Рішення

від 07.11.2022 по справі 455/1163/22

СТАРОСАМБІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 455/1163/22

Провадження № 2/455/542/2022

РІШЕННЯ

Іменем України

07 листопада 2022 року м. Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області

у складі головуючого судді Титова А.О.,

за участю секретаря судового засідання Гавриляк О.Б.,

за участю представників сторін:

першого відповідача - ОСОБА_1 ,

другого відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Старосамбірського районного суду Львівської області цивільну справу

за позовом ОСОБА_3

до:

1) Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області,

2) Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня»,

про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, суд, -

ВСТАНОВИВ:

1. ОБСТАВИНИ СПОРУ ТА ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Встановлені судом обставини цивільного трудового спору

1.1. Рішенням XXX сесії (ІІ пленарне засідання) Старосамбірської районної ради Львівської області VII скликання від 25.06.2019 року за №542 «Про призначення генерального директора та медичного директора Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської районної ради «Старосамбірська центральна районна лікарня» погоджено кандидатуру переможця конкурсу на посаду генерального директора комунального некомерційного підприємства Старосамбірської районної ради «Старосамбірська центральна районна лікарня» ОСОБА_3 (позивача у справі), доручено голові Старосамбірської районної ради укласти контракт з ОСОБА_3 строком на п`ять років з 01.07.2019 року.

1.2. 01.07.2019 року між Старосамбірською районною радою в особі голови районної ради Терлецької Т.І. з однієї сторони та генеральним директором КНП Старосамбірської районної ради «Старосамбірська центральна районна лікарня» Медвідь І.О. з другої сторони, було підписано контракт. За п.1.2. контракту, за цим контрактом Керівник зобов`язується безпосередньо і через адміністрацію державного, комунального закладу охорони здоров`я здійснювати поточне управління (керівництво) закладом, у тому числі забезпечувати ефективну діяльність підприємства, раціональне використання і збереження закріпленого за підприємством майна, раціональний добір кадрів, створювати умови для забезпечення належного рівня медичного обслуговування населення, а Засновник зобов`язується створювати належні умови для матеріального забезпечення і організації праці Керівника.

1.3. Рішенням 4 ї позачергової сесії восьмого скликання Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області «Про зміну засновника, назви та затвердження Статуту комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня»від №82 від 26.01.2021 року вирішено змінити засновника Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» шляхом виключення зі складу засновників Старосамбірської районної ради (код ЄДРПОУ: 22421593) та включення Старосамбірської міської ради (код ЄДРПОУ: 04055995) до складу засновників; змінити найменування КНП СМР «Старосамбірська РЛ» на: повна назва - комунальне некомерційне підприємство Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня»; затвердити Статут комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня»; генеральному директору комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» забезпечити подання необхідних документів для державної зміни засновника та назви».

1.4. Розпорядженням Старосамбірської районної ради Львівської області «Про призначення генеральним директором комунального некомерційного підприємства Старосамбірської районної ради «Старосамбірська центральна районна лікарня» Медведя Івана Осиповича» № 15/03-21 від 27.06.2019 року призначено ОСОБА_3 генеральним директором комунального некомерційного підприємства Старосамбірської районної ради «Старосамбірська районна лікарня» з 01.07.2019 року та укладено контракт з ОСОБА_3 терміном на 5 років.

1.5. З статуту Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» (розд. 1, п. 1.1-1.7) відомо, що Комунальне некомерційне підприємство Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» є закладом охорони здоров`я комунальним унітарним некомерційним підприємством, надає послуги первинної, вторинної/спеціалізованої медичної допомоги населенню, згідно з укладеними договорами на медичне обслуговування, вживає заходи з профілактики захворювань населення та підтримання громадського здоров`я.Комунальне некомерційне підприємство Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня» перейменовано з Комунального некомерційне підприємство Старосамбірської районної ради «Старосамбірська центральна районна лікарня» згідно рішення сесії Старосамбірської міської ради № 82 від 26.01.2021 року, оскільки одночасно з прийняттям права власності на майно закладу охорони здоров`я, до об`єднаної територіальної громади перейшли права Засновника.Комунальне некомерційне підприємство Старосамбірської районної ради «Старосамбірська центральна районна лікарня» створене рішенням Старосамбірської районної ради від 19.02.2019 року №478 «Про реорганізацію Комунального закладу Старосамбірської районної ради -Старосамбірська центральна районна лікарня» відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» шляхом реорганізації (перетворення) Комунального закладу Старосамбірської районної ради «Старосамбірськацентральна районна лікарня» у комунальне некомерційне підприємство Старосамбірської районної ради «Старосамбірська центральна районна лікарня». Засновник одночасно є органом управління, власником майна комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня».

