Рішення

від 09.11.2022 по справі 927/434/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

09 листопада 2022 року м. Чернігів справа № 927/434/22

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами позовну заяву

за позовом керівника Ніжинської окружної прокуратури (16600, м. Ніжин Чернігівської області, вул. Овдіївська, 2 (nizhin.prok@gmail.com) в інтересах держави в особі

Північного офісу Державної аудиторської служби (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців (Артема), 18 (mailbox@das.gov.ua)),

Бахмацької міської ради (16500, м. Бахмач Ніжинського району Чернігівської області, вул. Соборності, 42 (04061702@mail.gov.ua)),

Відділу освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради

16500, м. Бахмач Ніжинського району Чернігівської області, вул. Соборності, 42 (metod01@meta.ua)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ"

14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 68 (office@cngaszbut.104.ua)

про визнання додаткової угоди недійсною та стягнення 20 859 грн. 77 коп.

за участі представників сторін:

від позивачів: Мойсієнко Н.О. - предст. Північного офісу Державної аудиторської служби (в порядку самопредставництва)

від відповідача: Жорова Л.М. - адвокат, дов. від 15.11.2021 № 007.2Др-23-1121

В судовому засіданні прийняла участь прокурор відділу Чернігівської обласної прокуратури Сидоренко Ю.К.

ВСТАНОВИВ:

11 липня 2022 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби, Бахмацької міської ради та Відділу освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ" про визнання додаткової угоди недійсною та стягнення 20 859,77 грн., якою прокурор просить:

визнати недійсною Додаткову угоду щодо зміни ціни від 05.03.2021 до Договору постачання природного газу № 41АВ147-134-21 від 28.01.2021, укладену між Відділом освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради (код 44102192) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ" (код 39576385);

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ" вартість недопоставленого природного газу (3023,1554 куб.м) в сумі 20 859,77 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор зазначає, що на його думку, при укладенні спірної додаткової угоди не було дотримано вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", безпідставно змінено істотні умови Договору, належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни природного газу на ринку після укладення Договору та попередньої угоди, що суперечить інтересам суспільства в особі територіальної громади Бахмацької міської ради та держави.

Наслідком укладення спірної додаткової угоди є недопоставка природного газу в обсязі 3023,1554 куб.м вартістю 20 859,77 грн., що свідчить про неефективне використання бюджетних коштів.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.07.2022, зокрема:

прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі;

відмовлено в задоволенні клопотання керівника Ніжинської окружної прокуратури про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін;

постановлено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами;

встановлений процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали;

роз`яснено прокурору та сторонам, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

У зв`язку з відсутністю фінансування на оплату поштових послуг, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою від 18.07.2022 за підписом керівника апарату Господарського суду Чернігівської області, вказана вище ухвала суду від 18.07.2022, зокрема відповідачу засобами поштового зв`язку в паперовій формі не направлялась, проте була направлена на його електронну пошту з проханням повідомити про її отримання (відповідна інформація до суду не надходила).

В подальшому ухвала суду від 18.07.2022 на адресу відповідача була направлена в паперовій формі та отримана адресатом 02.09.2022, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1400054592363.

15.09.2022, у встановлений судом процесуальний строк, відповідачем до Господарського суду Чернігівської області поданий відзив від 14.09.2022 № 231-юр на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що товариство вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають приписам чинного законодавства України та дійсним обставинам справи.

Також 15.09.2022 відповідачем до Господарського суду Чернігівської області подано клопотання від 14.09.2022 № 232-юр про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; метою звернення з даним клопотанням є об`єктивне та всебічне з`ясування всіх обставин справи, ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Ухвалою від 19.09.2022 клопотання від 14.09.2022 № 232-юр Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ" про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін задоволено; призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 11 жовтня 2022 р. о 11:00; викликано для участі в судовому засіданні керівника Ніжинської окружної прокуратури та представників Північного офісу Державної аудиторської служби, Бахмацької міської ради та Відділу освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради в якості позивачів та представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ" в якості відповідача.

У зв`язку з відсутністю фінансування на оплату поштових послуг, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою від 19.09.2022 за підписом керівника апарату Господарського суду Чернігівської області, вказана вище ухвала суду від 19.09.2022 керівнику Ніжинській окружній прокуратурі, сторонам та Чернігівській обласній прокуратурі засобами поштового зв`язку в паперовій формі не направлялась, проте була направлена на їх електронну пошту з проханням повідомити про її отримання (відповідна інформація до суду надійшла 20.09.2022 від Бахмацької міської ради та Чернігівської обласної прокуратура, 21.09.2022 - від Відділу освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради).

21.09.2022 від Ніжинської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив №4025ВИХ-22 від 19.09.2022, в якій зазначила, що доводи зазначені у відзиві на позовну заяву не спростовують обставин, наведених прокурором у позовній заяві та є необґрунтованими.

27.09.2022 від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому з доводами керівника Ніжинської окружної прокуратури не погодився з підстав, наведених у відзиві та вказав, що його позиція є незмінною.

03.10.2022 на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 03.10.2022 № 01-12/73 Відділу освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради про розгляд справи за відсутності його повноважного представника.

Розглянувши вказану вище заяву позивача, суд залишив її без розгляду, оскільки за змістом ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Проте, електронний примірник заяви від 03.10.2022 № 01-12/73 позивача не підписаний електронним підписом її автора.

