Постанова

від 14.11.2022 по справі 120/1791/22-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/1791/22-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Віятик Н.В.

Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

14 листопада 2022 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

В С Т А Н О В И В :

ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови Подільського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №293518 від 26 жовтня 2021 року.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18.05.2022 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтуванні апеляційної скарги апелянт послався на недотримання судом першої інстанції норм матеріального права, що на думку останнього призвело до неправильного вирішення питання. Зазначив, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 06.09.2021 службовими особами укртрансбезпеки у пункті габаритно-вагового контролю, що розташований на а/д М-05 Київ-Одеса 1452 км+811м, у рамках здійснення заходів державного нагляду (контролю), шляхом проведення рейдової перевірки, проведено габаритно-ваговий контроль: транспортного засобу DAF PACTON, номерний знак НОМЕР_1 - НОМЕР_2 , що належить ФОП ОСОБА_1 .

Водій ОСОБА_1 здійснював автомобільне перевезення на замовлення ТОВ «Урбан ресурс» вантажу СЕМ І 42.5 R 25 kg PP у пакуванні слінг-бег,що підтверджується товарно-транспортною накладною №11796 від 06.09.2021.

За результатами габаритно-вагового контролю, складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 06.09.2021 №0055733; акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 06.09.2021 №0065146 та акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №307489 від 06.09.2021.

До акту №0065146 від 06.09.2021 додано розрахунок плати за проїзд великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, згідно якого ОСОБА_1 необхідно сплатити 32,40 євро за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Даним актом №307498 встановлено порушення вимог статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", зокрема, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Також у акті зазначено, що ОСОБА_1 з актом ознайомлений та від підпису відмовився.

Результати зважування причепа за реєстраційним номером НОМЕР_1 на пункті зважування «Дачне» 06.09.2021 о 16:26 год. та 06.09.2021 о 17:03 год. підтверджується виданими чеками.

Подільське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки 12.10.2021 направило ОСОБА_1 повідомлення про розгляд справи щодо складеного акту про порушення законодавства про автомобільний транспорт. ОСОБА_1 прибув на розгляд справи 26.10.2021, що підтвердив власним підписом у направленому повідомленні.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства на автомобільному транспорті заступником начальника Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу за перевезення вантажів без оформлення документів, передбачених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" №293518 від 26.10.2021, якою застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн.

Не погодившись із прийнятою постановою, позивач звернувся з позовом до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем здійснено перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень, а тому постанова №293518 про застосування адміністративно-господарських штрафів, є обґрунтованою.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Так, засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначеніЗаконом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ).

Вказаний закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами-суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (ст. 3 Закону № 2344-ІІІ).

Відповідно до ч. 4ст. 6 Закону № 2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Постанова № 103).

Відповідно до п. 1 Постанови № 103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з п.п. 1 п. 4 Постанови № 103 основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

За змістом п. 8 Постанови № 103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Частиною 11 статті 6 Закону №2344 передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі -Порядок № 1567).

Згідно з абзацом 1 пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Згідно з абзацом 15 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України "Про дорожній рух" з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За правилами статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених упункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно зпунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі -ПДР) за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Пунктом 4 Правил №30 передбачено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними упункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879).

Відповідно до пункту 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Пунктом 3 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення (пункт 18 Порядку №879).

Крім того, за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних. У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України (пункти 20, 21 Порядку №879).

Разом із тим, відповідно до підпункту 3 пункту 2 Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені упункті 22.5 ПДР.

Отже, державному контролю підлягають транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Такий контроль здійснюють уповноважені органи - Укртрансбезпека шляхом проведення перевірок, зокрема, рейдової. Під час проведення рейдової перевірки здійснюється державний контроль, зокрема, за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо габаритно-вагових стандартів транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування. За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються відповідні адміністративно-господарські штрафи.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.09.2021 у пункті зважування на автомобільній дорозі М-05 Київ - Одеса 452 км.+811 м., посадовими особами Укртрансбезпеки було проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля DAF, реєстраційний номер: НОМЕР_1 та причіпа (напівпричіпа) PACTON, реєстраційний номер: НОМЕР_2 .

Згідно Акту від 06.09.2021 №0065146 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, під час зважування DAF, реєстраційний номер: НОМЕР_1 та причіпа (напівпричіпа) PACTON, реєстраційний номер: НОМЕР_2 , встановлено перевищення нормативно допустиме осьове навантаження (нормативно допустиме: 11/11/22 т.; фактичне: 6,86/12,16/6,84/6,7/6,64 т), тобто перевищення вагових обмежень на одиночну вісь складає 12160 кг замість допустимих 11 т, що становить перевищення у 10,55 %.

Таким чином, габаритно-ваговим контролем встановлено, що вагові параметри транспортного засобу перевищують нормативно допустимі вагові обмеження, тому цей транспортний засіб є великоваговим, а його параметри перевищили нормативно допустимі параметри більш ніж на 2%.

