Рішення

від 14.11.2022 по справі 520/420/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 листопада 2022 року № 520/420/22

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши питання наявності підстав для відкриття провадження у справі за позовом заступника прокурора Харківської обласної прокуратури (вул. Б. Хмельницького, буд. 4,м. Харків) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області (вул. Бакуліна, буд. 6,м. Харків,61166, ЄДРПОУ 37999518) до Національного природного парку "Дворічанський" вул. Слобожанська, буд. 5,смт. Дворічна, Дворічанський район, Харківська область, ЄДРПОУ 37948353) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, у якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність адміністрації НПП «Дворічанський» щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж НПП «Дворічанський» та закріплення їх в натурі (на місцевості);

зобов`язати адміністрацію НПП «Дворічанський» забезпечити проведення робіт з винесення меж НПП «Дворічанський» та закріплення їх в натурі (на місцевості) шляхом розроблення та затвердження землевпорядної документації щодо організації і встановлення меж територій природно - заповідного фонду та оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки відповідно до вимог чинного законодавства України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду. В порушення вищезазначених норм, межі НПП «Дворічанський» в натурі не встановлені, права на земельні ділянки залишаються неоформленими, що обумовило звернення до суду.

Відповідач надав суду відзив на адміністративний позов , у якому проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши, що керівництвом парку вживаються заходи спрямовані на встановлення меж в натурі, що виключає бездіяльність як передумову задоволення адміністративного позову.

Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, перевіривши дії/ бездіяльність відповідача на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Указом Президента України від 11.12.2009 №1044/2009 на території Дворічанського району Харківської області створено національний природний парк "Дворічанський". Згідно з п.1 Указу до території національного природного парку "Дворічанський" погоджено в установленому порядку включення 3131,2 гектара земель державної власності, у тому числі 658,8 гектара земель, що перебувають у користуванні товариства з обмеженою відповідальністю "Агроліга", вилучаються в установленому порядку та надаються національному природному парку в постійне користування, і 2472,4 гектара земель, які включаються до складу національного природного парку без вилучення, згідно з додатком.

На виконання Указу Президента України від 11.12.2009 наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 405 від 21.10.2011 створено природоохоронну, рекреаційну, культурно-освітню, науково-дослідну установу національний природний парк "Дворічанський" та затверджено Положення.

Згідно з цим Положенням парк створений з метою збереження, відтворення та раціонального використання цінних природних територій та об`єктів лісостепової зони, що мають важливе природоохоронне, рекреаційне та культурно-освітнє значення.

Державною екологічною інспекцією у Харківський області 11.06.2021 проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності НПП «Дворічанський», за результатами якої виявлено аналогічні порушення щодо невжиття заходів до встановлення на місцевості меж вказаного об`єкту природно-заповідного фонду та виготовлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки. Зазначені порушення зафіксовано в акті перевірки № 506/12-02/09-14

За результатами вищезазначеного перевірочного заходу Держекоінспекцією 14.06.2021 винесено НПП «Дворічанський» припис № 17/09-10 з метою усунення виявлених порушень зі строком виконання до 11.12.2021.

Листом № 238/09 від 11.11.2021 відповідач повідомив Держекоінспекцію про стан виконання припису в тому числі, що по пункту 1 припису ( визначити в натурі (на місцевості) межі НПП Дворчанський ) визначено в натурі ( на місцевості ) межі території площею 2472.4 га згідно проекету землеустрою щодо організації встановлення меж території НПП Дворічанський для збереження та використання національних природних парків, території ПЗФ без вилучення у землевласників та землекористувачів та внесено до Державного земельного кадастру відомості про обмеженнч у використанні земель (обліковий номер обмеження у Публічній кадастровій карті України 006:001:001:00000001)

Статтею 43 Земельного кодексу України передбачено, що землі природно - заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно зі ч. 2 ст. 45 Земельного кодексу України порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно з ч. ч. 3, 5 ст. 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними. Київською та Севастопольською міськими радами.

Території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Згідно з ч. 3 ст. 60 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.

Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

У відповідності до ст.1 "Про землеустрій" проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.

Відповідно до абз. "в" ч. 2 ст. 25 Закону України "Про землеустрій" до документації із землеустрою належать проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико - культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.

Згідно зі ст. 47 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно - заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою: збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму; створення приміських зелених зон, збереження і використання об`єктів культурної спадщини; проведення науково-дослідних робіт; встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно - заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються на підставі укладених договорів між замовниками документації із землеустрою та її розробниками.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про землеустрій" замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Згідно з ч. 6 ст. 47 Закону України "Про землеустрій" рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.

Статтею 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд" передбачено, що до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.

На підставі ст.19 Закону України "Про землеустрій" до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать: організація і здійснення землеустрою; здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою; координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності; інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм; вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 34, 37 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо регулювання земельних відносин; прийняття рішень про організацію територій і об`єктів природно - заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об`єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам`ятками природи, історії або культури, які охороняються законом, прийняття рішень про оголошення в місцях масового розмноження та вирощування потомства дикими тваринами "сезону тиші" з обмеженням господарської діяльності та добуванням об`єктів тваринного світу.

Судовим розглядом встановлено, що листами від 15.04.2016 № 81/02, від 05.07.218 № 128/08 відповідач звертався до ХОДА з питань надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування загальною площею 658.8 га із земель державної форми власності на території Кам`янської сільської ради.

У 2018 році відповідачем розпочато розроблення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території НПП Дворічанський та внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження використання земель, проведено тендер (лист від 22.11.2019 № 229/08 на адресу Департаменту екології та природних ресурсів ХОДА).

Листом від 15.09.202 № 197/08 позивач звернувся на адресу ХОДА щодо отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо надання НПП Дворічанський у постійне користування 658.80 га земель.

Листом від 16.03.2021 № 03.01-18/1323 ХОДА повідомила ТОВ Рененсанс-Груп (суб`єкт яким складено проект землеустрою) про погодження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території НПП Дворічанський для збереження та використання національних природних парків при умові обмеження використання земельних ділянок які були надані у користування фізичним особам після Указу Президента України від 11.12.2009 № 1044 Про створення НПП Дворічанський.

29.04.2021за № 1-32-40/52 відділом містобудування, архітектури, оборонної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами погоджено проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території НПП Дворічанський для збереження та використання національних природних ресурсів.

Також долученими до матеріалів справи документами підтверджено що відповідач неодноразово звертався до суб`єктів владних повноважень до повноважень яких належить вирішення питання надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо виділення земельної ділянки (листи від 01.10.2021 № 202/06, від 14.12.2021 № 231/06, тощо)

10.12.2021 Дворічанською селищною радою відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою у зв`язку з тим, що загальними зборами пайовиків колишнього КСП Кам`янське від 11.06.2020 розпайовані земельні угіддя фізичним особам-членам КСП

Суд зауважує, що за загальним правилом бездіяльність може мати місце лише у випадку, коли особа станом на конкретну календарну дату не виконала покладеного законом обов`язку, а під ознаки протиправної бездіяльність підпадає виключно за наявності у зобов`язаної особи об`єктивної змоги вчинити певне діяння. Як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Відповідно до ст.ст.7,9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), надав оцінку усім юридично значимим факторам, доводам сторін та обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; вичерпно реалізував юридичні механізми з`ясування об`єктивної істини.

На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст.139, 143 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 КАС України, суд, -

вирішив:

Позов - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду); підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Суддя Зоркіна Ю.В.