05.10.2022 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 04.10.2022 Бахмацької міської ради про розгляд справи за відсутності повноважного представника органу місцевого самоврядування.

До початку судового засідання 11.10.2022 на електронну пошту Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Разом з тим, 11.10.2022 о 07:53 в мережі Інтернет (Telegram-канал "Суспільне Чернігів") з`явилось повідомлення про оголошення повітряної тривоги в Чернігівській області, яка тривала до 12:59.

Згідно наказу голови Господарського суду Чернігівської області від 12.07.2022 № 24-од, з метою забезпечення вимог цивільного захисту населення під час повітряної тривоги, зобов`язано суддів та працівників суду під час оголошення повітряної тривоги здійснювати евакуацію із залишенням приміщення суду до безпечного місця розташування; встановлено, що в разі оголошення повітряної тривоги під час проведення судового засідання, таке засідання має негайно припинятися; крім того, організовано службу судових розпорядників щодо додаткового оповіщення голосом всіх працівників суду та відвідувачів стосовно повітряної тривоги та місця можливої евакуації.

Враховуючи даний факт та вищезгаданий наказ голови суду, призначене на 11.10.2022 на 11:00 судове засідання по даній справі не проводилось.

Ухвалою від 11.10.2022 призначено судове засідання на 27.10.2022; повідомлено керівника Ніжинської окружної прокуратури, Північний офіс Державної аудиторської служби, Бахмацьку міську раду та Відділ освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради про призначення судового засідання, а також про те, що у разі їх неявки в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ними про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від них надійде заява про розгляд справи за їх відсутності і їх нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору; повідомлено відповідача про призначення судового засідання, а також про те, що їх неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду позовної заяви.

В судовому засідання 27.10.2011 оголошено перерву до 09.11.2022.

Ухвалою від 27.10.2022 повідомлено позивача про призначення судового засідання на 09.11.2022 об 11:00.

28.10.2022 через систему «Електронний суд» від Бахмацької міської ради надійшла заява про розгляд справи без участі її представника, в якій зазначила, що підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та у зв`язку з тим, що фінансування Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Бахмацької міської ради на закупівлю природного газу для закладів освіти згідно договору №41АВ147-134-21 від 28.01.2021 здійснювалося із місцевого бюджету Бахмацької міської ради територіальної громади та у Відділу освіти закриті всі розрахункові рахунки в органах ДКЗ України, просила стягнути кошти за товар, який фактично не був поставлений за вказаним договором в сумі 20859,77 грн на користь Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Бахмацької міської ради за наступними реквізитами: номер рахунку UA768999980314090544000025711; Отримувач: ГУК у Черніг.обл/тг м.Бахмач/24060300; код отримувача (ЄДРПОУ): 37972475; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); МФО 899998.

01.11.2022 від Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Бахмацької міської ради надійшла заява №01-12/14 від 27.10.2022 про розгляд справи без участі представника у судовому засіданні.

В судовому засіданні 09.11.2022, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Відділом освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради 22.12.2020 на веб-порталі публічних закупівель "Prozorro" розміщено оголошення за № UA-2020-12-22-023435-c про намір здійснити закупівлю газового палива обсягом 76 000 куб. м за бюджетні кошти та розміщено тендерну документацію з вимогами до учасників та предмету закупівлі.

У відкритих торгах взяли участь 2 учасники, які надали наступні остаточні тендерні пропозиції: 1. ТОВ "Чернігівгаз Збут" з остаточною ціновою пропозицією 524400,00 грн з ПДВ; 2. ТОВ "УКР ГАЗ РЕСУРС" з остаточною ціновою пропозицією 541120,00 грн з ПДВ.

Відповідно до протоколу засідання тендерного комітету від 12.01.2021 переможцем торгів визнано ТОВ "Чернігівгаз Збут", а пропозицію ТОВ " УКР ГАЗ РЕСУРС" відхилено.

28.01.2021 між ТОВ "Чернігівгаз Збут" (далі - Постачальник) та Відділом освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради Чернігівської області (далі - Споживач) укладено договір постачання природного газу №41АВ147-134-21 (далі - Договір).

Відповідно до п. 2.1 Договору Постачальник зобов`язується протягом дії даного договору передавати споживачеві товар у загальному потоці у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи по предмету: ДК 021:2015 код 09120000-6 Газове паливо (природний газ) (далі - газ), включно з урахуванням замовлення (бронювання) потужності щодо кожного періоду та обсягу постачання газу, а Споживач зобов`язується приймати та оплачувати газ на умовах даного договору.

Загальний об`єм постачання природного газу у 2021 році складає 76000 м.куб, в т.ч. по місяцям: січень 16,850 тис.м.куб, лютий - 16,200 тис.м.куб, березень 10,650 тис.м.куб, квітень 2,500 тис.м.куб, жовтень 2,300 тис.м.куб, листопад - 11,350 тис.м.куб, грудень - 16,150 тис.м.куб. (п.3.1 договору)

Згідно п.7.1 договору ціна за 1000,0 куб.м газу становить 69000 грн, в т.ч. вартість замовлення (бронювання) потужності (тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу газотранспортної системи) за 1000 куб.м на добу становить 124,16 грн/тис.м.куб. (без ПДВ) До вартості послуг застосовується коефіцієнт, визначений Постановою НКРЕКП №3013 від 24.12.2019для замовлення потужності на добу наперед - 1,1, що складає 136,58 грн/тис.м.куб (без ПДВ), крім того ПДВ (20%).

