Рішення

від 07.11.2022 по справі 927/634/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

07 листопада 2022 року м. Чернігівсправа № 927/634/22 Господарським судом Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Солончевої О.П., за правилами загального позовного провадження в відкритому судовому засіданні розглянуто справу

за позовом: Заступника керівника Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави,

вул. Шевченка, 98, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300;

e-mail: korykivka.prok@chrg.gp.gov.ua;

до відповідача-1: Сосницької селищної ради Чернігівської області,

вул. Грушевського, 15, смт. Сосниця, Корюківський район, Чернігівська область, 16100;

e-mail: sosn@cg.gov.ua;

до відповідача-2: державного реєстратора Корюківської районної державної адміністрації Грищенко Тетяни Григорівни, вул. Шевченка, 60, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300;

e-mail: koradm_post@cg.gov.ua;

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Відділ освіти, культури, молоді та спорту Сосницької селищної ради Корюківського району Чернігівської області, вул. Лесі Українки, 3, смт. Сосниця, Чернігівська область, 16100;

e-mail: sosn.osvita@gmail.com;

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:

Козляницька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області, вул. Смирнова, 39, с. Козляничі, Корюківський район, Чернігівська область, 16120;

предмет спору: про визнання незаконним та скасування рішення; скасування реєстраційної дії/запису державного реєстратора

за участю повноважних представників сторін:

від прокуратури: Сидоренко Ю.К. - прокурор;

від відповідача 1: не прибув;

від відповідача 2: не прибув;

від третьої особи 1: не прибув;

від третьої особи 2: не прибув.

У судовому засіданні 07.11.2022, Господарським судом Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

25.08.2022, Заступником керівника Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави, подано позов до відповідача-1 Сосницької селищної ради Чернігівської області та відповідача-2 державного реєстратора Корюківської районної державної адміністрації Грищенко Тетяни Григорівни, з проханням:

- визнати незаконним (недійсним) та скасувати рішення 6 сесії 8 скликання Сосницької селищної ради Чернігівської області від 07.04.2021 №6-418-VІІІ «Про ліквідацію Козляницької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області»;

- скасувати реєстраційну дію/запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09.04.2021 №1000571100009000060 про внесення рішення засновників щодо припинення юридичної особи - Козляницької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням вимог статей 8, 9, частини 2 статті 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту», статті 13, частини 3 статті 66 Закону України «Про освіту», частини 3 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», статті 3 Закону України «Про місцеве самоврядування», пунктами 2, 3, 12 Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики (затвердженого постановою КМУ 03.11.2010 №966 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики»), встановленої законодавством процедури, оскільки проєкт оскаржуваного рішення не оприлюднено в установлений законом спосіб і строк, належним чином не дотримано процедури громадського обговорення проєкту цього рішення. Крім того, оскаржуване рішення порушує принцип доступності освіти, гарантований статтею 53 Конституції України, обмежує доступ до базової середньої освіти дітей с. Козляничі за місцем їх проживання, передбачений статтями 8, 9 Закону України «Про повну загальну середню освіту», статтею 13 Закону України «Про освіту».

Скасування спірного запису державного реєстратора прокурор вважає законним і належним способом судового захисту інтересів держави в сфері освіти та охорони дитинства.

Ухвалою суду від 29.08.2022 відкрито провадження в справі №927/634/22, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.09.2022; за клопотанням прокурора до участі в справі в якості третіх осіб 1 та 2, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів залучено: Відділ освіти, культури, молоді та спорту Сосницької селищної ради Корюківського району Чернігівської області та Козляницьку загальноосвітню школу І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області; учасникам справи встановлено процесуальні строки для подачі до суду письмових заяв по суті спору.

Також даним процесуальним документом, за клопотанням прокурора, в порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) у Корюківської районної військової адміністрації витребувано: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Козляницької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області, зокрема, щодо внесення 09.04.2021 запису №1000571100009000060 щодо припинення цієї юридичної особи.

Від Сосницької селищної ради надійшла письмова заява (вих. №04-20/584), зі змісту якої вбачається, що відповідач-1 не заперечує проти задоволення позову, наслідки визнання позову йому відомі та зрозумілі. Заявлено клопотання про розгляд справи без його участі.

