Рішення

від 09.11.2022 по справі 903/504/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 листопада 2022 року Справа № 903/504/22

за позовом: Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту молоді та спорту Луцької міської ради, м.Луцьк

до відповідача: Дочірнього підприємства "Евода Трейд" Комунального підприємства "Луцькводоканал", м.Луцьк

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 424 844 грн. 63 коп.

Суддя Кравчук А.М.

Секретар судового засідання Мачульська Л.В.

за участю представників сторін:

від позивача: н/з

від відповідача: Пасічник Н.О., директор

у судовому засіданні взяв участь прокурор відділу прокуратури Волинської області: Гудков М.В., посвідчення від 25.01.2021

встановив: 18.07.2022 на адресу суду надійшла позовна заява Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту молоді та спорту Луцької міської ради до Дочірнього підприємства "Евода Трейд" Комунального підприємства "Луцькводоканал" про визнання недійсними:

- додаткової угоди №4 від 11.03.2021 до договору №1 від 04.01.2021;

- додаткової угоди №5 від 11.03.2021 до договору №1 від 04.01.2021;

- додаткової угоди №6 від 12.03.2021 до договору №1 від 04.01.2021;

- додаткової угоди №9 від 18.08.2021 до договору №1 від 04.01.2021;

- додаткової угоди №10 від 20.08.2021 до договору №1 від 04.01.2021;

- додаткової угоди №11 від 25.08.2021 до договору №1 від 04.01.2021;

- додаткової угоди №12 від 07.12.2021 до договору №1 від 04.01.2021;

- додаткової угоди №13 від 10.11.2021 до договору №1 від 04.01.2021;

- додаткової угоди №14 від 10.11.2021 до договору №1 від 04.01.2021;

- додаткової угоди №15 від 13.12.2021 до договору №1 від 04.01.2021;

- додаткової угоди №16 від 14.12.2021 до договору №1 від 04.01.2021.

та стягнення 424 844 грн. 63 коп., сплачених за кількість товару, який не був поставлений покупцеві.

Позовна заява обґрунтована безпідставним збільшенням відповідачем одинадцять разів вартості одиниці електроенергії.

Ухвалою суду від 19.07.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.08.2022 о 10 год. 00 хв. Запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти календарних днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, копію відзиву надіслати позивачу, прокурору, докази чого подати суду; прокурору та позивачу - відповідь на відзив не пізніше 3-х календарних днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу; відповідачу - заперечення на відповідь прокурора та позивача протягом 3-х календарних днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання прокурору, позивачу.

Відповідач ухвалу суду від 19.07.2022 отримав 21.07.2022, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції.

Додатково ухвалу суду відповідач отримав під розписку 03.08.2022.

Строк для подання відзиву - по 05.08.2022.

