Постанова

від 23.08.2006 по справі 3/50

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/50

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.2006                                                                                   Справа № 3/50  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В. - доповідача   

суддів:Виноградник О.М. ,Пруднікова В.В.,

Секретар судового засідання Нурулаєва Г.Ю.   

Представники сторін:       

від позивача:  Бороденко Анатолій Вікторович представник, довіреність №19/06  від 06.05.06;

від відповідача:  Данилейченко Юлія Юріївна юрисконсульт, довіреність №53-02/36  від 05.01.06;

Розглядається апеляційна скарга  товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Верітас” м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області  від  10.07.06р. у справі №3/50

за позовом:    товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Верітас”,

м. Дніпропетровськ

до відкритого акціонерного товариства “Криворізький залізорудний комбінат” м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 16 321 грн. 59 коп.

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням  господарського  суду Дніпропетровської  області від 10.07.2006р. (суддя Юзіков С.Г.)  позов про  стягнення  з  відповідача 16 321,59 грн. заборгованості, яка  складається з  основного  боргу 12 633,30 грн. та  пені 3688,29 грн., за  порушення  строків  розрахунків і  виникла  внаслідок неналежного  виконання відповідачем  умов  договору № 2351-И/595  про  надання  правової  допомоги від 22.10.2004р.  задоволено  частково. Стягнуто з  відповідача  на  користь  позивача 1674,90  грн. основного  боргу,16грн. 75 коп.  витрат  по  сплаті державного мита,12 грн. 11 коп.  витрат на  інформаційно-технічне  забезпечення  судового  процесу. В решті  позову  відмовлено.

          Рішення господарського  суду  вмотивовано тим, що  договір  про  надання  правових послуг  за  своєю  правовою  природою  має змішаний  характер, містить елементи договору  про надання послуг  та   договору  доручення, у  зв'язку з  чим відповідач  вправі  був  розірвати  договір у односторонньому  порядку. Визначені в  договорі авансові  платежі не  повинні сплачуватись незалежно  від поданих  позивачем  послуг, до  того ж  після припинення  відносин між  сторонами, оскільки  вони  сплачуються саме  в  рахунок наданих  послуг. Фактична  вартість   наданих  послуг з  врахуванням часткової  сплати  становить1674 грн. 90 коп. Пеня  стягненню  не   підлягає, так як позивачем був  завищений  розмір  боргу, на  який підлягає  нарахуванню  пеня  та  не  дотриманні   приписи Закону України "Про  відповідальність   за невиконання  грошових  зобов'язань", який  обмежує розмір   пені подвійною обліковою ставкою НБУ.

          Не  погодившись з  зазначеним  рішенням, позивач  його оскаржує  на предмет невідповідності нормам  матеріального  права. Товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма “Верітас”, м. Дніпропетровськ  зазначає, що  судом  порушені норми ч.1 ст.530 ЦК України, ст. 193 ГК України,ч.2 ст.653 ЦК України, висновок  суду, що  авансові платежі  не  підлягають  стягненню, так  як зобов'язання  по  договору припинилося  є  помилковим.

          Сплата  авансу згідно п.3.2  договору  ніяким  чином  не  пов'язана з затратами  часу на  надання   послуг і є  частиною  загальної  вартості  послуг 54000 грн. Строк  виконання  зобов'язання згідно п.3.2 договору  настав 08.01.2005р. і відповідач  зобов'язаний  був  його  виконати.

          Скаржник  просить  рішення  скасувати, прийняти  нове  рішення по  справі.

          Відповідач у  відзиві  на  апеляційну  скаргу  вважає, що  судом виконані  всі  вимоги  процесуального  законодавства і  всебічно  перевірені  обставини  справи, вирішено  позов у  відповідності з  нормами  матеріального  права, тому  просить залишити  рішення господарського  суду Дніпропетровської  області від 10.07.2006р.  без  змін, а  апеляційну  скаргу  без задоволення.

          Перевіривши  рішення  на  предмет відповідності діючому  законодавству, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників  сторін колегія  суддів вважає, що  апеляційна  скарга  підлягає  частковому  задоволенню з  наступних  підстав.

