Ухвала

від 14.11.2022 по справі 307/118/15-к

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/118/15-к

Провадження № 1-кп/307/129/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2022 рокум. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тячів кримінальне провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201470000000128 від 2.06.2014 р. за обвинуваченням,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , з вищою освітою, одруженого, не працюючого, інваліда третьої групи, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.222,ч. 5 ст.191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

21 квітня 2021 року до Тячівського районного суду згідно ухвали Львівського апеляційного суду повернуто кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.222, ч.5 ст. 191 КК України на новий судовий розгляд в суд першої інстанції в іншому складі суддів.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні обвинувачується у тому, що 01 лютого 2007 року, виконавчий директором ТзОВ "Ованго" ОСОБА_5 будучи службовою особою, зловживаючи довірою засновників товариства, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, достовірно знаючи, що засновники даного товариства ОСОБА_8 та ОСОБА_9 перебувають за межами території України, а саме у м. Прага Чеської Республіки, без відома останніх, з метою одержання кредиту, з використанням комп`ютерної техніки виготовив протокол загальних зборів учасників ТзОВ "Ованго" №7 від 01 лютого 2007 року, в який вніс завідомо неправдиві відомості про те, що було проведено збори засновників товариства "Ованго" та засновниками прийнято рішення про отримання кредиту в акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку (закрите акціонерне товариство) філії "Промінвестбанку" в м. Тячів Закарпатської області (надалі АКПІБ ЗАТ філія "Промінвестбанк") в сумі 200 000 доларів США та уповноважено ОСОБА_5 укласти кредитний договір із зазначеним банком на вказаних умовах. Після цього, 19 лютого 2007 року, ОСОБА_5 , з метою отримання кредиту в АКПІБ ЗАТ філія "Промінвестбанк", достовірно знаючи, що протокол загальних зборів учасників ТзОВ "Ованго" №7 від 01 лютого 2007 року є підроблений та містить завідомо неправдиву інформацію, умисно, з корисливих спонукань, надав вказаний підроблений протокол працівникам банківської установи з метою отримання кредиту, що стало підставою укладення 19 лютого 2007 між АКПІБ ЗАТ філія "Промінвестбанк" з однієї сторони та ТзОВ "Ованго", в особі директора ОСОБА_5 , кредитного договору №34/2007, відповідно до умов якого ТзОВ "Ованго" отримало кредит в сумі 195 000 доларів США, що становило 984 750 гривень. Внаслідок умисних протиправних дій виконавчого директора ТзОВ "Ованго" ОСОБА_5 , вказаному товариству спричинено велику матеріальну шкоду, на загальну суму 195 000 доларів США, що становило 984 750 гривень, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.222 КК України, тобто надання службовою особою суб`єкта господарської діяльності завідомо неправдивої інформації банкам з метою одержання кредитів, що завдало великої матеріальної шкоди.

