Постанова

від 07.11.2022 по справі 740/1179/19

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 740/1179/19

провадження № 51-5759км21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_7,

суддів ОСОБА_8, ОСОБА_9,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_10,

прокурора ОСОБА_11,

засудженого ОСОБА_1 ,

захисників ОСОБА_12,

ОСОБА_6,

ОСОБА_13,

розглянувши касаційні скарги захисників засудженого ОСОБА_1 ? адвокатів ОСОБА_12 та ОСОБА_6 на вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 6 січня 2021 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 10 листопада 2021 року у кримінальному провадженні щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3

ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 6 січня

2021 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 368 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 3 роки з конфіскацією майна, яке належить йому на праві власності, та на підставі ст. 54 КК позбавлено 6 рангу державного службовця в межах категорії «Б» посад державної служби.

Вирішено питання щодо речових доказів і процесуальних витрат у кримінальному провадженні.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.

25 серпня 2015 року за наказом № 2658/к Міністра юстиції України ОСОБА_1 було призначено на посаду заступника начальника Головного територіального управління юстиції (далі - ГТУЮ) з питань державної виконавчої служби (далі - ДВС) ? начальника управління ДВС ГТУЮ у Чернігівській області.

27 серпня 2015 року згідно з наказом № 849/2 в.о. начальника ГТУЮ у Чернігівській області ОСОБА_1 приступив до виконання своїх посадових обов`язків.

24 травня 2016 року за наказом № 719/2 в.о. начальника ГТУЮ у Чернігівській області ОСОБА_1 присвоєно 6 ранг державного службовця в межах категорії «Б» посад державної служби.

За посадовою інструкцією, затвердженою 21 грудня 2016 року начальником ГТУЮ у Чернігівській області, ОСОБА_1 як заступнику начальника ГТУЮ з питань ДВС ? начальнику управління ДВС ГТУЮ у Чернігівській області підпорядковані працівники цього управління.

Також згідно зі своїми посадовими обов`язками ОСОБА_1 організовує роботу управління, відділів державної виконавчої служби з виконання завдань, покладених на ГТУЮ у Чернігівській області, з питань реалізації державної політики у сфері примусового виконання рішень; координує діяльність районних, міськрайонних та м. Чернігова відділів державної виконавчої служби, контролює виконання покладених на них завдань і повноважень.

Тобто ОСОБА_1 , обіймаючи в органі державної влади посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, категорії «Б» посад державної служби, відповідно до приміток статей 364 та 368 КК і ст. 6 Закону України «Про державну службу» є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

31 травня 2018 року до Прилуцького міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Чернігівській області від Державної служби України з надзвичайних ситуацій надійшла заява про відкриття виконавчого провадження, а саме ? стягнення з

ТОВ «Промислова компанія «Пожмашина» (код ЄДРПОУ 33742637) заборгованості в розмірі 9 527 987,29 грн згідно з наказом Господарського суду Чернігівської області.

Відповідно до автоматизованої системи виконавчих проваджень заступника начальника Прилуцького міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Чернігівській області ОСОБА_2 було визначено як особу, на яку покладається виконання вказаного рішення суду, а також було автоматично зареєстровано виконавче провадження

№ 56508165.

Того ж дня ОСОБА_2 як державний виконавець винесла постанову про відкриття виконавчого провадження, що передбачає стягнення боргу на користь стягувача в сумі 9 527 987,29 грн. Копії постанови були надіслані сторонам виконавчого провадження для відома (Державна служба України з надзвичайних ситуацій) та виконання (ТОВ «Промислова компанія «Пожмашина»).

Тоді ж про факт реєстрації вказаного виконавчого провадження саме за ОСОБА_2 стало відомо ОСОБА_1 у зв`язку з виконанням ним своїх службових обов`язків.

Надалі ОСОБА_1 , використовуючи службове становище та надані йому повноваження і можливості, достовірно знаючи про реєстрацію виконавчого провадження № 56508165, а також про факт обов`язкового отримання ОСОБА_2 як державним виконавцем винагороди виконавця за результатами завершення провадження на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня

2016 року № 643 «Про затвердження порядку виплат винагороди державним виконавцям та їх розміру основної винагороди приватного виконавця», керуючись корисливим мотивом, вирішив отримати від останньої неправомірну вигоду для себе у вигляді грошових коштів у розмірі 50 % від загальної суми винагороди виконавця. При цьому ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що не має права пред`являти ОСОБА_3 вимогу щодо передачі йому частини грошових коштів, отриманих нею як винагороду виконавця в результаті фактичного виконання виконавчого документа, вирішив створити умови, за яких примусити останню надати йому неправомірну вигоду.

