Рішення

від 08.11.2022 по справі 640/33257/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2022 року м. Київ № 640/33257/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

при секретарі судового засідання: Васильєвій Ю.В.

за участю:

представника позивача: Гавриньова А.М.

представника відповідача: Бєлкіної Н.В.

розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВТРАСНБУД"

до Державної інспекції архітектури та містобудування України

про визнання протиправними та скасування рішень,-

На підставі частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 08 листопада 2022 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «КИЇВТРАСНБУД» (далі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати постанову Державної інспекції архітектури та містобудування України про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 01.11.2021 № 3/02-20 та припис Державної інспекції архітектури та містобудування України про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.10.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття відповідачем оскаржуваного припису про усунення поршень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 22.10.2021 та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 01.11.2021 № 3/02-20 з огляду на порушення посадовими особами відповідача процедури проведення перевірки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 640/33257/21 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.

22.12.2021 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, оскільки відповідач приймаючи оскаржувані рішення діяв у межах наданих повноважень та з урахуванням вимог чинного законодавства, та вказує про те, що позивач не спростовує факту будівництва без дозволу на виконання будівельних робіт всупереч приписам п. 3 ч. 1 ст. 34 та ч. 1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466.

31.12.2021 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, зі змісту якої вбачається, що останній не визнає доводи відповідача, оскільки вважає їх необґрунтованими та безпідставними з огляду на порушення відповідачем вимог про повідомлення суб`єкта містобудування про дату і час проведення перевірки та ненаправлення акта і протоколу про правопорушення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2022 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВТРАНСБУД» щодо розгляду адміністративної справи №640/33257/21 за правилами загального позовного провадження задоволено. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні 08.11.2022 представник позивача просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідач у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

Відповідно до ст.41 Закону № 3038-VI та положень Постанови № 553, на підставі направлення для проведення позапланового заходу № 623/02/12-21 від 19.10.2021, головним інспектором будівельного нагляду Третього відділу державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю ДІАМ України Нікітчиною Іриною Володимирівною та головним інспектором будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного контролю Управління ДІАМ у Дніпропетровській області Марченко Артемом Володимировичем (далі інспектор, посадова особа ДІАМ) здійснено позапланову перевірку щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів на об`єкті «Нове будівництво торговельного комплексу за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Патріотів України, 128» (об`єкт будівництва), замовник - ТОВ «ЕПІЦЕНТР К», проектна організація - ТОВ «ПІ ПОЛТАВАРХПРОЕКТ», підрядник - ТОВ «КИЇВТРАНСБУД».

Підставою видачі направлення для проведення вищезазначеного позапланового заходу є доповідна записка в.о. директора Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю Олексія Харченко та наказ ДІАМ від 19.10.2021 № 144, у відповідності ст. 7 Закону № 877-V, згідно абз.5 п.7 Порядку № 553 (виявлення факту самочинного будівництва об`єкта).

Предметом перевірки було з`ясування питання дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимогам будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт.

За доводами відповідача, посадовими особами ДІАМ здійснено виїзд на об`єкт будівництва 20.10.2021 та встановлено, що за даною адресою знаходиться та функціонує гіпермаркет, при чому на фасаді тривають будівельні роботи.

Потрапивши до об`єкту інспектори звернулись до працівників із проханням повідомити про початок позапланової перевірки уповноважену (відповідальну) особу на даному об`єкті.

Як вказує відповідач, у подальшому відбулось спілкування посадових осіб ДІАМ з директором гіпермаркету Безверховим Євгенієм Сергійовичем, який відповідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є представником замовника будівництва ТОВ «ЕПІЦЕНТР К», уповноваженим вчиняти дії від імені юридичної особи. В процесі спілкування інспектори повідомили про позапланову перевірку, пред`явили посвідчення та направлення, озвучили вимогу надати дозвіл на виконання будівельних робіт та сертифікат про прийняття об`єкта в експлуатацію.

