Постанова

від 10.11.2022 по справі 335/1273/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

10 листопада 2022 року

місто Київ

справа № 335/1273/22

провадження № 61-5408св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватне акціонерне товариство «Компанія з управління активами «СЛАВУТИЧ-ІНВЕСТ», що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок активів Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Фінансові стратегії»,

особи, які подали апеляційні скарги: Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗОВПРОМЕНЕРГО», ІСТ РЕНЬЮЕБЛ ЗОФІЯ І ЕЙБІ, ІСТ РЕНЬЮЕБЛ ЗОФІЯ ІІ ЕЙБІ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 07 червня 2022 року у складі колегії суддів:Дашковської А. В., Кримської О. М., Кочеткової І. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви про забезпечення позову

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з Приватного акціонерного товариства «Компанія з управління активами «СЛАВУТИЧ-ІНВЕСТ» (далі - ПрАТ «Компанія з управління активами «СЛАВУТИЧ-ІНВЕСТ») заборгованість у розмірі 30 678 101,00 грн за договором від 18 серпня 2021 року № 2021/08-18 купівлі-продажу частини частки в статутному капіталі (корпоративних прав) Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТА ОІЛ» (далі - ТОВ «РЕНТА ОІЛ»).

Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, в якій просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на частки ПрАТ «Компанія з управління активами «СЛАВУТИЧ-ІНВЕСТ» у статутних капіталах: Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВПРОМЕНЕРГО» (далі - ТОВ «АЗОВПРОМЕНЕРГО») у розмірі 15 %; Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВІНВЕСТПРОМ» (далі - ТОВ «АЗОВІНВЕСТПРОМ») у розмірі 15 %; Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙБУДАЗОВ» (далі - ТОВ «СТРОЙБУДАЗОВ») у розмірі 100 %; заборонити державним реєстраторам та іншим особам, уповноваженим здійснювати реєстраційні дії у державних реєстрах, до набрання чинності рішенням суду вчиняти будь-які дії щодо реєстрації відчуження, зміни власника, реєстрації застави часток ПрАТ «Компанія з управління активами «СЛАВУТИЧ-ІНВЕСТ» у статутних капіталах: ТОВ «АЗОВПРОМЕНЕРГО» у розмірі 15 %; ТОВ «АЗОВІНВЕСТПРОМ» у розмірі 15 %; ТОВ «СТРОЙБУДАЗОВ» у розмірі 100 %.

Необхідність застосування заходів забезпечення позову обґрунтовував тим, що 18 серпня 2021 року між ним та ПрАТ «Компанія з управління активами «СЛАВУТИЧ-ІНВЕСТ», що діє в своїх інтересах, в інтересах та за рахунок активів Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Фінансові стратегії», укладений договір № 2021/08-18 купівлі-продажу частини частки в статутному капіталі (корпортативних прав) ТОВ «РЕНТА ОІЛ». За умовами договору, відповідач отримав у власність частку в статутному капіталі (корпортативні права) ТОВ «РЕНТА ОІЛ» у розмірі 17,69 %, вартість якої у розмірі 30 678 101,00 грн зобов`язався сплатити у термін до 31 грудня 2021 року, однак свої зобов`язання не виконав.

Відповідач є учасником низки юридичних осіб та володіє частками у статутних капіталах, зокрема ТОВ «АЗОВПРОМЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 42258182); ТОВ «АЗОВІНВЕСТПРОМ» (код ЄДРПОУ 38445930); ТОВ «СТРОЙБУДАЗОВ» (код ЄДРПОУ 42970731).