Крім цього, ОСОБА_5 , перебуваючи у відповідності до протоколу зборів засновників №1 від 05 березня 2002 року на посаді виконавчого директора товариства з обмеженою відповідальністю "Ованго", в період 2007 року, будучи службовою особою, діючи умисно, в інтересах третіх осіб, в порушення ч.14 п.14.4 статуту ТзОВ "Ованго", де зазначено, що директор в межах своєї компетенції, має право без довіреності вчиняти від імені товариства будь-які юридичні акти, в тому числі угоди на суму, що не перевищує 40 000 гривень та п. 14.5.2. ч.14 статуту, де чітко врегульовано, що директор не має права розпоряджатися майном та активами Товариства без належно оформленого у письмовому вигляді протоколу зборів, тобто згоди учасників Товариства, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, умисно, з корисливих мотивів, діючи в інтересах третіх осіб, зловживаючи своїм службовим становищем, без відповідного рішення зборів засновників товариства та без відома останніх, розтратив кредитні кошти отримані ним у кредитній установі АКПІБ ЗАТ філія "Промінвестбанк", за кредитним договором №34/2007 від 19 лютого 2007 року, на підставі раніше підробленого ним документу, а саме протоколу загальних зборів учасників ТзОВ "Ованго" №7 від 01 лютого 2007 року, шляхом безготівкового перерахування на розрахункові рахунки приватного підприємця ОСОБА_10 ,, приватного підприємця ОСОБА_11 та ТзОВ "ДЮК і "К" грошових коштів ТзОВ "Ованго" на загальну суму 974 168 гривень 27 копійок, за нібито придбаний товар, а саме гриби, тари для грибів та сушки для грибів. Зокрема, 21 лютого 2007 року, ОСОБА_5 на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_10 , № НОМЕР_1 перерахував грошові кошти в сумі 411 200 гривень, 06 березня 2007 року перерахував 174 568 гривень 27 копійок, 21 березня 2007 року перерахував грошові кошти в сумі 54 000 гривень, 23 березня 2007 року перерахував грошові кошти в сумі 62 000 гривень, 18 квітня 2007 року перерахував грошові кошти в сумі 60 000 гривень, а всього за вказаний період перерахував на рахунок ОСОБА_10 грошові кошти ТзОВ "Ованго" на загальну суму 761 768 гривень 27 копійок. Крім того, 23 березня 2007 року, ОСОБА_5 перерахував на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_11 № НОМЕР_2 , грошові кошти ТзОВ "Ованго" в сумі 60 400 гривень. 27 лютого 2007 року ОСОБА_5 , перерахував на розрахунковий рахунок ТзОВ "ДЮК і "К" № НОМЕР_3 грошові кошти ТзОВ "Ованго" в сумі 89 998 гривень 56 копійок та 62 001 гривень 44 копійок, на загальну суму 152 000 гривень 00 копійок. Однак, після перерахування вищевказаних коштів належних ТзОВ "Ованго" ОСОБА_5 від приватних підприємців ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а також ТОВ "ДЮК І "К" товар, за який перераховував кошти на ТОВ "Ованго" не поставив, не оприбуткував та в податкових деклараціях по податку на прибуток не відобразив і таким чином розтратив грошові кошти належні ТзОВ "Ованго" на загальну суму 974 168 гривень 27 копійок, що в 600 і більше разів перевищує встановлений на 2007 рік неоподаткований мінімум доходів громадян, чим вичинив кримінальне правопорушення передбачене ч.5 ст.191 КК України, тобто розтрату чужого майна шляхом зловживанням службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великому розмірі.

У даному кримінальному провадженні, представником потерпілого юридичної особи ТОВ «Ованго», адвокатом ОСОБА_4 , заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_5 984750 гривень на користь потерпілого.

Захисником обвинуваченого ОСОБА_5 , адвокатом ОСОБА_6 подано клопотання, яке ним підтримано в судовому засіданні про закриття кримінального провадження на підставі п. 9-1 ч.1 ст. 284 КПК України в частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України та на підставі п.2 ч.1 ст. 284, п.3 ч.1 ст. 373 КПК України в частині обвинувачення ОСОБА_5 за ч.2 ст. 222 КК України.

У вказаному клопотанні,захисник просить також цивільний позов залишити без розгляду у зв`язку з відсутністю потерпілого, оскільки юридична особа ТОВ «Ованго» припинена за рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 7 липня 2015 року по справі №7/1104/15, правонаступники товариства відсутні, а кредитна заборгованість ТОВ «Ованго» перед банком погашена шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення господарського суду Закарпатської області від 13 жовтня 2009 року, який (предмет іпотеки) не був внеском до статутного фонду товариства.