Від Корюківської районної військової адміністрації в установлений строк надійшов відзив на позов, в якому проти задоволення позову в частині вимог до неї, як суб`єкта державної реєстрації прав та їх обтяжень, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, заперечила, оскільки вважає, що Корюківська районна державна адміністрація діяла в межах своїх повноважень та в спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, зокрема, з дотриманням вимог статей 25, 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 №755-IV. Рішення про припинення юридичної особи, прийняте її засновниками (учасниками), підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому вказаним Законом. Звертала увагу, що рішення №6-418-VІІІ «Про ліквідацію Козляницької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області» прийнято 07.04.2021 Сосницькою селищною радою (відповідачем 1). Отже, Грищенко Т.Г., державний реєстратор Корюківської районної державної адміністрації, не має жодного відношення до предмету розгляду даної судової справи та є неналежним відповідачем. У відзиві заявлено клопотання про розгляд справи без її участі.

Прокурор не скористався правом на подання відповіді на відзив в установлений строк, у порядку статей 166, 184 ГПК України.

На виконання вимог ухвали суду від 29.08.2022, від Корюківської районної військової адміністрації, 12.09.2022, на адресу суду надійшли запитувані документи: витяг з ЄДРПОУ щодо Козляницької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області, до якого включено відомості про перебування юридичної особи в стані припинення, 09.04.2021. Запис 1000571100009000060, внесено Корюківською районною державною адміністрацією, Грищенко Т.Г., за рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

21.09.2022, у підготовче засідання прибув прокурор; відповідачі-1 та -2 та треті особи-1 та -2 до суду не прибули, повноважних представників не направили, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином засобами електронного та поштового зв`язку, про що свідчать наявні матеріали справи.

За результатами підготовчого засідання, суд, керуючись п.3 частини 2 статті 185 ГПК України, постановив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 12.10.2022, про що учасники справи повідомлені в порядку статей 120, 121 ГПК України.

12.10.2022, судове засідання не відбулось, в зв`язку з перебуванням судді Романенко А.В. у відпустці.

Ухвалою суду від 13.10.2022, після усунення обставин, що зумовили відсутність судді, судове засідання з розгляду спору по суті призначено на 26.10.2022.

26.10.2022, у судове засідання прибув прокурор; відповідачі-1 та -2 та треті особи-1 та -2 до суду не прибули, повноважних представників не направили, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином засобами електронного та поштового зв`язку, про що свідчать наявні матеріали справи.

Судом розпочато розгляд справи по суті та заслухано прокурора, який підтримав заявлений позов у повному обсязі.

Судом, у порядку частини 1 статті 216 ГПК України, відкладено розгляд спору по суті на 07.11.2022, про що учасники справи повідомлені в порядку статей 120, 121 ГПК України.

07.11.2022, у судове засідання прибув прокурор; відповідачі-1 та -2 та треті особи -1 та -2 повторно до суду не прибули, повноважних представників не направили, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином засобами електронного та поштового зв`язку, про що свідчать наявні матеріали справи.

Частиною 1 статті 202 ГПК України встановлено, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. За п.2 частини 3 цієї статті якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, в разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що відповідачами-1 та -2 у письмових заявах по суті спору заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності їх представників (задоволено судом), у той час як треті особи-1 та -2, явка представників яких обов`язковою судом не визнавалась, неодноразово належним чином повідомлялись про судові засідання в справі, суд вважає, що неприбуття їх представників до суду, не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши прокурора, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням №5-288-VIII Сосницької селищної ради Чернігівської області (п`ятої сесії восьмого скликання) від 23.02.2021 затверджено Перспективний план оптимізації мережі закладів загальної середньої освіти Сосницької селищної ради на 2021-2022 роки, згідно з яким передбачено, що з метою оптимізації в 2021 році роботу Козляницької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради має бути призупинено.

Рішенням №6-418-VIII Сосницької селищної ради Чернігівської області (шостої сесії восьмого скликання) від 07.04.2021 «Про ліквідацію Козляницької загальноосвітньої школи І-II ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області» вирішено: припинити діяльність шляхом ліквідації юридичної особи - Козляницької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області (код ЄДРПОУ 26513406), місцезнаходження: Чернігівська область, село Козляничі, вул. Смирнова, буд. 39; створити ліквідаційну комісію з припинення діяльності в складі згідно з додатком 1; ліквідацію юридичної особи завершити не пізніше 31.08.2021.

Додатком 1 до цього рішення затверджено склад ліквідаційної комісії з припинення діяльності Козляницької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області (код ЄДРПОУ 26513406).

09.04.2021, на підставі рішення Сосницької селищної ради Чернігівської області (шостої сесії восьмого скликання) №6-418-VIII від 07.04.2021, державним реєстратором Корюківською районною державною адміністрацією, Грищенко Тетяною Григорівною, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №1000571100009000060 про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Козляницької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради, в результаті її ліквідації (перебуває в стані припинення з 09.04.2021).