Так, 13 червня 2018 року ОСОБА_1 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, всупереч інтересам служби, діючи з метою одержання неправомірної вигоди шляхом вимагання неправомірної вигоди у ОСОБА_2 , за допомогою програми «Viber» з належного йому номера телефону НОМЕР_1 домовився з ОСОБА_2 про зустріч 15 червня 2018 року в м. Прилуках Чернігівської області.

15 червня 2018 року ОСОБА_1 , спонуканий жагою до наживи, будучи прямим керівником ОСОБА_2 , використовуючи своє службове становище, під час особистої зустрічі біля будівлі Прилуцької міської ради, розташованої на вул. Незалежності, 82 в м. Прилуках, розуміючи, що ОСОБА_2 перебуває у службовій залежності від нього, поставив перед нею вимогу: якщо вона хоче отримати передбачені законодавством кошти, то повинна буде віддати йому 50 % отриманої винагороди. При цьому ОСОБА_1 , бажаючи отримати неправомірну вимогу, висловив ОСОБА_2 погрозу, що в разі відмови від його умов ним будуть вжиті заходи щодо передачі виконавчого провадження № 56508165 від ОСОБА_2 до іншого відділу, та надав їй час для роздуму.

Не дочекавшись відповіді ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , демонструючи реальність своїх погроз, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, поєднане з вимаганням такої вигоди, підписав та 18 червня 2018 року направив до Прилуцького міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Чернігівській області постанову про перевірку виконавчого провадження № 56508165.

У свою чергу ОСОБА_2 , отримавши вказану постанову, зрозуміла, що, оскільки вона не погодилась на незаконну вимогу ОСОБА_1 , останній вирішив таким чином або налякати її, або знайти підставу для прийняття рішення про передачу провадження іншому відділу.

На виконання постанови ОСОБА_1 ОСОБА_2 направила копії матеріалів виконавчого провадження № 56508165 до управління ДВС ГТУЮ в Чернігівській області.

Після цього ОСОБА_2 , усвідомлюючи неправомірний характер дій ОСОБА_1 , звернулась до Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України і повідомила про злочинні дії останнього.

В ході роботи у виконавчому провадженні № 56508165 із ТОВ «Промислова компанія «Пожмашина» на підставі постанови Верховного Суду від 10 липня 2018 року було стягнуто на користь Державної служби України з надзвичайних ситуацій заборгованість у сумі 4 609 988,09 грн.

Так, 2 серпня 2018 року до Прилуцького міськрайонного відділу ДВС надійшла відповідь ДСНС України на запит державного виконавця щодо отримання вказаних коштів.

9 серпня 2018 року ОСОБА_2 як державний виконавець у провадженні направила платіжну вимогу до установи банку про стягнення з ТОВ «Промислова компанія «Пожмашина» коштів на погашення виконавчого збору у сумі 460 998,81 грн, які

10 серпня 2018 року надійшли на депозитний рахунок Прилуцького міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Чернігівській області.

16 серпня 2018 року під час робочого візиту ОСОБА_1 у складі групи осіб з ГТУЮ у Чернігівській області у Прилуцькому міськрайонному відділі ДВС у ході особистого спілкування з ОСОБА_2 запитав її про стан виконання примусових стягнень у виконавчому провадженні № 56508165 та після отримання інформації від неї про його закриття, використовуючи службове становище i надані йому повноваження та можливості, діючи з метою одержання неправомірної вигоди, розуміючи, що

ОСОБА_2 перебуває у службовій залежності від нього, наполіг на передачі йому половини від отриманої нею в майбутньому винагороди.