В даному клопотанні захисник посилаючись на мотиви, викладені в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 червня 2017 року та ухвалі Львівського апеляційного суду від 22 лютого 2021 року, якою скасовано вирок Тячівського районного суду Закарпатської області від 7 червня 2016 року щодо ОСОБА_5 зазначає те, що на час внесення 02.06.2014 р. слідчим до ЄРДР відомостей про вчинення ОСОБА_5 , кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, постановою слідчого слідчого відділення Тячівського районного відділу УМВС України в Закарпатській області від 15.11.2012 року кримінальне переслідування щодо засудженого за вказаною нормою кримінального закону було припинено у зв`язку з відсутністю в його діях складу злочину і така постанова в установленому законом порядку не була скасована. На підтвердження наведених обставин, захисник надав постанови Рахівського районного суду від 5.06.2020 року, 03.08.2020 року, 29.09.2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 21.05.2021 року.

Окрім цього вказує, що у справі не проведено судово-економічної експертизи для встановлення розміру матеріальної шкоди, завданої ТОВ «Ованго» у результаті протиправних дій засудженого, хоча розмір такої шкоди є обов`язковою кваліфікуючою ознакою інкримінованого ОСОБА_5 , злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Просить закрити кримінальне провадження на підставі п. 9-1 ч.1 ст. 284 КПК України в частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України та на підставі п.2 ч.1 ст. 284, п.3 ч.1 ст. 373 КПК України в частині обвинувачення ОСОБА_5 за ч.2 ст. 222 КК України.

В судовому засіданні, обвинувачений та його захисник, змінили вимоги поданого ними 4.01.2022 клопотання в частині вимог викладених у пункті 2, щодо закриття кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 222 КК України на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 та п.3 ч.1 ст. 373 КПК України та заявили клопотання про закриття кримінального провадження в цій частині обвинувачення у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, про що подали відповідну заяву.

Прокурор у судовому засіданні не заперечив проти задоволення клопотання, щодо звільнення ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 222 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1, ч. 2 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, закриття кримінального провадження. В решті вимог клопотання заперечив, оскільки таке на його думку є передчасним.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник, просили задовольнити клопотання по закриття кримінального провадження та залишення цивільного позову без розгляду.

Представник потерпілого, адвокат ОСОБА_4 заперечив щодо закриття кримінального провадження, посилаючись на те що на даний час постанова старшого слідчого СВ Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області капітана міліції ОСОБА_12 від 15 листопада 2012 року про припинення кримінального переслідування відносно ОСОБА_5 , у зв`язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 5ст. 191 КК України, ним оскаржена та остаточного рішення у справі не прийнято. Просив у задоволенні клопотання захисника відмовити.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши подані захисником (сторонами кримінального провадження) до клопотання матеріали, суд приходить до наступного висновку.

Згідно п.2 ч. 1ст. 284 КПК Україникримінальне провадження закривається, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Відповідно до п.9-1 ч.1ст. 284 КПК Україникримінальне провадження закривається, якщо існує не скасовано постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав передбачених пунктами 1, 2, 4, 9статті 284 КПК України, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимого щодо підслідності.

На підставі п. 2 ч.7ст. 284 КПК України, якщо обставини передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 9-1 частини першоїст. 284 КПК України, виявляються під час судового провадження, а також у випадку передбаченому пунктами 2, 3 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.

Судом встановлено, що вироком Тячівського районного суду Закарпатської області від 7 червня 2016 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.222та ч.5 ст.191 КК України, та призначено йому покарання:

за ч.2ст. 222 КК України- штраф в розмірі 3 000 (три тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень 00 копійок із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 2 (два) роки;

за ч.5ст. 191 КК України - 8(вісім) років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 (три) роки з конфіскацією усього належного йому майна.

На підставі п.3 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК Українизвільнено засудженого ОСОБА_5 від призначеного покарання за ч.2ст.222 КК Україниу зв`язку із закінченням строків давності.

Запобіжний захід ОСОБА_5 - особисте зобов`язання, залишено без змін до вступу вироку у законну силу.

