Постанова

від 24.10.2022 по справі 910/21688/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2022 р. Справа№ 910/21688/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Зубець Л.П.

Кропивної Л.В.

при секретарі судового засідання Денисевич К.Ю.,

за участю представників:

від позивача: Єзута К.С., довіреність вих.№056/24-2776 від 06.12.2021,

від відповідача: Ваулін А.А., довіреність вих.№177 від 07.09.2022, Тимофієв В.О., довіреність вих.№178 від 07.09.2022,

від третьої особи: представник не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" на рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2022 у справі №910/21688/21 (суддя Плотницька Н.Б.) за позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" до Громадської організації "Київська міська спілка безквартирних офіцерів", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про стягнення 30 313, 99 грн. та виселення.

ВСТАНОВИВ наступне.

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" з вимогами до Громадської організації "Київська міська спілка безквартирних офіцерів" про стягнення 30 313 грн 99 коп. заборгованості за договором оренди житлового приміщення від 20.12.2019 № 5934, в тому числі: 6 448 грн 55 коп. основної заборгованості, 129 грн 52 коп. інфляційних втрат, 87 грн 98 коп. 3 % річних, 482 грн 85 коп. пені, 23 165 грн 09 коп. штрафу, 15 476 грн 52 коп. неустойки за користування приміщенням після припинення дії договору та виселення.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення укладеного сторонами договору оренди житлового приміщення належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати орендних платежів, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість. До того ж, у зв`язку з припиненням дії договору, позивач також просить суд виселити відповідача з орендованого приміщення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.05.2022 у справі №910/21688/21 позов задоволено частково, закрито провадження в частині вимог про виселення з квартири ОСОБА_1 , стягнуто з Громадської організації "Київська міська спілка безквартирних офіцерів" на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" 15 476 грн 52 коп. неустойки за користування приміщенням після припинення дії договору та судовий збір у розмірі 1 158 грн 93 коп. У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" про стягнення з Громадської організації "Київська міська спілка безквартирних офіцерів" орендної плати у розмірі 6 448 грн 55 коп., пені у розмірі 482 грн 85 коп., інфляційних втрат у розмірі 129 грн 52 коп. та 3 % річних у розмірі 87 грн 98 коп., - відмовлено.

Приймаючи вказане рішення щодо закриття провадження в частині вимоги про виселення, суд першої інстанції виходив з того, що така вимога стосується саме користувача квартири (фізичної особи - ОСОБА_1 та її родини), і перевірці підлягають підстави перебування цієї особи в житловому приміщенні відповідно до вимог житлового законодавства, а тому заявлені Комунальним підприємством з утримання житлового фонду спеціалізованого призначення "Спецжитлофонд" про виселення підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду в частині закриття провадження у справі щодо виселення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована пред`явленням позову саме до юридичної особи, оскільки спір виник у зв`язку з невиконанням саме нею, а не фізичною особою, господарського договору, укладеного також між юридичними особами.

Також, апелянт вказує на порушення судом норм процесуального права з огляду на ненадання йому можливості ознайомитися із клопотанням третьої особи про закриття провадження у справі та відповідно подати свої заперечення щодо нього. При цьому, апелянт вказує, що зазначене клопотання на його адресу не надходило.

Від відповідача в ході здійснення апеляційного провадження надійшли письмові заперечення по даній справі, в яких було викладено наступні клопотання: про закриття провадження у справі у зв`язку з наявністю рішення між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства; про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору, оскільки договір оренди припинений та проведена звірка розрахунків, а заборгованість відсутня; про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що позивач не є власником квартири.

Також, відповідач просить апеляційний суд винести постанову про закриття провадження у справі та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Стосовно клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з наявністю рішення між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (з посиланням на справи №761/47228/19 та №761/31830/14-ц), колегія суддів зазначає наступне.

Так, у справі №761/47228/19 предметом позову є вимоги про отримання права на оформлення в приватну власність житлового приміщення, що вочевидь не є тотожними вимогам у даній справі.

Щодо іншої справи №761/31830/14-ц, то відповідачем до матеріалів даної справи повного тексту судового рішення у ній не подано, а згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень не є можливим встановлення осіб, до яких у вказаній справі пред`явлено вимоги про виселення.

Стосовно клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, то місцевим господарським судом в частині вимоги про виселення, провадження у справі було закрито з наведеної вище підстави, повторного закриття провадження судом апеляційної інстанції за результатом розгляду апеляційної скарги з такої ж самої підстави, процесуальним законом не передбачено.

Щодо клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору, оскільки договір оренди припинений та проведена звірка розрахунків, а заборгованість відсутня, слід зазначити, що оскільки воно стосується вимог про стягнення заборгованості, а рішення суду в наведеній частині жодною із сторін не оскаржується, відповідно підстави для розгляду вказаного клопотання у колегії суддів відсутні.

Стосовно клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що позивач не є власником квартири, слід вказати, що обставини щодо власника квартири повинні встановлюватися при розгляді вимог про виселення по суті, чого у даному випадку не відбувається у зв`язку із закриттям провадження у справі в частині такої вимоги з огляду на те, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Представник апелянта - позивача у справі в судовому засіданні підтримав вимоги за апеляційною скаргою.

Представники відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечили та просили залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Третя особа правом на участь представника у даному судовому засіданні не скористалася, хоча про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином; про що свідчить телефонограма.

Також, представники відповідача в судовому засіданні 24.10.2022 вказали про повідомлення третій особі про дату та час розгляду апеляційної скарги у даній справі.

В свою чергу, від третьої особи до апеляційного суду надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких остання просила залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення в частині закриття провадження у справи - без змін.

Крім цього, третя особа просила скасувати рішення суду в частині задоволення вимог про стягнення заборгованості.

Колегія суддів вказує, що оскільки жодним учасником даної судової справи не було подано апеляційної скарги на рішення суду в частині задоволення вимог про стягнення заборгованості, суд апеляційної інстанції враховуючи вимоги ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи належне повідомлення третьої особи, а також з урахуванням того, що неявка її представника у судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, вона розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

На підставі наказу Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації від 04.10.2002 № 833-у "Про надання родині ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 " між Комунальним підприємством "Спецжитлофонд" (позивач у справі, орендодавець за договором) та ОСОБА_2 (третя особа у справі, орендар за договором) було укладено Договір оренди житлового приміщення від 01.11.2002 № 2014.

Як додаток до договору оренди житлового приміщення від 01.11.2002 № 2014 між Комунальним підприємством "Спецжитлофонд" та ОСОБА_2 підписано акт прийому-передачі житлового приміщення ( АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 5.1 договору термін дії договору встановлено з 01 листопада 2002 року по 01 липня 2003 року. Цей договір може бути продовжений за згодою Головного управління житлового забезпечення КМДА, якщо не менше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору від орендаря надійшло письмове звернення з проханням пролонгації договору.

Адміністрація Стоматологічної поліклініки МОЗ України при Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця звернулась до Головного управління житлового забезпечення КМДА з листом від 06.04.2004 № 7/45 про продовження терміну дії договору № 2014 житлового приміщення за адресою АДРЕСА_2 , в якому проживала співробітниця стоматологічної поліклініки ОСОБА_2 .

Згідно з наказом Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.04.2004 № 217-у "Про надання родині ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 " між Комунальним підприємством "Спецжитлофонд" (орендодавець) та Стоматологічною поліклінікою МОЗ України при Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця (орендар) було укладено Договір оренди житлового приміщення від 01.05.2004 № 3150.

Відповідно до пункту 5.1 договору термін дії договору встановлено з 01 травня 2004 року по 01 жовтня 2004 року. Цей договір може бути продовжений за згодою Головного управління житлового забезпечення КМДА, якщо не менше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору від орендаря надійшло письмове звернення з проханням пролонгації договору.

Відповідно до Свідоцтва про укладення шлюбу від 01.10.2008 серії НОМЕР_1 , виданого Відділом з питань цивільного стану муніципалітету Балчік області Добрич Республіки Болгарія, ОСОБА_2 змінено прізвище на ОСОБА_2 .

Громадська організація "Київська міська спілка безквартирних офіцерів" звернулася до департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА з листом від 09.12.2019 № 1912/09 про переукладання угоди від 01.05.2004 № 3150 із ОСОБА_1 - членом Виконкому Київської міської спілки безквартирних офіцерів, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 у зв`язку з неможливістю забезпеченням власним житлом.

Відповідно до наказу Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.12.2019 № 420 "Про надання Громадській організації "Київська міська спілка безквартирних офіцерів" квартири АДРЕСА_1 " між КП "Спецжитлофонд" (орендодавець) та Громадською організацією "Київська міська спілка безквартирних офіцерів" (відповідач у справі, або орендар за договором) було укладено Договір оренди житлового приміщення від 20.12.2019 № 5934, у відповідності до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове орендне платне користування без права викупу житлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , житлова площа - 15,40 кв.м, загальна площа 33,00 кв.м. Орендар зобов`язується використати приміщення для проживання родини ОСОБА_1 .