          22.10.2004 року  сторонами  укладено  договір № 2351- И/595  про надання  правової  допомоги, відповідно   до  якого  позивач  взяв  на  себе зобов'язання  надати  замовнику (відповідачу)правові  послуги  з  метою  недотримання  стягнення з  замовника комісійної винагороди на  користь  товариства  з  обмеженою  відповідальністю "Круг" за договором  комісії № 2004-53-11/02.

          Вартість  послуг  узгоджена сторонами в  розмірі 54 000 грн. (п.2.1 договору).

          Договір  укладено  строком до 22.10.2005р. (п.8.1 договору).

          Відповідно до п. 5.1 договору послуги, передбачені розділом 1, вважаються наданими з моменту підписання  акту приймання-здачі послуг в порядку, передбаченому п. 5.3-5.5.

          У п. 5.2 договору сторони погодили, що виконавець припиняє надання послуг, передбачених п. 1.2.2, при настанні однієї із наступних подій: - винесення господарським судом, апеляційним господарським судом або Вищим  господарським  судом України рішення про відмову позивачеві у стягненні комісійної винагороди із замовника і не оскарження цього рішення в установлені законом строки; - винесення Верховним Судом України  постанови з предмету спору.

          У п. 5.3 договору сторони визначили, що при настанні однієї із вказаних у пункті 5.2 події і отримання всіх передбачених розділом 3 авансів виконавець направляє замовнику акт приймання-здачі послуг з відображенням у ньому відповідних підстав припинення зобов'язань виконавця за договором.

          Порядок  розрахунків    встановлений пунктом 3 договору.

          Згідно п.3.1 договору замовник на  протязі  дії  договору сплачує виконавцю (позивачу) авансові  платежі  згідно   наведеної  формули з  врахуванням  витраченого юристами виконавця  робочого  часу  та вартості одного часу  юриста 270 грн.

          Загальна  вартість  виплачених авансів по п.3.1 договору  не  може перевищувати 10 800 грн. Оплата авансів здійснюється  на  підставі  рахунків  виконавця, які відправляються замовнику не  більше одного  разу  в  неділю.

          Згідно п.3.2 договору,  не  пізніше чим за десять  днів  до  першого засідання господарського суду Дніпропетровської  області відповідач перераховує позивачу  аванс в  розмірі 10 800 грн.

          Такий  саме  порядок   перерахування  авансу  встановлений п.п.3.3 - 3.5 договору при  розгляді  справи  в Дніпропетровському  апеляційному  господарському  суді, Вищому  господарському  суді України, Верховному суді України.

          Таким  чином, договором  встановлені  два  види  авансових  платежів, один  вид пов'язаний з   фактично проведеною роботою юристами виконавця по  наданню правових  послуг, другий  вид  пов'язаний  лише з  безпосереднім розглядом справи  в  господарському  суді  незалежно  від витраченого  часу і  об'єму  наданих  виконавцем  правових  послуг.

          Матеріали  справи  свідчать, що позивач приступив до  виконання  дорученої  роботи. Представник  позивача Бороденко А.В.  приймав  участь  до 15.03.2005р. в  судових  засіданнях  по  справі № 39/465, порушеної  господарським  судом Дніпропетровської  області  за позовом товариства  з  обмеженою  відповідальністю "Круг"  до  відкритого   акціонерного  товариства "Криворізький  залізорудний  комбінат", заявляв  клопотання, в цей  період відповідач звернувся з   зустрічним  позовом  до  товариства  з  обмеженою  відповідальністю "Круг" у  справі № 39/465, який був  прийнятий  господарським  судом.

          Вирішення  спору  по  справі № 39/465  завершилося  укладанням між  товариством  з  обмеженою  відповідальністю "Круг" та відкритим   акціонерним товариством "Криворізький  залізорудний  комбінат" мирової  угоди, яка  була затверджена  ухвалою господарського  суду 25.04.2005р.

          В період з 15.03.2005р. по 25.04.2005р. представник  відповідача  участі  в  судових засіданнях  по  справі № 39/465  не брав.

          10.06.2005р. відповідач  повідомив  позивача  про  результат  вирішення  спору  по  справі № 39/ 465.