Цивільний позов потерпілого - товариства з обмеженою відповідальністю "Ованго" про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, задоволено та стягнуто з ОСОБА_5 , на користь потерпілого - товариства з обмеженою відповідальністю "Ованго" 984 750 (дев`ятсот вісімдесят чотири тисячі сімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 13 вересня 2016 року (справа № 1 -кп/777/461/16) за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на вирок Тячівського районного суду від 07 червня 2016 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а вирок суду першої інстанції без зміни.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 червня 2017 року, ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 13.09.2016 року щодо ОСОБА_5 скасовано і призначено новий розгляд кримінального провадження у суді апеляційної інстанції. (том 10 а.с.231-234).

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 22 лютого 2021 року вирок Тячівського районного суду Закарпатської області від 7 червня 2016 року щодо ОСОБА_5 скасовано, а справу повернуто на новий судовий розгляд в суд першої інстанції в іншому складі суддів.

Як вбачається зі змісту ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 червня 2017 року, судом касаційної інстанції встановлено, що у своїй апеляційній скарзі на вирок суду першої інстанції захисник засудженого на обґрунтування своїх апеляційних вимог, посилався на незаконність здійснення кримінального провадження щодо ОСОБА_5 за ч.5 ст. 191 КК України у зв`язку з існуванням нескасованої постанови слідчого про припинення кримінального переслідування засудженого за ознаками цього злочину за цим фактом.

Всупереч приписамст. 419 КПК Українизазначених доводів апеляційний суд належним чином не перевірив, не дав на них вичерпних та переконливих відповідей, які би ґрунтувалися на дотриманні процедури, визначеної кримінальним процесуальним законом.

Вищий спеціалізований суд, прийшов до висновку, що виходячи з вимогст. 284 КПК Україниправовими наслідками прийняття процесуального рішення про закриття кримінального провадження щодо особи з реабілітуючих підстав є неможливість подальшого кримінального переслідування цієї особи за цими ж фактичними обставинами за ознаками цього самого кримінального правопорушення до скасування вищевказаного рішення в установленому законом порядку.

Аналогічні імперативні заборони містилися в пункті 10 ч. 1ст.6КПКУкраїни(1960 року), відповідно до якого кримінальну справу немогло бути порушено, а порушена справа підлягала закриттю щодо особи, про яку є нескасована постанова органу дізнання, слідчого, прокурора прозакриття справи по тому ж обвинуваченню.

Таким чином, у наведених правових нормах закріплено недопустимість подальшого здійснення щодо особи кримінального провадження, яке вже закінчилося прийняттям остаточного рішення про її реабілітацію за відповідним обвинуваченням.

Визнаючи необґрунтованими доводи апеляційної скарги захисту про наявність зазначеної процесуальної перешкоди для обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 5ст. 191 КК України, апеляційний суд не взяв до уваги, що постановою слідчогослідчого відділенняТячівськогорайонного відділуУМВС України в Закарпатській області від 15 листопада 2012 року кримінальне переслідування щодо засудженогозавказаною нормою кримінального закону булоприпинено у зв`язку з відсутністювйого діях складу злочину, і така постанова в установленому законом порядку не скасована(т. 2, а. с. 56, 57).

Мотивуючи свої висновки у відповідній частині, суд обмежився посиланням на винесення слідчим постанови від 06 листопада 2012 року про зупинення кримінальної справи у зв`язку з розшуком осіб, причетних до злочину, та на внесення відомостей про вчинення ОСОБА_5 цього ж кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за правиламиКПК України 2012 року. Однак зазначені обставини не можуть бути законними підставами для відновлення раніше припиненого кримінального переслідування конкретної особи без скасування процесуального рішення про таке припинення.

Крім цього, суд зазначив в ухвалі про повторне звернення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до правоохоронних органів із заявою про злочин після винесення постанови від 15 листопада 2012 року. Проте вказане твердження не ґрунтується на матеріалах справи, оскільки за даними дослідженого судом витягу з ЄРДР відомості про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5ст. 191 КК України, було внесено до реєстру 02 червня 2014 року за заявою засновників ТОВ «Ованго»від 23 травня 2011 року (т. 2, а. к. п. 62, 63).

Відповідно до ч.2 ст. 439 КПК України, вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді.