Відповідно до п.7.2 Договору загальна вартість даного договору відповідає ціновій пропозиції учасника-переможця торгів і складається із суми вартостей усіх обсягів газу, поставленого протягом усіх газових місяців з урахуванням замовлення (бронювання) потужності протягом строку дії даного договору та не може перевищувати 524400,00 грн.

Коригування ціни газу визначається та узгоджується шляхом підписання додаткової угоди (п.7.3 договору).

Відповідно до п. 8.1-8.2 Договору споживач зобов`язаний сплатити вартість замовленого (або спожитого) газу, що передається за вищевказаним договором з урахуванням замовлення (бронювання) потужності шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника. Оплата газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті на розрахунковий рахунок постачальника шляхом 100% оплати до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим

Згідно п. 8.6 Договору надмірно сплачені кошти, які надійшли від споживача можуть бути зараховані як передоплата (повна або часткова) на наступні періоди постачання (газові місяці), за умови відсутності будь-якої заборгованості по даному договору або ж повернуті за письмовою вимогою споживача та підписання сторонами акту звірки розрахунків.

Цей договір вступає в силу з моменту підписання і діє в частині поставок газу з 01.01.2021 до 31.12.2021, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 9.1 Договору).

У п. 14.3 Договору передбачено, що умови договору не відрізняються від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару, а також його складових, не більше ніж до 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі та відбувається за рахунок зменшення договірних обсягів (кількості) товару. Під поняттям «коливання ціни на ринку» Сторони розуміють порівняння ціни з дати завершення аукціону торгів до дати підписання Договору, або з моменту останньої редакції Договору, та часу ініціювання порядку перегляду змін до Договору в частині встановлення вартості за одиницю товару. При цьому, Сторони домовились, що такі порівняння цін в різні періоди підтверджуються довідками торгово-промислової палати, які видані в місяць настання відповідної події (юридичного факту). Разом з цим, фактом «коливання ціни на ринку» є розбіжність в абсолютно даних за цінами, що зафіксовані у відповідних довідках торгово-промислової палати, а також даних за результатами аукціону торгів, першої редакції Договору або останньої редакції Договору, та ініціативи встановити нову ціну за листом однієї із Сторін. Поряд з цим, абсолютні цінові показники за експертними висновками необхідно розуміти Сторонам як орієнтир (індикатор) для укладання правочинів але право узгодження нової ціни залишається за Сторонами. Разом з цим, сторони домовились, що датою, коли Сторони дізнались про зміну ціни на ринку, є дата формування ініціативного листа про перегляд відповідної Договірної ціни та її направлення Стороні, а не дата укладання додаткової угоди, чи публікації її в системі закупівель Prozorro. Сторони взяли на себе обов`язок повідомляти одна одну про зміну ціни на товар, а також його складових на ринку як в сторону збільшення так і в сторону зменшення, а також не відмовлятись від перегляду такої ціни на товар та його складові у випадку документального підтвердження зміни обставин;

ТОВ "Чернігівгаз Збут" звернулося до Відділу освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради з листом №14704-Сл-844/1-0221 від 01.02.2021 щодо зміни ціни на природний газ та пропозицією укласти додаткову угоду до договору.

На підтвердження зростання ціни на газ відповідачем було надано цінову довідку Харківської торгово-промислової палати № 163/21 від 27.01.2021, яка складена на підставі листа-заяви ТОВ "Чернігівгаз Збут" № 14704-Сл-454-0121 від 22.01.2021.

У вказаній довідці зазначено, що згідно з інформацією, опублікованою на офіційному сайті Товарної біржі "Українська енергетична біржа", середньозважена ціна газу становить: ресурс грудня 2020 року (станом на 31.12.2020) - 6329,75 грн/1000 куб. м; лютого 2021 року (станом на 22.01.2021) - 8211,68 грн/1000 куб. м; зміна середньозваженої ціни між вказаними періодами +29,73%.

05.03.2021 між ТОВ "Чернігівгаз Збут" (далі - Постачальник) та Відділом освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради Чернігівської області (далі - Споживач) укладено додаткову угоду щодо зміни ціни до Договору (Додаткова угода № 1), відповідно до якої п. 3.1, 7.1 Договору викладено у новій редакції.

Так, згідно п.3.1 Договору загальний об`єм постачання природного газу у 2021 році складає 69,09719 м.куб, в т.ч. по місяцям: лютий - 16,200 тис.м.куб, березень 10,650 тис.м.куб, квітень 2,500 тис.м.куб, жовтень 2,300 тис.м.куб, листопад - 11,350 тис.м.куб, грудень - 26,09719 тис.м.куб.

Згідно п.7.1 договору ціна за 1000,0 куб.м газу становить 7589,31 грн, в т.ч. вартість замовлення (бронювання) потужності (тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу газотранспортної системи) за 1000 куб.м на добу становить 124,16 грн/тис.м.куб. (без ПДВ) До вартості послуг застосовується коефіцієнт, визначений Постановою НКРЕКП №3013 від 24.12.2019для замовлення потужності на добу наперед - 1,1, що складає 136,58 грн/тис.м.куб (без ПДВ), крім того ПДВ (20%).