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «АЗОВПРОМЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 42258182), ПрАТ «Компанія з управління активами «СЛАВУТИЧ-ІНВЕСТ», що діє в своїх інтересах, в інтересах та за рахунок активів Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Фінансові стратегії», володіє часткою у статутному капіталі цього товариства в розмірі 15 %, що складає 150,00 грн.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «АЗОВІНВЕСТПРОМ» (код ЄДРПОУ 38445930), ПрАТ «Компанія з управління активами «СЛАВУТИЧ-ІНВЕСТ», що діє в своїх інтересах, в інтересах та за рахунок активів Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Фінансові стратегії», володіє часткою в статутному капіталі цього товариства в розмірі 15 %, що складає 360,00 грн.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «СТРОЙБУДАЗОВ» (код ЄДРПОУ 42970731), ПрАТ «Компанія з управління активами «СЛАВУТИЧ-ІНВЕСТ», що діє в своїх інтересах, в інтересах та за рахунок активів Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Фінансові стратегії», володіє часткою у статутному капіталі цього товариства у розмірі 100 %, що складає 3 000,00 грн. Тобто, сукупна вартість часток у статутних капіталах зазначених юридичних осіб є співмірною з ціною позову.

Оскільки відповідач ухиляється від виконання зобов`язання за договором від 18 серпня 2021 року №2021/08-18, та є компанією з управління активами, здійснює діяльність в сфері інститутів спільного інвестування, що є ризиковою діяльністю, а функціонування пайових фондів здійснюється з високим ризиком зменшення вартості його активів та понесення збитків, ОСОБА_1 вважав, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до того, що рішення суду може бути не виконано або виконуватися тривалий час, що позбавить його можливості розпоряджатися своїми коштами та призведе до їх знецінення.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10 лютого 2022 року заяву про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на частки ПрАТ «Компанія з управління активами «СЛАВУТИЧ-ІНВЕСТ» у статутних капіталах: ТОВ «АЗОВПРОМЕНЕРГО» у розмірі 15 %; ТОВ «АЗОВІНВЕСТПРОМ» у розмірі 15 %; ТОВ «СТРОЙБУДАЗОВ» у розмірі 100 %.

Заборонено державним реєстраторам та іншим особам, уповноваженим здійснювати реєстраційні дії у державних реєстрах, до набрання рішенням суду у справі законної сили, вчиняти будь-які дії щодо реєстрації відчуження, зміни власника, реєстрації застави часток ПрАТ «Компанія з управління активами «СЛАВУТИЧ-ІНВЕСТ» у статутних капіталах: ТОВ «АЗОВПРОМЕНЕРГО» у розмірі 15 %; ТОВ «АЗОВІНВЕСТПРОМ» у розмірі 15 %; ТОВ «СТРОЙБУДАЗОВ» у розмірі 100 %.

Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд першої інстанції вважав обґрунтованими доводи позивача про те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки між сторонами дійсно виник спір, предметом якого є вимоги про стягнення з ПрАТ «Компанія з управління активами «СЛАВУТИЧ-ІНВЕСТ» на користь позивача заборгованості в розмірі 30 678 101,00 грн. Зазначив, що заходи забезпечення позову у спосіб накладення арешту на нерухоме майно та заборона вчиняти певні дії є співмірними із заявленими позивачем вимогами, оскільки частково забезпечують виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Так, ПрАТ «Компанія з управління активами «СЛАВУТИЧ-ІНВЕСТ» володіє часткою в статутному капіталі ТОВ «АЗОВПРОМЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 42258182) у розмірі 15 % (розмір внеску до статутного фонду - 150,00 грн від розміру статутного капіталу - 1 000,00 грн); ТОВ «АЗОВІНВЕСТПРОМ» (код ЄДРПОУ 38445930) у розмірі 15 % (розмір внеску до статутного фонду - 360,00 грн від розміру статутного капіталу - 2 400,00 грн); ТОВ «СТРОЙБУДАЗОВ» (код ЄДРПОУ 42970731) у розмірі 100 % (розмір внеску до статутного фонду - 3 000,00 грн від розміру статутного капіталу - 3 000,00 грн), на яке може бути звернено стягнення на стадії виконання рішення у разі задоволення позову, має можливість відчужити її на користь інших осіб.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Запорізького апеляційного суду від 07 червня 2022 року апеляційні скарги ТОВ «АЗОВПРОМЕНЕРГО», ІСТ РЕНЬЮЕБЛ ЗОФІЯ І ЕЙБІ та ІСТ РЕНЬЮЕБЛ ЗОФІЯ ІІ ЕЙБІ задоволено, скасовано ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10 лютого 2022 року, ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, апеляційний суд зазначив, оскаржувана ухвала не містить належного обґрунтування, яким чином майно, належне ТОВ «АЗОВПРОМЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 42258182); ТОВ «АЗОВІНВЕСТПРОМ» (код ЄДРПОУ 38445930); ТОВ «СТРОЙБУДАЗОВ» (код ЄДРПОУ 42970731) стосується заявлених ОСОБА_1 вимог до ПрАТ «Компанія з управління активами «СЛАВУТИЧ-ІНВЕСТ». Суд першої інстанції не звернув увагу та не надав належної оцінки тим обставинам, що позов ОСОБА_1 заявлено з підстав неналежного виконання ПрАТ «Компанія з управління активами «СЛАВУТИЧ-ІНВЕСТ» зобов'язань покупця за договором від 18 серпня 2021 року № 2021/08-18, а саме несплати вартості частки в статутному капіталі (корпоративних прав) ТОВ «РЕНТА ОІЛ» в розмірі 30 678 101,00 грн. Позивач не заявляв вимог щодо частки відповідача у статутному капіталі ТОВ «АЗОВПРОМЕНЕРГО» у розмірі 15 %; ТОВ «АЗОВІНВЕСТПРОМ» у розмірі 15 %; ТОВ «СТРОЙБУДАЗОВ» у розмірі 100 %. Крім того, розмір статутного капіталу ТОВ «АЗОВПРОМЕНЕРГО» (1 000,00 грн); ТОВ «АЗОВІНВЕСТПРОМ» (2 400,00 грн); ТОВ «СТРОЙБУДАЗОВ» (3 000,00 грн) не дає підстав для висновку про можливість забезпечення виконання майбутнього рішення суду про стягнення заборгованості в розмірі 30 678 101,00 грн.