1.6. Розпорядженням Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області «Про звільнення з посади ОСОБА_3 » від 18.08.2021 року звільнено з 20.08.2021 року ОСОБА_3 з посади генерального директора комунальногонекомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірськарайонна лікарня» відповідно до пункту 8 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю.

1.7. Вищевикладені обставини встановлені Старосамбірським районним судом Львівської області в рішенні від 06.04.2022 року у справі №455/1462/21, в якій склад сторін є тотожним складу сторін у цій справі (а.с. 6-16).

1.8. Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 06.04.2022 року у справі №455/1462/21, серед іншого, поновлено Позивача - ОСОБА_3 , на посаді Генерального директора Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня». Рішення в частині поновлення на роботі допущено судом до негайного виконання (а.с. 6-16)

1.9. 08.04.2022 року Перший відповідач направив на адресу Позивача лист №625/02-23, в якому просив останнього, з метою виконання рішення суду про поновлення на роботі, з`явитись з трудовою книжкою за місцем роботи і приступити до виконання трудових обов`язків (а.с. 49).

1.10. 29.04.2022 року Позивач, у відповідь на вищевказаний лист Першого відповідача, направив на адресу останнього лист, в якому повідомив про те, (1) що він 04.03.2022 року зарахований до складу Збройних сил України на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», (2) трудова книжка буде надана за першої можливості та (3) просив Першого відповідача видати розпорядження про поновлення його на роботі, а на період проходження служби у складі ЗСУ, призначити тимчасово виконуючого обов`язки керівника (а.с. 19).

1.11. 13.05.2022, 26.05.2022, 06.06.2022 року Перший відповідач листами №778/02-23, 851/02-23, №909/02-23 просив Позивача прибути з трудовою книжкою до Старосамбірської міської ради для ознайомлення з розпорядженням про поновлення на роботі та врегулювання подальших трудових відносин (а.с. 45-47).

1.12. 20.07.2022 року за заявою Позивача від 08.07.2022 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 06.04.2022 року у справі №455/1462/21 про поновлення Позивача на роботі (а.с. 18, 21).

1.13. Розпорядженням Першого відповідача №78/04-01 від 10.08.2022 року поновлено з 21.08.2022 року Позивача на посаді Генерального директора Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської ради «Старосамбірська районна лікарня» (а.с. 22).

1.14. Розпорядженням Першого відповідача № 79/04-01 від 10.08.2022 року увільнено Позивача від виконання посадових обов`язків з 04.03.2022 року у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації, призначено тимчасово виконуючого обов`язки Позивача (а.с. 23).

Правова позиція Позивача, обґрунтування позовних вимог

1.15. На переконання Позивача, Відповідачі без поважних причин на 89 днів - з 06.04.2022 року (дня оголошення рішення суду про поновлення на роботі) до 10.08.2022 року (дня видачі розпорядження про поновлення на роботі) затримали виконання рішення суду про поновлення його на роботі, що з урахуванням вимог статті 236 Кодексу Законів про працю України - є підставою для солідарного стягнення з відповідачів на користь Позивача середнього заробітку за час затримання виконання рішення про поновлення на роботі у сумі 203416,62 грн.

Правова позиція відповідачів, заперечення проти позову

1.16. Перший відповідач заперечує проти позову та вказує, що неправомірної затримки виконання рішення суду про поновлення Позивача на роботі ним допущено не було. Після проголошення рішення суду Перший відповідач з метою виконання рішення суду неодноразово направляв на адресу Позивача листи, в яких запрошував Позивача прибути з трудовою книжкою для відповідного оформлення розпорядження про поновлення на роботі, однак Позивач не з`являвся, що в свою чергу позбавляло можливості Першого відповідача виконати рішення суду.

1.17. Додатково Перший відповідач виказав незгоду із запропонованим Позивачем розрахунком середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду. Ця сума, на думку Першого відповідача, становить 99929,20 грн.