Дана Додаткова угода згідно п.3 вважається укладеною з дати її підписання та розповсюджує свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.02.2021.

У подальшому, між Споживачем та Постачальником укладено 2 додаткові угоди про збільшення ціни за одиницю товару без зміни загальної суми зазначеного договору, а саме Додатковими угодами:

від 14.06.2021 збільшено ціну за 1000 куб.м. - до 8347,48 грн. (з ПДВ) та зменшено обсяг постачання газу до - 65,56992 тис. м. куб.;

від 07.07.2021 збільшено ціну за 1000 куб.м. - до 9181,39 грн. (з ПДВ) та зменшено обсяг постачання газу до - 62,36302 тис. м. куб.

Також, між Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Бахмацької міської ради та ТОВ «Чернігівгаз збут» укладено Додаткову угоду від 06.09.2021, відповідно до якої внесено зміни щодо строку дії договору та сторонами визначено, що він діє в частині поставок газу з 01.01.2021 до 06.09.2021. |

Як вбачається з матеріалів справи, постачання природного газу у період травня-вересня не здійснювалося, відповідно розрахунки за природний газ за цінами, визначеними на підставі додаткових угод від 14.06.2021 та 07.07.2021 - не проводились.

Разом з тим, розрахунки за поставлений природний газ з 01.02.2021 по 30.04.2021 проводились на підставі ціни, встановленої Додатковою угоду щодо зміни ціни від 05.03.2021 до Договору постачання природного газу №41АВ147-134-21 від 28.01.2021.

Згідно Акту №ЧР381002194 від 19.03.2021 прийому-передачі природного газу за лютий 2021 року ТОВ "Чернігівгаз Збут" передало, а Відділ освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради прийняв 14622,51 куб.м. газу. Останнім сплачено кошти за поставлений природний газ в обсязі 14 622,51 куб.м у сумі 110 974,76 грн. згідно платіжних доручень №№ 720 та 721 від 19.03.2021 (вартість газу визначено з урахуванням ціни за 1 тис. куб.м, газу, вказаної у Додатковій угоді від 05.03.2021 - 7 589,31 грн.).

Згідно Акту № ЧР381003465 від 19.04.2021 прийому - передачі газу за березень 2021 року ТОВ "Чернігівгаз Збут" передало, а Відділ освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради прийняв 12 488,85 куб.м. газу. Останнім сплачено кошти за поставлений природний газ в обсязі 12 488,85 куб.м у сумі 94 781,75 грн. згідно платіжних доручень №№ 1195, 1196 від 20.04.2021 (вартість газу визначено з урахуванням ціни за 1 тис. куб.м газу, вказаної у Додатковій угоді від 05.03.2021 - 7 589,31 грн.).

Згідно Акту № ЧР381004596 прийому - передачі природного газу за квітень 2021 року ТОВ "Чернігівгаз Збут" передало, а Відділ освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради прийняв 3 150,46 куб.м. Останнім сплачено кошти за поставлений природний газ в обсязі 3 150,46 куб.м у сумі 23 909,82 грн. згідно платіжних доручень № 1504 та 1505 від 17.05.2021 (вартість газу визначено з урахуванням ціни за 1 тис. куб.м газу, вказаної у Додатковій угоді від 05.03.2021 - 7 589,31 грн.);

Прокурор в позовній заяві вказує, що при укладенні Додаткової угоди від 05.03.2021 не дотримано вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», безпідставно змінено істотні умови Договору, належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни природного газу на ринку після укладення Договору та попередньої угоди, що внаслідок укладення Додаткової угоди від 05.03.2021 до Договору Відділу освіти молоді та спорту Бахмацької міської ради упродовж лютого-квітня 2021 року було недопоставлено газ в обсязі 3023,1554 куб.м (1460,7886 куб.м + 1247,6355 куб.м+314,7313 куб.м) вартістю 20 859,77 грн. (10 079,44 грн.+8 608,69 грн. + 2 171,65 грн.), які підлягають поверненню до місцевого бюджету Бахмацької територіальної громади, як надміру сплачені кошти, оскільки Договір вже закінчився та товар оплачений, на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України.

Прокурором у позовній заяві зазначено, що необхідність звернення з цим позовом зумовлена потребою захистити інтереси держави у зв`язку із нездійсненням відповідних повноважень Відділом освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради Чернігівської області, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження щодо розпорядження бюджетними коштами. Прокурор вважає, що укладання додаткової угоди з порушенням вимог законодавства свідчить про нераціональне і неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення інтересів держави у бюджетній сфері.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):

"Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує - наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 1311 Конституції України, щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено.

Відтак прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Положення п. 3 ч. 1 ст. 1311 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 1311 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

Відповідно до ч. 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Згідно з ч. 4, 7 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.

Порушення норм законодавства у сфері публічних закупівель у зв`язку з укладенням з порушенням вимог закону додаткових угод, призвело до безпідставної зміни істотних умов договору після його укладення та збільшення ціни за одиницю товару, покладення на бюджетну установу економічно невигідних зобов`язань щодо необґрунтованого витрачання бюджетних коштів.

Метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. До основних принципів публічних закупівель віднесено зокрема, їх максимальна економія та ефективність.

Статтею 140 Конституції України та частиною 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 327 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Згідно з положеннями ст. 142 Конституції України державною гарантією місцевого самоврядування є участь держави у формуванні дохідної частини його бюджетів та компенсація у необхідних випадках витрат місцевого самоврядування.

Держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. У випадках, коли доходи від закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків та зборів перевищують мінімальний розмір місцевого бюджету, держава вилучає із місцевого бюджету до державного бюджету частину надлишку в порядку, встановленому Бюджетнимкодексом України, (ст. 62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Як зазначено в преамбулі Закону України «Про публічні закупівлі» цей Закон встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. З наведеного слідує, що потреби територіальної громади у певних товарах, роботах та послугах, реалізуються виключно через правовий механізм публічних закупівель.

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» участь у публічних закупівлях як «замовники» приймають, зокрема, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється ними на промисловій чи комерційній основі, якщо юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів, якщо у вищому органі управління яких орган місцевого самоврядування володіє більшістю голосів, якщо у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

Держава зацікавлена у раціональному, ефективному та результативному використанні бюджетних коштів. Витрачання бюджетних коштів безумовно являє публічний інтерес, оскільки можливість запровадження і реалізації програм розвитку та належного функціонування всіх інституцій в свою чергу, надає державі можливість виконувати гарантовані Конституцією України зобов`язання перед її народом.

Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, зокрема, що до повноважень міської ради належить питання стосовно розгляду прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, затвердження звіту про виконання бюджету. Також, п. 29 ч. 1 ст. 26 вказаного Закону передбачено, що до компетенції міської ради належить повноваження щодо встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету.

Тобто, Бахмацька міська рада є органом, який наділений повноваженнями щодо розпорядження коштами місцевого бюджету. Правомірне та раціональне використання бюджетних коштів беззаперечно становить інтерес територіальної громади в особі Бахмацької міської ради.

Ніжинська окружна прокуратура направила Бахмацькій міській раді лист № 1826ВИХ-22 від 14.06.2022 з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді на підставі ст. 23 Закону "Про прокуратуру" про вжиття заходів до усунення порушень щодо визнання додаткових угод недійсними та повернення надмірно сплачених грошових коштів.

Листом № 03-16/1292 від 20.06.2022 Бахмацька міська рада повідомила прокуратуру, що нею не вживалися заходи, у тому числі у судовому порядку, спрямовані на усунення порушень законодавства при укладенні додаткової угоди, зокрема щодо визнання угоди недійсною та стягнення коштів за товар, який фактично не був поставлений за договором №41АВ147-134-21 від 28.01.2021 та вживатися не будуть.

Згідно з Положенням про Відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту Бахмацької міської ради Чернігівської області, затвердженого рішенням першої сесії восьмого скликання Бахмацької міської ради 27 листопада 2020 року, Відділ входить до складу Бахмацької міської ради, є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, є головним розпорядником бюджетних коштів з фінансування витрат на утримання закладів та установ освіти, сім`ї, молоді та спорту. Метою відділу є реалізація державної політики у сферах освіти, фізичної культури, захисту сім`ї, молоді та спорту вільного розвитку всіх видів спорту. Відділ утримується за рахунок коштів місцевого бюджету Бахмацької міської територіальної громади.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, є місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Відділ освіти є виконавчим органом місцевої ради, який у розумінні ст. 22 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснювалася закупівля природного газу за договором), що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, та зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та публічних закупівель.

Однак Відділ освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради Чернігівської області, укладаючи оскаржувану додаткову угоду до договору про постачання природного газу, всупереч вимог ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сам сприяє порушенню цих інтересів держави, тим самим є органом, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, однак не здійснює їх захист.

Виконання зобов`язань за додатковою угодою до договору, укладеною з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в статті 5 даного Закону.

Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №912/898/18 "проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтересу тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора".

Прокурор у позовній заяві зазначає, що порушення економічних (майнових) інтересів держави у бюджетній сфері та у сфері публічних закупівель, внаслідок укладення додаткових угод, призвело до витрачання бюджетних коштів у надмірному розмірі.

Ніжинською окружною прокуратурою направлено Відділу освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради Чернігівської області лист № 1130ВИХ-22 від 17.02.2022 з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді на підставі ст. 23 Закону "Про прокуратуру" про вжиття заходів до усунення порушень щодо визнання додаткових угод недійсними та повернення надмірно сплачених грошових коштів.

Листом № 01-13/55 від 06.06.2022 Відділ освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради Чернігівської області повідомив прокуратуру, що заходи, у т.ч. представницького характеру, спрямовані на усунення порушень законодавства при укладенні додаткової угоди, зокрема про визнання угоди недійсною та стягнення надміру сплачених коштів не вживалися та не плануються в майбутньому.

Незважаючи на те, що прокурором було повідомлено Відділ освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради Чернігівської області про допущені порушення при укладенні оскаржуваних додаткових угод, останній не вжив заходів у судовому порядку для захисту інтересів держави, суд доходить висновку про невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про можливе порушення інтересів держави, а відтак і про його бездіяльність.

Оскільки ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" форми відповідного повідомлення уповноваженого органу не визначено, вказаний лист прокурора з посиланням на таку норму, який було направлено позивачу з метою з`ясування підстав представництва, відповідає приписам цієї статті, а тому підпадає під розуміння повідомлень, обумовлених у ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні унормовано положеннями Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та приписами Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою КМУ від 03.02.2016 №43 (надалі - Положення).