Однак, доказів наявності у позивача, як у автомобільного перевізника, обов"язкового дозволу на рух, виданого уповноваженим підрозділом Національної поліції, як це передбачено ч. 3 ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги", Правил №30, Порядку №879 при перевезенні 06.09.21 вантажу, суду не надано.

Наведене свідчить про доведеність факту вчинення позивачем, як автомобільним перевізником, господарського правопорушення - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантаж, за що абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.

Щодо посилань позивача на той факт, що здійснювалося перевезення подільного вантажу (цемент у пакування "слінг бег"), то суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 8.14 - 8.15 Глави 8 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 (далі- Правила №363) завантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху.

Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.

Згідно з пунктом 12.1 Глави 12 Правил №363 передбачено, що при транспортуванні вантажів необхідно дотримувати вимог Правил дорожнього руху України.

Разом з тим, пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України не визначено особливостей при встановлені вагових обмежень для навантаження на вісь транспортного засобу, в залежності від виду вантажу (сипучий, неподільний тощо).

Відповідно до пункту 12.5 Глави 12 Правил № 363 для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Пунктом 8.20 Глави 8 № 363 визначено, що водій зобов`язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити Замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.

Отже, водій, який здійснює вантажні перевезення, зокрема сипучого вантажу автомобільним транспортом зобов`язаний дотримуватись встановлених правил, з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Наведеними вище нормативними актами не передбачається можливості звільнення перевізника від відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у випадку переміщення вантажу у вантажному відсіку автомобіля.

Так, згідно з вимогами чинним законодавства та жодними вітчизняним чи міжнародним нормативним документом не передбачені виключення з Правил дорожнього рухуУкраїни щодо правильності розміщення та кріплення вантажу при перевезенні подільних (в тому числі сипучих) вантажів.

Відтак, переміщення ватажу під час руху не є припустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу.

Крім того, суд зазначає, що оскільки автомобіль на вагу заїжджає повільно, зі швидкістю не більше 5-6 км на годину, то така швидкість руху не може призвести до значного зміщення вантажу.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 24.07.2019 у справі №803/1540/16.

При цьому, суд зазначає, що законодавцем чітко передбачено критичну похибку в розмірі 2%, що дозволяє враховувати специфіку вантажу, в тому числі й подільного, який під час транспортування здатний зсуватися (перемішуватися).

Завантажуючи вантажний автомобіль у межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов`язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами.

Вказане узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 814/1460/16.

Крім того, у апеляційні скарзі апелянт не заперечує факт перевищення габаритно-вагових норм від 5 до 10 відсотків під час перевезення сипучного вантажу, проте повністю заперечується та не визнається перевищення встановлених норм на понад 10 відсотків. При цьому зазначає, що при врахування похибки у 2% перевищення встановленої норми становиь 8,38%, що передбачає накладення штрафу у розмірі 8500 грн.

Стосовно вказаних доводів позивача колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 4 Правил № 30, допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5ПДР на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Тобто, законодавцем передбачено критичну похибку (відхилення) в розмірі 2%, що дозволяє враховувати специфіку вантажу, в тому числі й сипучого (відходи насіння), який під час транспортування здатний зсуватися. У даній справі перевищення навантаження на таку вісь становить більше 2% (перевищення 10,55 %).

Разом з тим, відповідна похибка 2% може бути застосована як в сторону зменшення результатів зважування так і в сторону їх збільшення, а тому сам лише факт того що законодавцем визначена можливість такої похибки, жодними чином не свідчить про те, що в даному випадку така похибка має бути застосована в сторону зменшення.

Що стосується зважувального обладнання, яким проводився габаритно-ваговий контроль транспортних засобів позивача та його справності, то як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, до відзиву на позовну заяву відповідачем долучено свідоцтво №35-02/4127 про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки, на якому здійснювалось зважування належного позивачу транспортного засобу.

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ" Мінекономрозвитку України №35-02/4127 від 26.05.2021 ваги автомобільні електронні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі типу AR-WIM, зав. № НОМЕР_3 , яким здійснювалося зважування транспортного засобу позивача, відповідає вимогам ДСТУ PIML R 134-1:2010 "Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь. Загальні технічні вимоги та методи випробовувавння за класом 2D. При цьому відповідне свідоцтво чинне до 26.05.2022, тобто і станом на дату проведення зважування транспортного засобу позивача (станом на 06.09.2021).

Отже, враховуючи, що дане свідоцтво було чинним на дату проведення зважування транспортного засобу позивача, метрологічна характеристика вимірювальної техніки відповідала вимогам нормативно-технічної документації.

Вказане підтверджує, що зважування транспортного засобу позивача проводилось належною вимірювальною технікою, яка перебувала в робочому стані, що підтверджується документами на пристрій, яким проводилось зважування транспортного засобу, які наявні у матеріалах справи.

Враховуючи вище викладене, а також беручи до уваги те, що позивачем здійснено перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що постанова №293518 про застосування адміністративно-господарських штрафів, є обґрунтованою.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.