1.18. Другий відповідач проти позову заперечував та вказав, що згідно з умовами укладеного між Першим відповідачем та Позивачем контракту, працедавцем Позивача є Перший відповідач, при цьому Другий відповідач зі свого боку не допустив дій або бездіяльності щодо невиконання рішення суду про поновлення на роботі. Додатково Другий відповідач виказав незгоду із запропонованим Позивачем розрахунком середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.

2. ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА ТА СУДОВА ПРАКТИКА

Загальні положення законодавства щодо виконання рішення суду

2.1. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України).

2.2. Судове рішення є обов`язковим до виконання (стаття 129-1 Конституції України).

2.3. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, та, зокрема, в рішенні у справі «Горосбі проти Греції» наголошував, що визначене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на суд було б ілюзорним, якби юридична система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і що саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава і її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них.

Своєчасне та належне виконання рішення про поновлення на роботі

2.4. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню (частина 8 статті 235 Кодексу Законів про працю України, далі за текстом - КЗпП України).

2.5. Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов`язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно із часу його оголошення в судовому засіданні (постанова Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 521/1892/18, постанова Верховного Суду від 06.10.2021 року у справі №209/1944/18 та інші).

2.6. У разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки (стаття 236 КЗпП України).

2.7. За змістом норм статті 236 КЗпП України затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі слід вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин негайно після проголошення судового рішення (постанова Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-435цс15).

2.8. Виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.При цьому мається на увазі не формальне, а фактичне забезпечення поновленому працівнику доступу до роботи і можливості виконання своїх обов`язків. Невчинення роботодавцем усіх дій, які включають у себе виконання рішення суду про поновлення на роботі, є підставою для покладення на нього відповідальності, визначеної статтею 236 КЗпП України. Застосування цієї норми до правовідносин, які виникають у зв`язку з затримкою виконання рішення суду про поновлення на роботі, відповідає їх змісту та фактичним обставинам, оскільки підстави для нарахування формально поновленому працівнику заробітної плати як винагороди за виконану роботу немає, проте його вина у невиконанні посадових обов`язків і неприступленні до роботи також відсутня (постанова Верховного Суду від26.02.2020 у справі № 702/725/17, постанова Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 521/1892/18 та інші).

2.9. Законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає в тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду незалежно від того, чи буде це рішення суду оскаржуватися. У разі невиконання цього обов`язку добровільно, рішення суду підлягає виконанню у примусовому порядку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 року у справі № 711/8138/18).

2.10. Затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі необхідно вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин негайно після проголошення судового рішення. У разі невиконання цього обов`язку добровільно рішення суду підлягає виконанню у примусовому порядку (постанова Верховного Суду від 21.03.2018 року у справі № 243/2748/16-ц).

2.11. Виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків. Працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків (постанова Верховного Суду від 15.06.2022 року у справі № 209/1944/18).

Середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі

2.12. Середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника (постанова Верховного Суду від11.03.2021 у справі № 760/4080/19, постанова Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 461/1303/19 та інші).

2.13. Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі за текстом - Порядок) затверджено постановою Кабінету Міністрів України №100 від 8 лютого 1995 року.

2.14. Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується, серед іншого, у випадках за час затримки виконання рішення суду (підпункт «з» пункту 1 Порядку).

2.15. За змістом абзаців 1-3 пункту 2 Порядку, у випадку коли обчислення середньої заробітної плати пов`язане з затримкою виконання рішення суду, заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

2.16. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи (абзац 4 пункту 2 Порядку).

2.17. Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати (пункт 5 Порядку).

2.18. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (пункт 8 Порядку).

3. ОЦІНКА СУДОМ ОБСТАВИН СПРАВИ, МОТИВИ СУДУ ПРИ ВИРІШЕННІ СПОРУ

Особливості справи відповідної категорії

3.1. Для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 КЗпП України слід встановити: (1) чи мала місце затримка виконання такого рішення; (2) у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки та (3) провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.

Факт та період затримки виконання рішення суду

3.2. Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду про поновлення Позивача на роботі було проголошено судом 06.04.2022 року, зі змісту вказаного рішення вбачається, що представники Першого відповідача та Другого відповідача брати участь в судовому засіданні, в якому було проголошено вступну на резолютивну частини рішення (а.с. 7-8).

