Постанова

від 10.11.2022 по справі 489/2546/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

10.11.22

22-ц/812/908/22

Провадження №22-ц/812/908/22

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2022 року м. Миколаїв

Справа № 489/2546/21

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Шаманської Н.О.,

суддів: Данилової О.О., Коломієць В.В.,

із секретарем судового засідання Лівшенком О.С.

переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом

ОСОБА_1

до

Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців управління державної реєстрації департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради

про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права на спадкування корпоративних прав

за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва, ухвалене суддею Рум`янцевою Н.О., 16 серпня 2022 року в приміщенні цього ж суду, повний текст рішення складено 31 серпня 2022 року,

у с т а н о в и в:

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців управління державної реєстрації департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права на спадкування корпоративних прав.

В обґрунтування позову зазначала, що вона є рідною донькою ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. На день смерті ОСОБА_2 , згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 6 серпня 2020 року, вона була керівником та засновником ТОВ «ВКФ «Эхо», що номінально виражено у сумі 28 грн. 50 коп. статутного капіталу. Загальний розмір статутного капіталу складає 38 грн. 00 коп. ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_2 . Проте, приватним нотаріусом їй було відмовлено у зв`язку з суперечливими відомостями, що відображені в Статуті ТОВ «ВКФ «Эхо» та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. А саме: у розділі І Статуту ТОВ «ВКФ «Ехо», найменування товариства: українською мовою - Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо комерційна фірма «ЕХО»; російською мовою Общество с ограниченной ответственностью «Производственно-комерческая фирма «ЭХО», в ЄДРПОУ відображається як Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо комерційна фірма «ЭХО». У розділу 4 Статуту, статутний фонд, капітал товариства, інші фонди товариства поділені між учасниками наступним чином: ОСОБА_2 285,00 грн., що складає 75 % статутного капіталу, згідно даних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань статутний капітал складає 28 грн. 50 коп. у ОСОБА_2 , загальний розмір статутного капіталу 38 грн. 00 коп. Тобто, під час вчинення реєстраційних дій державним реєстратором була допущена помилка, котра полягає в неправильному відображенню в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань назви юридичної особи та розміру статутного капіталу, що унеможливлює прийняття спадщини.

Посилаючись на викладене ОСОБА_1 просила:

- визнати юридичний факт, що ТОВ «Виробничо комерційна фірма «ЕХО» код ЄДРПОУ 20877064, юридична адреса: 54018, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 20-Б та ТОВ «Виробничо комерційна фірма «Эхо» код ЄДРПОУ 20877064, юридична адреса: 54018, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 20-Б один і той же суб`єкт господарської діяльності;

- визнати, що станом на 6 серпня 2020 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань були допущені помилки відносно назви юридичної особи та розміру статутного капіталу;

- визнати, що ОСОБА_2 на день відкриття спадщини, а саме 6 серпня 2020 року мала ѕ часток корпоративних прав, статутного капіталу ТОВ «Виробничо комерційна фірма «Ехо», що складає 285 грн. 00 коп.;

- визнати, що ОСОБА_1 , як дочка має право на спадкування 50 % статутного капіталу, що належали ОСОБА_2 , корпоративних прав ТОВ «Виробничо комерційна фірма «Ехо».

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 серпня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити її позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції незаконно відмовлено у задоволенні позову з підстав залучення позивачем неналежного відповідача. ОСОБА_1 зазначала, що навіть у разі, якщо суд дійшов висновку про неналежного відповідача, суд першої інстанції самостійно мав залучити належного відповідача.

У судове засідання сторони не з`явились. Про день, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином ( а.с. 130-132). У зв`язку з цим, суд розглядав справу у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 373 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судовогорішення в межах доводів та вимогапеляційної скарги,колегія суддів вважає, що апеляційнаскаргане підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, 5 травня 1994 року внесено запис до Єдиного державного реєстру осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо комерційна фірма «ЭХО», ідентифікаційний код юридичної особи 20877064; види економічної діяльності 96.01 Прання та хімічне чищення текстильних і хутряних виробів; перелік засновників (учасників) юридичної особи: ОСОБА_3 , розмір внеску до статутного капіталу 9,50 грн., ОСОБА_2 , розмір внеску до статутного капіталу 28,50 грн.

Рішенням Загальних зборів учасників ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «ЕХО» від 2 червня 2006 року, затверджено Статут, який зареєстровано виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 8 червня 2006 року за реєстраційним № 15221050001003312, ідентифікаційним номером 20877064, державний реєстратор Усикова Г.В. (далі Статут).

Згідно п. 1.3 Статуту, найменування українською мовою Товариства - Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ЕХО» (ТОВ «ВПФ «ЕХО»), найменування російською мовою - Общество с ограниченной ответственностью «Производственно-комерческая фирма «ЭХО» (ООО «ПКФ «ЭХО»).

Відповідно до п. 1.2 Статуту, учасниками товариства є: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Товариство є правонаступником всього майна, а також всіх прав та обов`язків Державного комунального підприємства сфери побутових послуг «ЕХО» (п. 1.10 Статуту).

Згідно п. п. 4.1, 4.2 Статуту, для забезпечення діяльності товариства формується статутний фонд у розмірі 380,00 грн. Статутний фонд товариства поділений між учасниками наступним чином: ОСОБА_2 285,00 грн., що складає 75 % Статутного фонду товариства; ОСОБА_3 95,00 грн., що складає 25 % Статутного фонду товариства.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . Після її смерті відкрилася спадщина, зокрема на частку у статутному капіталі ТОВ «ВКФ «ЭХО».

Як вбачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є рідною донькою ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .

ОСОБА_4 зареєструвала шлюб 1 березня 1986 року та змінила прізвище на « ОСОБА_1 », свідченням чого є свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 .

12 квітня 2021 року ОСОБА_6 , що діяв від імені ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Душейко О.М. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на Ѕ частку спадкового майна, а саме на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ЭХО» код ЄДРПОУ 20877064.

Постановою приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Душейко О.М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12 квітня 2021року за вих. 107/02-31, позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з суперечливими відомостями, що відображені в Статуті ТОВ «ВКФ «Эхо» та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Невідповідність в написанні назви Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ЕХО» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та розміру внеску до статутного фонду, перешкоджає заявниці реалізувати право на успадкування частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ЕХО» після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Звертаючись до суду з вимогами про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права на частку в статутному капіталі в порядку спадкування за законом, позивачка відповідачем зазначила Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців управління державної реєстрації департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради.

Разом з тим, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в постанові № 7 «Про судову практику про спадкування», відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. В разі відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом чи усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (п. 24).

Матеріали справи не містять даних про наявність інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 .

Втім, зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачка ставить питання про визнання за нею права на частку в статутному капіталі товариства, при цьому ані товариство Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ЕХО», ані співучасник товариства ОСОБА_3 до участі в справі в якості відповідачів залучені не були, хоча вирішення спору може вплинути на їх права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання залучити до участі в ній співвідповідача.

Зматеріалів справивбачається,що у підготовчому судовому засіданні, судом роз`яснено представнику позивача право на заявлення клопотання про заміну неналежного відповідача на належного, роз`яснена неможливість заміни чи залучення належного відповідача судом самостійно. З відзивом на позовну заяву позивачка та її представник були ознайомлені, позиція відповідача щодо неналежного пред`явлення вимоги до нього викладена у заяві по суті справи (відзиві).

Але ані представник позивачки, ані позивачка клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача не заявляли.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеномуЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Посилання позивача на те, що суд першої інстанції самостійно мав залучити належного відповідача суперечить положенням ст. 51 ЦПК України.

За таких обставин суд першої інстанції вірно відмовив у задоволенні позову, оскільки розглянути спір без залучення осіб, які мають бути учасниками спірних правовідносин не можливо. Проте це не позбавляє позивачку права на звернення до суду з залученням належного кола відповідачів, прав та інтересів яких може стосуватися вирішення даного спору.

За такого, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 381, 382 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 серпня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку та випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: Н.О. Шаманська

Судді: О.О.Данилова

В.В. Коломієць

Повний текст постанови складено 16 листопада 2022 року.