Рішення

від 14.11.2022 по справі 545/3278/22

МАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/3278/22

Номер провадження 2/948/228/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2022 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Косик С.М.,

за участю секретаря Ткач Н.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Діткевич Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору КС «Турбота» при міжнародній організації «Жіноча громада», про зняття арешту з майна,

відповідно до ч. 1 ст. 268 ЦПК України в судовому засіданні 14.11.2022 суд проголосив вступну та резолютивну частину Рішення,-

у с т а н о в и в :

у серпні 2022 року до Машівського районного суду Полтавської області з Полтавського районного суду Полтавської області, за підсудністю, надійшла вказана позовна заява, мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач стверджує, що він та його брат є єдиними спадкоємцями майна померлої за законом та вчасно прийняли спадщину, до складу якої увійшла, у т.ч., земельна ділянка, що знаходиться на території Селещинської сільської ради Полтавського (Машівського) району Полтавської області, кадастровий номер 5323086600:00:001:0173, площею 2,61 га, призначена для товарного сільськогосподарського виробництва. Однак через наявність обтяження на вказане майно, нотаріус відмовила у вчинення нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Також зазначає, що виконавче провадження натепер закрите, але арешт виконавцем не знятий. Інші діючі виконавчі провадження відсутні. У зв`язку з викладеним, позивач просить зняти арешт з рухомого та нерухомого майна, що належало його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , який накладено 14.09.2016 за номером запису про обтяження 28874577 (спеціальний підрозділ), постановою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП 52221469.

Ухвалою 31.08.2022 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначив судове засідання для розгляду справи по суті. Одночасно залучив до участі в справі як третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору КС «Турбота» при міжнародній організації «Жіноча громада» (а.с. 48).

У відзиві на позов Київський ВДВС у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що дійсно, постановою державного виконавця від 02.07.2020 виконавче провадження закінчено на підставі п.3 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку зі смертю боржника, натомість у відповідності з ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» підстави для зняття арешту з майна боржника ОСОБА_3 відсутні, а тому державним виконавцем вчинено виконавчі дії згідно вимог Закону (а.с.53-55).

Представник позивача подав відповідь на відзив (а.с.68-70), в якій посилаючись на ч.1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», уважає що арешт з майна при закінченні виконавчого провадження повинен бути знятий, а наявність арешту на майно спадкодавця ОСОБА_3 перешкоджає позивачу, як спадкоємцю першої черги за законом, оформити спадщину на майно.

Представник третьої особи в письмових поясненнях зазначає, що КС «Турбота» має намір та законне право на оскарження постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження з вимогою про відновлення провадження та заміну сторони, позивач після прийняття спадщини до майна померлої матері отримав і обов`язки, а саме боргові зобов`язання матері (а.с.82-84).

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та наполягали на його задоволенні з тих підстав, що ДВС при закритті виконавчого провадження не скасувала арешт на майно померлої матері позивача, у зв`язку з наявністю такого арешту ОСОБА_1 не має можливості вступити та оформити спадкові права. Представник позивача також покликався на те, що постанова ДВС про закриття виконавчого провадження не скасована, стягувач не заявив про заміну сторони виконавчого провадження, тому арешт повинен бути скасований судом, іншого майна у його довірителя крім земельної ділянки, не має, уважає що саме ДВС є належним відповідачем у справі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, державний виконавець Київського ВДВС у місті Полтаві Кузьміна В. подала заяву про розгляд справи за її відсутності (а.с.85).

Представник третьої особи уважала що КС «Турбота» повинна бути відповідачем у справі та що позов задоволенню не підлягає, оскільки відповідач як спадкоємець на Ѕ частку до майна померлої матері прийняв не тільки майно, а й борги спадкодавця, а тому має зобов`язання по виплаті боргу. Кредитна спілка не обізнана про смерть матері позивача та заяву про скасування заочного рішення, за яким накладено арешт на майно спадкодавці, суд залишив без задоволення, оскільки мати позивача сплачувала борг і від сплати не відмовлялася.

Заслухавши позивача та його представника, представника третьої особи та з`ясувавши позицію відповідача, дослідивши надані письмові докази, суд дійшов такого висновку.

Так, судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 72 років в с. Селещина Машівського району Полтавської області померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що стверджується відповідними копіями свідоцтв про народження та про смерть (а.с. 18, 19).

Постановою приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Настека Н.О. від 06.07.2021 позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 його матері ОСОБА_3 ,, ІНФОРМАЦІЯ_2 , на Ѕ частку земельної ділянки, що знаходиться на території Селещинської сільської ради Полтавського (Машівського) району Полтавської області, кадастровий номер 5323086600:00:001:0173, площею 2,61 га, призначена для товарного сільськогосподарського виробництва, в зв`язку з наявним обтяженням № 28874577 (спеціальний підрозділ), яке зареєстроване 12.11.2018 Київським відділом державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, вид обтяження: арешт нерухомого майна ОСОБА_3 , та в зв`язку з тим, що не поданий оригінал правовстановлюючого документа на земельну ділянку та витяг з Державного земельного кадастру (а.с. 35-38).

Дійсно, 14.09.2016 за номером запису про обтяження 28874577 (спеціальний підрозділ) постановою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби міста Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області накладений арешт на все нерухоме майно ОСОБА_3 та оголошена заборона на його відчуження (а.с. 39).

Відповідно до частин 1 і 2 статті 56 Закону України«Про виконавчепровадження» - арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

За повідомленням начальника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) О. Міщанина від 23.03.2022, згідно бази даних АСВП у відділі на виконанні перебувало виконавче провадження № 52221469 з виконання виконавчого листа № 552/7051/15-ц виданого 13.06.2016 Київським районним судом м. Полтави про стягнення з ОСОБА_3 на користь КС «Турбота» при міжнародній організації «Жіноча громада» заборгованості в сумі 19674,36 грн. У ході примусового виконання рішення постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.09.2016 накладений арешт на все майно, що належить ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Постановою від 02.07.2020 виконавче провадження закінчене на підставі п. 3 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» (припинення юридичної особи, смерть стягувача або боржника, визнання безвісно відсутнім). На час закінчення виконавчого провадження залишок нестягнутого боргу становив 17206,68 грн, залишок нестягнутого виконавчого боргу становив 1720,66 грн (а.с. 21).

За змістом ст.447ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Підстави зняття арешту з майна у виконавчому провадженні визначено статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження», за ч. 1 якої особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Як зазначено в ч.4 ст.59Закону України «Про виконавче провадження», підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Згідно з п.2 постанови Пленуму ВССУ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Позови на захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей боржника (засудженого) можуть бути пред`явлені їхніми законними представниками, а у випадках, встановлених законом, органами та особами, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб (статті 3, 45 ЦПК). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3Закону Українивід 21квітня 1999року №606-XIV"Провиконавче провадження" (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI) (далі - Закон про виконавче провадження).

На підставі викладеного, відповідачем по даній справі може бути особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, тобто стягувач у виконавчому провадженні.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 5 постанови, зокрема, у разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом ЦПК. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону про виконавче провадження.

Отже, з позовом до суду про визнання права власності та зняття арешту з майна може звернутися власник / володілець майна, якщо він вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить йому, а не боржникові.

Відповідно до статті 1216ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі статтею 1282ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину; кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині; вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

Так, відповідно до п.2 ч.3 ст.175ЦПК України позивач на власний розсуд визначає особу, яка стає відповідачем, про що зазначається в позовній заяві.

Згідно положень ст.51ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених у частинах 1 та 2 цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Таким чином, з аналізу вищевказаних норм права вбачається, що діючим законодавством саме на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі.

Суд уважає що належним відповідачем у даній справі, має виступати особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, тобтоКС «Турбота».

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Такий висновок узгоджується з правовою позицію, яку Велика Палата Верховного Суду виклала у своїй постанові від 12 грудня 2018 року у справі №372/51/16-ц та Верховний Суд виклав у своїй постанові від 25 квітня 2019 року у справі № 583/3361/17.

Крім того, в Постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року пров. № 62-3563св18 зазначено, що виходячи зі змісту вказаної норми це правило визначає загальний характер відповідальності спадкоємців за боргами спадкодавця, незалежно від виду спадкування. Для всіх спадкоємців існує однакова межа відповідальності за боргами спадкодавця, зокрема, часткова відповідальність.

Натомість позивач не надав доказів погашення заборгованості та повідомив суду, що відомості про зобов`язання померлої матері та погашення боргів у нього відсутні.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Ураховуючи те, що в силу норм ст.59Закону «Про виконавче провадження» до суду з позовом про визнання права власності та зняття арешту з майна може звернутися власник / володілець майна, якщо він вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить йому, а не боржникові, позивач не є власниками спірної земельної ділянки, позивачем вимоги до КС «Турбота», в інтересах якої накладено арешт на майно, не заявлені та відсутні відомості про погашення заборгованості за рішенням суду, для забезпечення виконання якого накладено арешт, а тому правових підстав для задоволення позову немає.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову.

Судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1-18, 81, 141, 142, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору КС «Турбота» при міжнародній організації «Жіноча громада», про зняття арешту з майна відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 , виданий 29.09.1997, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Відповідач Київський відділ державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), місцезнаходження: вул. Ватутіна, 29, м. Полтава Полтавської області, код ЄДРПОУ 34962532.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору КС «Турбота» при міжнародній організації «Жіноча громада», місцезнаходження: вул. Шевченка, 52, м. Полтава Полтавської області, код ЄДРПОУ 34487102.

Повний текст Рішення суду складений 15.11.2022.

Суддя С.М.Косик