Справа №761/6099/22 2/760/9487/22
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
17 жовтня 2022 року м. Київ
Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Ішуніна Л. М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання інформації недостовірною та такою, що ганьбить честь, гідність та ділову репутацію, та стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «УП Медіа», Громадської організації «Донецький інститут інформації», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-аналітичне агентство «Остро», Громадської організації «Центр досліджень соціальних перспектив Донбасу, Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська прес-група», ОСОБА_5 , Громадської організації «Всеукраїнське об`єднання «Автомайдан», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_2 , ОСОБА_14 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Рамблер групп», ОСОБА_15 , Google LLC, Товариства з обмеженою відповідальністю «Гугл», ОСОБА_16 , власника вебсайту/реєстранта доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_5, власника вебсайту реєстранта доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_6, власника вебсайту/реєстранта доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1 , власника вебсайту/ реєстранта доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , треті особи: ОСОБА_19 , ОСОБА_3 , про визнання інформації недостовірною та такою, що ганьбить честь, гідність та ділову репутацію, та стягнення моральної шкоди.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 11 лютого 2022 року роз`єднано позовні вимоги ОСОБА_1 та виділено в окреме провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання інформації недостовірною та такою, що ганьбить честь, гідність та ділову репутацію, та стягнення моральної шкоди.
07 вересня 2022 року ухвалою суду вищевказану справу передано за підсудністю до Солом`янського районного суду міста Києва.
Під час ознайомлення з матеріалами зазначеної позовної заяви судом встановлено, що її подано без додержання вимог, визначених статтями 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), з огляду на таке.
Пунктом 4 частини третьої статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Крім того, відповідно до вимог пункту 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Тож, відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі, зокрема, зміст позовних вимог, спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.
З викладеного вбачається, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміст позову - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог процесуального законодавства, що забезпечує прийняття суддею заяви та порушення ним провадження у справі.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 14 постанови від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» при вирішенні питання про відкриття провадження у справі судам слід звертати увагу на відповідність позовної заяви (заяви) вимогам статті 119 ЦПК. Така заява має містити, зокрема, відомості про те, в який спосіб була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права позивача (заявника), яка саме інформація поширена відповідачем (відповідачами), із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, інші обставини, які мають юридичне значення, посилання на докази, що підтверджують кожну з таких обставин, а також зазначення способу захисту, в який позивач бажає захистити своє порушене право.
Відповідно до пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» передбачено, що згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК України обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 звертається з позовною вимогою про захист честі, гідності та ділової репутації, посилаючись на те, що на веб-сайті «Киев СМИ» https://kievsmi.net/ було опубліковано статтю з недостовірною інформацією про позивача під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Ця інформація була поширена за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Однак у позовній заяві вказано лише про факти поширення інформації, проте не зазначено, яку саме недостовірну інформацію позивач просить спростувати, з посиланням на вебсайти та доменні імена, не надано доказів поширення такої недостовірної інформації. Водночас, позовна заява повинна містити зазначення доказів по кожному випадку поширення недостовірної, негативної інформації та вплив її на честь та гідність позивача по кожному епізоду поширення конкретної недостовірної інформації.
Крім того, ОСОБА_1 звертається, також з позовною вимогою про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 500 000 грн.
Так, відповідно до частин першої, другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:
- у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;
- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;
- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
- у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
При цьому, пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, окрім вказівки на те, у чому полягає ця шкода та якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві. У разі недотримання позивачем зазначених вимог суд вправі залишити позовну заяву без руху.
У порушення зазначених вимог позивач не вказує, в чому полягає моральна шкода, якими діями відповідача, і в порушення яких правових норм відповідачем заподіяно позивачу шкоду, якими доказами це підтверджується, та який причинний зв`язок між цими подіями.
Таким чином, позивачем не надано та не зазначено докази, що підтверджують обставини, викладені в позовній заяві.
Крім того, частиною п`ятою статті 177 ЦПК України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Таким чином, позивачем не надано та не зазначено докази, що підтверджують обставини, викладені в позовній заяві.
Частиною четвертою статті 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У додатках до позовної заяви відсутні докази сплати судового збору.
Однак, пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме: позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви про відшкодування моральної шкоди 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року складав 2 481 грн.
Отже розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру повинен становити не менше 2 481 грн, але не більше 12 405 грн (2 481х5=12 405).
На підставі зазначеного, враховуючи наявність у позовній заяві вимоги немайнового характеру судовий збір за подання позовної заяви у цій справі підлягає сплаті у розмірі 992,40 грн (2 481х0,4=992,40).
Крім того, враховуючи, що Шевченківсвьким районним судом міста Києва було роз`єднано позовні вимоги ОСОБА_1 , наявність у позовній заяві вимоги майнового характеру (стягнення моральної шкоди солідарно з усіх відповідачів), позивачеві необхідно визначити ціну позову та сплатити судовий збір у порядку встановленому законом.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 992,40 грн за вимогу немайнового характеру.
Судовий збір за подання позовної заяви до Солом`янського районного суду м. Києва має бути перераховано або внесено на наступні реквізити: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Соломян.р-н/22030101 , код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA388999980313181206000026010, код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Також, згідно з вимогами частин першої та п`ятої статті 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). При цьому за вимогами частин другої, четвертої статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом; копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Згідно з частиною п`ятою статті 95 ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу; учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
На порушення наведених вимог, додані до позовної заяви документи, не засвідчені у порядку, визначеному законом та не додано копії позовної заяви та копії додатків (письмових доказів) до неї для відповідача і третьої особи, засвідчені у порядку, визначеному законом.
Усуваючи недоліки, позивачеві необхідно взяти до уваги викладене та надати суду позовну заяву в новій редакції, зазначивши обставини якими обґрунтовує свої вимоги із посиланням на докази в підтвердження даних обставин, в чому саме полягає моральна шкода, якими діями відповідача, і в порушення яких правових норм відповідачем заподіяно позивачу шкоду та якими доказами вона підтверджується, визначивши ціну позову, докази сплати судового збору або докази зарахування судового збору до Державного бюджету Шевченківським районним судом міста Києва, засвідчені відповідно до вимог чинного законодавства додані до позовної заяви документи та копію позовної заяви, копії доданих до неї документів, засвідчені у встановленому чинним законодавством порядку, які необхідні для відправки відповідачеві і третій особі.
Відповідно до частин першої-третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог статті 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175, 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду; якщо позивач не усунув недоліки у встановлений судом строк, заява вважатиметься неподаною і повертається позивачеві.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 83, 175-177, 185, 260 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання інформації недостовірною та такою, що ганьбить честь, гідність та ділову репутацію, та стягнення моральної шкоди залишити без руху.
Надати позивачу строк у десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення зазначених недоліків.
Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Л. М. Ішуніна
Суд | Солом'янський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 17.10.2022 |
Оприлюднено | 16.11.2022 |
Номер документу | 107307528 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них про захист честі, гідності та ділової репутації, з них: |
Цивільне
Солом'янський районний суд міста Києва
Ішуніна Л. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні