Постанова

від 11.11.2022 по справі 927/946/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2022 р. Справа№ 927/946/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Чорногуза М.Г.

Агрикової О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «Чернігівобленерго»

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.07.2022

у справі № 927/946/21 (суддя М.П. Ноувен)

за позовом Державної екологічної інспекції у Чернігівській області

до Акціонерного товариства «Чернігівобленерго»

про стягнення 200 748, 96 грн

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Чернігівській області (далі - ДЕІ у Чернігівській області) звернулася до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Акціонерного товариства «Чернігівобленерго» (надалі - АТ «Чернігівобленерго», відповідач) про відшкодування шкоди у розмірі 200 748, 96 грн, завданої державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що призвело до забруднення земельних ділянок шляхом розливу мастил.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 11.07.2022 у справі № 927/946/21 позовні вимоги ДЕІ у Чернігівській області задоволено повністю; стягнуто з АТ «Чернігівобленерго» на користь ДЕІ у Чернігівській області 200 748,96 грн; стягнуто з АТ «Чернігівобленерго» на користь ДЕІ у Чернігівській області 3 011,23 грн судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправної поведінки відповідача, яка виражається в неналежному виконанні обов`язків у частині дотримання вимог законодавства про охорону довкілля, за фактом забруднення земельних ділянок небезпечними хімічними речовинами (нафтопродуктами), в результаті господарської діяльності його відокремлених підрозділів; розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, обрахованого відповідно до чинної Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 №171 (зі змінами згідно наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 № 149); безпосередньому причинному зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою відповідача, а також вини відповідача, що полягає в протиправній бездіяльності та не забезпеченні дотримання вимог природоохоронного законодавства в ході проведення господарської діяльності.

Не погодившись із вищезазначеним рішенням, АТ «Чернігівобленерго» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, та неправильним застосуванням норм матеріального права.

В обґрунтування скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції, приймаючи рішення, дійшов помилкового висновку про доведеність на підставі належних та допустимих доказів факту забрудення земельних ділянок нафтопродуктами (неполярними вуглеводними), що використовуються відокремленими підрозділами. За твердженням апелянта, під час складання акта перевірки № 163/04 від 10.09.2018 були відсутні результати вимірювань показників складу та властивостей відібраних грунтів, у зв`язку з чим до акту перевірки були включені висновки, які не підтверджені документально, що є порушенням пункту 4.14. Порядку № 464 та не було враховано судом першої інстанції під час прийняття рішення. Так, вимірювання показників складу та властивостей відібраних грунтів були проведені ДЕІ у Чернігівській області лише 22.10.2018, тобто через 42 календарні дні після оформлення результатів перевірки, що підтверджується протоколами вимірювань показників складу та властивостей грунтів № 30/09 від 22.10.2018, № 31/09 від 22.10.2018 № 32/09 від 22.10.2018, № 33/09 від 22.10.2018, № 38/09 від 22.10.2018. За таких обставин, на думку скаржника, оскільки відповідно до пункту 1.4. Порядку № 464 акт перевірки є документом, який є носієм доказової інформації про виявленні порушення та враховуючи, що на момент його складання були відсутні результати інструментально-лабораторного контролю, ДЕІ у Чернігівській області дійшла передчасного висновку щодо порушення АТ «Чернігівобленерго» статті 52 Закону України "Про охорону навколишьного природного середовища", яке полягає у забрудненні земельних ділянок, що не було враховано місцевим господарським судом. Також за твердженням відповідача позивачем було проведено відбір проб грунтів з порушенням п. 3.1. ГОСТу 17.4.4.02-84 "Охорона природи. Грнути. Методи відбору та підготовки проб для хімічного, бактеріологічного, гельмінтологічного аналізу". До того ж, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.10.2021 у справі № 620/583/19 за позовом АТ «Чернігівобленерго» до ДЕІ у Чернігівській області про скасування приписів встановлено, що в акті перевірки № 163/04 від 10.09.2018 ДЕІ у Чернігівській області не зазначає про таке порушення АТ «Чернігівобленерго» як забруднення земельних ділянок, які використовуються останнім; факт забруднення земельних ділянок в акті перевірки не відображений та жодним документом не підтверджується. Також, як вказує відповідач, судом першої інстанції при прийнятті рішення не враховано положення статей 29, 69-1 Бюджетного кодексу України та статті 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «Чернігівобленерго» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.07.2022 у справі № 927/946/21; розгляд апеляційної скарги АТ «Чернігівобленерго» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.07.2022 у справі № 927/946/21 постановлено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; ДЕІ у Чернігівській області встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

13.09.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 у задоволенні клопотання АТ «Чернігівобленерго» про розгляд апеляційної скарги на рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.07.2022 у справі № 927/946/21 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Позивач скористався правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та надав 22.09.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу АТ «Чернігівобленерго» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.07.2022 у справі № 927/946/21 - без змін.

Відзив на апеляційну скаргу обґрунтований тим, що судом першої інстанції на підставі належних та допустимих доказів, а саме: акта ДЕІ у Чернігівській області № 163/04; актів відбору проб ґрунтів від 05.09.2018 № 30/09, № 31/09, № 32/09, № 33/09, № 38/09; протоколів вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 22.10.2018 № 30/09, № 31/09, № 32/09, № 33/09, № 38/09; протоколів ДЕІ у Чернігівській області про адміністративні правопорушення № 000979, № 000941, № 000776 та постанов про накладення адміністративного стягнення № 258/04, № 262/04, № 257/04, що підписані представниками відповідача без зауважень, встановлено наявність всіх елементів цивільного правопорушення. Як зазначає позивач, правомірність дій ДЕІ у Чернігівській області при проведенні перевірки та оформлення її результатів в акті № 163/04 не була предметом позову у справі № 620/583/19, відтак рішення у справі № 620/583/19 не має преюдиційного значення для вирішення даної справи.

Згідно з ч. 10 ст. 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області в особі старших державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Федоренко О.Д., Бистревської О.В., державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Зубок В.М., Величко Р.М., Діденко С.К., Пташник А.Г., Тромбач А.А., Лапотко М.Г. на підставі статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про Державну екологічну інспекцію у Чернігівської області (затвердженого наказом № 652 від 28.09.2017, у редакції чинній на дату виявлення порушення природоохоронного законодавства), згідно наказу від 27.08.2018 № 461 та направлення Державної екологічної інспекції у Чернігівській області № 461, у період з 28.08.2018 по 10.09.2018, проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Публічним акціонерним товариством «Чернігівобленерго» (найменування якого змінено на Акціонерне товариство «Чернігівобленерго» згідно пунктів 1.2., 1.4. Статуту АТ «Чернігівобленерго», затвердженого загальними зборами акціонерів Товариства від 16.04.2019 протокол №13).

У ході перевірки встановлено:

- на території трансформаторних підстанцій відокремленого підрозділу Північні високовольтні електричні мережі ПАТ «Чернігівобленерго» (ВП Північні ВЕМ ПАТ «Чернігівобленерго») проведено відбір проб ґрунту на дослідження, зокрема ПС-110/35/10 кВ «Козелець», смт. Козелець, вул. Бобровицька (акт відбору проб ґрунтів від 06.09.2018 № 38/09, складено в присутності Чорного І.А., чергового електромонтера Північних ВЕМ ПАТ «Чернігівобленерго»);

- на території трансформаторних підстанцій відокремленого підрозділу Городнянський район електричних мереж ПАТ «Чернігівобленерго» (ВП Городнянський РЕМ ПАТ «Чернігівобленерго») проведено відбір проб ґрунту на дослідження, зокрема ТП КТП-10/04 кВ, м. Городня, вул. Чернігівська, 88 (акт відбору проб ґрунту від 05.09.2018 № 32/09, складено в присутності Соменяки В.М., головного інженера ВП Городнянський РЕМ ПАТ «Чернігівобленерго»); ТП КТ 10/04 кВ, м. Городня, на перехресті вул. Святомиколаївська вул. Армійська (акт відбору проб ґрунту від 05.09.2018 № 33/09, складено в присутності Соменяки В.М., головного інженера ВП Городнянський РЕМ ПАТ «Чернігівобленерго»);

- на території трансформаторних підстанцій відокремленого підрозділу Південні високовольтні електричні мережі ПАТ «Чернігівобленерго» (ВП Південні ВЕМ ПАТ «Чернігівобленерго») проведено відбір проб ґрунту на дослідження, зокрема ТП 110/35/10 кВ «Прилуки», м. Прилуки, пров. Фрунзе (акт відбору проб ґрунтів від 05.09.2018 № 30/09, складено в присутності Струка Г.О., заступника директора ВП Південних ВЕМ ПАТ «Чернігівобленерго»); ТП 110/10 кВ «М`ясокомбінат», територія промислової зони м. Прилуки (акт відбору проб ґрунтів від 05.09.2018 № 31/09, складено в присутності Струка Г.О., заступника директора ВП Південних ВЕМ ПАТ «Чернігівобленерго»).

Факт відбору проб ґрунту на дослідження під час проведення планової перевірки ПАТ «Чернігівобленерго» (на території його відокремлених підрозділів) зафіксовано актом, складеним Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 163/04 (надалі акт перевірки № 163/04).

Акт перевірки № 163/04 із сторони відповідача підписаний Ільницьким М.В. - тво заступника голови правління ПАТ «Чернігівобленерго», Сорокою І.В. - фінансовим директором ПАТ «Чернігівобленерго», Примаком Р.В. - начальником ВТС ПАТ «Чернігівобленерго» (без зауважень).

Зі змісту актів відбору проб ґрунтів № 30/09 від 05.09.2018, № 31/09 від 05.09.2018, № 32/09 від 05.09.2018, № 33/09 від 05.09.2018, № 38/09 від 06.09.2018 вбачається, що відбір проб проведено відповідно до вимог нормативних документів, чинних у період проведення планової перевірки ПАТ «Чернігівобленерго»: «Якість довкілля. Відбір проб ґрунту та відходів при здійсненні хіміко-аналітичного контролю просторового (загального і локального) забруднення об`єктів навколишнього природного середовища в районах впливу промислових, сільськогосподарських, господарсько-побутових і транспортних джерел забруднення. Інструкція», ГОСТ 17.4.3.01-83, відповідних методик виконання вимірювання вмісту показників складу і властивостей проб ґрунтів.

Засоби вимірювальної техніки та допоміжне обладнання, що застосовувались при відборі проб: лопата (ГОСТ 19596-87) (повірці не підлягає), рулетка металева (тавро про повірку ІІ квартал 2018 року).

Невід`ємною частиною перелічених вище актів відбору проб ґрунтів є картографічні схеми розміщення місць відбору проб ґрунтів (додаток №1 до цих актів).

За результатами проведених досліджень показників складу та властивостей ґрунтів у пробах, відібраних на п`яти земельних ділянках, ідентифікованих у актах відбору проб ґрунтів № 30/09 від 05.09.2018, № 31/09 від 05.09.2018, № 32/09 від 05.09.2018, № 33/09 від 05.09.2018, № 38/09 від 06.09.2018, виявлено перевищення нормативних показників вмісту нафтопродуктів, що призвело до забруднення земельних ділянок, зокрема:

- на території Південних ВЕМ ПАТ «Чернігівобленерго», а саме: ТП 110/35/10 кВ Прилуки, за адресою: провул. Гетьмана Сагайдачного (пров. Фрунзе), 67 у м. Прилуки; ТП 110/10 кВ М`ясокомбінат м. Прилуки, знаходиться поблизу вул. Дружби народів, земельна ділянка кадастровий номер 7424185000:05:000:0235;

- на території ВП Городнянський РЕМ ПАТ «Чернігівобленерго», а саме: ТП КТП-10/0,4 кВ, знаходиться у м. Городня, на перехресті вул. Святомиколаївська вул. Армійська; ТП-10/0,4 кВ, за адресою: вул. Чернігівська, 88, м. Городня,

- на території Північних ВЕМ ПАТ «Чернігівобленерго», ТП 110/35/10, знаходиться у смт. Козелець, вул. Бобровицька.

Наведені обставини підтверджуються протоколами вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів №30/09 від 22.10.2018, №31/09 від 22.10.2018, №32/09 від 22.10.2018, №33/09 від 22.10.2018, №38/09 від 22.10.2018.

З метою отримання вихідних даних для проведення розрахунку та визначення розміру шкоди, завданої навколишньому природному середовищу в результаті забруднення земель (за фактом виявлених порушень), позивач звернувся із запитами від 19.10.2018 № 04-12/2530, від 23.10.2018 № 04-12/2541 та від 19.10.2018 № 04-12/2529 до міськрайонного управління у Прилуцькому районі та м. Прилуках ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, відділу у Городнянському районі ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, відділу у Козелецькому районі ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області та отримав листи-відповіді запитуваних органів від 05.11.2018 № 8-25.0.182-1514/120-18, від 25.10.2018 № 8-25-0.25-1399/105-18, від 25.10.2018 № 32-25-0.27-468/106-18, з вичерпною інформацією окремо по кожній досліджуваній земельній ділянці, зокрема про нормативно-грошову оцінку, категорію та цільове (функціональне) призначення, форми власності земельних ділянок, їх приналежності до особливо цінних земель.