Статтею 2 цього Закону визначено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Статтею 5 Закону визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель, який згідно зі ст. 2 цього Закону є одним з головних завдань органу державного фінансового контролю, здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Так, п. 10 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», п.п. З, 4, 9 ч. 4 Положення, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усуненнявиявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 затверджено Положення про Державну аудиторську службу України, згідно з яким Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пп.4, 9 п.4 Положення).

Враховуючи викладене, Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, зокрема, при здійсненні державних закупівель.

Згідно пунктів 1, З, 13 Положення, Північний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. Офіс є юридичною особою публічного права. Основним завданням Офісу є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Вінницької, Житомирської, Київської, Черкаської, Чернігівської областей та в місті Києві.

У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління у Вінницькій, Житомирській, Черкаській, Чернігівській областях, які здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням. Офіс здійснює свої повноваження як безпосередньо, так і через управління.

Отже, Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, зокрема, при здійсненні державних закупівель. Саме до повноважень Держаудитслужби та її підрозділів належить вжиття заходів контролю щодо додержання вимог законодавства при проведенні замовниками публічних закупівель, а також звернення до суду в інтересах держави з позовними заявами у разі не виконання ними вимог про усунення виявлених порушень.

Ніжинською окружною прокуратурою направлено лист №1132ВИХ-22 від 17.02.2022 до Північного офісу Держаудитслужби та Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, в якому повідомлено про виявлені порушення вимог законодавства, та з метою з`ясування, чи будуть даним органом державної влади вживатися заходи щодо визнання недійсною Додаткової угоди від 05.03.2021 до Договору від 28.01.2021 №41АВ147-134-21.

Згідно інформації Північного офісу Держаудитслужби № 262613-17/1828-2022 від 10.05.2022, звернення Ніжинської окружної прокуратури направлено до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області.

Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області листом № 262531-17/1016-2022 від 24.05.2022 повідомлено, що протягом 2021 року та поточного 2022 року заходи державного фінансового контролю (державні фінансові аудити, інспектування, перевірки закупівель) у відділі освіти, сім`ї, молоді та спорту Бахмацької міської ради не проводились, моніторинг процедури закупівель за номером ID: UA-2020-12-22-023435-с не здійснювався, укладений за її результатами договір від 28.01.2021 № 41АВ147-134-21 та додаткові угоди до нього не перевірялись. Крім того, зазначено про те, що орган державного фінансового контролю наділений лише правом порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, за результатами проведених заходів державного фінансового контролю. За таких обставин, аудитслужбою зазначено, що законодавство чітко визначає повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, до яких, разом з тим, не належить право на подання позову до суду з вимогами про визнання договорів недійсними.

Таким чином, не дивлячись на наявність повноважень, щодо захисту інтересів держави, а також, враховуючи, що прокуратура повідомила про виявлені порушення, Північним офісом Держаудитслужби як органом уповноваженим на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, дій, спрямованих на здійснення відповідного захисту інтересів держави на протязі тривалого часу не вчиняв, не порушував перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, не вживав заходи для стягнення у судовому порядку у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 по справі № 912/2385/18 також підтверджено підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Держаудитслужби, яка хоч і не проводила моніторинг публічної закупівлі, однак може і повинна бути позивачем у справах з аналогічних питань.

Підстави для подання позовної заяви в інтересах Північного офісу Держаудитслужби узгоджуються із позицією Верховного Суду, що викладена у постановах від 01.09.2020 у справі № 911/1534/19, від 19.08.2020 у справі № 925/47/19, від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18, від 15.05.2019 у справі 911/1497/18, від 18.06.2021 у справі №927/491/19.

Також Ніжинською окружною прокуратурою направлено позивачам повідомлення в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України № 2005вих22 від 23.06.2022 про пред`явлення позовної заяви в порядку господарського судочинства в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби, Бахмацької міської ради та Відділу освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради Чернігівської області до ТОВ "Чернігівгаз Збут" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно отриманих коштів.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для звернення прокурора з цим позовом до суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом України "Про публічні закупівлі".

Цей Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Згідно з пунктами 6, 11, 22 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі": договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару; замовники - суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону. При цьому предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України (істотні умови господарського договору) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За приписами ч. 4 ст. 41 вказаного Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;

В абзаці 2 ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Таким чином, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Як встановив суд, позивач та відповідач уклали Договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", а на момент підписання Договору сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за Договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Так, відповідно до пунктів 3.1,7.1,7.2 Договору загальний об`єм постачання природного газу у 2021 році складає 76000 м.куб, ціна за 1000 куб.м становить 6900 грн без ПДВ, загальна вартість договору відповідає ціновій пропозиції учасника-переможця торгів та не може перевищувати 524400,00 грн.

Водночас згідно з додатковою угодою від 05.03.2021 змінено істотні умови Договору, а саме: збільшено ціну за одиницю товару з 6900 грн за 1000куб.м до 7589,31 грн за 1000 куб.м та зменшено кількість товару до 69,09719 тис.куб.м. Фактично ціна за 1 м3 (одиницю товару) збільшилася на 9,99%, а об`єм газу, який підлягав поставці, було зменшено майже на 9,08%, порівняно з погодженим під час закупівлі.

Необхідність укладення оспорюваної додаткової угоди від 05.03.2021 до Договору обґрунтовано відповідачем коливанням ціни газу на ринку, на підтвердження якого (коливання) відповідачем було надано цінову довідку Харківської торгово-промислової палати № 163/21 від 27.01.2021.

Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання. Внесення змін до договору про закупівлю можливе лише у випадку коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.

Зокрема, у документі, який видає компетентний орган, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціна на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто, наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Однак постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). (Постанова ОП КГС ВС у справі №927/491/19 від 18.06.2021).

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни природного газу на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища, як коливання ціни на ринку.

Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення).

Проте, як вбачається з вказаної цінової довідки Харківської торгово-промислової палати, яка стали підставою для укладення спірної додаткової угоди від 05.03.2021, ця довідка була видана ще до укладення Договору від 28.01.2021 і містить інформацію про середньозважену ціну на газ за період з 31.12.2020 по 22.01.2021.

Лист відповідача щодо зміни ціни на природний газ датований 01.02.2021, тобто через 3 дні після укладення договору.

Таким чином, суд доходить висновку, що довідка Харківської торгово-промислової палати № 163/21 від 27.01.2021 не підтверджує коливання ціни такого товару на ринку в період від дати укладення договору (28.01.2021) до дати підписання додаткової угоди (08.03.2021), а отже при укладенні додаткової угоди щодо зміни ціни товару, така зміна здійснена без належного підтвердження коливання цін у сторону їх збільшення.

Також слід зазначити, що метою вказаного Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ст. 5 ЗУ "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі".

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (ст. 13 ЦК України).

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Таким чином, беручи участь у процедурі публічних закупівель, товариство самостійно визначаючи ціну на предмет закупівлі, з урахуванням власного економічного обґрунтування рентабельності підприємства і можливості виконати взяті зобов`язання упродовж дії договору, чітко усвідомлювало свою можливість поставки товару за заявленими цінами протягом дії договору, адже вчиненню таких дій повинні передувати організаційні дії щодо закупки товару до сезонного здорожчання та його зберігання. Саме по собі коливання цін на ринку - природна обставина ринкових відносин, яка повинна братися до уваги при укладенні договорів з урахуванням підприємницького ризику. Саме лише коливання цін не є безумовною підставою внесення змін до договору.

Крім того, суд вважає, що сторони не могли не розуміти особливостей функціонування ринку газу (коливання цін на газ, їх сезонне зростання-падіння), що було прогнозовано, а тому вони не були позбавлені можливості визначити у договорі порядок зміни ціни, зокрема, які коливання ціни надають право на перерахунок ціни (порогові показники), формулу розрахунку нової ціни, якими саме документами має підтверджуватися коливання цін на ринку товару.

Покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

Відділ освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради Чернігівської області, який мав беззаперечне право на отримання газу по ціні, визначеній в укладеному сторонами Договорі, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо необґрунтованих пропозицій відповідача про збільшення ціни, підписав спірну додаткову угоду, внаслідок чого ціна 1 куб. м газу збільшилась, а обсяг поставки газу за Договором зменшився.

Укладення додаткової угоди до договору щодо зміни ціни на товар, за відсутності для цього визначених Законом України "Про публічні закупівлі" підстав, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд, встановивши наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання додаткової угоди від 05.03.2021 недійсними на момент її укладення, дійшов висновку, шо спірна додаткова угода суперечать пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", принципам максимальної економії, ефективності та пропорційності закупівель, встановлених ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", а відтак про наявність підстав для визнання її недійсною відповідно до ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, ЦК і ГК, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Частиною 2 статті 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до ч.1 ст.670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Обов`язок повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК "Купівля-продаж".

Визнання додаткової угоди від 05.03.2021 недійсною означає, що зобов`язання сторін в період з лютого по квітень 2021 регулюються Договором.

Тобто, і поставка газу, і його оплата здійснювалися сторонами відповідно до умов укладеного Договору.

Пунктом 15.1. договору в редакції додаткової угоди від 06.09.2021 сторони передбачили, що договір діє в частині постачання газу з 01.01.2021 до 06.09.2021, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання.

Відтак підстави для зарахування вказаних коштів у рахунок оплати майбутніх поставок товару, відсутні.

Як свідчать матеріали справи згідно Акту №ЧР381002194 від 19.03.2021 прийому-передачі природного газу за лютий 2021 Відділу освіти поставлено 14622,51 куб.м. Відділом освіти сплачено кошти за поставлений природний газ в обсязі 14 622,51 куб.м у сумі 110 974,76 грн. згідно платіжних доручень №№ 720 та 721 від 19.03.2021 (вартість газу визначено з урахуванням ціни за 1 тис. куб.м, газу, вказаної у Додатковій угоді від 05.03.2021 - 7 589,31 грн.). Водночас, виходячи із первісної ціни на газ в Договорі (6,90грн. за 1 куб.м) на суму коштів, яка сплачена Відділом освіти за лютий 2021 року (110 974,76 грн.), підлягало поставці -16 083,2986 куб.м (110 974,76 грц./ 6,90 грн). При цьому за фактично поставлений газ Відділ освіти мав сплатити по ціні в Договорі, без урахування Додаткової угоди від 05.03.2021 - 100 895,32 грн. (14 622,51 куб.м х 6,90 грн.). Отже, різниця між фактично поставленою кількістю газу та обсягом газу, який повинен бути поставлений на сплачену суму коштів (по ціні в Договорі), становить 1460,7886 куб.м (16 083,2986 куб.м - 14 622,51 куб.м), на суму 10 079,44 грн. (1460,7886 куб.м х 6,90 грн.). Таким чином, Відділом освіти надміру сплачено 10 079,44 грн. (110 974,76грн. - 100 895,32грн.) за недопоставлений товар обсягом 1460,7886 куб.м.