Разом з цим в судовому засіданні встановлено, що після постановлення 27.06.2017 р. Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних у даному кримінальному провадженні ухвали, представником потерпілого, юридичної особи ТОВ «Ованго», ОСОБА_4 , у червні 2018 року до Тячівського районного суду було подано скаргу.

В скарзі представник потерпілого, просив поновити строк на оскарження постанови старшого слідчого СВ Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області від 15.11.2012 р. у кримінальному провадженні №9307612 про «припинення кримінального переслідування» відносно ОСОБА_5 у зв`язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України та скасувати наведену постанову (Том 11 а.с. 195-198).

Також встановлено, що Ухвалою слідчої судді Тячівського районного суду ОСОБА_13 від 27.02.2019 р. поновлено адвокату ОСОБА_4 , який діє в інтересах ТзОВ «Ованго», строк для подання скарги на постанову старшого слідчого СВ Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області капітана міліції ОСОБА_12 від 15 листопада 2012 року про припинення кримінального переслідування відносно ОСОБА_14 , у зв`язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 5ст. 191 КК України, як такий, що пропущений з поважних причин.

Скаргу адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ТзОВ «Ованго», задоволено.

Постанову старшого слідчого СВ Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області капітана міліції ОСОБА_12 від 15 листопада 2012 року про припинення кримінального переслідування відносно ОСОБА_5 у зв`язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 5ст. 191 КК України скасовано.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 04.02.2020 р. апеляційну скаргу, яку подав адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 , задоволено частково. Ухвалу слідчого судді Тячівського районного суду від 27 лютого 2019 року, якою адвокату ОСОБА_4 поновлено строк на оскарження постанови слідчого, подану ним в інтересах ТзОВ «Ованго» скаргу задоволено й скасовано постанову старшого слідчого СВ Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області від 15.12.2012 про припинення кримінального переслідування щодо ОСОБА_5 , у зв`язку з відсутністю в його діях складу передбаченого ч. 5ст. 191 КК Українизлочину, - скасовано та призначено новий розгляд скарги в Тячівському районному суді.

Ухвалою слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 4.05.2020 р. прийнято до розгляду та призначено засідання за скаргою на постанову старшого слідчого СВ Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області капітана міліції ОСОБА_12 від 15 листопада 2012 року.

Ухвалою Рахівського районного суду від 1.06.2020 р. - задоволено заяву про самовідвід судді Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_15 від розгляду кримінального провадження за скаргою адвоката ОСОБА_4 - представника ТзОВ "Ованго" на постанову старшого слідчого СВ Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області капітана міліції ОСОБА_12 від 15 листопада 2012 року з тих підстав, що як вбачається з протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 04.05.2020 ОСОБА_15 була визначена для розгляду даної справи як слідчий суддя, що не узгоджується з ч.1 ст.236-2КПК України, відповідно до якої дану скаргу має розглядати не слідчий суддя, а суддя, який визначається в порядку, встановленому частиною третьоюстатті 16-2 КПК України 1960 року.

Кримінальне провадження за скаргою адвоката ОСОБА_4 - представника ТзОВ "Ованго" на постанову старшого слідчого СВ Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області капітана міліції ОСОБА_12 від 15 листопада 2012 року про припинення кримінального переслідування відносно ОСОБА_5 , у зв`язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч.5ст.191 КК Українипередано до канцелярії Рахівського районного суду Закарпатської області для подальшого розподілу в порядкуст.16-2 КПК України 1960 року.

Постановою судді Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_16 від 05.06.2020року, відмовлено у розгляді даної скарги, оскільки вона подана до суду з порушенням встановленого статтею 236-5КПК України(КПК України1960 року) семиденного строку з дня отримання копії постанови чи повідомлення прокурора про припинення кримінального переслідування .