          Дніпропетровський  апеляційний  господарський  суд погоджується з висновком господарського  суду, що  договір  про  надання  правових  послуг відноситься  до   змішаного   типу   договорів, який  містить  елементи  договору  про надання  послуг  та  договору доручення.

          Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання  послуг за  плату, замовник зобов"язанний  оплатити  надану йому  послугу  в  розмірі, у  строки  та  порядку, що  встановлені  договором.

          Згідно ч.2 ст. 1008 ЦК України  довіритель  має  право відмовитися  від договору  доручення  у  будь-який  час.

          Договором  про  надання  правових  послуг не  встановлено  порядок  надання послуг, оплати їх, дії  договору в  разі укладення мирової  угоди.

          Дії відповідача  свідчать, що  він  в односторонньому  порядку відмовився  від подальшого  виконання позивачем договору, що  не  суперечитьст.1008 ч.2 ЦК України.

          Статтею 1009 ЦК України передбачені наслідки припинення договору доручення.

Якщо  договір доручення  припинений  до того,  як доручення  було  повністю виконане повіреним,   довіритель   повинен   відшкодувати   довіреному   витрати,   пов'язані   з виконанням доручення,  а якщо повіреному належить плата - також виплатити йому плату пропорційно виконаній ним роботі.

За розрахунками позивача, на надання послуг відповідачеві (згідно з п. 4.1.5 Договору) ним було витрачено 12,09 годин і, відповідно, Відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві плату пропорційно виконаній ним роботі у розмірі 3 264,30 грн., виходячи з розрахунку: 12,09 годин х 270грн. за 1 годину =  3 264,30 грн.

Однак, позивач не вірно визначив час  витрачений на участь у судових засіданнях. Так, згідно з протоколами судових засідань, засідання проводились: 18.01.2005р. з 11 год. 30 хв. до  11 год. 45 хв., тобто 15 хв., тоді як позивачем у розрахунку вказано 25 хв., з урахуванням часу вимушеного очікування, що на 10 хв. більше ніж фактично за протоколом; 03.02.2005р. з 12 год. 30 хв. до 12 год. 45 хв. –15 хв., тоді як позивачем вказано 25 хв., з урахуванням вимушеного очікування (різниця –10 хв.); 22.02.2005р. з 11 год. 00 хв. до 11 год. 20 хв. –20 хв., за даними позивача –25 хв., з урахуванням вимушеного очікування (різниця –5 хв.). Згідно з відповідними ухвалами суду  у справі № 39/465, вказані засідання призначались: на 11 год. 30 хв., 12 год. 30 хв., 11 год. 00хв., що свідчить про те, що очікування судового засідання допущено позивачем з власної ініціативи і не повинно оплачуватись відповідачем

Щодо решти розрахунків витрати часу, суд приймає позицію позивача, з урахуванням погоджених сторонами у п. 4.1.5 Договору умов про те, що  вести облік  наданих послуг і затрат часу на їх надання зобов'язаний позивач, що він і зробив. відповідач не спростував  дані позивача щодо решти об'єму  часу, витраченого на надання послуг відповідачеві.  У зв'язку з цим, час  фактично витрачений позивачем на надання послуг відповідачеві становить 11,67 год., що у грошовому виразі становить: 11,67 годин х 270грн. за 1 годину =  3 159,90 грн.

Загальна сума, сплачена відповідачем за вищевказаними рахунками позивача, становить 1 485,00 грн.

          Отже, основний борг відповідача перед позивачем за Договором становить 1 674,90 грн., виходячи з наступного розрахунку: 3159,90 грн. - 1485,00 грн.

Згідно  ст.627  Цивільного КодексуУкраїни, відповідно  до  ст. 6 цього  Кодексу  сторони  є  вільними  в  укладенні  договору,  вибори контрагента  та визначення  умов договору з  урахуванням  вимог  цього Кодексу, інших  активів цивільного  законодавства, звичаїв  ділового обороту, вимог розумності  та  справедливості.

          Сторони домовились, що   не пізніше  чим  за  десять   днів  до   першого  засідання  господарського  суду Дніпропетровської області замовник  перераховує  виконавцю аванс в  розмірі 10 800 грн.