Позивач, виходячи з даних ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області, на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 №171, зареєстрованого МЮУ 05.05.1998 №285/2725 (у редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища №149 від 04.04.2007), провів розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі в результаті забруднення земель ПАТ «Чернігівобленерго» через порушення природоохоронного законодавства на об`єктах, що експлуатуються ВП Південні ВЕМ в м. Прилуки, ВП Городнянський РЕМ м. Городня та ВП Північні ВЕМ в смт. Козелець.

Згідно з розрахунком позивача загальний розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення земель за фактом виявлених порушень складає 200 748, 96 грн (51,50 грн по ТП-110/10 кВ ВП Південні ВЕМ ПАТ «Чернігівобленерго»; 53 312, 00 грн по ТП-110/10 кВ ВП Південні ВЕМ ПАТ «Чернігівобленерго»; 74 507, 06 грн по КТП-10/04 кВ ВП Городнянський РЕМ ПАТ «Чернігівобленерго» (м. Городня, вул. Чернігівська, 88); 25 628,40 грн по КТП-10/04 кВ ВП Городнянський РЕМ ПАТ «Чернігівобленерго» (м. Городня, перехрестя вул. Святомиколаївська та вул. Армійська); 47 250,00 грн по ПС-110/35/10 кВ ВП Північні ВЕМ ПАТ «Чернігівобленерго»).

05.11.2018 Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області складено протоколи про адміністративне правопорушення № 000979, № 000941, № 000776 та винесено постанови про накладення адміністративного стягнення № 258/04, № 262/04, № 257/04 відносно громадянки ОСОБА_1 , директора ВП Городнянський РЕМ ПАТ «Чернігівобленерго», громадянина ОСОБА_2 , начальника служби підстанцій ВП Північні ВЕМ ПАТ «Чернігівобленерго», громадянина ОСОБА_3 , начальника служби підстанцій Південних ВЕМ ПАТ «Чернігівобленерго», які вчинили правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 56 Закону України «Про охорону земель», статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», тим, що не забезпечили вжиття заходів для запобігання забруднення нафтопродуктами:

- земельної ділянки під КТП-10/0,4 кВ, що експлуатуються ВП Городнянський РЕМ ПАТ «Чернігівобленерго», по вул. Чернігівська, 88 і на перехресті вул. Святомиколаївська та Армійська в м. Городня Чернігівської області;

- земельної ділянки під ТП ПС-110/35/10 кВ ВП Північні ВЕМ ПАТ «Чернігівобленерго» по вул. Бобровицькій у смт. Козелець Чернігівської області;

- земельних ділянок, що експлуатуються ВП Південні ВЕМ ПАТ «Чернігівобленерго» по провул. Гетьмана Сагайдачного, 67 та вул. Дружби народів у м. Прилуки.

14.11.2018 Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області винесено припис №163/01/04, згідно якого ПАТ «Чернігівобленерго» необхідно: з моменту отримання цього припису, вжити заходів щодо недопущення забруднення земельних ділянок, які ним використовуються; у термін до 31.12.2018 провести роботи з рекультивації та очищення забруднених земельних ділянок на території трансформаторних підстанцій в м. Городня, смт. Козелець та м. Прилуки.

У досудовому порядку позивач звернувся до відповідача з претензіями від 12.12.2018 № 12-03/3073, № 12-03/3074, № 12-03/3072, згідно яких просив на добровільних засадах у десятиденний строк відшкодувати завдані державі збитки в загальному розмірі 200 748, 96 грн внаслідок порушення природоохоронного законодавства, що залишені відповідачем без виконання.

Беручи до уваги, що на даний час шкода, заподіяна державі за фактом забруднення земельних ділянок нафтопродуктами, в сумі 200 748, 96 грн, не відшкодована АТ «Чернігівобленерго», на території виробничих підрозділів якого зафіксовано порушення природоохоронного законодавства, позивач звернувся з позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, а твердження скаржника вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно із статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Відповідно до частини першої статті 52 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані додержувати правил транспортування, зберігання і застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив, нафти і нафтопродуктів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів, з тим щоб не допустити забруднення ними або їх складовими навколишнього природного середовища і продуктів харчування.