Апеляційний суд також зауважив, що застосовані судом першої інстанції заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на частки в статутному капіталіТОВ «АЗОВПРОМЕНЕРГО» у розмірі 15 %; ТОВ «АЗОВІНВЕСТПРОМ» у розмірі 15 %; ТОВ «СТРОЙБУДАЗОВ» у розмірі 100 %, заборони державним реєстраторам та іншим особам, уповноваженим здійснювати реєстраційні дії, до набрання чинності рішенням суду вчиняти будь-які дії щодо реєстрації відчуження, зміни власника, реєстрації застави вказаних часток, порушують права та майнові інтереси зазначених товариств, які не були залучені до участі у справі. Вжиття вказаних заходів забезпечення позову є підставою для відмови у державній реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, у зв`язку зі зміною частки у статутному капіталі, що перешкоджатиме господарській діяльності товариств та обмежуватиме їх права у користуванні та розпорядженні власним майном.

Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи

У червні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій заявник просив скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 07 червня 2022 року та залишити в силі ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10 лютого 2022 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Підставами касаційного оскарження судового рішення, заявник зазначав пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України - суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не урахував висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 175/1057/17-ц, від 13 вересня 2019 року у справі № 916/914/19, від 13 січня 2021 року у справі № 466/5766/13-ц, у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 14 серпня 2019 року у справі № 62/112; суд апеляційної інстанції не розглянув та не навів мотивів відхилення його клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з наявністю поважних причин неявки в судове засідання позивача та його представника; у порушення пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ухвалою суду першої інстанції порушені права та інтереси ТОВ «АЗОВПРОМЕНЕРГО», ІСТ РЕНЬЮЕБЛ ЗОФІЯ І ЕЙБІ, ІСТ РЕНЬЮЕБЛ ЗОФІЯ ІІ ЕЙБІ; оскаржуване рішення апеляційного суду не містить мотивів скасування ухвали суду першої інстанції в частині ТОВ «СТРОЙБУДАЗОВ», що не зверталося з апеляційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи.