3.3. Поновлення Позивача на роботі здійснено Першим відповідачем розпорядженням від 10.08.2022 року (а.с. 22).

3.4. Таким чином, затримка виконання рішення суду про поновлення позивача на роботу з наступного дня після проголошення судового рішення 06.04.2022 року, до дня видачі розпорядження про поновлення на роботу10.08.2022 року - становить 89 робочих днів.

Розрахунок судом розміру виплати за затримку виконання рішення суду

3.5. З огляду на викладені в пунктах 2.14. - 2.18. цього рішення суду положення Порядку, для здійснення розрахунку суми середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі слід застосовувати наступний алгоритм:

1) визначити останні два місяці роботи працівника, що передували місяцю, в якому працівника було незаконно звільнено;

2) встановити кількість фактично відпрацьованих працівником протягом таких двох місяців робочих днів;

3) встановити отриману працівником заробітну плату за фактично відпрацьовані протягом таких двох місяців робочі;

4) обчислити середньоденну заробітну плату шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів;

5) обчислити розмір виплати за затримку виконання рішення суду шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком - тобто днів затримки виконання рішення суду.

3.6. Оскільки незаконне звільнення Позивача з роботи відбулось 18.08.2021 року, останніми двома місяцями роботи позивача, що передували його звільненню є червень 2021 року та липень 2021 року.

3.7. З наказу №67-о від 28.04.2021 року (а.с. 24) та табелю обліку використання робочого часу за червень 2021 року (а.с. 71), вбачається, що з 11.05.2021 року по 11.06.2021 року Позивач перебував у щорічній черговій відпустці, з урахуванням чого, ним у червні місяці 2021 року фактично відпрацьовано 13 робочих днів. У липні 2021 року Позивачем фактично відпрацьовано 22 робочих дні. Вказані обставини визнані та підтверджені представниками сторін в судовому засіданні.

Тобто, кількість фактично відпрацьованих Позивачем робочих днів за два місяці роботи, що передували місяцю, в якому останнього було звільнено, становить: 13+22 = 35 робочих днів.

3.8. Згідно довідки про доходи Позивача №9 від 20.01.2022 року, заробітна плата Позивача за червень 2021 року склала 14617,64 грн, за липень 2021 року - 32542,60 грн.

Тобто, отримана Позивачем заробітна плата за фактично відпрацьовані протягом двох місяців, що передували місяцю, в якому останнього було звільнено, робочі дні дорівнює: 14617,64 + 32542,60 = 47160,24 грн.

3.9. Таким чином, середньоденна заробітна плата дорівнює: 47160,24 / 35 = 1347,44 грн.

3.10. Розмір виплати за затримку виконання рішення суду про поновлення Позивача на роботі, в свою чергу, дорівнює: 1347,44 х 89 = 119922,16 грн.

Належний відповідач

3.11. Позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі солідарно з Першого відповідача - Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області та Другого відповідача - Комунального некомерційного підприємства Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня».

3.12. Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

3.13. Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

3.14. Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

3.15. З вищенаведених в пунктах 2.4 - 2.11 цього рішення положень чинного законодавства та судової практики вбачається, що належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником наказу про це, що дає можливість працівнику приступити до виконаннясвоїх попередніх обов`язків. Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.

3.16. З матеріалів справи та, зокрема, обставин, встановлених Старосамбірським районним судом Львівської області в рішенні від 06.04.2022 року у справі №455/1462/21, вбачається, що Перший відповідач є засновником та одночасно є органом управління і власником майна Другого відповідача, який в свою чергу є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним засновнику (див. а.с. 10, зворот).

3.17. При цьому, саме Першим відповідачем видавалось розпорядження про звільнення Позивача.

3.18. Таким чином рішення про поновлення Позивача на роботі перебувало виключно в межах компетенції Першого відповідача та поза компетенцією Другого відповідача, який не мав впливу на Першого відповідача та не мав можливості самостійно виконати рішення суду про поновлення Позивача на роботі.

3.19. За таких обставин, Другий відповідач не є належним відповідачем у даній справі, скільки судом встановлено, що особою, що повинна відповідати за позовом у цій справі - є виключно Перший відповідач.