Згідно з приписами статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані, зокрема, додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Згідно з частинами 1, 2 статті 167 Земельного кодексу України господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється. Нормативи гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також перелік цих речовин затверджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

За частиною 1 статті 17 Закону України "Про відходи" (пункти д) и) л)) на суб`єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами покладено обов`язок забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки; здійснювати контроль за станом місць чи об`єктів розміщення власних відходів; відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров`ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.

Частиною 1 статті 35 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані, зокрема дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 45 Закону України "Про охорону земель" господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється. У разі виявлення фактів забруднення ґрунтів небезпечними речовинами спеціально уповноважені органи виконавчої влади у галузі охорони земель вживають заходів до обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, притягнення винних до відповідальності згідно із законом і проведення в установленому порядку робіт з дезактивації, відновлення забруднених земель, консервації угідь і визначення режимів їх подальшого використання.

Як вірно встановленом місцевим господарським судом, у зв`язку із бездіяльністю відповідача, в результаті розливів мастил на території підприємства небезпечні хімічні речовини потрапляють до складу зливових вод, які відводяться з території підприємства в поверхневі водойми міста та за відсутності системи очистки відбувається їх забруднення, що є порушенням норм чинного законодавства, а саме: статей 17, 33, 34 Закону України "Про відходи" та статей 51, 52 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Наведені вище обставини були зафіксовані в акті № 163/04, який складено ДЕІ у Чернігівській області за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Вказаним актом зафіксовано відбори проб ґрунту на дослідження.

За результатами проведених досліджень показників складу та властивостей ґрунтів у пробах, відібраних на п`яти земельних ділянках, ідентифікованих у актах відбору проб ґрунтів №30/09 від 05.09.2018, №31/09 від 05.09.2018, №32/09 від 05.09.2018, №33/09 від 05.09.2018, №38/09 від 06.09.2018, виявлено перевищення нормативних показників вмісту нафтопродуктів, що призвело до забруднення земельних ділянок, зокрема:

- на території Південних ВЕМ ПАТ «Чернігівобленерго», а саме ТП 110/35/10 кВ Прилуки, за адресою: провул. Гетьмана Сагайдачного (пров. Фрунзе), 67 у м. Прилуки; ТП 110/10 кВ М`ясокомбінат м. Прилуки, знаходиться поблизу вул. Дружби народів, земельна ділянка кадастровий номер 7424185000:05:000:0235;

- на території ВП Городнянський РЕМ ПАТ «Чернігівобленерго», а саме ТП КТП-10/0,4 кВ, знаходиться у м. Городня, на перехресті вул. Святомиколаївська вул. Армійська; ТП-10/0,4 кВ, за адресою: вул. Чернігівська, 88, м. Городня,

- на території Північних ВЕМ ПАТ «Чернігівобленерго», ТП 110/35/10, знаходиться у смт. Козелець, вул. Бобровицька.

Наведені обставини підтверджуються протоколами вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів №30/09 від 22.10.2018, №31/09 від 22.10.2018, №32/09 від 22.10.2018, №33/09 від 22.10.2018, №38/09 від 22.10.2018.

За змістом статті 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом.

Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Пунктом 8 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом відшкодування збитків (абзац 7 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України)).

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди викладено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Колегія суддів зазначає, що для застосування такого виду відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки, збитків (шкоди), причинного зв`язку між протиправною поведінкою і збитками (шкодою), вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів господарсько-правова відповідальність не настає.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

При цьому, у деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розміру, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

З огляду на вищевикладене, позивачем доведено належними та допустимими порушення відповідачем норм статей 17, 33, 34 Закону України "Про відходи" та статей 51, 52 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Розмір шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, в результаті забруднення земельних ділянок, розраховано позивачем на підставі діючої Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 №171, зареєстрованого МЮУ 05.05.1998 за №285/2725 (зі змінами згідно наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 №149) (надалі - Методика), виходячи з вихідних даних, наданих відділами Держгеокадастру у Чернігівській області (листи від 05.11.2018 №8-25-0.182-1514/120/18, від 25.10.2018 №8-25-0.25-1399/105-18, від 25.10.2018 №32-25-0.27-468/106-18).