У липні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від представника ІСТ РЕНЬЮЕБЛ ЗОФІЯ І ЕЙБІ, ІСТ РЕНЬЮЕБЛ ЗОФІЯ ІІ ЕЙБІ - Шипоші К. І., та від представника ТОВ «АЗОВПРОМЕНЕРГО» - Грунської М. О., у якому вони просили залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін. Зазначали, що апеляційний суд дійшов правильного висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції порушує права та законні інтереси осіб, які подали апеляційну скаргу. Зокрема вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову щодо ТОВ «АЗОВПРОМЕНЕРГО» обмежують зазначене товариство в здійсненні господарської діяльності, у тому числі щодо можливості отримання кредитів з боку банків, інших фінансових установ та інвесторів, а також унеможливлюють внесення відомостей до Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Крім того, у разі прийняття рішення про зміну керівника юридичної особи, видів діяльності тощо, ТОВ «АЗОВПРОМЕНЕРГО» не зможе актуалізувати.

Щодо порушень їх прав та інтересів, ІСТ РЕНЬЮЕБЛ ЗОФІЯ І ЕЙБІ, ІСТ РЕНЬЮЕБЛ ЗОФІЯ ІІ ЕЙБІ, зазначили, що 03 лютого 2022 року, тобто до відкриття провадження у справі, вони здійснили оплату вартості придбаних часток у статутному капіталі ТОВ «АЗОВПРОМЕНЕРГО» та ТОВ «АЗОВІНВЕСТПРОМ» і законно сподівалися, що ПрАТ «Компанія з управління активами «СЛАВУТИЧ-ІНВЕСТ» передасть ІСТ РЕНЬЮЕБЛ ЗОФІЯ І ЕЙБІ 15 % частки в ТОВ «АЗОВІНВЕСТПРОМ», та ІСТ РЕНЬЮЕБЛ ЗОФІЯ ІІ ЕЙБІ 15 % частки в ТОВ «АЗОВПРОМЕНЕРГО». Застосовані судом заходи забезпечення позову щодо часток, які не є предметом спору, унеможливили перехід права власності на зазначені частки до ІСТ РЕНЬЮЕБЛ ЗОФІЯ І ЕЙБІ, ІСТ РЕНЬЮЕБЛ ЗОФІЯ ІІ ЕЙБІ, чим порушено їх законні права та інтереси.

Зауважили, що заходи забезпечення позову не відповідають критеріям адекватності та співмірності, а сам спір носить штучний характер, єдиною метою якого було не допустити перехід права власності на частки у ТОВ «АЗОВПРОМЕНЕРГО» та ТОВ «АЗОВІНВЕСТПРОМ» до ІСТ РЕНЬЮЕБЛ ЗОФІЯ І ЕЙБІ, ІСТ РЕНЬЮЕБЛ ЗОФІЯ ІІ ЕЙБІ. Так, за значної суми заборгованості (понад 30 млн грн) позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на частки в статутних капіталах товариств номінальною вартістю 3 510,00 грн, хоча відповідач є власником 48 земельних ділянок, загальною площею понад 1 530 га, та корпоративних прав в інших 86 юридичних особах, загальною вартістю понад 173 млн. грн.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову (пункт 3 частини першої статті 151 ЦПК України).

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

У частині першій статті 150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову. Зокрема позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачем і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності та обґрунтованості запропонованого заявником способу забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним способом забезпечення позову та предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження

№ 14-729цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову, апеляційний суду вважав обґрунтованими доводи апеляційної скарги ТОВ «АЗОВПРОМЕНЕРГО», ІСТ РЕНЬЮЕБЛ ЗОФІЯ І ЕЙБІ та ІСТ РЕНЬЮЕБЛ ЗОФІЯ ІІ ЕЙБІ про те, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на частки у статутних капіталах: ТОВ «АЗОВПРОМЕНЕРГО» у розмірі 15 %; ТОВ «АЗОВІНВЕСТПРОМ» у розмірі 15 %; ТОВ «СТРОЙБУДАЗОВ» у розмірі 100 %, з одночасною забороною державним реєстраторам та іншим особам, уповноваженим здійснювати реєстраційні дії, до набрання чинності рішенням суду вчиняти будь-які дії щодо реєстрації відчуження, зміни власника, реєстрації застав вказаних часток, порушують права та майнові інтереси зазначених товариств, оскільки накладення арешту на частку в статутному капіталі стосується майна, яке належить на праві власності зазначеним товариствам, такі заходи забезпечення позову є підставою для відмови в державній реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, в тому числі щодо належної їй частки у статутному капіталі іншого товариства, а також обмежуватимуть їх права у користуванні та розпорядженні власним майном.

