Рішення

від 15.11.2022 по справі 685/316/22

ТЕОФІПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 685/316/22

Провадження № 2/685/112/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2022 року смт Теофіполь

Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в складі головуючої Бурлак Г.І.

з участю секретаря Ковальчука О.С.

прокурора Радчишина В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Теофіполі справу за позовом керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Теофіпольської селищної ради до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «ДЖАНЬ» про визнання недійсним рішення сільської ради, витребування земельної ділянки

встановив:

керівник Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Теофіпольської селищної ради звернувся в суд із позовом до відповідачів про визнання недійсним рішення сільської ради, витребування земельної ділянки, мотивуючи його тим, що рішенням 36 сесії 7 скликання Гальчинецької сільської ради від 21.10.2020 № 2 «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення в межах категорії земель сільськогосподарського призначення (із виду - для товарного сільськогосподарського виробництва, у вид для ведення особистого селянського господарства) за межами населених пунктів Гальчинецької сільської ради» затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2 га, що розташовувалась за межами населених пунктів Гальчинецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області, кадастровий номер 6824782000:05:022:0061 (тепер Теофіпольської ТГ) та передано вказану земельну ділянку у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства. На підставі зазначеного рішення сесії Гальчинецької сільської ради 25.11.2020 зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку. У подальшому, на підставі договору оренди ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 6824782000:05:022:0061 площею 2га передав у користування на умовах оренди ФГ «ДЖАНЬ», договір оренди 18.03.2021 зареєстровано в Державному реєстрі речових правна нерухоме майно про що внесено відповідні відомості за №41111032. Вважає, що рішення 36 сесії 7 скликання Гальчинецької сільської ради від 21.10.2020 №2 підлягає визнанню недійсним, а спірна земельна ділянка витребуванню в ОСОБА_1 та ФГ «ДЖАНЬ» на користь територіальної громади в особі Теофіпольської селищної ради, оскільки ОСОБА_1 на час отримання земельної ділянки з кадастровим номером 6824782000:05:022:0061, яка отримана ним на підставі рішення 36 сесії 7 скликання Гальчинецької сільської ради від 21.10.2020 №2, вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання, що підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відповідно до яких ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 09.11.2018 №22-8126-СГ отримав у приватну власність (право зареєстровано 12.11.2018) земельну ділянку площею 2га для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 6825286200:04:001:0235), що розташована за межами населених пунктів Вільховецької сільської ради колишнього Чемеровецького району Хмельницької області. Таким чином, всупереч вимог ст.116, 118, 121 ЗК України, ОСОБА_1 при зверненні до Гальчинецької сільської ради не врахував та не повідомив, що раніше використав право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Внаслідок незаконного, повторного використання ОСОБА_1 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, земельна ділянка загальною площею 2га кадастровий номер 6824782000:05:022:0061 вибула із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності. При цьому, ОСОБА_1 спірну земельну ділянку передав в оренду ФГ «ДЖАНЬ», яке є незаконним володільцем. Зазначив, що земельна ділянка з кадастровим номером 6824782000:05:022:0061 відноситься до земель комунальної власності Теофіпольської селищної ради. На підставі викладеного, з метою повернення у комунальну власність територіальної громади в особі Теофіпольської селищної ради незаконно приватизованої земельної ділянки, просить визнати недійсним та скасувати рішення 36 сесії 7 скликання Гальчинецької сільської ради від 21.10.2020 № 2 «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення в межах категорії земель сільськогосподарського призначення (із виду - для товарного сільськогосподарського виробництва, у вид для ведення особистого селянського господарства) за межами населених пунктів Гальчинецької сільської ради» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки зі зміною цільового призначення в межах категорії земель сільськогосподарського призначення (з виду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 01.01 у вид для ведення особистого селянського господарства 01.03) за межами населених пунктів Гальчинецької сільської ради площею 2га (кадастровий номер 6824782000:05:022:0061) та передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів колишньої Гальчинецької сільської ради (тепер Теофіпольської селищної ради) площею 2га з кадастровим номером 6824782000:05:022:0061, витребувати у ОСОБА_1 та Фермерського господарства «ДЖАНЬ» на користь територіальної громади в особі Теофіпольської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області земельну ділянку загальною площею 2га кадастровий номер 6824782000:05:022:0061 та стягнути з відповідачів на користь Хмельницької обласної прокуратури судовий збір у розмірі 4962 грн, сплачений за пред`явлення позову та судовий збір у розмірі 1240,50 грн, сплачений за подання заяви про забезпечення позову.

Представник позивача Теофіпольської селищної ради в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності. Відповідач ФГ «ДЖАНЬ», про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно, в суд не з`явився, від його представника надійшла заява про невизнання позовних вимог, розгляд справи у його відсутності. Відповідач ОСОБА_1 , про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно, в суд не з`явився, клопотань не подав. Суд вважає можливим проводити розгляд справи у їх відсутності.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Вислухавши пояснення прокурора, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 19, 13,14 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст.116 Земельного кодексу України (далі ЗК України), громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ст.116 ЗК України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до ч.1 ст.121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства не більше 2 гектара.

Таким чином, чинне законодавство України не передбачає можливості безоплатно отримувати у власність земельну ділянку із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства два або більше рази.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 09.11.2018 № 22-8126-СГ отримав у власність 2 га землі для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 6825286200:04:001:0235), що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 25.11.2021 (а.с.29-30), наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 09.11.2018 (а.с.21). Відповідно до рішення 36 сесії 7 скликання Гальчинецької сільської ради від 21.10.2020 №2 «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення в межах категорії земель сільськогосподарського призначення (із виду - для товарного сільськогосподарського виробництва, у вид для ведення особистого селянського господарства) за межами населених пунктів Гальчинецької сільської ради» затверджено проект землеустрою щодо відведення, зокрема, ОСОБА_1 земельної ділянки зі зміною цільового призначення в межах категорії земель сільськогосподарського призначення (з виду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 01.01 у вид для ведення особистого селянського господарства 01.03) за межами населених пунктів Гальчинецької сільської ради площею 2га (кадастровий номер 6824782000:05:022:0061) та передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів колишньої Гальчинецької сільської ради (тепер Теофіпольської селищної ради) площею 2га з кадастровим номером 6824782000:05:022:0061 (а.с.24-25). На підставі зазначеного рішення сесії Гальчинецької сільської ради від 21.10.2020 №2 зареєстровано право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку, яку в подальшому він передав в оренду ФГ «ДЖАНЬ» строком на 20 років, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 25.11.2021 (а.с.27-28).

Таким чином, всупереч вимог ст.116, 118, 121 ЗК України, ОСОБА_1 рішенням сесії Гальчинецької сільської ради від 21.10.2020 №2 повторно безоплатно передано у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно з ст.45 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження місцевої ради, обраної на позачергових, повторних або перших виборах, закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної ради, обраної на наступних (чергових або позачергових) виборах. 03.12.2020 відкрито першу сесію новообраною Теофіпольською селищною радою та розпочато повноваження депутатів Теофіпольської селищної ради відповідно до рішення сесії Теофіпольської селищної ради від 03.12.2020 №1-1/2020. Відповідно до розпорядження КМУ від 12.06.2020 №727р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області» затверджено території територіальних громад Хмельницької області, в тому числі Теофіпольську територіальну громаду (код населеного пункту 6824755100, до якої включено наступні територіальні громади: Теофіпольська, Базалійська, Бережинецька, Борщівська, Великолазучинська, Воронівецька, Волицька, Волиця-Польова, Гаврилівська, Гальчинецька, Ільковецька, Карабіївська, Кунчанська, Лідихівська, Михиринецька, Михнівська, Новоставецька, Олійницька, Ординецька, Поляхівська, Святецька, Турівська, Шибенська, Човгузівська. Згідно з п. 6-1 «Перехідних та прикінцевих положень» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням таких положень: у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі - сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади; сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього пункту.

На підставі вище викладеного, земельна ділянка з кадастровим номером 6824782000:05:022:0061 відноситься до земель комунальної власності Теофіпольської селищної ради.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Орендар земельної ділянки безумовно є її володільцем, а відтак безпосередньо порушує права дійсного її власника, тому при наявності підстав для витребування земельної ділянки у відповідача ОСОБА_1 , існують також підстави для її витребування від особи, якій вона передана в оренду ФГ «ДЖАНЬ».

Закон, за наявності визначених ст.387, 388 ЦК України умов, не обмежує абсолютне право власника на витребування належного йому майна із незаконного володіння, зокрема чинністю/нечинністю договорів чи інших правочинів, стороною яких не є власник. Витребування спірної земельної ділянки лише у відповідача ОСОБА_1 не призведе до припинення незаконного володіння цією ділянкою з боку ФГ «ДЖАНЬ» та її повернення у фактичне володіння Теофіпольської селищної ради Хмельницького району, оскільки не буде ефективним та достатнім способом захисту.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 3, абз. 2 ч. 3 ст. 31-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» проведення реєстраційних дій з метою виконання рішення суду про витребування земельної ділянки має здійснюватися у порядку передбаченому цим Законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

У Державному реєстрі прав наявним залишатиметься запис про зареєстроване право оренди земельної ділянки, до складу якої входить спірна земельна ділянка, що вказує на суперечність із дійсними правами на спірну земельну ділянку, недостовірність відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно.

Враховуючи викладене, після формування у Державному земельному кадастрі спірної земельної ділянки на підставі рішення суду про її витребування із незаконного володіння добросовісного набувача, державний реєстратор речових прав не матиме правових підстав здійснити державну реєстрацію речових прав на спірну земельну ділянку за власником, а на підставі п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 24 Закону буде зобов`язаний винести рішення про відмову у державній реєстрації, що зумовить неможливість виконання рішення суду про витребування земельної ділянки.

Окрім того, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно. Таким рішенням щодо припинення права оренди відповідача є рішення суду про витребування у нього земельної ділянки.

Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986 року, «Щокін проти України» від 14.10.2010 року, «Сєрков проти України» від 07.07.2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009 року, «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 року,) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Відповідний принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». В питаннях оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і в питаннях наявності «суспільного», «публічного» інтересу, також визнає за державою достатньо широку «сферу розсуду», за виключенням випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах (рішення в справах «Спорронґ і Льоннорт проти Швеції», «Булвес» АД проти Болгарії»). ЄСПЛ, оцінюючи можливість захисту права особи за статтею 1 Першого протоколу, загалом перевіряє доводи держави про те, що втручання в право власності відбулося в зв`язку з обґрунтованими сумнівами щодо законності набуття особою права власності на відповідне майно, зазначаючи, що існують відмінності між тією справою, в якій законне походження майна особи не оспорюється, і справами стосовно позбавлення особи власності на майно, яке набуте злочинним шляхом або стосовно якого припускається, що воно було придбане незаконно (наприклад, рішення та ухвали ЄСПЛ у справах «Раймондо проти Італії» від 22.02.1994 року, «Філліпс проти Сполученого Королівства» від 05.07.2001 року, «Аркурі та інші проти Італії» від 05.07.2001 року, «Ріела та інші проти Італії» від 04.09.2001 року, «Ісмаїлов проти Російської Федерації» від 06.11.2008 року). Таким чином, стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується. На думку суду, з огляду на характер спірних правовідносин, встановлені судом обставини та застосовані правові норми, не вбачається невідповідності заходу втручання держави критеріям правомірного втручання в право ОСОБА_1 на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ. Статтями 13, 14 Конституції України визначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Земля, як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності українського народу, а органи державної влади здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної власності. Незаконна передача земель державної власності в приватну власність позбавляє український народ загалом (стаття 13 Конституції України) правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі державної власності. В цьому контексті в сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України). Витребування спірної земельної ділянки з володіння ОСОБА_1 відповідає критерію законності: воно здійснюється на підставі норми статті 388 ЦК України у зв`язку з порушенням органом виконавчої влади низки вимог ЗК України, які відповідають вимогам доступності, чіткості, передбачуваності.