Згідно з пунктом 2.1 договору за користування приміщенням орендар щомісячно сплачує орендодавцю орендні платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно пункту 2.2 договору на підставі рішення Київради від 28.09.2006 №18/75 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 27.05.2004 №262/1472 "Про орендне користування житловими приміщеннями Комунального підприємства "Спецжитлофонд", договором, на дату його укладання, встановлюється плата за оренду приміщення, яку сплачує орендар з урахуванням пункту 2.10 розділу 2 цього договору, у сумі 35,00 грн на місяць за 1 кв.м загальної площі, що складає 1 155 грн 00 коп. на місяць, у т.ч. ПДВ 192 грн 50 коп.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що орендні платежі сплачуються орендарем орендодавцю щомісячно до 25 числа поточного місяця на рахунок орендодавця (без щомісячного виставлення орендодавцем орендарю рахунків-фактур га оплату орендних платежів).

Відповідно до пункту 2.6 договору розмір орендної плати визначений сторонами в договорі переглядається на вимогу орендодавця у разі зміни Київською міською радою цін або тарифів за орендне користування житловими приміщеннями орендодавця.

Згідно з пунктом 2.7 договору орендні платежі сплачуються орендарем орендодавцю, починаючи з моменту підписання сторонами цього договору.

Відповідно до пункту 2.8 договору орендні платежі сплачуються орендарем по день фактичної передачі орендодавцю приміщення за актом прийому-передачі.

Передача приміщення орендареві та повернення приміщення орендодавцю оформлюється виключно актами приймання-передачі, які підписуються сторонами та є невід`ємними частинами цього договору (пункт 3.1 договору).

Відповідно до додатку № 1 до договору від 20.12.2019 № 5934, між сторонами підписано акт приймання-передачі житлового приміщення від 20.12.2019, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове користування квартиру АДРЕСА_1 для тимчасового проживання родини ОСОБА_1 .

У відповідності до пункту 4.2.5 договору орендодавець зобов`язується після закінчення строку дії договору, або в разі його розірвання, звільнити приміщення від осіб які проживають у ньому та повернути приміщення орендодавцю за актом приймання-передачі. Обов`язок складання акту приймання-передачі приміщення при поверненні його орендодавцю покладається на орендаря. Акт приймання-передачі приміщення підписується представниками сторін та скріплюється їх печатками.

Згідно з пунктом 6.1 договору з урахуванням змін внесених додатковими угодами № 1 від 02.06.2020 та № 2 від 21.12.2020, сторони домовились, що умови даного договору застосовуються до відносин сторін, які виникли з 01.01.2020 до 30.06.2021. Цей договір може бути продовжений за згодою орендодавця, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору від орендаря надійшло письмове звернення з проханням пролонгації договору (пункт 6.2 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди житлового приміщення від 20.12.2019 № 5934 позивач звернувся до Громадської організації "Київська міська спілка безквартирних офіцерів" ОСОБА_1 з листом від 23.07.2021 № 056/24-1523 про припинення дії договору з 01.07.2021 та з вимогою про звільнення орендованої квартири АДРЕСА_1 та передачу її за актом прийому-передачі Комунальному підприємству "Спецжитлофонд".

Предметом позову у даній справі є вимоги позивача про:

виселення Громадської організації "Київська міська спілка безквартирних офіцерів" з квартири АДРЕСА_1 шляхом передачі її Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" за актом прийому-передачі;

стягнення з відповідача заборгованості з оплати орендних платежів, нарахованих за період з 01.07.2021 по 13.12.2021, у розмірі 6 448 грн 55 коп.; про стягнення пені у розмірі 482 грн 85 коп., інфляційних втрат у розмірі 129 грн 52 коп. та 3 % річних у розмірі 87 грн 98 коп., нарахованих на суму боргу по орендній платі; про стягнення штрафу за прострочення оплати орендних платежів на строк понад шістдесят календарних днів у розмірі 7 688 грн 57 коп.; про стягнення неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування приміщенням у розмірі 15 476 грн 52 коп.

Як вже вказувалося, оскаржуваним наразі рішенням закрито провадження в частині вимоги про виселення; вимоги про стягнення орендної плати, пені, інфляційних та 3 % річних задоволено частково.

Позивач, в свою чергу, оскаржує наведене судове рішення лише в частині закриття провадження у справі щодо вимоги про виселення, отже враховуючи вимоги ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

За змістом частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, у порядку цивільного судочинства розглядаються будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Відповідно до частин першої, другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини і відповідний спір господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у статті 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України). Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), ГК України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Положеннями статті 283 ГК України визначені поняття та ознаки договору оренди, а саме: за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (частина перша статті 283 ГК України). До відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина шоста статті 283 ГК України).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди) (стаття 759 ЦК України).

Стаття 785 ЦК України передбачає, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

За статтею 810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату. Підстави, умови, порядок укладення та припинення договору найму житла, що є об`єктом права державної або комунальної власності, встановлюються законом. До договору найму житла, крім найму житла, що є об`єктом права державної або комунальної власності, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Сторонами у договорі найму житла можуть бути фізичні та юридичні особи. Якщо наймачем є юридична особа, вона може використовувати житло лише для проживання у ньому фізичних осіб.