Доводи касаційної скаргиОСОБА_1 про те, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що оскаржуваною ухвалою про забезпечення позову, суд першої інстанції вирішив питання про права та обов`язки ТОВ «АЗОВПРОМЕНЕРГО», ІСТ РЕНЬЮЕБЛ ЗОФІЯ І ЕЙБІ та ІСТ РЕНЬЮЕБЛ ЗОФІЯ ІІ ЕЙБІ є безпідставними з огляду на таке.

Спір у справі, що переглядається, виник між ОСОБА_1 та ПрАТ «Компанія з управління активами «СЛАВУТИЧ-ІНВЕСТ», що діє в своїх інтересах, в інтересах та за рахунок активів Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Фінансові стратегії» у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору № 2021/08-18 купівлі-продажу частини частки в статутному капіталі (корпортативних прав) ТОВ «РЕНТА ОІЛ», в частині оплати відповідачем придбаної ним частки у статутному капіталі (корпортативні права) ТОВ «РЕНТА ОІЛ» у розмірі 17,69 %, що становить 30 678 101,00 грн.

ТОВ «АЗОВПРОМЕНЕРГО», ІСТ РЕНЬЮЕБЛ ЗОФІЯ І ЕЙБІ та ІСТ РЕНЬЮЕБЛ ЗОФІЯ ІІ ЕЙБІ не є учасниками у зазначеній справі. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10 лютого 2022 року накладено арешт на частки ПрАТ «Компанія з управління активами «СЛАВУТИЧ-ІНВЕСТ», що діє в своїх інтересах, в інтересах та за рахунок активів Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Фінансові стратегії» у статутному капіталі ТОВ «АЗОВПРОМЕНЕРГО» в розмірі 15%. ТОВ «АЗОВІНВЕСТПРОМ» у розмірі 15 %; ТОВ «СТРОЙБУДАЗОВ» у розмірі 100 %, з одночасною забороною державним реєстраторам та іншим особам, уповноваженим здійснювати реєстраційні дії, до набрання чинності рішенням суду вчиняти будь-які дії щодо реєстрації відчуження, зміни власника, реєстрації застав вказаних часток, порушують права та майнові інтереси зазначених товариств, оскільки накладення арешту на частку в статутному капіталі стосується майна, яке належить на праві власності зазначеним товариствам Таким чином, суд першої інстанції вирішив питання про права та обов`язки ТОВ «АЗОВПРОМЕНЕРГО», ТОВ «АЗОВІНВЕСТПРОМ» та ТОВ «СТРОЙБУДАЗОВ», зокрема застосував заходи забезпечення позову у спосіб заборони державним реєстраторам та іншим уповноваженим особам здійснювати реєстраційні дії, до набрання рішенням законної сили, вчиняти будь-які дії щодо реєстрації відчуження, зміни власника, реєстрації застави, які перешкоджають зазначеному товариству у здійсненні його господарської діяльності, оскільки відповідно до пункту 2 та 3 частини першої статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» підставами для відмови у здійсненні реєстраційних дій щодо юридичної особи є наявність у державному реєстрі судового рішення щодо заборони проведення певної реєстраційної дії.

Крім того, апеляційний суд дійшов правильного висновку про неспівмірність застосованих судом першої інстанції заходів забезпечення позову з позовними вимогами ОСОБА_1 . Так, за значної суми заборгованості (понад 30 млн грн), позивач просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на частки в статутних капіталах товариств, сукупна вартість яких є незначною (3 510,00 грн), що очевидно не може забезпечити виконання можливого рішення суду про задоволення позову. А тому обґрунтованими видаються аргументи, наведені заявниками у відзиві на касаційну скаргу, про те, що позов та заява ОСОБА_1 про застосування заходів забезпечення позову в обраний ним спосіб носять штучний характер, з метою не допустити перехід права власності власності на частки в статутному капіталі в ТОВ «АЗОВПРОМЕНЕРГО» та в ТОВ «АЗОВІНВЕСТПРОМ» до ІСТ РЕНЬЮЕБЛ ЗОФІЯ І ЕЙБІ, ІСТ РЕНЬЮЕБЛ ЗОФІЯ ІІ ЕЙБІ. Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції не урахував, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу, а також співмірність застосованих судом заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок заборони здійснення реєстраційних дій щодо зазначених товариств та тими наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття таких заходів.