10 вересня 2018 року ОСОБА_2 направила на ім`я начальника ГТУЮ у Чернігівській області ОСОБА_4 заяву про виплату винагороди в сумі 92 199,76 грн згідно з розрахунком, погодження якої повинен був здійснити ОСОБА_1

24 вересня 2018 року о 20:25 ОСОБА_1 , продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на одержання неправомірної вигоди, перебуваючи у Прилуцькому районі Чернігівської області, зателефонував ОСОБА_2 з номера телефону НОМЕР_2 , належного громадянину ОСОБА_5 , який на той час обіймав посаду начальника Ріпкинського районного відділу ДВС ГТУЮ у Чернігівській області, та домовився про зустріч біля її будинку в м. Прилуках (вул. Костянтинівська, 150-Б), через 15 хвилин.

По приїзді в м. Прилуки ОСОБА_1 , діючи з корисливим мотивом, у ході розмови з ОСОБА_2 , дізнавшись, що вона повинна отримати винагороду в сумі близько 70 000 грн після сплати податкових платежів, розуміючи, що ОСОБА_2 перебуває у службовій залежності від нього, висловив вимогу про передачу йому

50 % належної суми винагороди, а саме 35 000 грн.

27 вересня 2018 року на картковий рахунок ОСОБА_2 , відкритий у ПАТ КБ «ПриватБанк» (номер картки № НОМЕР_3 ), надійшла винагорода державного виконавця у сумі 74 220,81 грн.

28 вересня 2018 року ОСОБА_2 шляхом відправлення повідомлення через програму «Viber» проінформувала ОСОБА_1 про надходження грошових коштів на її рахунок. Того ж дня під час подальшого спілкування із ОСОБА_2 за допомогою вказаної програми ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію злочинного задуму, спрямованого на одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди, поєднане з її вимаганням, визначив місце та час зустрічі з нею для неправомірного одержання грошових коштів, а саме о 06:00

29 вересня 2018 року поблизу в`їзду до м. Ніжина Чернігівської області зі сторони

с. Вертіївка Ніжинського району.

29 вересня 2018 року о 06:05 ОСОБА_1 , дотримуючись злочинного плану, на автомобілі марки «Тoyota», модель «RАV-4», державний номерний знак НОМЕР_4 , білого кольору, під`їхав до визначеного місця, а саме до цегляного логотипа з написом «Ніжин», що на в`їзді до м. Ніжина зі сторони с. Вертіївка, де ОСОБА_2 за його вказівкою сіла на заднє пасажирське сидіння та, проїхавши з ним 100 метрів у напрямку виїзду на с. Вертіївка, вийшла з автомобіля, попередньо залишивши на задньому пасажирському сидінні поліетиленовий пакет із грошовими коштами в сумі 35 000 грн.

Після цього ОСОБА_1 , пересвідчившись у наявності грошових коштів у автомобілі, залишив місце зустрічі та поїхав у напрямку поста «Вертіївка» Ніжинського відділу поліції, який розташований у с. Вертіївка Ніжинського району

(вул. Київська, 2), де був зупинений співробітниками СБУ для проведення обшуку автомобіля, в ході чого в салоні було виявлено i вилучено поліетиленовий пакет із грошовими коштами в сумі 35 000 грн.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 368 КК як одержання службовою особою неправомірної вигоди за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого йому службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 10 листопада 2021 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишив без зміни.

Вимоги та доводи, викладені в касаційних скаргах

У касаційних скаргах сторона захисту просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і закрити кримінальне провадження у зв`язку з відсутністю в діях підзахисного складу кримінального правопорушення. При цьому вказує про те, що докази не підтверджують винуватість засудженого і базуються на припущеннях, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам. Зазначає, що апеляційний суд не навів докладних мотивів прийнятого рішення і не вказав, з яких підстав визнав подані захисниками скарги необґрунтованими, а саме належним чином не мотивував своєї ухвали, не здійснив ґрунтовного аналізу доводів, викладених у скаргах, не надав відповіді на доводи апелянтів щодо неузгодженості висновків суду з фактичними обставинами провадження та допустив істотні порушення норм кримінального процесуального закону. За твердженням захисників, у судовому засіданні 4 грудня 2020 року суд, незважаючи на заперечення сторони захисту щодо закінчення судового слідства та клопотання засудженого про відкладення розгляду справи у зв`язку з неявкою одного із захисників і бажанням у наступному судовому засіданні заявити клопотання, які мають істотне значення для прийняття законного рішення, ухвалив закінчити дослідження доказів.