21.10.2021 посадовими особами ДІАМ здійснено повторний виїзд на об`єкт будівництва, до якого згідно п.9 Порядку № 553 були залучені начальник відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Нікопольської міської ради Мелихов О.І та головний спеціаліст відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Нікопольської міської ради Беренштейн І.Г.

Відповідно даних Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва на час позапланової перевірки наявна інформація щодо зареєстрованого права на виконання підготовчих робіт, набутого на підставі Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт на об`єкт будівництва ІУ 020201224279 від 24.12.2020, де зазначено генеральним підрядником ТОВ «КИЇВТРАНСБУД» на підставі договору від 25.11.2020 № 40-30/2511-52. У свою чергу інформація щодо виданого дозволу на виконання будівельних робіт та сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта «Нове будівництво торговельного комплексу за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Патріотів України, 128» в електронній системі відсутня.

Під час здійснення позапланової перевірки встановлено, що генеральним підрядником ТОВ «КИЇВТРАНСБУД» виконувались будівельні роботи на об`єкті будівництва без отримання дозволу на виконання будівельних робіт на об`єкті, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів зі значними (ССЗ) наслідками, чим порушено вимоги п.3 ч.1 ст. 34 та ч.1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; п.5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466.

Відповідальність за встановлені правопорушення, передбачена абз.3 п.4 ч.3 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

За результатами проведеної позапланової перевірки головним інспектором складені акт та припис про усунення правопорушень від 22.10.2021 та направлені на адресу позивача засобами поштового зв`язку (номер поштового відправлення 4900093347701).

Відповідач вказує, що відповідно вимог п.10 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (далі Порядок № 244), не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки, посадовою особою ДІАМ складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.10.2021, який направлений на адресу позивача засобами поштового зв`язку (номер поштового відправлення 0113301439082).

Як вбачається з матеріалів справи, протокол із зазначенням дати та часу розгляду справи направлений на адресу позивача 26.10.2021.

01.11.2021 відбувся розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

За результатами розгляду справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадовою особою ДІАМ винесено у відношенні ТОВ «КИЇВТРАНСБУД» щодо об`єкта «Нове будівництво торговельного комплексу за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Патріотів України, 128», постанову № 3/02-20 по справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбаченого абз.3 п.4 ч.3 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 141 100 грн.

01.11.2021 вищезазначена постанова направлена позивачу засобами поштового зв`язку (номер поштового відправлення 0113301431707).

Вважаючи припис про усунення поршень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 22.10.2021 та постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 01.11.2021 № 3/02-20

протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 10 Закону України від 20.05.1999 № 687-XІV «Про архітектурну діяльність» (на момент виникнення спірних правовідносин) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Згідно ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V (в редакції станом на час проведення перевірки) заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, державного контролю за додержанням законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Згідно зі ст. 41 Закону України від 17.02.2011 №3038-VІ «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі також- Закон № 3038-VІ) (на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до пункту 6 статті 7 Закону № 3038-VІ управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (вихідні дані), проектної документації.

Проведення архітектурно-будівельного контролю регулюється «Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553 (надалі Порядок №553) (на момент виникнення спірних правовідносин).

У відповідності до п. 1, 2, 3 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції). Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва. Державний архітектурно-будівельний контроль на об`єктах будівництва, що є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб та розташовані на території України, здійснюється відповідно до цього Порядку. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України. Державний архітектурно-будівельний контроль на території інших областей здійснюється посадовими особами територіальних органів за рішенням Держархбудінспекції (п.5 Порядку №553).

За змістом ч. ч. 3, 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду:

1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду;

2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади;

3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду;

4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил;

5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів;

6) використовують відомості електронної системи.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право:

1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону;

3) ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності;

4) вносити подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення;

5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об`єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося;

6) звертатися до суду з позовами про скасування рішень, прийнятих об`єктами нагляду, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на порталі електронної системи;

7) зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності (крім документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів), з одночасним поданням позову до суду про скасування такого рішення та подальшим оприлюдненням такої інформації на порталі електронної системи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону №3038-VІ плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відповідно до положення п.12 Постанови № 553 встановлюють обов`язок повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

У цьому контексті суд зауважує, що оскаржуваний припис винесений за результатами позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з п. 7 Порядку № 553 строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Як вбачається з направлення для проведення позапланового заходу та наказу про проведення позапланової перевірки від 19.10.2021, строк проведення позапланової перевірки визначено з 20.10.2021 по 30.10.2021.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. (п.16, п.18 Порядку №553).

