Рішення

від 11.11.2022 по справі 640/28834/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2022 року м. Київ № 640/28834/20

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП «ЕЛКОР»

до Головного управління ДПС у м. Києві

Державної податкової служби України

про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язати вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом звернувся Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП «ЕЛКОР» до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 27.07.2020 № 1768433/39639319 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 71 від 10.06.2020р.

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у місті Києві зареєструвати розрахунок коригування № 71 від 10.06.2020р. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою його фактичного надходження на реєстрацію - 25.06.2020р.

- визнати протиправним і скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 27.07.2020 № 1768432/39639319 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 72 від 10.06.2020р.

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у місті Києві зареєструвати розрахунок коригування № 72 від 10.06.2020р. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою його фактичного надходження на реєстрацію - 24.06.2020р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ним у встановленому законодавством порядку складено та направлено до контролюючого органу розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 71 та № 72 від 10.06.2020р., реєстрація яких необґрунтовано була зупинена та запропоновано надати пояснення та/або копії документів.

Позивач вказав на те, що первинні документи на підтвердження показників, зазначених у податкових накладних були надані, а також відповідачу надані пояснення щодо здійснення господарських операцій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва суду від 23.11.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Справа розглядалась у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження згідно приписів статей 12, 257, 262 КАС України та враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва суду від 19.11.2021 року залучено до участі у справі в співвідповідача -Державну податкову службу України.

Відповідачі у встановлений судом строк надали відзиви на позовну заяву, в яких зазначили про обґрунтовані винесеного рішення, у зв`язку з чим просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Повивач в свою чергу надав до суду відповіді на відзив, в яких додатково обґрунтовує безпідставність оскаржуваного рішення, а тому просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВП «EЛKOP» є юридичною особою приватного права, що була створена 13.02.2015р., номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації 13391020000010808.

Основний вид діяльності позивача - оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення (КВЕД 46.43), неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД 46.90), оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям (КВЕД 46.47). Крім того, позивач періодично здійснює інші види оптової торгівлі, передбачені статутом, зокрема: КВЕД 46.41, 46.49, 46.69, 46.74, 46.76 тощо.

В рамках означеної вище господарської діяльності позивачем укладено з Комунальним підприємством з питань будівництва житлових будинків "ЖИТЛОІНВЕСТБУД-УКБ" (код 31958324) (надалі - «КП «ЖИТЛОІНВЕСТБУД-УКБ»») Договір поставки № 5/20-37 від 22.01.2020р. про поставку електротоварів.

На виконання Договору № 5/20-37 від 22.01.2020р.:

23.03.2020р., позивач здійснив на користь «КП «ЖИТЛОІНВЕСТБУД-УКБ» поставку електротоварів на суму 25 423 гривні 33 копійок (в тому числі ПДВ 4 237, 22), що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № 340 від 23.03.2020р. і товарно-транспортною накладною;

24.03.2020р., позивач здійснив на користь «КП «ЖИТЛОІНВЕСТБУД-УКБ» поставку електротоварів на суму 100 089 гривень 98 копійок (в тому числі ПДВ 16 681, 66), що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № 348 від 24.03.2020р. і товарно-транспортною накладною;

Також, вказані поставки підтверджуються Довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей № 97 від 18.03.2020р.

Від КП «ЖИТЛОІНВЕСТБУД-УКБ» на рахунок позивача надійшли оплати за електротовари поставлені згідно з Договором № 5/20-37, у складі двох платежів: 31.03.2020р. платіжним дорученням № 389 сплачено 44 617 гривень 63 коп., що підтверджується копією платіжного доручення. 14.05.2020р. платіжним дорученням № 636 сплачено 407 061 гривня 12 коп., що підтверджується копією платіжного доручення (копія додається).

Вказаними платіжними дорученнями були оплачені також інші рахунки в межах виконання Договору № 5/20-37, а саме, рахунки: №№ 44, 22, 72, 74, 71, 70, 65, 60, 59, 58, 46, 54.

