Ухвала

від 14.11.2022 по справі 320/3343/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/3343/21

У Х В А Л А

про продовження процесуального строку

14 листопада 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Глущенко Я.Б., суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т., розглянувши клопотання Одеської митниці, утвореної на правах відокремленого підрозділа Державної митної служби України, про звільнення від сплати судового збора за подання апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кволіті Фіш» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

У С Т А Н О В И В:

У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кволіті Фіш» звернулося в суд з позовом до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду, 25 жовтня 2022 року Одеська митниця, утворена на правах відокремленого підрозділа Державної митної служби України, подала апеляційну скаргу.

Ухвалою апеляційного суду від 31 жовтня 2022 року залишено скаргу без руху через відсутність документа про сплату судового збора.

Апелянту визначено строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання копії ухвали суду.

10 листопада 2022 року до суду надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збора, яке обґрунтоване відсутністю фінансування видатків для сплати такого в умовах воєнного стану.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, згідно з частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збора, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збора у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору встановлений статтею 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI у чинній редакції (далі - Закон). Скаржник до цього переліка не відноситься.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збора, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону.

Частиною 1 цієї правової норми передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збора на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, зокрема, якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Положеннями частини 2 статті 8 Закону закріплено, що суд може зменшити розмір судового збора або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Проте на підтвердження скрутного фінансового становища апелянтом не надано жодного доказу.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для звільнення скаржника від сплати судового збора.

Водночас скаржник не позбавлений права просити про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Проте наявність майнового критерія у цьому випадку також є обов`язковою.

З огляду на те, що апелянтом не надано доказів на підтвердження майнового стану, який на даному етапі зумовлює неможливість сплати судового збора та будь-якого підтвердження можливості виконати цей обов`язок у майбутньому за рішенням суду, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для прийняття рішення про відстрочення або розстрочення сплати такого відсутні також.

Згідно з частинами 2, 3 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Судом ураховується, що Європейський суд з прав людини від 19 червня 2001 року в справі «Креуз проти Польщі» зазначив, що вимога сплати зборів судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

Водночас у цій же справі суд указав, що зважаючи на визначне місце, яке займає право на суд у демократичному суспільстві, органи судової влади повинні забезпечити належний баланс між інтересами держави в стягненні судових зборів за розгляд позовів, з одного боку, та інтересом позивача у відстоюванні свого позову в суді, з другого боку.

Ураховуючи викладене, а також зважаючи на вчинення апелянтом дій на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, суд уважає за можливе продовжити строк для усунення визначених в ухвалі недоліків - на десять днів з дати отримання копії цієї ухвали.

Керуючись статтями 121, 169, 248, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Одеської митниці, утвореної на правах відокремленого підрозділа Державної митної служби України, про звільнення від сплати судового збора за подання апеляційної скарги - відмовити.

Продовжити апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з дати отримання копії цієї ухвали.

У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Я.Б. Глущенко

Судді О.Є. Пилипенко

Л.Т. Черпіцька