Постанова

від 15.11.2022 по справі 572/2634/22

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2022 року

м. Рівне

Справа № 572/2634/22

Провадження № 22-ц/4815/1365/22

Головуючий у Сарненському районному суді

Рівненської області: суддя Ведяніна Т.О.

Ухвалу суду першої інстанції

(повний текст) постановлено:

13 вересня 2022 року у м. Сарни

Рівненської області

без фіксування судового процесу за допомогою

звукозаписувального технічного засобу

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий: суддя Хилевич С.В.

судді: Боймиструк С.В., Ковальчук Н.М.

секретар судового засідання: Крижов В.С.

учасники справи:

позивач: Керівник Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави;

відповідач1: Сарненська міська рада Рівненської області;

відповідач2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Велма";

відповідач3: ОСОБА_1 ;

за участі: представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Керівника Сарненської окружної прокуратури Рівненської області на ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 13 вересня 2022 року у цивільній справі за позовом Керівника Сарненської окружної прокуратури Рівненської області в інтересах держави до Сарненської міської ради Рівненської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Велма", ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу і витребування земельних ділянок,

в с т а н о в и в:

13 вересня 2022 року в суд звернувся Керівник Сарненської окружної прокуратори з позовом в інтересах держави до Сарненської міської ради Рівненської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Велма" (далі ТОВ "Велма"), ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу і витребування земельних ділянок.

Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 13 вересня 2022 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Керівника Сарненської окружної прокуратори в інтересах держави до Сарненської міської ради, ТОВ "Велма", ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу і витребування земельних ділянок.

У поданій апеляційній скарзі позивач, вважаючи оскаржувану ухвалу незаконною і необґрунтованою, що фактично полягало у невідповідності висновків суду обставинам справи та порушенні норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просив скасувати її і направити її для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи її, покликався на неврахування судом висновку Великої Палати Верховного Суду, що висловлена у постанові від 12 листопада 2019 року у справі №920/40/19, а також рішення Європейського суду з прав людини від 22 грудня 2012 року у справі "Безимянная проти Росії (заява №21581/03).

Так, критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певну справу належить розглядати за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка у законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ. При цьому визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів та обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

При цьому, визначаючи юрисдикцію спору, слід зважати як на суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, так і на відповідний суб`єктний склад учасників у цій справі.

Заявник звертав увагу, що спірні правовідносини виникли із прийняття Сарненською міською радою незаконного рішення "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення у власність шляхом викупу ТОВ "Велма", що в подальшому призвело до відчуження товариством частини цієї ділянки на користь фізичної особи ОСОБА_1 . Тобто спір стосується захисту права цивільного, зокрема випливає із договірних відносин, є приватноправовим і за суб`єктним складом має розглядатися за правилами цивільного судочинства. Вирішення цього спору впливає на права і обов`язки юридичної особи та фізичної особи як кінцевого власника земельної ділянки, кадастровий номер: 5625410100:01:014:0052.

Тому вважає, що справа у даному спорі не належить до юрисдикції господарського судочинства, а має бути розглянута за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

У поданих відзивах на апеляційну скаргу інші учасники справи, вважаючи оскаржувану ухвалу законною і обґрунтованою, просили залишити її без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі і з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги.

З матеріалів справи видно, що 13 вересня 2022 року до суду звернувся Керівник Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави з позовом до Сарненської міської ради, ТОВ "Велма", ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення Сарненської міської ради №733 від 23 грудня 2021 року "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення у власність шляхом викупу ТОВ "Велма", визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26 січня 2022 року (зареєстровано в реєстрі за №84), що укладений між Сарненською міською радою та ТОВ "Велма", і витребування земельних ділянок у комунальну власність від ТОВ "Велма" та ОСОБА_1 .

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що предметом спору є договір купівлі-продажу земельної ділянки з цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що укладався між юридичними особами.

Оскільки даний спір не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства і є спором, що належить до юрисдикції господарського суду, тому у відкритті провадження у справі відмовлено.

Проте з такими висновками погодитися не можна.

Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Велика ПалатаВерховного Судуу постановівід 23березня 2021року усправі № 367/4695/20 (провадження № 14-12цс21) зробила такий висновок.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Перелік категорій справ, що підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, визначено у статті 20 ГПК України.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні враховувати суб`єктний склад такого спору, суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу обставин у справі.

При вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини та відповідний спір господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у ст. 3 ГК України. Господарський спір належить до юрисдикції господарського суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом.

Отже, критеріями розмежування розгляду справ у порядку цивільного чи господарського судочинства є як суб`єктний склад сторін спору, так і характер спірних правовідносин.

За правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Приходячи до переконання про задоволення апеляційної скарги, колегія суддів бере до уваги, що спірні правовідносини виникли з приводу незаконності рішення органу місцевого самоврядування щодо продажу на неконкурентних засадах земельної ділянки несільськогосподарського призначення у власність шляхом викупу ТОВ "Велма", внаслідок чого було порушено положення закону при укладенні договору купівлі-продажу земельної ділянки між Сарненською міською радою та ТОВ "Велма".

Частину ж цієї земельної ділянки, на якій не знаходилися об`єкти нерухомого майна, було відчужено на підставі договору купівлі-продажу ТОВ "Велма" на користь ОСОБА_1 , який не є суб`єктом господарської діяльності.

Тобто за своїми характером і правовою природою існуючі правовідносини є приватноправовими, а за суб`єктним складом, крім юридичних осіб, одним із учасників спірних прав і обов`язків також є фізична особа, яка не є підприємцем.

При цьому враховується те, що усі позовні вимоги за обставинами справи є нерозривно взаємопов`язаними між собою і спрямованими на оспорювання права на земельну ділянку до кінцевих набувачів. Тобто було б помилковим передати на вирішення господарського суду позов у частині визнання незаконним та скасування рішення Сарненської міської ради №733 від 23 грудня 2021 року "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення у власність шляхом викупу ТОВ "Велма", визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26 січня 2022 року, що укладений між Сарненською міською радою і ТОВ "Велма", та витребування у ТОВ "Велма" у комунальну власність спірної земельної ділянки, тоді як вимога про витребування у ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0, 1974 га розглядалася б за правилами цивільного судочинства.

Як убачається, при вирішенні процесуального питання суд першої інстанції увагу на наведені обставини не звернув, що призвело до постановлення ухвали, яка не може залишатися чинною.

Перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції забезпечує виконання головного завдання appelatio дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт другого розгляду дозволяє уникнути помилки, що могла виникнути при першому розгляді. Апеляція, по суті, є надання новим судовим розглядом додаткової гарантії справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист.

Підставою для скасування оскаржуваної ухвали відповідно до пунктів 3, 4 ст. 379 ЦПК України є невідповідність висновків суду попередньої інстанції обставинам справи, що спонукало до порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 374, 379, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Керівника Сарненської окружної прокуратури Рівненської області задовольнити.

Скасувати ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 13 вересня 2022 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: С.В. Хилевич

Судді: С.В.Боймиструк

Н.М.Ковальчук

Повний текст постанови складено: 15.11.2022