Заступник керівника Корюківської окружної прокуратури зазначає, що Сосницька селищна рада Чернігівської області (відповідач-1), приймаючи оскаржуване рішення, порушила вимоги законодавства про освіту та процедуру прийняття таких рішень, що зумовило порушення конституційних прав мешканців громади та відповідно суспільних інтересів держави. Зазначені порушення стали підставою для звернення заступника керівника Корюківської окружної прокуратури із позовом до суду.

Статтею 1311 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За приписами частини 4 статті 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №3-рн/99 від 08.04.1999 під поняттям «орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності в статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах.

Позови прокурора до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом, подаються з такої підстави, як відсутність суб`єкта, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження. У такій категорії справ орган прокуратури повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави.

Обґрунтовуючи підстави звернення з даним позовом до суду заступник прокурора Корюківської окружної прокуратури зазначає, що в даному випадку відбулося поєднання позивача, органу уповноваженого на здійснення повноважень у сфері освіти на території громади та на захист інтересів держави, та відповідача.

З огляду на предмет спору виключається можливість надання органу місцевого самоврядування (Сосницькій селищній раді) статусу позивача в цій справі.

Державний контроль за додержанням положень нормативних актів з питань захисту прав дітей з боку органів місцевого самоврядування на цей час не віднесений до компетенції жодного державного органу.

Сосницька селищна рада, виходячи з положень чинного законодавства, покликана захищати права територіальної громади та наділена відповідними повноваженнями, однак, зважаючи на те, що нею прийнято оскаржуване рішення, то остання не може бути позивачем у даній справі, оскільки чинним законодавством не допускається збіг в одній особі позивача та відповідача (аналогічна правова позиція Верховного Суду України, наведена в ухвала від 02.03.2011 у справі №6-58303св10).

У зв`язку з відсутністю іншого органу, наділеного повноваженнями щодо звернення до суду з зазначеними позовними вимогами, прокуратура, реалізуючи надані законом представницькі повноваження, з метою захисту інтересів держави в сфері охорони дитинства та освіти, звернулася до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, та відповідно до статті 53 ГПК України набула статусу позивача в справі.

Прийняття оскаржуваного рішення Сосницькою селищною радою фактично обґрунтоване економією коштів місцевого бюджету і не враховує інтересів мешканців громади, при цьому, таке рішення прийнято з порушенням встановленої законодавством процедури (без його оприлюднення в установленому Законом порядку; без дотримання процедури громадського обговорення).

У даному випадку порушення інтересів держави полягає в невиконанні відповідачем-1 - Сосницькою селищною радою, вимог Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про місцеве самоврядування» та інших в частині забезпечення прав дітей на освіту, в зв`язку з чим порушуються інтереси держави в сфері охорони дитинства та освіти.

За таких обставин, зважаючи на те, що освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об`єднаного спільними цінностями і культурою, та держави, порушення гарантованого статті 53 Конституції України права на освіту беззаперечно свідчить про порушення інтересів держави.

«Інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко невизначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо в сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17).

У контексті правовідносин у даній справі, інтереси держави полягають не тільки в захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються в визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (правові висновки Верховного Суду в постанові від 08.02.2019 у справі №915/20/18).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що заступник керівника Корюківської окружної прокуратури, виконуючи надані законом функції, правомірно звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень, реалізуючи покладені державою повноваження по захисту державних інтересів, та правомірно набув статус позивача в справі.

Виходячи зі змісту пунктів 1.6.-1.8. Статуту Козляницької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області (затвердженого рішенням четвертої сесії восьмого скликання Сосницької селищної ради №4-161-VIII від 27.01.2021) Козляницька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області є комунальним закладом, головною метою якого є забезпечення реалізації права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти, а одним з головних завдань - забезпечення реалізації права громадян на базову середню освіту.

Відповідно до п.1.4. Статуту засновником (власником) цього закладу освіти є Сосницька селищна рада.

Згідно з п.10.1. Статуту рішення про реорганізацію або ліквідацію закладу освіти приймає засновник згідно з чинним законодавством. Реорганізація закладу освіти відбувається шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення. Ліквідація провадиться ліквідаційною комісією, призначеною власником, а в випадках ліквідації за рішенням господарського суду - ліквідаційною комісією, призначеною цим органом. З часу призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження щодо управління закладом освіти.