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 13.07.2020 р. матеріали за скаргою адвоката ОСОБА_4 , поданою в інтересах ТзОВ «Ованго» на постанову слідчого СВ Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_12 від 15.11.2012р. про припинення кримінального переслідування відносно ОСОБА_5 повернуто до Рахівського районного суду Закарпатської області для виконання вимог, передбачених ст.353КК України(в редакції 1960 року), оскільки апеляційну скаргу адвокат ОСОБА_4 подав до суду першої інстанції з пропуском встановленого законодавством строку на оскарження рішення суду першої інстанції.

Постановою судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 3.08.2020року, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ТзОВ «Ованго» на постанову судді Рахівського районного суду від 05 червня 2020 року, визнано такою, що не підлягає розгляду з підстав того що, адвокат ОСОБА_4 у скарзі не порушував питання про відновлення строку на апеляційне оскарження.

Постановою судді Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_16 від 24.09.2020року відновлено адвокату ОСОБА_4 , який діє в інтересах ТзОВ «Ованго», пропущений строк на оскарження постанови судді Рахівського районного суду від 05 червня 2020 року.

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ТзОВ «Ованго» на постанову судді Рахівського районного суду від 03 серпня 2020 року, визнано такою, що не підлягає розгляду з підстав подання апеляції з пропуском встановленогост. 349 КПК України(в редакції 1960 року) строку і при відсутності клопотання про його відновлення апеляція постановою головуючого визнано такою, що не підлягає розгляду.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 21.05.2021 р. (справа №711/8990/2012 провадження №10/4806/1/21) повернуто дану кримінальну справу № 711/8990/2012 до Рахівського районного суду Закарпатської області для виконання вимог, передбачених ст.ст.351, 353, 354 КПК України 1960 року. (том 11 а.с.199-200).

Таким чином, судом встановлено, що відомостей щодо скасування постанови старшого слідчого СВ Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_12 від 15.11.2012 р., якою кримінальне переслідування відносно ОСОБА_5 було припинено у зв`язку з відсутністю в його діях складу злочину передбаченого ч.5 ст. 191 КК України відсутні.

Разом з цим суд враховує, зміст положень п.9-1 ч.1 ст. 284 КПК України, де законодавець для закриття кримінального провадження, визначив лише такі виключні підстави, як існування нескасованої постанови слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбаченихпунктами 1,2,4,9цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності.

З витягу з ЄРДР на що також звертав увагу суд Касаційної інстанції в ухвалі від 27.06.2017 р., відомості про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5ст. 191 КК України, було внесено до реєстру 02 червня 2014 року за заявою засновників ТОВ «Ованго»від 23 травня 2011 року (т. 2, а.с. 62, 63).

Відтак сам факт оскарження постанови старшого слідчого СВ Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_12 від 15.11.2012 р., якою кримінальне переслідування відносно ОСОБА_5 було припинено у зв`язку з відсутністю в його діях складу злочину передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, через шість років після її постановлення слідчим та майже через рік після постановлення судом касаційної інстанції рішення у даній справі, не може бути підставою для відмови у задоволенні клопотання захисника про закриття кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України підлягає закриттю на підставі п.9-1 ч.1 ст.284та ч. 7 ст.284 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п`ять років у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п`ятнадцять років у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Частиною 1 ст. 285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

У відповідності до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з роз`ясненнями, наведеними у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 року № 12, звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи, за умови вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбачений Особливою частиною Кримінального кодексу України, та за наявності визначених законом матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків і відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч. ч. 2 - 4 ст. 49 КК України).

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

При цьому, закон не пов`язує можливість застосування правил ч. 1 ст. 49 КК України із визнанням особою вини, обов`язковою передумовою для закриття провадження у справі є наявність згоди особи на звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.

Як встановлено судом, відповідно до обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 222 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

Таким чином судом встановлено, що з моменту вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 222 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , минуло більше п`яти років.

Відтак, строки притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення зазначеного злочину, відповідно до ч.2 ст. 49 КК України закінчилися.