Так, нормативна грошова оцінка становить: ділянка № 1 по вул. Гетьмана Сагайдачного,67 у м. Прилуки 133,28 грн/м2, ділянка №2 з кадастровим номером 7424185000:05:000:0235 нормативно грошова оцінка не проводилась; ділянка по вул. Чернігівська, 88 у м. Городня 377,06 грн/м2; ділянка на перехресті вул. Армійська та Святомиколаївська у м. Городня 355,95 грн/м2; ділянка по вул. Комунальна в смт. Козелець 45 грн грн/м2.

Площі забруднених ділянок визначені в актах відбору проб ґрунтів.

Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання та фізичними особами, через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, допущеного внаслідок дії чи бездіяльності і поширюється на всі землі України незалежно від їх категорії та форм власності (п.1.2).

Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів (п.1.3).

Відповідно до пунктів 3.1., 3.3., 3.4., 3.6., 4.1., 4.2. Методики землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).

Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об`єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина просочування. У випадках коли обсяг забруднення не може бути визначено відповідно до підпункту 3.4 цієї Методики, визначення обсягу забруднення земельних ресурсів здійснюється із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, а у разі необхідності із залученням спеціалізованих організацій.

Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Основою розрахунків розміру шкоди від забруднення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка зазнала забруднення.

Згідно пунктів 4.7., 4.7.1. Методики (у редакції діючій на момент проведення розрахунку розміру шкоди) довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала забруднення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Грошова оцінка земель, по яких не проведено її визначення, здійснюється із застосуванням відповідних понижувальних коефіцієнтів до нормативної грошової оцінки угідь по відповідному адміністративному району (місту обласного підпорядкування).

За умовами п.4.6. Методики розмір шкоди від забруднення земель визначається за формулою (1) Рш = А х Гоз х Пд х Кз х Кн х Кег, де Рш - розмір шкоди від забруднення земель, грн; А - питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5; Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала забруднення (засмічення), грн./кв.м.; Пд - площа забрудненої земельної ділянки, м2; Кз - коефіцієнт забруднення земельної ділянки, що характеризує кількість забруднюючої речовини в об`ємі забрудненої землі залежно від глибини просочування; Кн - коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини, значення якого визначається за додатком 1; Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.

При цьому, допущена позивачем технічна описка в розрахунку, а саме зазначення в тексті формула (6), замість формула (1), за висновком суду, не вплинуло на обрану формулу та відповідно арифметику обчислення розміру шкоди (всупереч доводам відповідача).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належними та допустимими доказами підтверджується склад цивільного правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача, яка виражається в неналежному виконанні обов`язків у частині дотримання вимог законодавства про охорону довкілля, за фактом забруднення земельних ділянок небезпечними хімічними речовинами (нафтопродуктами), в результаті господарської діяльності його відокремлених підрозділів; розмір шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу, обрахований відповідно до чинної Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 № 171 (зі змінами згідно наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 №149); безпосередній причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою відповідача, оскільки шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства; а також вина відповідача, що полягає в протиправній бездіяльності та не забезпеченні дотримання вимог природоохоронного законодавства в ході проведення господарської діяльності, з огляду на що суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі в сумі 200 748,96грн.

У свою чергу відповідач не спростував факт забруднення земельних ділянок, що використовуються його відокремленими підрозділами.

Заперечуючи проти задоволення позову відповідач у відзиві звертав увагу, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.10.2021 у справі № 620/583/19 за позовом ПАТ "Чернігівобленерго" до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2022, задоволено позов ПАТ "Чернігівобленерго", визнано протиправним та скасовано приписи Державної екологічної інспекції у Чернігівській області від 10.09.2018 № 163/04 та від 14.11.2018 № 163/01/04. На думку відповідача, скасування приписів Державної екологічної інспекції у Чернігівській області від 10.09.2018 № 163/04 та від 14.11.2018 № 163/01/04 є безумовною підставою для відмови судом у позові про відшкодування шкоди завданої навколишньому природному середовищу.

Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 27.01.2022 у справі № 620/583/19, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, дійшов висновку, що оскаржувані приписи фактично зобов`язують АТ «Чернігівобленерго» постійно вчиняти певні дії, що не узгоджується з нормами природоохоронного законодавства, зокрема частиною 8 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V, що стало правовою підставою для їх скасування в судовому порядку.