Таким чином, оскільки Козляницька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради є комунальним закладом, засновником якого є Сосницька селищна рада, то саме до компетенції останньої належить здійснення розпорядчих функцій та прийняття рішень, зокрема, про реорганізацію або ліквідацію підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Враховуючи, що предметом розгляду є правомірність рішення Сосницької селищної ради Чернігівської області щодо припинення діяльності шляхом ліквідації юридичної особи - Козляницької ЗОШ І-ІІ ступенів, то Сосницька селищна рада Чернігівської області в спірних правовідносинах діяла не як суб`єкт владних повноважень (у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України), а як засновник юридичної особи комунального закладу, а тому оспорюване рішення є рішенням власника корпоративних прав (засновника).

При встановленні предметної юрисдикції судом враховано правові висновки Верховного Суду в складі колегії суддів КГС у постанові від 02.08.2022 у справі №140/434/19, фактичні обставини якої подібні до спірних правовідносин.

Спори з приводу оскарження рішень ради як власника корпоративних прав (засновника) комунальної установи є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, а тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.

Виходячи з предмету даного позову, обставинами, що підлягають доказуванню в межах цієї справі є: наявність чи відсутність порушень закону при ухвалені оспорюваного рішення; порушення інтересів держави цим рішенням; відповідність обраного способу захисту порушеного права тим, що передбачені законом, та забезпечення відновлення порушеного права обраним способом захисту.

Відповідно до частини 1 та п.10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною 1 статті 21 ЦК України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Аналогічні за змістом положення закріплені в частині 2 статті 20 Господарського кодексу України (надалі - ГК України).

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

За частинами 10 та 11 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проєкти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проєкти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

За частиною 3 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI (у редакції діючій на момент прийняття оскаржуваного рішення) проєкти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

У разі наявності в розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації (частина 2 статті 15 Закону від 13.01.2011 №2939-VI).

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення в зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача в справі.

Стаття 53 Конституції України гарантує право кожного на освіту.

Повна загальна середня освіта є обов`язковою.

Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах.

Відповідно до частин 2 та 5 статті 5 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 №2145-VIII державну політику в сфері освіти визначає Верховна Рада України, а реалізують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади в сфері освіти і науки, інші центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 2 статті 13 Закону від 05.09.2017 №2145-VIII для забезпечення територіальної доступності повної загальної середньої освіти органи місцевого самоврядування створюють і утримують мережу закладів освіти та їхніх філій.

Кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту в закладі освіти (його філії), що найбільш доступний та наближений до місця проживання особи.

Право особи здобувати початкову та базову середню освіту в державному або комунальному закладі освіти (його філії), за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає ця особа, гарантується, що не обмежує право особи обрати інший заклад освіти.

За частинами 1 та 2 статті 24 Закону від 05.09.2017 №2145-VIII управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами та установчими документами цього закладу, здійснюють: засновник (засновники); керівник закладу освіти; колегіальний орган управління закладу освіти; колегіальний орган громадського самоврядування; інші органи, передбачені спеціальними законами та/або установчими документами закладу освіти.

Установчі документи закладу освіти повинні передбачати розмежування компетенції засновника (засновників), інших органів управління закладу освіти та його структурних підрозділів відповідно до законодавства.

За частиною 3 статті 66 Закону від 05.09.2017 №2145-VIII сільські, селищні ради відповідають за реалізацію державної політики в сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної та початкової освіти; засновують заклади освіти, а також реорганізовують, перепрофільовують (змінюють тип) та ліквідовують їх з урахуванням спеціальних законів; оприлюднюють офіційну звітність про всі отримані та використані кошти, а також перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із заснованих ними закладів освіти, та інші видатки в сфері освіти; здійснюють інші повноваження в сфері освіти, передбачені законом.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 8 Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 №463-ІХ територіальну доступність повної загальної середньої освіти забезпечують у межах повноважень органи державної влади та органи місцевого самоврядування шляхом: формування та утримання мережі закладів освіти, в тому числі опорних, їхніх структурних підрозділів (філій); функціонування міжшкільних ресурсних центрів; закріплення території обслуговування за комунальними закладами освіти (їхніми структурними підрозділами), що забезпечують здобуття початкової та/або базової середньої освіти; підвезення учнів та педагогічних працівників до закладу освіти і в зворотному напрямку; створення та утримання пансіонів; сприяння запровадженню з урахуванням вибору батьків дітей або осіб, які досягли повноліття, різних форм здобуття повної загальної середньої освіти, їх забезпечення та підтримки тощо.