4. ОЦІНКА ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи позивача

4.1. В ході судового розгляду підтверджено доводи Позивача про те, що затримка виконання рішення суду про поновлення його на роботі дійсно мала місце, а останній, згідно з положеннями статті 236 КЗпП, має право на виплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

4.2. В той же час, Позивач вважає, що для розрахунку такого середнього заробітку слід враховувати два останніх місяці роботи Позивача, що передували його звільненню, в яких Позивачем повністю відпрацьовані всі робочі дні таких місяців, і оскільки Позивач в період з 11.05.2021 року по 10.06.2021 року перебував у відпустці, то травень 2021 та червень 2021 року не можуть враховуватись для обчислення компенсації, а належними місяцями для врахування є квітень 2021 та липень 2021, робочі дні в яких, повністю відпрацьовані Позивачем.

4.3. Проте, суд не може погодитись з наведеною правовою позицією Позивача, оскільки за змістом абзацу 4 пункту 2 Порядку, календарні місяці не враховуються при визначенні середньої заробітної плати лише за умови, що працівник протягом таких місяців не працював взагалі, тобто не відпрацював жодного робочого дня.

4.4. При цьому, пунктом 8 Порядку передбачається нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи не із врахуванням всіх робочих днів відповідного місяця, протягом якого працівник працював, а саме із врахуванням фактично відпрацьованих протягом двох місяців робочих днів.

4.5. Викладене також узгоджується із з судовою практикою Верховного Суду, яка знайшла своє відображення у постанові від 26.08.2020 року у справі №501/2316/15, де суд із посиланням на пункт 2 Порядку зазначив, що якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

За змістом наведеної правової позиції Верховного Суду, обчислення середньої заробітної плати за правилами пункту 2 Порядку не застосовуються лише за обставин, коли працівник не відпрацював жодного робочого дня як протягом останніх двох календарних місяців, так і протягом попередніх ним двом місяцям.

4.6. Такі обставини вказують на те, що Порядком враховуються і передбачаються ситуації, коли працівник не відпрацював повністю всі робочі дні місяця, а відпрацював лише частину таких днів, які і будуть у такому випадку в розумінні Порядку - фактично відпрацьованими протягом місяців робочими днями. Наведене, в свою чергу, вказує, що місяці, в яких працівник відпрацював хоча б один день і отримав за це заробітну плату повинні бути враховані при обчисленні відповідної суми компенсації за затримку виконання рішення суду про поновлення на роботі.

4.7. За викладеного, суд не може погодитись із запропонованим Позивачем розрахунком компенсації за затримку виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Заперечення Першого відповідача

4.8. Заперечуючи проти позову, Перший відповідач вказував, що затримка виконання рішення суду про поновлення Позивача на роботі була обумовлена поважними причинами і ним вживались заходи щодо фактичного виконання такого рішення.

4.9. Так, представник Першого відповідача у відзиві та в судовому засіданні зазначив, що з метою виконання рішення суду про поновлення Позивача на роботі, Першим відповідачем 08.04.2022 року направлено на адресу Позивача у справі лист №625/02-23, в якому перший просив останнього, з метою виконання рішення суду про поновлення на роботі, з`явитись з трудовою книжкою за місцем роботи і приступити до виконання трудових обов`язків.

4.10. 13.05.2022, 26.05.2022, 06.06.2022 року Перший відповідач листами №778/02-23, 851/02-23, №909/02-23 просив Позивача прибути з трудовою книжкою до Старосамбірської міської ради для ознайомлення з розпорядженням про поновлення на роботі та врегулювання подальших трудових відносин.

4.11. У відповідь на лист Першого відповідача від 08.04.2022 року Позивач листом від 29.04.2022 року повідомив про те, що він з 04.03.2022 року зарахований до складу Збройних сил України на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», тому прибути не може, а трудова книжка буде надана за першої можливості.

4.12. Оскільки Позивач фактично не прибув з трудовою книжкою за запрошенням Першого відповідача, останній вважає, що не мав можливості виконати рішення суду про поновлення Позивача на роботі.

4.13. Такі обставини Перший позивач вважає поважними причинами затримки виконання рішення суду, а тому підстави для виплати Позивачу компенсації відсутні, що вказує на безпідставність позовних вимог.

4.14. Крім того, Перший відповідач не погодився із наданим Позивачем розрахунком виплати за затримку виконання рішення суду, надав свій розрахунок суми такої виплати за 89 затримки у розмірі 99929,20 грн.

