Рішення

від 29.09.2022 по справі 758/3456/18

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/3456/18

Категорія 29

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2022 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Захарчук С. С.,

за участю секретаря судового засідання - Сікора М. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Ходльмаєр Логістикс Україна»</a>, третя особа - приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна іншуранс груп», про відшкодування матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Холдльмаєр Логістикс Україна» про відшкодування матеріальної шкоди.

Зазначала, що 08.01.17 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої зіткнулися автомобіль Volvo FM 04, н.з. НОМЕР_1 з напівпричіпом LOHR, н.з. НОМЕР_2 , автомобіль Renault Escape, н.з. НОМЕР_3 , автомобіль Toyota Land Cruiser 150, н.з. НОМЕР_4 .

Винним у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди визнано водія автомобіля Volvo FM 04, н.з. НОМЕР_1 з напівпричіпом LOHR, н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 .

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди їй завдано матеріальну шкоду внаслідок пошкодження автомобіля Toyota Land Cruiser 150, н.з. НОМЕР_4 у розмірі 502 240 грн. 79 коп.

ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» було їй виплачено 100 000 грн. страхового відшкодування.

Таким чином, загальний розмір матеріальної шкоди, який підлягає відшкодуванню відповідачем складає 404 240 грн. 79 коп.

Відповідно до довідки, виданою патрульною поліцією м. Житомира від 11.01.17 автомобіль Volvo FM 04, н.з. НОМЕР_1 з напівпричіпом LOHR, н.з. НОМЕР_2 належить ТОВ «Холдльмаєр Логістикс Україна».

В протоколі про адміністративне правопорушення вказано місце роботи ОСОБА_2 - ТОВ «Холдльмаєр Логістикс Україна».

Посилаючись на те, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, а саме: відповідачем у справі - ТОВ «Холдльмаєр Логістикс Україна», просила стягнути з відповідача на її користь 404 240 грн. 79 коп. на відшкодування матеріальної шкоди.

У відзиві на позов, представник відповідача вказав на те, що суд апеляційної інстанції упереджено поставився до пояснень ОСОБА_2 щодо причин дорожньо-транспортної пригоди, надавши перевагу поясненням водія автомобіля Рено та позивача, а розмір матеріальної шкоди, встановлений на підставі звіту, наданого позивачем, значно завищений.

У відповіді на відзив ОСОБА_1 вказала на те, що твердження відповідача щодо необ`єктивності оцінки визначення розміру матеріальної шкоди є безпідставними, оскільки оцінка вартості матеріальної шкоди була проведена оцінювачем, який має відповідне кваліфікаційне свідоцтво оцінювача.

У судове засідання відповідач та третя особа не з`явилися, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, суд ухвалив розглядати справу за їх відсутності відповідно до ст. 223 ЦПК України.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позов з викладених у ньому підстав та просили позов задовольнити.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що 08.01.17 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої зіткнулися автомобіль Volvo FM 04, н.з. НОМЕР_1 з напівпричіпом LOHR, н.з. НОМЕР_2 , автомобіль Renault Escape, н.з. НОМЕР_3 , автомобіль Toyota Land Cruiser 150, н.з. НОМЕР_4 (а.с. 47-49).

Відповідно до постанови апеляційного суду Київської області від 04.10.17 в діях водія ОСОБА_2 містяться порушення вимог п.п. 10.1, 10.3 ПДР, оскільки він не переконався у безпечності маневру перестроювання з правої смуги руху на ліву і при його виконанні не надав дороги автомобілю Renault Escape, що рухався у попутному напрямку, і його дії перебувають у прямому причинному зв`язку з отриманням автомобілями і відбійником механічних пошкоджень (а.с. 7 - 11).

Відповідно до звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту автомобіля Toyota Land Cruiser 150, н.з. НОМЕР_4 від 08.02.17 вартість відновлювального ремонту зазначеного автомобіля становить 504 240 грн. 79 коп. (а.с. 15-39).

Згідно з листом ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» від 08.11.17 цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у товаристві згідно Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ 7929505 та у зв`язку з чим ОСОБА_1 було виплачено 100 000 грн. страхового відшкодування (а.с. 40).

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 посилалася, як на підставу позову, на те, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, а саме: відповідачем у справі - ТОВ «Холдльмаєр Логістикс Україна».

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами 1, 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як установлено судом, особою, яка керувала автомобілем Volvo FM 04, н.з. НОМЕР_1 з напівпричіпом LOHR, н.з. НОМЕР_2 був ОСОБА_2 , відносно якого було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП (а.с. 50), згідно постанови апеляційного суду Київської області, саме у зв`язку з винними діями ОСОБА_2 сталася дорожньо-транспортна пригода.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 2 постанови «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.92 розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Таким чином, відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Тобто, нормами ч. 2 ст. 1187 ЦК України визначено особливого суб`єкта, який відшкодовує шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, яким є його законний володілець.

Відповідно до норм чинного законодавства, якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України) (п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.13 № 4).

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, в силу норм ст. ст. 1166, 1187, 1194 ЦК України саме ОСОБА_2 несе відповідальність по відшкодуванню матеріальної шкоди, завданої позивачу пошкодженням автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Одночасно, у судовому засіданні представники позивача також вказували на те, що ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з відповідачем, у зв`язку з чим, відповідач повинен відшкодувати шкоду позивачу.

Згідно із ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Тлумачення ч. 1 ст. 1172 ЦК України свідчить, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником, у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, і завдав відповідну шкоду саме у зв`язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків. Виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), проходженням стажування, посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.

Доказів того, що ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з відповідачем та, що дорожньо-транспортна пригода сталася під час виконання ним трудових обов`язків суду не надано.

Виходячи з вищевикладеного, правових підстав для задоволення позову немає.

Керуючись ст. ст. 1166, 1172, 1187, 1194 ЦК України, ст. ст. ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-82, 223, 258-259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) до товариства з обмеженою відповідальністю «Ходльмаєр Логістикс Україна»</a> (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 6, код ЄДРПОУ 36175250), третя особа - приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна іншуранс груп» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44, код ЄДРПОУ 24175269), про відшкодування матеріальної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. С. Захарчук