Кожна дитина має право на здобуття початкової та базової середньої освіти в найбільш доступному та наближеному до місця її проживання закладі освіти (його структурному підрозділі).

Право дитини на здобуття початкової та базової середньої освіти у комунальному закладі освіти (його структурному підрозділі), за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає дитина, гарантується, що не обмежує право батьків дитини або особи, яка досягла повноліття, обирати інший заклад освіти відповідно до законодавства.

За правилами частини 1 статті 32 Закону від 16.01.2020 №463-ІХ рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти приймає засновник (засновники).

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції діючій на момент прийняття оскаржуваного рішення) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження:

1) управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, молодіжними центрами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення;

2) забезпечення здобуття повної загальної середньої, професійно-технічної освіти у державних і комунальних загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах, вищої освіти у комунальних вищих навчальних закладах, створення необхідних умов для виховання дітей, молоді, розвитку їх здібностей, трудового навчання, професійної орієнтації, продуктивної праці учнів, сприяння діяльності дошкільних та позашкільних навчально-виховних закладів, дитячих, молодіжних та науково-просвітницьких організацій.

За абзацом 2 п.30 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради.

Судом установлено, що Сосницька селищна рада Чернігівської області є засновником Козляницької ЗОШ І-ІІ ст., тому саме до компетенції Сосницької селищної ради Чернігівської області належить здійснення розпорядчих функцій та прийняття рішень, зокрема, про ліквідацію цього закладу освіти.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення ухвалено відповідачем-1 у межах повноважень, наданих законом.

Частиною 1 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільська, селищна, міська, районна в місті (в разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Статтею 59 цього Закону встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Частиною 5 цієї статті регламентовано, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Відповідно до частини 15 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради, який вона приймає на першій сесії.

З огляду на наведене, всі рішення (крім визначених законом випадків) місцева рада приймає на сесії, після обговорення, більшістю голосів у порядку визначеному законом та регламентом, прийнятим на першій сесії ради. Прийняті рішення набирають чинності лише після їх офіційної публікації або пізніше - з дати вказаної в рішенні.

Проте, згідно з положеннями статті 13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов`язковому розгляду органами місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 2 статті 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту» (в редакції діючій на час прийняття оспорюваного рішення) реорганізація і ліквідація закладів загальної середньої освіти у сільській місцевості допускається лише після громадського обговорення проєкту відповідного рішення засновника.

Відповідно до п.3 Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №996 від 03.11.2010, надалі - Порядок №996), консультації з громадськістю проводяться з питань, що стосуються суспільно-економічного розвитку держави, реалізації та захисту прав і свобод громадян, задоволення їх політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.

Результати проведення консультацій з громадськістю враховуються органом виконавчої влади під час прийняття остаточного рішення або в подальшій його роботі (п.4 Порядку №996).

При цьому, згідно із пунктами 8-12 Порядку №996 під час проведення консультацій з громадськістю орган виконавчої влади подає громадській раді проєкти відповідних нормативно-правових актів та інформаційно-аналітичні матеріали до них.

До участі в проведенні консультацій з громадськістю залучаються в установленому порядку органи місцевого самоврядування.

Органи виконавчої влади під час проведення консультацій з громадськістю взаємодіють із засобами масової інформації, надають їм необхідні інформаційно-аналітичні матеріали.

Консультації з громадськістю проводяться в формі публічного громадського обговорення, електронних консультацій з громадськістю (безпосередні форми) та вивчення громадської думки (опосередкована форма).

В обов`язковому порядку проводяться консультації з громадськістю в формі публічного громадського обговорення та/або електронних консультацій з громадськістю щодо проектів нормативно-правових актів, які: стосуються конституційних прав, свобод та обов`язків громадян; стосуються життєвих інтересів громадян, у тому числі впливають на стан навколишнього природного середовища; передбачають провадження регуляторної діяльності в певній сфері; визначають стратегічні цілі, пріоритети і завдання в відповідній сфері державного управління (в тому числі проекти державних і регіональних програм економічного, соціального і культурного розвитку, рішення стосовно їх виконання); стосуються інтересів територіальних громад, здійснення повноважень місцевого самоврядування, делегованих органам виконавчої влади відповідними радами; визначають порядок надання адміністративних послуг; стосуються правового статусу громадських об`єднань, їх фінансування та діяльності; передбачають надання пільг чи встановлення обмежень для суб`єктів господарювання та інститутів громадянського суспільства; стосуються присвоєння юридичним особам та об`єктам права власності, які за ними закріплені, об`єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій; стосуються витрачання бюджетних коштів (звіти головних розпорядників бюджетних коштів за минулий рік).