Щодо вимоги про виселення, слід зазначити, що порядок надання та користування жилими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання врегульовано главою 4-1 Житлового кодексу УРСР, за статтею 132-1 якого до жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання відносяться жилі приміщення, пристосовані для тимчасового проживання громадян, які не мають або втратили постійне місце проживання.

Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання надаються громадянам, які втратили житло внаслідок звернення стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, у порядку, встановленому цим Кодексом, особам, яких визнано біженцями чи особами, які потребують додаткового захисту, та громадянам, які вимушені залишити жиле приміщення внаслідок його аварійного стану, стихійного лиха або з інших підстав, які загрожують стану та безпеці відповідного жилого приміщення, у порядку, встановленому законом.

Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання відносяться до спеціалізованих жилих приміщень, які повинні відповідати санітарним та технічним вимогам. Жила площа в жилих приміщеннях з фондів житла для тимчасового проживання надається за нормами, установленими для проживання громадян у гуртожитках. Такі приміщення надаються громадянам за умови, що для них таке житло є єдиним місцем проживання і їх сукупний дохід недостатній для придбання або найму іншого жилого приміщення. Першочергове право на забезпечення жилим приміщенням з фондів житла для тимчасового проживання мають сім`ї з неповнолітніми дітьми, вагітні жінки, особи, які втратили працездатність, та особи пенсійного віку.

Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання надаються на строк до одного року з можливістю продовження цього строку в разі неспроможності мешканця цього приміщення набути альтернативне місце проживання. Підставами для дострокового припинення права громадянина на користування жилими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання є: надання громадянину або придбання ним іншого жилого приміщення; підвищення доходів громадянина до рівня, який дозволяє йому укласти договір найму іншого жилого приміщення; порушення громадянином правил користування жилим приміщенням з фондів житла для тимчасового проживання; приведення мешканцем такого жилого приміщення у непридатність для його використання; інші підстави, установлені законом.

Порядок надання та користування жилою площею в жилих приміщеннях з фондів житла для тимчасового проживання встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, питання підстав, порядку та строку перебування громадянина в жилому приміщенні, наданому йому для тимчасового проживання з майна спеціального фонду як житло маневреного фонду, регулюється Житловим кодексом УРСР, а вимоги про виселення з цієї квартири стосуються безпосередньо прав саме фізичної особи ( ОСОБА_1 ) та повинні розглядатися в межах і за правилами цивільного судочинства.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 910/2091/19, правовідносини в якій є подібними правовідносинам у даній справі.

За змістом статті 21 ГПК України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачене цим Кодексом.

Враховуючи, що вимоги позивача про виселення з квартири стосуються саме користувача (фізичної особи - ОСОБА_1 ), і перевірці підлягають підстави перебування цієї особи в житловому приміщенні відповідно до вимог житлового законодавства, тому доводи скаржника про віднесення спору в цій частині до спору господарської юрисдикції як такого, що виник з невиконання господарського договору, укладеного між юридичними особами є необґрунтованими, а висновки суду першої інстанції про необхідність розглядати питання виселення з квартири як позову до фізичної особи за правилами цивільного судочинства - правильними.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі в частині вимоги про виселення на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Стосовно доводів скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права з огляду на ненадання йому можливості ознайомитися із клопотанням третьої особи про закриття провадження у справі та відповідно подати свої заперечення щодо нього, враховуючи не надходження цього клопотання на його адресу, слід зазначити наступне.

Так, згідно ч. 2 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Апелянт, зазначаючи про ненадання йому можливості ознайомитися із клопотанням третьої особи про закриття провадження у справі та відповідно подати свої заперечення щодо нього, не навів жодних доводів стосовно того, яким чином наведене вплинуло на результат розгляду даної справи.

Вказані доводи могли бути наведені в апеляційній скарзі з обґрунтуванням того, що це було процесуальним порушенням і воно вплинуло на результат розгляду спору. Однак такого не наведено.

У даному випадку, апеляційним судом було встановлено обставини правомірності закриття місцевим господарським судом провадження у даній справі в частині вимоги про виселення, а тому наведені доводи скаржника не можуть бути підставою для задоволення вимог апеляційної скарги.

Крім цього, суд зазначає, що наведені апелянтом порушення норм процесуального права не є обов`язковими підставами згідно ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України для скасування судового рішення суду першої інстанції.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2022 у справі №910/21688/21 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2022 у справі №910/21688/21.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 04.11.2022 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді Л.П. Зубець

Л.В. Кропивна