Додатково в постанові апеляційної інстанції зазначено, що приписом від 14.11.2018 АТ «Чернігівобленерго» зобов`язано вжити заходів щодо недопущення забруднення земельних ділянок, що використовуються останнім та провести роботи з рекультивації та очищення забруднених земельних ділянок на території трансформаторних підстанцій. Проте, як зазначено апеляційною інстанцією, в акті перевірки №163/04 Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області не встановлено забруднення земельних ділянок, які використовуються АТ «Чернігівобленерго», тому відсутній обов`язок з проведення робіт з рекультивації та очищення забруднених земельних ділянок на території трансформаторних підстанцій, а відповідно до частини 7 статті 7 Закону № 877-V припис складається щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

За правовим висновком Верховного Суду в постанові від 17.03.2020 у справі № 912/823/18, що є обов`язковим для врахування судом першої інстанції в силу частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, природоохоронне законодавство не ставить у залежність від скасування / не скасування та / або дійсності / недійсності припису про усунення виявлених порушень, винесеного на підставі акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, можливість стягнення шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (зокрема про охорону атмосферного повітря), та відповідно задоволення позову.

Тобто, скасування приписів Державної екологічної інспекції у Чернігівській області від 10.09.2018 № 163/04 та від 14.11.2018 № 163/01/04 не спростовує обставин, наведених у акті № 163/04, складеного за результатом проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у якому в тому числі відображено відбір проб ґрунтів від 05.09.2018 №30/09, №31/09, №32/09, №33/09, №38/09.

Місцевим господарським судом обгрунтовано відхилено доводи відповідача про те, що акт Державної екологічної інспекції у Чернігівській області №163/04 не фіксує порушення АТ "Чернігівобленерго" вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища за фактом забруднення спірних земельних ділянок, з огляду на те, що для встановлення факту забруднення земельних ділянок хімічними речовинами (нафтопродуктами) необхідно провести відповідні лабораторні дослідження, відтак зазначити про наявність порушень безпосередньо під час складання цього акту не є можливим, натомість даним документом Інспекцією зафіксовано факт відбору проб ґрунтів для подальшого дослідження атестованими суб`єктами.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на порушення судом першої інстанції Порядку організації та проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 № 464, оскільки вказаний наказ скасовано на підставі Розпорядження КМУ № 169-р (169-2017-р) від 10.03.2017.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає про те, що відбір проб грунтів було проведено з порушенням п. 3.1. ГОСТ 17.4.4.02-84, оскільки точкові проби відбирають ножом або шпателем, тоді як відбір проб грунтів було здійснено за допомогою лопати (ГОСТ 19596-87).

Наведені вище доводи відхиляються колегією суддів, оскільки відбір проб грунтів здійснювався в присутності представників апелянта, а дії ДЕІ у Чернігівській області в цій частині не оскаржувалися при розгляді справи № 620/538/19.

Водночас відбір проб проведено відповідно до ГОСТ 17.4.3.01-83 "Охрана природы. Почвы. Общие требования к отбору проб".

Стосовно тверджень відповідача про те, що при прийнятті рішення судом першої інстанції не враховано положення статей 29, 69-1 Бюджетноого кодексу України та статті 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 7 ч. 3 статті 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Згідно з п. 4 ч. 1 статті 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50%, обласних бюджетів та бюджету АРК - 20%, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70%.

Колегія суддів зазначає, що при стягненні шкоди або добровільній її сплаті зарахування здійснюється на казначейський рахунок з кодом бюджетної класифікації 24062100 "грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності" за місцем заподіяння шкоди. Розподіл між державним, обласним та місцевими бюджетами здійснюється в автоматичному порядку підрозділами казначейської служби. Нормативно-правовими актами не передбачено необхідності розподілу суми шкоди між бюджетами різних рівнів у рішеннях судів або у виконавчих документах.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ДЕІ у Чернігівській області.

За приписами частини 1 та частини 5 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

При цьому, Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищезазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.07.2022 у справі № 927/946/21 прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається, відповідно, апеляційна скарга АТ «Чернігівобленерго» має бути залишена без задоволення.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, з огляду на відмову в задоволенні апеляційної скарги, на підставі статті 129 ГПК України, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253, 255, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Чернігівобленерго» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.07.2022 у справі № 927/946/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.07.2022 у справі № 927/946/21 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 927/946/21 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді М.Г. Чорногуз

О.В. Агрикова