Строк проведення таких консультацій з громадськістю визначається органом виконавчої влади і повинен становити не менш як 15 календарних днів.

Відповідно до п.14 Порядку №996 публічне громадське обговорення організовує і проводить орган виконавчої влади в такому порядку: визначає питання, яке буде винесене на обговорення; приймає рішення про проведення обговорення; розробляє план заходів з організації та проведення обговорення (в разі потреби); вживає заходів для забезпечення репрезентативності соціальних груп населення, а також суб`єктів господарювання, інститутів громадянського суспільства, органів місцевого самоврядування та інших заінтересованих суб`єктів (далі - заінтересовані сторони); оприлюднює в обов`язковому порядку інформацію про проведення обговорення на офіційному веб-сайті органу виконавчої влади або за відсутності відповідної технічної можливості в інший прийнятний спосіб; збирає та аналізує інформацію про оцінку громадськістю ефективності запропонованого органом виконавчої влади шляху вирішення питання; формує експертні пропозиції щодо альтернативного вирішення питання; забезпечує врахування результатів обговорення під час прийняття остаточного рішення; проводить аналіз результатів обговорення; оприлюднює результати обговорення на офіційному веб-сайті органу виконавчої влади або за відсутності відповідної технічної можливості в інший прийнятний спосіб. Для організаційного забезпечення проведення публічного громадського обговорення орган виконавчої влади може утворювати робочу групу.

Пунктом 15 Порядку №996 визначено, що в інформаційному повідомленні про проведення публічного громадського обговорення зазначаються: найменування органу виконавчої влади, який проводить обговорення; питання або назва проекту акта, винесеного на обговорення; варіанти вирішення питання; адреса (гіпертекстове посилання) опублікованого на офіційному веб-сайті органу виконавчої влади тексту проекту акта; соціальні групи населення та заінтересовані сторони, на які поширюватиметься дія прийнятого рішення; можливі наслідки проведення в життя рішення для різних соціальних груп населення та заінтересованих сторін; відомості про місце і час проведення публічних заходів, порядок обговорення, акредитації представників засобів масової інформації, реєстрації учасників; порядок участі в обговоренні представників визначених соціальних груп населення та заінтересованих сторін; поштова та електронна адреси, строк і форма подання письмових пропозицій та зауважень; адреса і номер телефону, за якими надаються консультації з питання, що винесено на публічне громадське обговорення; прізвище, ім`я відповідальної особи органу виконавчої влади; строк і спосіб оприлюднення результатів обговорення.

Таким чином, консультації з громадськістю проводяться в обов`язковому порядку, зокрема, щодо проєктів нормативно-правових актів, які стосуються конституційних прав, свобод та обов`язків громадянина; щодо розроблення та реалізації програм економічного, соціального та культурного розвитку громади.

Проведення таких консультацій є також необхідним задля дотримання якнайкращого забезпечення інтересів дитини, зобов`язання держави щодо якого визначено у статті 3 Конвенції «Про права дитини», ратифікованої постановою Верховної Ради УРСР від 27.02.1991 №789-XII.

Аналогічні висновки щодо застосування положень Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 № 996, про необхідність проведення громадських слухань (консультацій з громадськістю) при прийнятті рішень про припинення закладів освіти викладено в постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №359/6814/17, від 06.02.2019 у справі №720/1536/16-а, від 17.10.2019 у справі №1640/3147/18, від 08.06.2022 у справі № 819/707/18, від 02.08.2022 у справі №140/434/19.

У статті 3 Конвенції «Про права дитини», схваленої резолюцією 44 сесії Генеральної Асамблей ООН від 20.11.1989, ратифікованої постановою ВР УРСР України від 27.02.1991 №789-XII, йдеться про те, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Це означає, що в випадку будь-якої правової колізії, неповноти, нечіткості або суперечливості законодавства, що регулює спірні правовідносини, що стосуються інтересів дітей, з урахуванням положень статті 3 Конвенції «Про права дитини», пріоритет повинен надаватися якнайкращому забезпеченню інтересів дітей.

З огляду на викладене, оскільки оскаржуване рішення впливає на таке важливе конституційне право жителів с. Козляничі Сосницької селищної територіальної громади, як право на освіту, то це є безумовною підставою для врахування думки територіальної громади при прийнятті оскаржуваного рішення.

Вказаний правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №359/6814/17, від 13.05.2020 у справі №324/1296/16-а, від 30.12.2020 у справі №2140/1580/18, від 02.02.2021 у справі №620/3135/19.