На виконання вимог ст. 201 Податкового кодексу України, позивачем

23 березня 2020 року було зареєстровано податкову накладну № 4 від 23.03.2020р. на суму поставки 25 423 гривень 33 копійок;

24 березня 2020 року було зареєстровано податкову накладну № 1 від 24.03.2020р. на суму поставки суму 100 089 гривень 98 копійок.

Після цього, за домовленістю сторін, частину вищевказаного товару відповідач повернув позивачу, а саме:

згідно з накладною на повернення № 4 від 10.06.2020р. на суму 6 655 гривень 52 копійки (в тому числі ПДВ 1 109,25);

згідно з накладною на повернення № 5 від 10.06.2020р. на суму 13 573 гривень 53 копійки (в тому числі ПДВ 2 262,25).

Повернення вказаного товару з боку КП «ЖИТЛОІНВЕСТБУД-УКБ» та факт його наявності на складі цього підприємства станом на 10.06.20р. і станом на 24.06.20р. підтверджується карткою рахунку 638 вказаного підприємства.

У зв`язку із поверненнями товару, позивач сформував і подав на реєстрацію в ЄРПН:

- розрахунок коригування № 71 від 10.06.2020р. до податкової накладної № 1 від 24.03.2020р., на суму повернутого товару;

- розрахунок коригування № 72 від 10.06.2020р. до податкової накладної № 4 від 23.03.2020р., на суму повернутого товару.

Згідно з квитанцією отриманою позивачем 24.06.2020р. із АІС ДПСУ, реєстрацію РК № 72 було зупинено із таким формулюванням причини зупинення: «Сума компенсації вартості товару/послуги 3925, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару... що відповідає п. 5 Критерії вризиковості здійснення операцій».

Згідно з квитанцією отриманою позивачем 25.06.2020р. із АІС ДПСУ, реєстрацію РК № 71 було зупинено із аналогічним формулюванням причини зупинення.

Керуючись положеннями п. 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Наказ Міністерства фінансів від 12.12.2019 № 520), позивач 21.07.2020р. подав відповідачу, засобами електронного зв`язку копії документів та письмові пояснення на підтвердження інформації, зазначеної у розрахунках коригування № 71 і № 72, для розгляду питання і прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію розрахунків коригування в ЄРПН.

Серед поданих документів письмове пояснення щодо ситуації, описаної вище, копії первинних документів, які підтверджують як господарські операції з поставки позивачем на користь КП «ЖИТЛОІНВЕСТБУД-УКБ» так і закупівлю позивачем вказаних електротоварів у інших суб`єктів господарювання (це договори поставки, видаткові накладні тощо).

Серед наданих відповідачу документів, зокрема, наявні платіжні доручення, щодо оплат, здійснених КП «ЖИТЛОІНВЕСТБУД-УКБ» на користь позивача за електротовари.

За результатами розгляду наданих документів відповідач направив позивачу Рішення № 1768433/39639319 від 27.07.2020р. і Рішення № 1768432/39639319 від 27.07.2020р. (надалі також - «оскаржувані рішення»), якими відмовлено у реєстрації Розрахунків Коригування № 71 і № 72.

Як причину відмови у реєстрації відповідачем зазначено ненадання позивачем розрахункових документів \ банківських виписок.

Позивач вважає дії відповідача щодо зупинення реєстрації спірних розрахунків коригування і оскаржувані рішення про відмову в реєстрації спірних розрахунків коригування безпідставними, протиправними і такими, що порушують права позивача, у зв`язку з чим звернувся з даним позовом до суду.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно пунктами «а», «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування: реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами: відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Положеннями пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На час подачі позивачем на реєстрацію податкових накладних Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 117, податкові накладні / розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,03, P < P м х 1,4, де:

D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T;

S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування;

P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування;

P м - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування.

Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

Відповідно до пунктів 4, 5, 6 Порядку № 117 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна / розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Суд звертає увагу, що станом на час зупинення реєстрації податкової накладної Критерії ризиковості платника податку були визначені у листі Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18.

При цьому, суд зазначає, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18.

Разом з тим, на час прийняття оскаржуваного рішення Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 № 520 (далі - Порядок № 520).

Пунктом 2 вказаного Порядку встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 7).

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9).

Згідно з пунктом 11 Порядку № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Як вбачається з матеріалів справи, первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентом, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної, складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань.

Доводи відповідача про ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, сертифікатів відповідності спростовано матеріалами справи.

При цьому, в рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної не конкретизовано, яких саме документів не надано позивачем.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 (адміністративне провадження №К/9901/62472/18), від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18 (адміністративне провадження №К/9901/7590/19), від 02 липня 2019 року у справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19).

При юридичній оцінці рішень про відмову в реєстрації податкових накладних суд враховує, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не було зазначено перелік документів, необхідних для їх реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимог контролюючого органу в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимог.

Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено Порядком № 520, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу щодо надання документів, рішення про відмову в реєстрації не відповідають критерію обґрунтованості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 16 квітня 2019 касаційне провадження №К/9901/4895/19 (справа №826/10649/17), від 28 жовтня 2019 року касаційне провадження №К/9901/23858/19 (справа №640/983/19).

В той же час суд враховує той факт, що надані позивачем документи підтверджували здійснення операції з постачання товару на адресу контрагента, кількісні та вартісні показники цих операцій і були достатніми для реєстрації податкових накладних.

Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентом в даній справі суд не надає оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Разом з тим, надаючи оцінку оскаржуваним рішенням про відмову в реєстрації податкових накладних суд зазначає, що такі рішення є необґрунтованими, оскільки з їх змісту не вбачаються дійсні та об`єктивні підставі для відмови у реєстрації податкових накладних, що підтверджували б відсутність у платника податків права на відображення у податковому обліку з ПДВ заявлених операцій, та, як наслідок, підтверджували б правомірність відмови в такій реєстрації. Наявність таких обставин судом з матеріалів справи також не встановлено.

Таким чином, оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних не відповідає вимогам пункту 3 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесені контролюючим органом необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

В контексті наведеного суд зазначає, що відповідачами під час розгляду даної адміністративної справи не доведено правомірність відмови у реєстрації податкових накладних.

Щодо позову в частині зобов`язання зареєструвати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Державну податкову службу України здійснити реєстрацію розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, в Єдиному державному реєстрі податкових накладних днем їх фактичного подання.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню.

Суд також звертає увагу, що відповідно до вимог п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів, відтак, суд вважає за доцільне, задовольняючи позов, викласти зміст резолютивної частини постанови, з урахуванням специфіки позовних вимог, відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП «ЕЛКОР» (03048, м. Київ, вул. Кадетський Гай, 6, ЄДРПОУ 39639319) до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ЄДРПОУ 39292197), Головного управління ДПС у м. Києві, (04665, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 43141267) про визнати протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 27.07.2020 № 1768433/39639319 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 71 від 10.06.2020р.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування № 71 від 10.06.2020р. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою його фактичного надходження на реєстрацію - 25.06.2020р.

4. Визнати протиправним і скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 27.07.2020 № 1768432/39639319 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 72 від 10.06.2020р.

5. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування № 72 від 10.06.2020р. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою його фактичного надходження на реєстрацію - 24.06.2020р.

6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП «ЕЛКОР» (03048, м. Київ, вул. Кадетський Гай, 6, ЄДРПОУ 39639319) сплачений ним судовий збір у розмірі 4 204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривні, 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ЄДРПОУ 39292197).

7. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП «ЕЛКОР» (03048, м. Київ, вул. Кадетський Гай, 6, ЄДРПОУ 39639319) сплачений ним судовий збір у розмірі 4 204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривні, 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04665, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 43141267).

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур