500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройоптом» (вул. Продольна, буд. 78, м. Запоріжжя, 69083, ідентифікаційний код 39964749) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Полісан» (вул. Івана Піддубного, буд. 25, м. Суми, 40000, ідентифікаційний код 32318370) - 23500 (двадцять три тисячі п`ятсот) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Додаткове рішення складено та підписано 23.01.2023.

Суддя Т.А. Азізбекян