Як установлено судом, рішення №6-418-VIII від 07.04.2021 «Про ліквідацію Козляницької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області» прийнято Сосницькою селищною радою (шоста сесія восьмого скликання), без проведення громадського обговорення цього питання.

Наведені обставини Сосницькою селищною радою не заперечувались (заява по суті спору вих. №04-20/584 від 09.09.2022).

Відділом освіти, культури, молоді та спорту Сосницької селищної ради в листах від 08.06.2022 №01-15/155 та від 02.08.2022 №01-15/213, наданих на запити прокуратури від 31.05.2022 №845вих22 та від 21.07.2022 №1374вих22 повідомлено, що прийняттю рішення №6-418-VIII від 07.04.2021 «Про ліквідацію Козляницької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області», передувало проведення зустрічі з трудовим колективом Козляницької ЗОШ І-ІІ ст. з питання ліквідації закладу освіти. Рішення про проведення громадського обговорення з питання ліквідації цього закладу, не приймалось.

Таким чином, оспорюване рішення прийняте відповідачем-1 з порушенням вимог частини 2 статті 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту» (в редакції чинній на дату його прийняття) та Порядку №996, оскільки прийнято без врахування думки територіальної громади в вигляді громадського обговорення проєкту відповідного рішення засновника.

Враховуючи наведене, судом установлено, що до прийняття оскаржуваного рішення відповідачем-1 не було проведено інформаційно-роз`яснювальну роботу серед громадськості щодо ліквідації навчального закладу шляхом проведення загальних зборів громадян с. Козляничі Сосницького району Чернігівської області за місцем їх проживання, як формою їх безпосередньої участі в вирішенні вказаного питання, для врахування їх думки та прийнятих рішень загальних зборів громадян, органом місцевого самоврядування, що суперечить чинним вимогам законодавства.

У матеріалах справи також відсутні будь-які докази на підтвердження офіційного оприлюднення відповідачем-1 в установленому законом порядку та строки проєкту цього рішення, з метою доведення його змісту до відома громади. Судом критично оцінено твердження про те, що після оновлення офіційного сайту Сосницької селищної ради Чернігівської області, усі проєкти рішень, що було оприлюднено з дотриманням вимог закону, не збереглись.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.

За приписами частин 2 та 3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Обов`язок доказування і подання доказів установлено статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 цієї статті ).

Відповідно до частини 4 вказаної статті суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на зміст статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 76 даного Кодексу визначає, що належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Статтями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними ніж докази, надані на її спростування.

За приписами частин 1 та 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Тобто, виходячи зі змісту статей 13, 74 ГПК України, кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.

Враховуючи, що спірне рішення прийняте відповідачем-1 без урахування думки жителів територіальної громади, суд вважає, що таке рішення прийнято не в спосіб та в порядку, що встановлені законом, порушує інтереси територіальної громади, а тому є протиправним.

Судом також враховано, що згідно зі статтею 3 Конвенції «Про права дитини», схваленої резолюцією 44 сесії Генеральної Асамблей ООН від 20.11.1989 №44/25, ратифікованої постановою Верховної Ради УРСР від 27.02.1991 №789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Отже, в випадку наявності будь-яких правових колізій, неповноти, нечіткості або суперечливості законодавства, що регулює спірні правовідносини, що стосуються інтересів дітей, з урахуванням положень статті 3 Конвенції «Про права дитини», пріоритети повинні надаватися якнайкращому забезпеченню інтересів дітей.

Судом установлено, що відповідач-1, у порушення частини 2 статті 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту» (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення), не забезпечив відповідно до Порядку №996 проведення громадського обговорення, не оприлюднив в установленому законом порядку проєкт відповідного рішення, 07.04.2021, без урахування думки територіальної громади, на шостій сесії восьмого скликання Сосницької селищної ради Чернігівської області прийняв рішення №6-418-VIII «Про ліквідацію Козляницької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області», що з урахуванням встановлених судом обставин, підлягає визнанню недійсний в судовому порядку.

Відтак, позов прокурора в цій частині вимог підлягає задоволенню.

Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 173 ГПК України похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Вимога про скасування запису №1000571100009000060, внесеного 09.04.2021 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державним реєстратором, Корюківською районною державною адміністрацією, Грищенко Тетяною Григорівною, про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, за висновком суду, є похідною від вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Сосницької селищної ради (шостої сесії восьмого скликання) №6-418-VIII від 07.04.2021 «Про ліквідацію Козляницької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області» та підлягає вирішенню в цьому провадженні.

Статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» встановлено спростовувану презумпцію відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судом враховано, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.09.2018 у справі №904/5857/17 дійшла висновку про те, що особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до ЄДР недостовірних відомостей, може вимагати їх захисту через корегування відомостей ЄДР та відображенні в ЄДР відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення і захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування реєстраційної дії / запису в ЄДР, що узгоджується зі змістом пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Таким чином, у випадку, якщо суд встановить, що суб`єкт державної реєстрації вчинив запис в ЄДР за зверненням належного заявника, на підставі всіх необхідних для реєстрації документів відповідно до закону та відсутності встановлених законом підстав для відмови в державній реєстрації, це не є перешкодою для скасування в судовому порядку недостовірного запису в ЄДР, наявність якого порушує права чи законні інтереси позивача.

З огляду на зазначене, судом відхилено доводи державного реєстратора Корюківської районної державної адміністрації, Грищенко Тетяни Григорівни про те, що відповідач-2 не є належним.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права ( п.5.6. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16).

Суд, враховуючи фактичні обставини справи, вважає за необхідне зазначити, що відповідно до оспорюваного рішення було створено ліквідаційну комісію та визначено відповідний порядок дій з припинення юридичної особи - Козляницької ЗОШ І-ІІст., в результаті її ліквідації.

Враховуючи задоволення позову в частині вимог про визнання незаконним та скасування рішення шостої сесії восьмого скликання Сосницької селищної ради Чернігівської області №6-418-VIII від 07.04.2021 «Про ліквідацію Козляницької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області» (основна вимога), вимога про скасування запису №1000571100009000060, внесеного 09.04.2021 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державним реєстратором, Корюківською районною державною адміністрацією, Грищенко Тетяною Григорівною, про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, також підлягає задоволенню (похідна вимога), як така що забезпечить ефективне відновлення і захист її порушених прав та інтересів (попередить фактичну ліквідацію закладу освіти, процедуру якої вже розпочато).

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Згідно з частинами 1 та 9 статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Частиною 1 статті 130 ГПК України передбачено, що в разі укладення мирової угоди до прийняття рішення в справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні в порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи, що виникнення спору зумовлено неправомірними діями відповідача-1, судом покладено на нього судові витрати по сплаті судового збору в повному обсязі.

За рахунок відповідача-1 підлягає відшкодуванню судовий збір у сумі 2481грн (50% від сплаченого), в іншій частині судовий збір у сумі 2481грн (50% від сплаченого) підлягає поверненню з Державного бюджету України, оскільки до початку розгляду справи по суті відповідач-1 у письмовій заяві від 09.09.2022 (вих. 04-20/584) визнав позов у повному обсязі.

Керуючись статтями 42, 46, 47, 50, 53, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 130, 165, 178, 191, 202, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ :

1. Позов Заступника керівника Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави до відповідача-1 - Сосницької селищної ради Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04412656) та відповідача-2 - державного реєстратора Корюківської районної державної адміністрації Грищенко Тетяни Григорівни (код ЄДРПОУ 04061926), за участю третіх осіб-1 та -2, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Відділу освіти, культури, молоді та спорту Сосницької селищної ради Корюківського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 41822072) та Козляницької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області (код ЄДРПОУ 26513406) про визнання незаконним та скасування рішення; скасування реєстраційної дії/запису державного реєстратора, задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати незаконним (недійсним) та скасувати рішення Сосницької селищної ради Чернігівської області (шостої сесії восьмого скликання) від 07.04.2021 №6-418-VIII «Про ліквідацію Козляницької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області».

3. Скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 09.04.2021 №1000571100009000060 про внесення рішення засновників щодо припинення юридичної особи Козляницької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Сосницької селищної ради Чернігівської області (код ЄДРПОУ 26513406).

4. Стягнути з Сосницької селищної ради Чернігівської області (вул. Грушевського, 15, смт. Сосниця, Корюківський район, Чернігівська область, 16100; код ЄДРПОУ 04412656) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 02910114; банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ; рахунок отримувача - UA248201720343140001000006008) судовий збір у сумі 2481грн.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

5. Повернути Чернігівській обласній прокуратурі (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 02910114; банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ; рахунок отримувача - UA248201720343140001000006008) з Державного бюджету України (р/р UA098999980313121206083025739, отримувач УК у Черніг.обл/тг м. Чернігів/22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37972475) судовий збір у сумі 2481грн, перерахований за платіжним дорученням №1059 від 21.07.2022.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 14.11.2022

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя А.В. Романенко