          Перше  засідання господарського  суду  у  справі  відбулося 18.01.2005р.,в  строк до 08.01.2005р. авансовий  платіж в  розмірі 10800 грн. відповідач  позивачу  не  перерахував.

          Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання  має виконуватися належним  чином відповідно до  умов  договору та  вимог  цього  Кодексу, інших  актів  цивільного  законодавства.

          В порушення  зазначеної  норми закону відповідач зобов'язання  щодо  оплати не  виконав, доказів  виконання не  представив.

          Таким  чином, з  відповідача підлягає  стягненню  авансовий платіж  в розмірі 10 800 грн.

          В цій частині колегія  суддів не  погоджується  з  висновком  господарського  суду, тому  що  згідно п.3.2  договору сплата  авансу  в  розмірі  залежить  тільки від  першого  засідання  господарського  суду, не пов'язано з об'ємом робіт  та  витратами  часу на  їх  виконання і є  частиною узгодженої  між  сторонами  вартості послуг  в  розмірі 54 000  грн.

          Як  зазначалося  вище  договір  припинив  свою  дію 10.06.2005р., спір  по  справі № 39/465  вирішувався в  господарському  суді Дніпропетровської  області  в  період з 18.01.2005р.  по 25.04.2005р.,в  засіданнях  господарського  суду до 15.03.2005р. представник  позивача  участь   брав, умовами  договору  не  передбачено  сплата  авансу в  розмірі 10800   грн.  в  залежності  від  якості  послуг, їх  об'єму  та  часу  їх  надання. Зобов'язання з  оплати  авансу  згідно п.3.2  договору  існували  у  відповідача  до  припинення  дії  договору, а  договором не  передбачено  оплата  послуг  після  повного  їх  виконання.

          За  порушення  строків, розрахунків, які  встановлені  розділом 3 договору  замовник  сплачує  за кожен  день прострочки  пеню  в  розмірі 0,1%  від суми  заборгованості.

          Відповідачем  допущено  порушення  зобов'язань  щодо  оплати  авансових  платежів  в  строки, встановлені п.п. 3.1,3.2 договору.

          Але  слід  зазначити, що наведений  позивачем розрахунок  пені  не враховує фактичного  розміру боргу, розмір  пені не  обмежений  подвійною обліковою  ставкою НБУ, як того   вимагає ч.2 ст.343 ГК України  і Закон  України "Про  відповідальність за  несвоєчасне  виконання  грошових  зобов'язань" від 22.11.19996р., пеня   нарахована за  період, який не  відповідає п.6 ст. 232 ГК України, яким встановлено, що нарахування   штрафних  санкцій за  прострочення виконання    зобов'язання, якщо  інше  не встановлено  законом  або  договором, припиняється  через    шість  місяців  від  дня, коли  зобов'язання  мало  бути виконано. Договором більший  строк  нарахування   не встановлений.

          Таким  чином вимоги в частині  стягнення   пені задоволенню  не підлягають.

          З огляду  на  викладене, згідно ч.1п.п.3,4 ст.104 ГПК України  рішення  господарського  суду підлягає  зміні.

          Керуючись ст.ст. 103-105 Господарського  процесуального  кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну  скаргу товариства  з  обмеженою  відповідальністю "Фірма "Верітас" задовольнити  частково.

          Рішення  господарського суду Дніпропетровської  області  від 10.07.2006р. у  справі № 3/50  змінити, виклавши другий  абзац резолютивної  частини  рішення в  наступній  редакції:

"Стягнути  з  відкритого  акціонерного  товариства "Криворізький   залізорудний комбінат" (код ЄДРПОУ 00191307) на  користь  товариства  з  обмеженою відповідальністю "Фірма "Верітас" (код ЄДРПОУ 32351418) 12474 грн.90 коп. боргу,124,7 грн. витрат  по  сплаті державного  мита, 90 грн. витрат  на інформаційно - технічне  забезпечення  судового   процесу". 

          В  решті рішення  залишити  без  змін.          

Головуючий суддя О.В.Джихур

СуддяО.М.Виноградник

СуддяВ.В. Прудніков