Таким чином, доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що суду апеляційної інстанції після відкриття апеляційного провадження, належало вирішити питання про його закриття на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, оскільки права та інтереси заявників оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції не порушуються, зводяться до власного тлумачення заявником характеру спірних правовідносин, та не дають підстав для висновку про те, що оскаржуване судове рішення ухвалено без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 175/1057/17-ц, від 13 вересня 2019 року у справі № 916/914/19, від 13 січня 2021 року у справі № 466/5766/13-ц, у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 14 серпня 2019 року у справі № 62/112.

Щодо доводів заявника про необґрунтовану відмову суду апеляційної інстанції у задоволенні клопотання його представника про відкладення розгляду справи

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Запорізького апеляційного суду від 18 квітня 2022 року справу за апеляційною скаргою ТОВ «АЗОВПРОМЕНЕРГО» на ухвалу судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10 лютого 2022 року призначено до розгляду на 10 травня 2022 року. Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 20 квітня 2022 року на вказану дату також призначено розгляду апеляційних скарг ІСТ РЕНЬЮЕБЛ ЗОФІЯ І ЕЙБІ та ІСТ РЕНЬЮЕБЛ ЗОФІЯ ІІ ЕЙБІ на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10 лютого 2022 року.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Лєскін М. С. належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

10 травня 2021 року на адресу Запорізького апеляційного суду надійшла заява адвоката Лєскін М. С., який діяв в інтересах позивача у справі ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з введенням на території України воєнного стану, а також відсутністю у позивача та його представника можливості бути особисто присутніми у судовому засіданні, зокрема технічної можливості взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, апеляційний суд задовольнив зазначену заяву представника позивача, відклав розгляд справи на 07 червня 2022 року.

Про нову дату розгляду справи на 07 червня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Лєскін М. С. завчасно повідомлений шляхом вручення йому 24 травня 2022 року судової повістки-повідомлення.

06 червня 2022 року на адресу Запорізького апеляційного суду надійшла клопотання/заява адвоката Лєскіна М. С. про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з введенням на території України воєнного стану, а також відсутністю у позивача можливості прибути у судове засідання для реалізації його процесуальних прав, зокрема щодо надання пояснень та заперечень, викладених у апеляційних скаргах.

Згідно з протоколом судового засідання в режимі відеоконференції № 677105 від 07 червня 2022 року, суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лєскіна М. С. про відкладення розгляду справи, оскільки позивач та його представник повторно не з`явилися в судове засідання

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно з частиною першою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи, не відкладаючи розгляду справи, він може переглянути справу за наявними в ній доказами. Отже, основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тому неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності сторони спору чи її представника.

Ураховуючи, що поважність причин неявки позивача та його представника судом апеляційної інстанції не встановлена, позивач реалізував своє право на викладення відповідних аргументів у відзиві на апеляційні скарги, не ініціював питання своєї участі в судовому засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та, зважаючи на межі розгляду справи в суді апеляційної інстанції (стаття 367 ЦПК України), розгляд апеляційним судом справи у відсутності позивача, який належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання через представника - адвоката Лєскіна М. С., не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 29 червня 2022 року у справі № 243/3426/17 (провадження № 61-5119св21), від 15 липня 2022 року у справі № 672/292/19 (провадження № 61-12295св21), від 19 серпня 2022 року у справі № 444/765/20 (провадження № 61-18219св21)

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанцій ухвалено без додержання норм процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Узагальнюючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволеннякасаційної скарги ОСОБА_1 .

Оскільки за результатами касаційного перегляду оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, понесені заявником судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 400, 401, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького апеляційного суду від 07 червня 2022 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик

А. С. Олійник

В. В. Яремко