Враховуючи викладене та беручи до уваги ту обставину, що з моменту вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.222 КК України, минуло більше п`яти років, підстав для переривання перебігу давності не встановлено і обвинувачений ОСОБА_5 проти звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття щодо нього кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності не заперечує, суд вважає за можливе звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 49 КК України, а кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014070000000128, закрити відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Щодо цивільного позову представника потерпілого, юридичної особи ТОВ «Ованго» - адвоката ОСОБА_4 суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1, 5, 6, 7 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відмова у позові в порядку цивільного, господарського або адміністративного судочинства позбавляє цивільного позивача права пред`являти той же позов у кримінальному провадженні.

Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно ч.5 ст.104 ЦК України, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як встановлено в судовому засіданні постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 7.07.2015 року, яка 27.07.2015 року набрала законної сили, припинено юридичну особу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ованго» (90500, Закарпатська область, м. Тячів, вул. Лазівська, 50, код 31892033).

Надіслано державному реєстратору реєстраційної служби Тячівського районного управління юстиції Закарпатської області у відповідності до ст. 49 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», копію постанови після набрання нею законної сили. (том 12 а.с.25-27).

Разом з цим згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань на час подання та розгляду поданого захисником клопотання, в реєстрі наявний запис лише щодо перебування юридичної особи в стані припинення та не містить відомостей про дату та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ «Ованго» код ЄДРПОУ 31892033, а відтак доводи захисника про припинення юридичної особи не заслуговують на увагу. (том 12 а.с. 24).

Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України.

Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути ухвалено лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру.

Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження вказаними вище положеннями КПК України, не передбачено.

Враховуючи системний аналіз зазначених положень КПК, суд дійшов висновку, що цивільний позов не підлягає розгляду у випадках закриття кримінального провадження як на досудовому розслідуванні, так і в суді.

В той же час, у випадку закриття кримінального провадження на встановлених КПК підставах, суд зобов`язаний роз`яснити цивільному позивачеві його право пред`явити аналогічний позов у порядку цивільного судочинства.

Тому, у зв`язку зі звільненням обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.2 ст. 222 КК України від кримінальної відповідальності у зв`язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, заявлений представником потерпілої сторони ОСОБА_4 цивільний позов про стягнення з ОСОБА_5 984750гривень накористь потерпілого шкоди, слід залишити без розгляду, що за змістом ч.7 ст.128 КПК України не перешкоджає потерпілому пред`явленню позову в порядку цивільного судочинства.

Процесуальні витрат не має.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

Питання щодо речових доказів вирішується у порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 128, 284-288, 314, 369-372, 376, 392, 395 КПК України, ст. 49 КК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження на підставі п. 9-1 ч.1 ст. 284 КПК України в частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України - задовольнити.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014070000000128 від 2.06.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України закрити на підставі п.9-1 ч. 1ст. 284 КПК України.

Клопотання захисника ОСОБА_6 про звільнення ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 222 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінальне провадження задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 222 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014070000000128 в частині обвинувачення ОСОБА_5 за ч.2 ст.222 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Речові докази платіжні доручення № 4 від 27 лютого 2007 року, № 1 від 21 лютого 2007 року, № 7 від 21 березня 2007 року, № 10 від 23 березня 2007 року, № 9 від 23 березня 2007 року, № 11 від 18 квітня 2007 року, № 13 від 06 березня 2007 року, № 5 від 27 лютого 2007 року про перерахування ТзОВ "Ованго" грошових коштів, які зберігаються при справі (т.6 а.с. 8-16), - залишити при справі.

Запобіжний захід ОСОБА_5 , не обирався.

Цивільний позов ТОВ «Ованго», в інтересах якого діє представник, адвокат ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням - залишити без розгляду.

Роз`яснити ТОВ «Ованго» та представнику позивача, адвокату ОСОБА_4 , що залишення цивільного позову без розгляду не перешкоджає його праву на звернення до суду із аналогічним позовом в порядку цивільного судочинства.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, представнику потерпілого та прокурору.

Головуючий ОСОБА_1