Ухвала

від 07.11.2022 по справі 591/1312/13-ц

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа №591/1312/13-ц

Провадження № 6/591/129/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 листопада 2022 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Шелєхової Г.В.

за участю секретаря судового засідання Сухонос Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за заявою ОСОБА_1 визнання виконавчого документу №591/1312/13-ц таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця звернулася до суду з заявою про визнання дублікату виконавчого листа №591/1312/13-ц в частині стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» 1054 282,89 грн. та 14720,50 грн. судового збору. Свої вимоги мотивує тим що ОСОБА_1 була поручителем за кредитним договором №106-ю від 8 листопада 2007 року. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 липня 2014 року визнано припиненою поруку ОСОБА_1 за договором поруки №106-ю від 08.11.2007 року. Оскільки порука припинена, то виконавчий лист в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 за кредитним договором не підлягає виконанню.

В судовому засіданні представник заявника заяву підтримав.

Представник в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи сповіщений.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали заяви, вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 22 квітня 2013 року у справі №591/1312/13-ц стягнуто в солідарному поряду з ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Транспортно-експедиційної фірми ВлаТа» на користь Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» борг в сумі 1 054 282, 89 грн. солідарно та по 1720 грн. 50 коп. з кожного судові витрати (а.с.46-48).

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 20 квітня 2017 року видано дублікат виконавчого листа по справі № 591/1312/13-ц.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 22 листопада 2019 року замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» у виконавчих провадженнях щодо виконання рішення Зарічного районного суду м. Суми від 22 квітня 2013 року у цивільній справі №591/1312/134-ц щодо ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Транспортно-експедиційної фірми ВлаТа» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Депт Фінанс»( місце знаходження: 01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, 39, код ЄДРПОУ 40254432).

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 липня 2014 року, визнано припиненою поруку ОСОБА_1 за договором поруки № 106 від 08.11.2007 року укладеному між Акціонерним банком Брокбізнесбанк в особі Сумської філії з одного боку, Приватним підприємством Транспортно-експедиційна фірма ВлаТа з другої сторони та Фізичною особою засновником підприємства ОСОБА_1 з третьої сторони.

Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 20 серпня 2014 року рішення суду 1 інстанції залишено без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відповідно до змісту вказаної вище нормиЦПК України, виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або 3) з інших причин. При цьому словосполучення «або з інших причин» стосується саме припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Таким чином, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, проте наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов`язку), зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.

Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістомст.432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №2-4671/11.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в даному випадку заява про визнання таким, що не підлягає виконанню є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 432 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню дублікат виконавчого листа №591/1312/13-ц виданий 12 вересня 2013 року Зарічним районним судом м. Суми у частині стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» 1054 282,89 грн. та 1720,50 грн. судового збору.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено 7 листопада 2022 року.

Суддя Г.В.Шелєхова