Оцінка судом заперечень Першого відповідача

Щодо доводів про поважність причин затримки виконання рішення суду

4.15. Так, ані у відзиві, ані в судовому засіданні Першим відповідачем не наведено конкретних обставин об`єктивної неможливості видачі розпорядження про поновлення Позивача на роботі без фактичної явки останнього до Першого відповідача з трудовою книжкою.

4.16. Як судом вказувалось вище у пунктах 2.4. - 2.11. цього рішення, законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає в тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду незалежно від того, чи буде це рішення суду оскаржуватися. Затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі необхідно вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин негайно після проголошення судового рішення. У разі невиконання цього обов`язку добровільно рішення суду підлягає виконанню у примусовому порядку.

4.17. Таким чином, первинною дією при виконанні рішення суду про поновлення працівника на роботі є видача акту про поновлення працівника на роботі. Якщо відповідний наказ чи розпорядження видані без зайвих зволікань, робітника повідомлено про видачу розпорядження, або ж вживались належні заходи для такого повідомлення, і працедавцем створені належні умови, які вказують на те, що робітника фактично допущено до роботи - обов`язок з виконання рішення суду про поновлення на роботі вважається виконаним і затримка у виконані рішення про поновлення на роботі буде відсутня навіть за умов неприбуття робітника на роботу, ненадання ним певних документів, для врегулювання робочих питань та таке інше.

4.18. Однак, Першим відповідачем не доведено суду, що розпорядження про поновлення Позивача на роботі не могло бути видане без безпосередньої участі Позивача та без пред`явлення трудової книжки. Нормативно-правові акти, які б вказували на інше, Першим відповідачем не наведені.

4.19. Також, Першим відповідачем не наведено і обставин того, яким чином Позивач своєю безпосередньою присутністю мав змогу вплинути на факт видачі такого розпорядження, або на його зміст.

4.20. Розпорядження про поновлення Позивача на роботі від 10.08.2022 року видане одноособово міським головою. Підставами прийняття розпорядження зазначені положення Закону України «Про місцеве самоврядування в України» в частині повноважень міського голови, рішення суду про поновлення Позивача на роботі від 06.04.2022 року та постанова про відкриття виконавчого провадження від 20.07.2022 року. Такі підстави об`єктивно не пов`язані з особистою явкою особи або надання трудової книжки.

4.21. Той факт, що в розпорядженні про поновлення на роботі зазначається про внесення запису про поновлення на роботі до трудової книжки Позивача також не вказує про неможливість видачі розпорядження без пред`явлення Позивачем трудової книжки, оскільки за своєю правовою природою первинним є саме розпорядження про поновлення на роботі.

4.22. Дії, зокрема, щодо запису в трудову книжку та ознайомлення працівника з цим розпорядженням, а також інші дії щодо врегулювання питань організації трудової діяльності, як то призначення тимчасово виконуючого обов`язки Позивача у зв`язку з його зарахуванням до Збройних Сил України та інші - є наслідком видачі розпорядження, а тому і не можуть бути причиною неможливості видачі такого розпорядження.

4.23. Крім того, суд звертає увагу на обставини того, що після ініціювання Позивачем процедури примусового виконання рішення суду та відкриття виконавчого провадження, Першим відповідачем відповідне розпорядження видано як за умов безпосередньої неявки Позивача до Першого відповідача, так і за умов ненадання трудової книжки.

4.24. Це вказує на те, що обставини неявки Позивача та ненадання останнім трудової книжки не створювали об`єктивну неможливості добровільного виконання Першим відповідачем рішення суду про поновлення Позивача на роботі, позаяк, за умов дійсної поважності таких причин, рішення суду не могло б бути виконано і під час реалізації процедури примусового його виконання.

4.25. За таких обставин суд не погоджується з доводами Першого відповідача про наявність поважних причин затримки у виконанні рішення суду про поновлення Позивача на роботі.

Щодо розрахунку розміру виплати за затримку виконання рішення

4.26. Першим відповідачем розрахунок виплати за затримку виконання рішення суду про поновлення на роботі обчислено з врахуванням червня 2021 року та липня 2021 року як останніх місяців роботи, що передували незаконному звільненню Позивача. При цьому, у поданому на адресу суду клопотанні (а.с. 68) в, якому Перший відповідач викладає свій розрахунок компенсації, останній зазначає, що до розрахунку потрібно брати робочі дні в червні 2021 року без врахування днів відпустки Позивача. Така правова позиція Першого відповідача, на думку суду, узгоджується з положеннями Порядку.