Як указують захисники, апеляційний суд не відреагував на доводи про порушення права на захист і безперервність судового розгляду.

На переконання скаржників, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності порушення визначення підслідності, оскільки кримінальне правопорушення віднесено до підслідності слідчих органів Національної поліції, адже представник державної виконавчої служби не є працівником правоохоронного органу. Цим доводам оцінки не дав взагалі.

Також захисники указують на те, що апеляційний суд не проаналізував доводів захисту стосовно вчинення провокації. Крім цього, не дослідив долученої захистом ухвали Господарського суду Чернігівської області від 27 серпня 2018 року, за якою наказ цього суду від 2 травня 2018 року № 927/1091/17 визнано таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з ТОВ «Промислова компанія «Пожмашина» процентів за користування чужими грошовими коштами.

Як зазначає сторона захисту, оскільки аудіо- та відеозапис, які містяться на додатках до протоколів негласних слідчих дій, є дублікатами, вони не можуть бути визнані належними і допустимими доказами. Крім цього, вказує, що під час судових розглядів сторона захисту неодноразово порушувала питання про невідповідність оригіналу змісту аудіо-, відеозаписів, які містяться на копіях носіїв інформації.

Як зазначають скаржники, апеляційний суд не розглянув клопотання, викладеного в скарзі, про дослідження доказів, а також не з`ясував в учасників провадження, чи бажають вони доповнити судовий розгляд, про наявність клопотання, і не постановив ухвали про закінчення з`ясування обставин та перевірку їх доказами.

Також, на переконання захисту, не доведено та не встановлено, що ОСОБА_1 вчиняв чи не вчиняв дій в інтересах ОСОБА_2 із використанням наданого йому службового становища.

У доповненнях до касаційної скарги захисник ОСОБА_14 повторно звертає увагу на порушення підслідності та недопустимість фактичних даних, отриманих під час проведення НСРД. Вказує на необґрунтоване посилання судів на висновок експертизи від 14 лютого 2019 року № 121/4, оскільки отримання зразків голосу ОСОБА_1 для порівняльного дослідження відбулось без попереднього дозволу суду. Також захисник покликається на недопустимість посилання судів у рішеннях на протокол огляду речового доказу, фотатаблицю до нього та диск. Крім цього, на думку ОСОБА_6 , невизнання ОСОБА_2 потерпілою в цьому кримінальному провадженні свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 кваліфікуючої ознаки ? вимагання та складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК.

Прокурор подав заперечення, в якому касаційні скарги просить залишити без задоволення, а судові рішення ? без зміни. Посилається на те, що суд узяв до уваги всі фактичні дані, надав належну оцінку доказам та прийняв обґрунтоване рішення.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення касаційних скарг.

Засуджений та його захисники підтримали доводи касаційних скарг із доповненнями.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, доводи захисників та засудженого, думку прокурора, перевіривши доводи, викладені в касаційних скаргах та запереченнях, матеріали кримінального провадження, Суд дійшов таких висновків.

За приписами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. При перевірці доводів, наведених у касаційних скаргах, колегія суддів виходить із фактичних обставин, установлених місцевим та апеляційним судами.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень під час розгляду справи в суді касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Отже, касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

За правилами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Зі змісту положень ч. 2 ст. 418, ст. 419 КПК убачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368?380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, крім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, з наведенням відповідних мотивів на спростування викладених у ній доводів.

Проте указаних вимог закону під час розгляду цього кримінального провадження апеляційним судом у повному обсязі дотримано не було.

Хоча апеляційний суд, на виконання вимог статей 370, 419 КПК, дав змістовні та обґрунтовані відповіді на поставлені захистом питання щодо: використання копій аудіо-, відеозаписів як джерел доказів; повноважень засудженого впливати на прийняте рішення державним виконавцем; показань свідка ОСОБА_2 з приводу належності коштів; відсутності провокації злочину та наявності вимагання неправомірної вигоди; дотримання вимог КПК про безперервність судового розгляду, дослідження оригіналів звукозаписів, однак він залишив без належної відповіді частину доводів сторони захисту.

Так, суд залишив поза увагою такі доводи: надані аудіо-, відеозаписи є частковими і частину фрагментів видалено, що впливає на доведеність винуватості засудженого; засуджений не знав та не бачив, як йому залишили кошти в автомобілі; з НСРД лише убачається нагадування засудженого про необхідність внесення змін до декларації про майновий стан ОСОБА_2 , а не вимагання неправомірної вигоди.

