Постанова

від 11.10.2007 по справі 9/185-07-4913

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

11 жовтня 2007 р.                                                                                  

№ 9/185-07-4913 

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів :

головуючого     

Кочерової Н.О.

суддів

Рибака В.В. Черкащенка М.М.

розглянув  касаційну 

скаргу

 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на рішення

від 22.06.2007  господарського суду Одеської області

у справі

№ 9/185-07-4913

за позовом

фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до

фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про

визнання договору недійсним та

про визнання права власності на нерухоме майно

за участю

представників сторін:

від позивача      не з'явилися

від відповідача  не з'явилися

від скаржника ОСОБА_4.

дов. від 08.10.2007

ВСТАНОВИВ:

В червні 2007 року фізична

особа-підприємець ОСОБА_2звернулась до господарського суду з позовом до

фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі-продажу

нерухомого майна, а саме: будинку для відпочинку, загальною площею 46,4 кв.м.,

що знаходиться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, Дальницька

сільська рада, с. Грибівка, вул. Приморська, який був укладений між позивачем

та відповідачем 03.03.2007.

Разом з тим просив визнати за

позивачем право приватної власності на спірний будинок для відпочинку.

Рішенням господарського суду  Одеської області від 22.06.2007 (суддя

Бакланова Н.В.) позов задоволено.

Визнано дійсним договір

купівлі-продажу від 03.03.2007 будинку для відпочинку, що розташований за

адресою: Одеська область Овідіопольський район с. Грибівка вул. Приморська і

позначений на плані під літ. „А” - будинок для відпочинку, укладений між

фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2та суб'єктом 

підприємницької діяльності ОСОБА_3.

Визнано за  фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2право

власності на нерухоме майно - будинок для відпочинку, що розташований за

адресою: Одеська область Овідіопольський район с. Грибівка вул. Приморська і

позначений на плані під літ. „А” -будинок для відпочинку.

Задовольняючи позов, господарський

суд виходив з того, що спірний договір містить всі суттєві умови, передбачені

для даного виду договорів і не суперечить діючому законодавству. Разом з тим,

зазначав, що позивач є добросовісним набувачем права власності у встановленому

законом порядку на нерухоме майно -будинок для відпочинку, що підтверджується

договором купівлі-продажу від 22.03.2007.

В касаційній скарзі фізична

особа-підприємець ОСОБА_1просить скасувати рішення господарського суду і

передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на

порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників

скаржника, перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України  вважає, що касаційна скарга підлягає

задоволенню виходячи з наступного.

          Відповідно  до ст. 107 

ГПК  України  сторони 

у  справі  мають 

право  подати  касаційну 

скаргу,  а прокурор  касаційне 

подання  на  рішення 

місцевого  господарського  суду, що набрало законної сили, та

постанову  апеляційного  суду. 

Касаційну  скаргу  мають 

право  подати  також 

особи, яких  не  було 

залучено до участі  у  справі, 

якщо  суд  прийняв 

рішення  чи постанову, що  стосується 

їх  прав  і 

обов'язків.

          Обґрунтовуючи касаційну скаргу

фізична особа-підприємець ОСОБА_1зазначав, що є власником бази відпочинку

"Расвет-2" на підставі рішення Овідіопольського районного суду

Одеської області від 22.09.2004 та рішення Виконкому Дальницької сільської ради

за № 242 від 21.10.2004, що підтверджується витягом про реєстрацію права

власності на нерухоме майно від 29.10.2004 та технічного паспорту від

25.11.2003.

                    Відповідно до рішення

Дальницької сільської ради № 517 від 28.03.2002 підприємцю ОСОБА_1передано у

довгострокове користування на умовах оренди терміном на 10 років земельну

ділянку загальною площею 0,6255 га із земель заасу Дальницької сільської ради в

с. Грибівка, Овідіопольського району, Одеської області для організації

відпочинку громадян.

          Разом з тим зазначав, що між ним та

суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_3 протягом

1997-2003 роках були укладені тимчасові договори оренди, на підставі яких

останній орендував один будинок бази відпочинку "Расвет-" для

літнього відпочинку у поточному році, що підтверджується договором оренди від

10.07.1997.

Отже, на момент прийняття рішення

господарським судом Одеської області від 22.06.07 по справі № 9/185-07-4913,

право власності на нежитлову будівлю, яке було предметом розгляду по справі Овідіопольського

районного суду Одеської області рішенням від 22.09.2004, було визнано за

фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.

          Вказані обставини не були предметом

дослідження суду.

Господарський суд, визнавши право

власності на нерухоме майно - будинок для відпочинку, що розташований за

адресою: Одеська область Овідіопольський район с. Грибівка вул. Приморська і

позначений на плані під літ. „А” -будинок для відпочинку не притягнув до участі

у справі суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_1 і не

з'ясував, чи порушує визнання за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2права

власності на спірне нерухоме майно права скаржника.

Відповідно п. 3 ч. 2 ст. 11110

ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку

підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного

господарського суду, якщо господарський 

суд  прийняв  рішення 

або  постанову, що стосується прав

і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.

Враховуючи наведене, суд при

розгляді справи вирішив питання про права та обов'язки особи -власника

нерухомого майна суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1,

яка не була залучена до участі у справі.

З огляду  на 

межі  перегляду  справи в касаційній  інстанції, передбачені  ст. 1117 ГПК  України, 

відповідно до якої  касаційна  інстанція 

не  має  права 

встановлювати  або вважати  доведеними 

обставини, що не були  

встановлені  в рішенні  господарського  суду, 

а доводи  касаторів  щодо 

порушення  їх  прав  

стосуються  саме  встановлення 

обставин справи, 

постановлене  судове   рішення 

не можна  визнати  обґрунтованим.           

Зважаючи на викладене, Вищий

господарський суд вважає, що судове рішення підлягає скасуванню, а справа

направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи

господарському суду доцільно обговорити питання щодо залучення до участі у

справі відповідної ради, на землі якої знаходиться спірна будівля та з'ясувати

наявність правовстановлюючого документа на спірний будинок, і в залежності від

встановленого у відповідності з вимогами закону вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 1115,

1117, 1119 -11111 Господарського

процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

                                            ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення від 22.06.2007

господарського суду Одеської області у справі № 9/185-07-4913 скасувати, справу

направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий                                                                        

Н. Кочерова

Судді:                                                                                    

В.Рибак

                         М.

Черкащенко