Згідно Акту № ЧР381003465 від 19.04.2021 прийому - передачі газу за березень 2021 року поставлено Відділу освіти -12 488,85 куб.м. Відділом освіти сплачено кошти за поставлений природний газ в обсязі 488,85 куб.м у сумі 94 781,75 грн. згідно платіжних доручень №№ 1195, 1196 від 20.04.2021 (вартість газу визначено з урахуванням ціни за 1 тис. куб.м газу, вказаної у Додатковій угоді від 05.03.2021 - 7 589,31 грн.). Водночас, виходячи із первісної ціни на газ визначеної в Договорі на суму, яка сплачена Відділом освіти за березень 2021 року підлягало поставці - 736,4855 куб.м газу (94 781,75 грн./ 6,90 грн). При цьому за фактично поставлений газ Відділ освіти мав сплатити 86 173,07 грн. (12 488,85 куб.м х 6,90 грн.). Таким чином, різниця між поставленою кількістю газу становить 1247,6355 куб.м вартістю - 8 608,69 грн. (94 781,75 грн. - 86 173,07 грн. або 1247,6355 куб.м х 6,90 грн.).

Згідно Акту № ЧР381004596 прийому - передачі природного газу за квітень 2021 року поставлено Відділу освіти -3 150,46 куб.м. Відділом освіти сплачено кошти за поставлений природний газ в обсязі З 150,46 куб.м у сумі 23 909,82 грн. згідно платіжних доручень №№ 1504 та 1505 від 17.05.2021 (вартість газу визначено з урахуванням ціни за 1 тис. куб.м газу, вказаної у Додатковій угоді від 05.03.2021 - 7 589,31 грн.). Водночас, виходячи із первісної ціни на газ визначеної в Договорі на суму, яка сплачена Відділом освіти за квітень 2021р. підлягало поставці - З 465,1913 куб.м газу (23 909,82 грн./6,90 грн.), при цьому за фактично

поставлений газ Відділ освіти мав би сплатити 21 738Д7 грн. (З 150,46 куб.м х 6,90 грн.).

Таким чином, різниця між фактично поставленою кількістю газу та яку повинен був поставити відповідач (виходячи з ціни в Договорі) становить 314,7313 куб.м (3 465,1913 куб.м - 3 150,46 куб.м.) вартістю - 2 171,65 грн. (23 909,82 грн. -21 738,17 грн. або 314,7313 куб.м х 6,90 грн.).

Враховуючи викладене, внаслідок укладення Додаткової угоди від 05.03.2021 до Договору Відділу освіти упродовж лютого-квітня 2021 року було недопоставлено газ в обсязі 3023,1554 куб.м (1460,7886 куб.м + 1247,6355 куб.м+314,7313 куб.м) вартістю 20 859,77 грн. (10 079,44 грн.+8 608,69 грн. + 2 171,65 грн.), які підлягають поверненню, як надміру сплачені кошти, оскільки Договір вже закінчився та товар оплачений, на підставі ч.1 ст. 670 ЦК України.

Відповідно, отримана відповідачем оплата у сумі 20859,77 грн за товар, який не був поставлений відповідачем, підлягає стягненню з відповідача на підставі ч.1 ст.670 ЦК України.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин, у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у частині стягнення з відповідача на користь позивача-3 - 20859,77 грн підлягають задоволенню.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.

Розглянувши подану Бахмацькою міською радою заяву в частині вимог про стягнення боргу на заявлені реквізити, суд зазначає наступне:

Сторонами Договору №41АВ147-134-21 від 28.01.2021 є ТОВ "Чернігівгаз Збут" та Відділ освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради Чернігівської області і саме Відділ освіти перераховував кошти згідно даного договору. Бахмацька ж міська рада визначає код отримувача 37972475, тобто Головне управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області, яке не є стороною договору, а отже не може бути стягувачем по даній справі, а тому клопотання Бахмацької міської ради в цій частині задоволенню не підлягає.

Однак, у випадку наявності обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, стягувач може звернутися до суду із заявою про встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення.

За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання до суду даної позовної заяви прокурором було сплачено 4962,00 грн. судового збору, який покладається на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби, Бахмацької міської ради та Відділу освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ" про визнання додаткової угоди недійсною та стягнення 20 859,77 грн. задовольнити повністю.

Визнати недійсною Додаткову угоду щодо зміни ціни від 05.03.2021 до Договору постачання природного газу № 41АВ147-134-21 від 28.01.2021, укладену між Відділом освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради (код 44102192) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ" (код 39576385).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ" (14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 68, код 39576385) на користь Відділу освіти, молоді та спорту Бахмацької міської ради (16500, м. Бахмач, Ніжинського району, вул. Соборності, 42, код 44102192) кошти в сумі 20859,44 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ" (14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 68, код 39576385) до загального фонду Чернігівської обласної прокуратури (одержувач: прокуратура Чернігівської області, UA 248201720343140001000006008, код 02910114, банк ДКСУ м.Київ) 4962,00 грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 14.11.2022.

Суддя А.С.Сидоренко