Ухвала

від 08.11.2022 по справі 1-19/2012

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №1-19/2012 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ч.2 ст. 296 КК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2022 року. Житомирський апеляційнийсуд в складі суддів: ОСОБА_2 - головуючого, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 , виправданого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 , -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі апеляційну скаргу обвинуваченого (на даний час виправданого) ОСОБА_7 на вирок Олевського районного суду Житомирської області від 12.11.2012 у справі № 1-19/2012 за ч. 2 ст. 296 КК України щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , -

в с т а н о в и в:

Цим вироком засуджено: ОСОБА_8 та ОСОБА_10 за ст. ст. 296 ч. 2, 75, 76 КК України відповідно на 4 та 3 роки позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на 2 роки та покладенням на них обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію; повідомляти вказаний орган про зміну місця проживання, роботи або навчання; ОСОБА_9 - за ч.2 ст. 296 КК України на 3 роки позбавлення волі та звільнено ОСОБА_9 від відбування покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону Країни «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2012.

Вирішено стягнути із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в солідарному порядку на користь потерпілого ОСОБА_11 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Вирішено долю судових витрат та речових доказів.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить змінити вирок та виключити з мотивувальної частини вироку посилання на його прізвище, оскільки на час постановлення вироку матеріали справи відносно нього були виділені в окреме провадження та він не був учасником судового розгляду. Твердить про істотне порушення судом ст. ст. 275, 334 КПК України 1960 року.

Заслухавши доводи захисника, пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 та міркування прокурора в підтримання апеляційної скарги, перевіривши справу, колегія суддів приходить до таких висновків.

З матеріалів кримінальної справи № 180130/11 (1-19/2012) щодо ОСОБА_8 за ст. ст. 296 ч. 2, 263 ч. 2, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 296 КК України видно, що постановою слідчого від 06.12.2011 з даної справи було виділено в окреме провадження всі матеріали даної кримінальної справи відносно ОСОБА_7 , що стосуються можливого вчинення останнім кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 296 ч. 2, 115 ч. 1 КК України, у зв`язку із не встановленням місця знаходження ОСОБА_7 та завершенням строку досудового розслідування (а. с. 1-2 т. 10).

З 01.02.2012 кримінальна справа № 180130/11 (1-19/2012) щодо ОСОБА_8 за ст. ст. 296 ч. 2, 263 ч. 2, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 296 КК України розглядалася Олевським районним судом Житомирської області; 17.10.2012 прокурором було змінено обвинувачення щодо Сидорчука на ч. 2 ст. 296 КК України та 12.11.2012 у даній справі судом першої інстанції було постановлено обвинувальний вирок за ч. 2 ст. 296 КК України щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , який 27.11.2012 набрав законної сили (а. с. 73-287, 292 т. 10).

Відповідно до положень ст. ст. 275, 334 КПК України 1960 року, мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться

обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та

докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного,

з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; обставини,

що пом`якшують або обтяжують покарання; мотиви зміни

обвинувачення; у разі визнання частини обвинувачення

неґрунтованою підстави для цього; розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред`явленого їм обвинувачення.

Відповідно до положеньст. 62 Конституції Україниособа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Аналогічний принцип закріплено у ч. 1ст. 17 КПКУкраїни, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченомуКПКУкраїни, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, презумпція невинуватості вважається порушеною, якщо судове рішення відображає думку про винуватість особи у вчиненні злочину до того, як її вину буде доведено відповідно до закону.

Відповідно до правової позиції ВССУ в ухвалі від 12 вересня 2017 року у справі № 161/16067/16-к,якщо у вироку щодо одних осіб констатовано факти злочинної діяльності інших, за відсутності щодо них обвинувального вироку, який набрав би законної сили, наведе слід трактувати якгрубе порушення засади презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини й таке, що істотно ущемлює їх права та свободи.

В істотне порушеннявищевказаних правовоїпозиції тавимог закону, у мотивувальній частині вироку від 12.11.2012 суд першоїінстанції при викладенні обвинувачення, визнаного судом доведеним, а також аналізу доказів у справі незаконно зазначив прізвище ОСОБА_7 , щодо якого справа не розглядалася.

За наслідкамисудового розглядувиділеного кримінальногопровадження щодо ОСОБА_7 за ст.ст.296ч.2,115ч.2п.4КК України18.10.2021у справі№287/264/15-кМалинським районнимсудом Житомирськоїобласті булопостановлено виправдувальнийвирок,який 31.10.2022набрав законноїсили тапостановою ВерховногоСуду від22.09.2022був залишенийбез змінв касаційномупорядку.

За таких обставин, з урахуванням змісту обвинувачення, доводи апеляційної скарги є частково обґрунтованими, з мотивувальної частини вироку від 12.11.2012 необхідно виключити посилання на прізвище ОСОБА_7 , вважаючи правильними вказівки про «особу, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження».

Тому вирок суду 1-ї інстанції підлягає відповідній зміні у зв`язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції Закону України про кримінальну відповідальність.

Керуючись ст. ст. 367, 379 КПК України 1960 року, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

Вирок Олевського районного суду Житомирської області від 12.11.2012 у справі № 1-19/2012 за ч. 2 ст. 296 КК України щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 змінити.

Виключити з мотивувальної частини вироку вказівки на прізвище ОСОБА_7 .

Вважати правильними замість прізвища ОСОБА_7 вказівки про «особу, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження».

В решті цей вирок залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного Кримінального суду Верховного Суду протягом 3-х місяців з дня ухвалення.

Судді: