Ухвала

від 08.11.2022 по справі 308/13632/21

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/13632/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2022 року м. Ужгород

Слідчий суддяУжгородського міськрайонногосуду Закарпатськоїобласті ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,представника власника майна ТОВ«Газ-облік-прилад» адвоката ОСОБА_3 ,прокурора ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника власника майна ТОВ «Газ-облік-прилад» адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12021070000000195, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 02.07.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч.3 ст. 358, ч.3 ст. 358 КК України, -

встановив:

Адвокат ОСОБА_3 який дієв інтересахТОВ «Газ-облік-прилад»звернувся дослідчого суддіУжгородського міськрайонногосуду звищевказаним клопотанням,яке мотивуєтим,що ухвалоюслідчого суддіХустського районногосуду Закарпатськоїобласті від05.07.2021року (справа№ 309/2255/21),у межахкримінального провадження№ 120210700000195від 02.07.2021року,за ознакамикримінального правопорушенняпередбаченого ч.2ст.364КК України,накладено арештна земельніділянки2110400000:01:015:0184 площа01724га.,2110400000:01:015:0185 площа0,3826га.,що належать ТОВ «Газ-облік-прилад».

В обґрунтуванняклопотання посилаєтьсяна наступне,вищевказані земельніділянки,на праві власності ТОВ «Газ-облік-прилад» ТОВ «Газ-облік-прилад». Зазначає, що ТОВ «Газ-облік-прилад» не має жодного відношення до кримінального провадження № 120210700000195 від 02.07.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.364 КК України, є добросовісним набувачем земельної ділянки, а тому накладення арешту на їх земельну ділянку, є нічим іншим як протидія господарській діяльності.

Крім того вказує, що кримінальне провадження порушено за статтею 364 КК України, яка не передбачає конфіскації, станом на день розгляду клопотання, всі необхідні слідчі дії з використанням земельних ділянок проведені, необхідні експертизи призначені і оперативної цінності для органу досудового розслідування не становлять, тому просить ухвалу слідчого судді Хустського районного суду Закарпатської області скасувати в частині накладення арешту на земельні ділянки

Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що метою накладення арешту на майно була необхідність збереження речового доказу в межах кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 с. 364 КК України. Однак постановою слідчого з якою погодився процесуальний прокурор у вказаному кримінальному провадженні кримінальне провадження за ч.2 ст. 364 КК України була закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення. На даний час триває досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.358 КК України. Тобто зазначає, що на даний час відпали підстави у накладенні арешту.

Дослідивши матеріали поданого клопотання з додатками, надані слідчому судді для огляду матеріали кримінального провадження, оцінивши наявні докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених ст.131 КПК України, є арешт майна, суть якого полягає у позбавленні за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Порядок скасування арешту майна встановлюється ст.174 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потребаабо арештнакладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Статтями 7, 16 КПК України регламентовано, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У судовому засіданні встановлено, що ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч.3 ст. 358, ч.3 ст. 358 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.07.2021 року за № 120210700000195.

В межахвказаного кримінальногопровадження накладеноарешт наземельні ділянки2110400000:01:015:0184 площа 01724 га., 2110400000:01:015:0185 площа 0,3826 га. з метою збереження речового доказу в розумінні ст. 98 КПК України.

Як слідує зі змісту даної ухвали слідчого судді, підставою для накладення арешту стало те, що слідчим, в ході розгляду справи, було доведено, що вказані земельні ділянки мають значення речового доказу по справі та відповідають критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки являються об`єктом вчиненого злочину.

Крім цього, слідчим суддею, констатовано необхідність такого арешту майна для збереження речових доказів та наявність ризиків передбачених ч.1 ст. 170 КПК України.

З матеріалів клопотання вбачається, що власником земельних ділянок за номерами 2110400000:01:015:0184 площа 01724 га., 2110400000:01:015:0185 площа 0,3826 га. є ТОВ «Газ-облік-прилад»., що підтверджується відповідними правовстановлюючими документами долученими до матеріалів клопотання.

Як вбачається із оглянутих судом матеріалів кримінального провадження № 120210700000195, постановою слідчого від 19.10.2022 року кримінальне провадження в частині розпочатій за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 364 КК України закрито, на підставі п.2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із відсутністю в діях осіб Мукачівської міської ради чи інших осіб складу кримінального правопорушення.

З матеріалів кримінального провадженні вбачається, що досудове розслідування триває за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 358 КК України, відносно ФОП з оціночної діяльності. Варто зазначити, що в кримінальному провадженні існує два види інтересів: суспільні інтереси, на захист яких спрямована система кримінальної юстиції; особисті інтереси підозрюваного, обвинуваченого, інших учасників кримінального провадження, які мають бути гарантовано захищені від неправомірних посягань.

Забезпечення балансу цих інтересів, по суті, є одним з найважливіших завдань кримінального провадження. Так, у ст. 2 КПК зазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.

Досягнути такого балансу можна лише за умови існування і дотримання певних правил, визначених у законі, які в своїй сукупності створюють систему гарантій від порушення прав особи, що опинилась у сфері дії кримінального провадження.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "ОСОБА_5 та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Відповідно до ч. 3 ст. 22 КПК України слідчий суддя під час кримінального провадження не може одночасно виконувати функції державного обвинувачення, захисту і судового розгляду. Так, функції з доведення обґрунтованості поданого клопотання, наявності підстав для його задоволення процесуальним законом покладено виключно на ініціатора такого клопотання, в даному випадку - власника майна, разом з тим сторона обвинувачення у випадку не згоди з даним клопотанням зобов`язана належним чином її теж обґрунтувати. Відтак слідчий суддя розглядає клопотання на підставі тих доказів, які слідчому судді і представлені. При цьому, жоден учасник не був позбавлений можливості надати їх безпосередньо в судовому засіданні.

Викладені обставини свідчать, про те, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Слідчим суддею встановлено, що власник майна, а саме земельної ділянки, не є підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні, тобто відносно нього в майбутньому у вказаному кримінальному провадженні не може бути застосована конфіскація майна, крім того санкція ст. 358 КК України, конфіскації майна не передбачає.

Окрім того, як зазначалось вище, метою накладення арешту, було збереження земельної ділянки як речового доказу, у кримінальному провадженні розпочатому за ч.2 ст.364 КК України.

Тобто, як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів кримінального провадження, потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт земельної ділянки відпала.

Слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння ТОВ «Газ-облік-прилад» належним йому майном, а саме земельними ділянками, та враховуючи, що сторона обвинувачення при вирішенні клопотання фактично визнала, що підстави накладення арешту на майно відпали.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що подане адвокатом клопотання підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 167, 170, 174 КПК України, слідчий суддя,-

постановив:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Хустського районного суду Закарпатської області від 05 липня 2021 року на земельні ділянки кадастровими номерами2110400000:01:015:0184 площа01724га.,2110400000:01:015:0185 площа0,3826га..

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали було проголошено 10 листопада 2022 року о 13 год. 20 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_5