Оцінюючи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо витребування земельної ділянки на користь територіальної громади в особі Теофіпольської селищної ради підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення 36 сесії 7 скликання Гальчинецької сільської ради від 21.10.2020 № 2 «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення в межах категорії земель сільськогосподарського призначення (із виду - для товарного сільськогосподарського виробництва, у вид для ведення особистого селянського господарства) за межами населених пунктів Гальчинецької сільської ради» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки зі зміною цільового призначення в межах категорії земель сільськогосподарського призначення (з виду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 01.01 у вид для ведення особистого селянського господарства 01.03) за межами населених пунктів Гальчинецької сільської ради площею 2га (кадастровий номер 6824782000:05:022:0061) та передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів колишньої Гальчинецької сільської ради (тепер Теофіпольської селищної ради) площею 2га з кадастровим номером 6824782000:05:022:0061, суд вважає, що вони задоволенню не підлягають з наступних підстав:

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Ефективним способом захисту права власності (речового права) вважається вимога про витребування земельної ділянки з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 ЦК України. На цьому, зокрема, наголошено у пункті 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, провадження № 14-2цс21. У пункті 72 постанови від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, провадження № 14-2цс21, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правомочності власника, включаючи право володіння. У той же час для витребування нерухомого майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 38), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12- 148гс19, пункт 34), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 74). Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту, що є підставою для відмови у позові у цій частині.

У даній справі задоволення позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення не призведе до поновлення прав позивача, відновлення володіння, користування або розпорядження спірною земельною ділянкою, а отже, такі вимоги не є ефективним способом захисту права позивача, яке потребуватиме додаткових засобів судового захисту.

Згідно зі статтею 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Волочиською окружною прокуратурою 17.02.2022 на адресу Теофіпольської селищної ради надіслано лист із викладенням фактів повторного безоплатного отримання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га, кадастровий номер 6824782000:05:022:0061 про надання інформації чи вживалися селищною радою заходи щодо вищевказаних порушень земельного законодавства та чи вживатимуться в подальшому (а.с.40-41). Відповідно до листа Теофіпольської селищної ради № 299/02-40 від 21.02.2022, селищна рада не вживала та не буде самостійно вживати вищевказані заходи, посилаючись на відсутність коштів на вказані цілі (а.с.42).

Оскільки позов прокурора задоволено частково, то з відповідачів на користь Хмельницької обласної прокуратури підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2481 грн за подання позовної заяви та 1240,50 грн за подання заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.116,118,121,155,186,186-1 ЗК України, ст.388 ЦК України, ст.9,30,38 ЗУ «Про державний земельний кадастр», ст.32 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 50 Закону України «Про землеустрій», ст. 89, 264, 265 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Теофіпольської селищної ради до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «ДЖАНЬ» про визнання недійсним рішення сільської ради, витребування земельної ділянки задовольнити частково.

Витребувати у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Фермерського господарства «ДЖАНЬ» (код ЄДРПОУ 41124035) на користь територіальної громади в особі Теофіпольської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області земельну ділянку загальною площею 2 га кадастровий номер 6824782000:05:022:0061.

В задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним та скасування рішення 36 сесії 7 скликання Гальчинецької сільської ради №2 від 21.10.2020 «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення в межах категорії земель сільськогосподарського призначення (із виду - для товарного сільськогосподарського виробництва, у вид для ведення особистого селянського господарства) за межами населених пунктів Гальчинецької сільської ради» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки зі зміною цільового призначення в межах категорії земель сільськогосподарського призначення (з виду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 01.01 у вид для ведення особистого селянського господарства 01.03) за межами населених пунктів Гальчинецької сільської ради площею 2га (кадастровий номер 6824782000:05:022:0061) та передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів колишньої Гальчинецької сільської ради (тепер Теофіпольської селищної ради) площею 2га з кадастровим номером 6824782000:05:022:0061 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Фермерського господарства «ДЖАНЬ» (код ЄДРПОУ 41124035) на користь Хмельницької обласної прокуратури з кожного по 1860,75 грн судового збору, сплаченого при поданні позову та заяви про забезпечення позову.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30 днів з дня проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 статті 358 цього Кодексу.

Головуюча