Також залишились без відповіді доводи сторони захисту про порушення вимог КПК під час відібрання зразків голосу засудженого для експертного дослідження.

Крім цього, як установлено зі звукозапису судового засідання, апеляційний суд пропустив стадію заявлення клопотань, хоча в апеляційній скарзі було клопотання про дослідження доказів, яке суд не розглянув.

Крім того, розглядаючи доводи захисників про порушення підслідності, апеляційний суд послався лише на те, що за постановою заступника Генерального прокурора України від 10 липня 2018 року досудове розслідування кримінального провадження

№ 42018000000001678 від 9 липня 2018 року доручено слідчим Головного слідчого управління СБУ.

У своєму рішенні заступник Генерального прокурора України зазначив, що, оскільки відповідно до абзаців 1 та 2 п. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК слідчі органи прокуратури втратили повноваження щодо прийняття до провадження та розслідування кримінальних правопорушень, які підслідні слідчим Державного бюро розслідувань, а вказаний орган на цей час не розпочав своєї діяльності, тому з метою забезпечення досудового розслідування кримінального провадження в розумні строки його здійснення слід доручити слідчим Головного слідчого управління Служби безпеки України.

При цьому доводи про підслідність кримінального провадження слідчим Національної поліції, оскільки засуджений, працюючи на посаді заступника начальника ГТУЮ з питань ДВС ? начальника управління ДВС ГТУЮ у Чернігівській області, не був працівником правоохоронного органу, тому ні слідчі ДБР, ні слідчі прокуратури не мали права проводити досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, залишились без відповіді.

Хоча, згідно сталої судової практики постанова про доручення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування, її обґрунтування та вмотивування має бути предметом дослідження суду в кожному кримінальному провадженні, яке здійснюється з урахуванням його конкретних обставин. Результати такого дослідження утворюють підстави для подальшої оцінки отриманих у результаті проведеного досудового розслідування доказів із точки зору допустимості.

У зв`язку з цим під час нового апеляційного розгляду суду необхідно з дотриманням вимог статей 370, 419 КПК перевірити доводи сторони захисту про порушення правил підслідності цього кримінального провадження та щодо недопустимості зібраних доказів. При цьому необхідно врахувати сталу судову практику, в тому числі позиції викладені в судових рішення Великої Палати Верховного Суду (у справах

№ 756/10060/17 від 13 серпня 2022 року та № 369/13131/18 від 6 жовтня 2022 року), та дати оцінку чи мало місце істотне порушення вимог кримінального процесуального закону при визначені підслідності кримінального провадження щодо ОСОБА_1 , чи вплинуло воно на обмеження прав людини та на допустимість доказів.

Крім того, у касаційних скаргах захисники порушують питання про скасування судових рішень та закриття кримінального провадження за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення.

Однак з огляду на наявність вищезазначених істотних порушень вимог кримінального процесуального закону й на те, що вирішення інших викладених у скаргах доводів пов`язано з переоцінкою сукупності зібраних доказів, колегія суддів не вбачає підстав для їх перевірки у ході касаційного розгляду та вважає, що з урахуванням вимог, заявлених в апеляційних скаргах захисників, відповідно до засади інстанційності перевірки судових рішень зазначені доводи має перевірити суд апеляційної інстанції, у зв`язку з чим є підстави для часткового задоволення вимог касаційних скарг та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Таким чином, апеляційний суд порушив вимоги статей 370, 419 КПК під час розгляду провадження в апеляційному порядку, що перешкодило постановленню законного та обґрунтованого судового рішення і відповідно до ч. 1 ст. 412, п. 1 ч. 1

ст. 438 цього Кодексу є підставою для його скасування.

Під час нового розгляду в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, належним чином перевірити доводи, викладені в апеляційних скаргах захисників, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог кримінального процесуального закону і прийняти законне та обґрунтоване рішення.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд дійшов висновку, що ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

З цих підстав Суд ухвалив:

Касаційні скарги захисників засудженого ОСОБА_1 ? адвокатів ОСОБА_12 та ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 10 листопада 2021 року стосовно ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9