4.27. В той же час, Перший відповідач, здійснюючи математичний розрахунок середньоденної заробітної плати, здійснював обчислення з урахуванням загалом 20 робочих днів у червні 2021 року, тобто в супереч наведеній ним самим позиції, включив до розрахунку 7 днів відпустки Позивача у червні 2021 року, замість лише врахування відпрацьованих Позивачем 13 робочих днів у червні 2021 року.

4.28. За викладеного, суд не погоджується з доводами Першого відповідача про те, що загальна сума середнього заробітку за затримку виконання рішення суду про поновлення на роботі складає 99929,20 грн, оскільки при обчисленні такого розміру Першим позивачем до розрахунку введені неналежні у розумінні Порядку дані щодо фактично відпрацьованих Позивачем робочих днів у червні 2021 року, а саме - замість 13 включено 20 днів, що і призвело до невірного обрахування загальної суми.

Заперечення Другого відповідача

4.29. Другий відповідач проти позову заперечував, вказуючи, що не мав в межах своєї компетенції практичної можливості реалізувати виконання рішення суду про поновлення Позивача на роботі, оскільки видача відповідного розпорядження перебувала у компетенції Першого відповідача. Також, представник Другого відповідача, надаючи пояснення щодо загальної суми компенсації за затримку виконання рішення суду про поновлення на роботі підтримав розрахунок загальної суми виплати, наведену Першим відповідачем.

4.30. З огляду на викладені в пунктах 3.11. - 3.19. обставини, суд погоджується з твердженням Другого відповідача про те, що він не є особою, яка повинна відповідати за позовом у цій справі.

4.31. Щодо Доводів другого відповідача про загальний розмір компенсації та про вірність розрахунків Першого відповідача, то такі доводи відхиляються з огляду на вищевикладені в пунктах 4.26. - 4.28 обставини.

5. ВИСНОВКИ СУДУ ЗА НАСЛІДКОМ РОЗГЛЯДУ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

5.1. Враховуючи заявлені позивачем вимоги про стягнення солідарно з відповідачів у справі середнього заробітку в сумі 203416,62 грн, позов підлягає частковому задоволенню - в частині вимог про стягнення з Першого відповідача на користь Позивача середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в сумі 119922,16 грн.

5.2. В іншій частині позову слід відмовити з огляду на помилковість обрахунку Позивачем середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі та з урахуванням того, що належним відповідачем у справі є виключно Перший відповідач.

6. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ МІЖ СТОРОНАМИ

6.1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 стаття 141 Цивільного процесуального кодексу України).

6.2. Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2035,00 грн, в той час як з урахуванням ціни позову та положень підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання позовної заяви у цій справі становить 1% ціни позову - тобто 2034,17 грн. і саме ця сума враховується судом при розподілі судових витрат між сторонами.

6.3. З огляду на часткове задоволення позовних вимог, з урахуванням пропорції задоволених позовних вимог, з метою розподілу судових витрат з Першого відповідача на користь Позивача слід стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 1199,14 грн.

7. РІШЕННЯ СУДУ

Керуючись статтями264,265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в розмірі 119 922 (сто дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот двадцять дві) гривні 16 копійок.

У іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Старосамбірської міської ради Самбірського району Львівської області на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1199 (одна тисяча сто дев`яносто дев`ять) гривень 14 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 17.01.2013 року Самбірським МВ ГУДМС у Львівській області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Перший відповідач - Старосамбірська міська рада Самбірського району Львівської області, код ЄДРПОУ 04055995, юридична адреса: м. Старий Самбір, вул. Лева Галицького, будинок №35 Самбірського району Львівської області.

Другий відповідач - Комунальне некомерційне підприємство Старосамбірської міської ради «Старосамбірська районна лікарня», код ЄДРПОУ 01997297, юридична адреса: м. Старий Самбір, вул. Лева Галицького, будинок №86 Самбірського району Львівської області.

Повний текст рішення складено 11.11.2022 року.

Суддя Титов А.О.