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис). Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку. Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України (п. 17, п. 19, п. 20 Порядку №553).

Відповідно до п. 21 Порядку, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Відповідно до п.13 Постанови № 244, у разі відмови суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.

У разі відмови суб`єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб`єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням або через електронний кабінет.

Як встановлено судом, в протоколі від 26.10.21 зазначено дату та час розгляду відповідних справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме 01.11.2021 р. Водночас, доводи позивача про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності 05.11.2021 не підтверджені належним чином, відтак, визнаються судом необґрунтованими.

Крім того, з огляду на вищезазначене, в строк передбачений Постановою № 553, матеріали перевірки були направлені на адресу позивача засобами поштового зв`язку, що підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до п.24 Постанови № 553 матеріали перевірок вважаються врученими суб`єкту містобудування з моменту їх відправлення.

Згідно з п.3 Постанови № 244 надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб`єктом містобудування.

Суд визнає обґрунтованими доводи відповідача щодо того, що законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення (постанови Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №822/680/16, від 31.10.2019 у справі №822/681/16).

Водночас, у разі, якщо суб`єкт містобудування був належним чином та своєчасно повідомлений про здійснення перевірки і достеменно знав про такий намір контролюючого органу, однак, маючи об`єктивну можливість, не направив у визначений у направленні день і час уповноваженого представника на об`єкт будівництва, це слід кваліфікувати як свідоме ухилення суб`єкта містобудування від виконання обов`язку бути присутнім під час проведення перевірки. У такому випадку це не може бути підставою для визнання перевірки незаконною. Така правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 15.01.2020 по справі №818/1617/16.

З огляду на вищезазначене та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку ДІАМ було здійснено належні заходи щодо своєчасного сповіщення позивача про проведення зазначеного заходу держархбудконтролю та про його результати.

Щодо висновків акту перевірки та оскаржуваної постанови суд зазначає наступне.

Під час перевірки оглядово встановлено, що виконано будівельні роботи з будівництва торговельного комплексу за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Патріотів України, 128. Також тривали будівельні роботи на фасаді будівлі гіпермаркету.

Відповідно до ст. 4, ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність», ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»: Будівництво - це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва.

Об`єкт будівництва - це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Відповідно до ч.2 ст. 26-1 Закону № 3038-VI виключно в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачами якої є суб`єкт звернення та суб`єкт надання відповідної послуги, подаються документи для отримання таких адміністративних та інших визначених цим Законом послуг щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками.

Як вказує відповідач, на момент здійснення перевірки на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва htips://e-construction.gov/ua / (далі електронна система), наявна інформація щодо зареєстрованого повідомлення про початок виконання підготовчих робіт ІУ 020201224279 від 24.12.2020, де зазначено генеральним підрядником ТОВ «КИЇВТРАНСБУД» на підставі договору від 25.11.2020 № 40-30/2511-52.

Відповідно до п.2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 466 (далі Постанова № 466), підготовчі роботи - роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під`їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень.

Відповідно до п.3 ст. 35 Закону № 3038-VI повідомлення про початок виконання підготовчих робіт не дає права на виконання будівельних робіт.

Згідно з ч.1ст. 34 Закону № 3038-VI. право виконувати будівельні роботи виникає після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

Відповідно до ч.7 ст. 34 Закону № 3038-VI, виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відомості про виданий дозвіл на виконання будівельних робіт щодо нового

будівництва торговельного комплексу за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Патріотів України, 128 в електронній системі - відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 376 Цивільного кодексу України самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

У постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №465/1461/16-а, від 30.09.2019 у справі №0440/6595/18 колегія суддів дійшла висновку про те, що сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт. Тобто, за загальним правилом перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва.

Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва у зв`язку з чим, такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об`єкту.

Водночас, розділ 6 Державних будівельних норм України «Організація будівельного виробництва» А.3.1-5:2016 стосується безпосередньо генерального підрядника, підрядника, субпідрядника, як зазначено у п. 3.1.9 наведених ДБН.

Як зазначено у наведеному п.6.1, підготовка до будівництва має сприяти розгортанню і виконанню будівельних робіт у відповідності з проектними рішеннями, створенню об`єкта будівництва з передбаченими проектом експлуатаційними властивостями.

Підготовка до будівництва має бути реалізована як система організаційних заходів і підготовчих робіт.

П.6.2 визначає, що підготовка до будівництва передбачає здійснення таких організаційних заходів: а) забезпечення об`єкта будівництва відповідною проектною та проектно-технологічною документацією; б) оформлення передбачених чинним законодавством документів дозвільного характеру щодо виконання підготовчих та будівельних робіт на об`єкті будівництва [1, 22]; в) забезпечення комплексної безпеки будівництва (4.3); г) організація системи управління будівництвом; д) припинення експлуатації будівель, що підлягають знесенню; е) забезпечення будівництва під`їзними шляхами, електро-, тепло- і водопостачанням (у тому числі протипожежним), системою зв`язку, засобами пожежогасіння, тимчасовими будівлями та спорудами, засобами збирання, безпечного тимчасового зберігання та видалення відходів і вторинної сировини; ж) організація авторського та технічного нагляду [8, 9], а за необхідності - науково-технічного супроводу будівництва об`єкта; і) облаштування будівельного майданчика стендом з інформацією щодо об`єкта будівництва,_ замовника,проектувальника та виконавців робіт, а також схемами з позначенням в`їздів, маршрутів проїзду, місць розвороту транспортних засобів, небезпечних зон тощо [221; к) забезпечення об`єкта будівництва засобами цивільного та протипожежного захисту.

Відповідно до ч.2 ст. 26і-1Закону № 3038-VI, п. 12 Постанови № 466, інформація про документ, що дає право на виконання підготовчих та будівельних робіт (реєстраційний номер, дата видачі, найменування органу державного архітектурно-будівельного контролю, який здійснює контроль за будівництвом об`єкта), відомості про найменування, клас наслідків (відповідальності) об`єкта, здійснення оцінки впливу на довкілля для об`єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", зображення об`єкта та його основні техніко-економічні показники, замовника, проектувальника, підрядників, осіб, відповідальних за здійснення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт з урахуванням внесених змін розміщуються на стенді завдовжки не менше ніж 1,5 метра і завширшки не менш е ніж 1 метр, що встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці.

Тобто обґрунтованими є доводи відповідача, що саме генеральний підрядник, підрядник, субпідрядник відповідальні за підготовку для будівництва будівельного майданчика. Водночас, твердження позивача є безпідставними та такими що не відповідають положенням ДБН «Організація будівельного виробництва» А.3.1-5:2016 та діючому законодавству в сфері містобудівної діяльності.

Окремо суд зауважує, що позивачем не спростовується факт будівництва без дозволу на виконання будівельних робіт та не надано під час розгляду справи доказів зворотного.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані в межах даної справи дії суб`єкта владних повноважень здійснені останнім обґрунтовано, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та без порушень законних прав позивача в процесі їх вчинення.

У відповідності до ч. ч. 2, 4 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

За переконанням суду відповідач довів правомірність прийнятих ним рішень та надав суду достатні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, які, в свою чергу, спростовували аргументи позивача щодо процедурних порушень.

За ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з урахуванням прийняття спірних рішень у відповідності до ч. 2 ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для їх розподілу, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 90, 243- 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВТРАСНБУД" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9-С, ЄДРПОУ 34475152) до Державної інспекції архітектури та містобудування України (01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26, ЄДРПОУ 44245840) про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 16 листопада 2022 року.

Суддя Є.В. Аблов