09.08.2022 на адресу суду надійшов відзив відповідача (а.с. 125-146), в якому позовні вимоги заперечує. Зазначає, що без висновку Західного офісу Держаудитслужби про проведення перевірки по закупівлі, виявлені за її результатами порушення та шляхи їх усунення, керуючись лише листами прокуратури, якими департамент повідомлено про встановлені порушення вимог законодавства в сфері публічних закупівель, у позивача відсутні підстави для звернення до суду з позовом про визнання недійсними додаткових угод та повернення коштів, у зв`язку з чим підстави для представництва прокуратурою інтересів держави в суді відсутні. Протягом всього терміну дії договору встановлена додатковими угодами про підвищення ціни вартість електричної енергії для позивача не була вищою середньозважених цін на РДН та ВДР за відповідний місяць, зазначених на офіційному сайті ДП "Оператор Ринку". Відповідачем не перевищено суми коштів на закупівлю товарів та не порушено інтересів держави, а укладаючи спірні додаткові угоди сторони керувалися виключно об`єктивними обставинами, що вплинули на зміну ціни за одиницю товару. Підприємство, як і інші постачальники електричної енергії, в силу норм чинного законодавства, які регулюють умови та порядок постачання електричної енергії в Україні, не мають можливості надати на підтвердження факту коливання ціни іншу інформацію, в іншій формі чи за інший період, ніж та, яка відображена на сайті ДП "Оператор ринку". ЗУ "Про публічні закупівлі" та інші нормативно-правові акти України не передбачають вимог до форми довідок, які повинні надаватись учасникам для підтвердження факту зміни ціни за одиницю товару. При формуванні ціни на електричну енергію для участі у тендері підприємством було взято за основу середньозважені ціни на електричну енергію за 2020 рік. При укладанні договору з позивачем підприємство ніяким чином не могло передбачити ціни на електричну енергію, які склалися на ринку в 2021 році, ніяким чином не могло вплинути на їх формування та не могло здійснити закупівлю електроенергії наперед, зафіксувавши її ціну. Після отримання відповідних даних про вартість електричної енергії за попередній місяць, у березні 2021 року укладено додаткову угоду до договору, якою зафіксовано збільшення ціни, яке мало місце саме у попередньому, а не в поточному місяці. Споживач мав можливість відмовитись від підписання додаткових угод на збільшення ціни за одиницю товару у випадку, якщо він вважав недостатньо обґрунтованими підстави для внесення змін до договору та неналежним документальне підтвердження підстав для зміни умов договору, розірвати договір в односторонньому порядку та ініціювати процедуру зміни електропостачальника. Підприємство не має юридичного права та можливості постачати електричну енергію за ціною, нижче собівартості, здійснюючи при цьому збиткову діяльність. Здійснюючи постачання електричної енергії позивачу за цінами, по яких здійснювалась закупівля електричної енергії в державного підприємства, ДП "Евода Трейд" не могло завдати шкоду інтересам держави. Крім того зазначає, що який саме вид штрафних санкцій має намір стягнути позивач та за порушення яких саме зобов`язань за договором, що виникли або могли виникнути у відповідача, прокуратурою не зазначено.

У заяві від 08.08.2022 №337 відповідач просить визнати поважними причини пропуску процесуального строку на подання відзиву, поновити його та долучити відзив до матеріалів справи. Заява обгрунтована тим, що у зв`язку з технічним збоєм у липні 2022 року в роботі корпоративної електронної адреси, яка зазначена в позовній заяві, підприємство не отримало електронної версії ухвали про відкриття провадження у справі. Копію ухвали представник відповідача отримав лише 03.08.2022 (а.с. 147-148).

Згідно ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З метою повного та всебічного розгляду справи, враховуючи рівність всіх учасників судового процесу, пояснення відповідача щодо отримання ухвали про відкриття провадження у справі, думку прокурора, суд протокольною ухвалою від 10.08.2022 поновив пропущений строк для подання відзиву та долучив його до матеріалів справи.

Прокурор копію відзиву відповідача отримав у судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, відсутність відповіді на відзив, не закінчення строку для його подання, суд протокольною ухвалою від 10.08.2022 підготовче засідання відклав на 17.08.2022 о 10 год. 00 хв.

15.08.2022 на адресу суду надійшла відповідь прокуратури на відзив, згідно якої позовні вимоги підтримує. Зазначає, що підставою для реалізації прокурором представницьких функцій, зокрема стала усвідомлена пасивна поведінка позивача щодо захисту порушених інтересів держави. У відзиві відповідач не спростував доводів прокурора, в тому числі не довів, що стверджуване ним коливання ціни електричної енергії зробило для нього виконання договору без укладення додаткових угод (насамперед у березні 2021 року) невигідним чи збитковим. Підписуючи договір з визначеною ціною відповідач повинен був врахувати його умови та об`єктивно оцінити можливість виконання такого зобов`язання, ризики та можливі негативні наслідки для себе (а.с. 157-177).

17.08.2022 на адресу суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив прокурора від 16.08.2022, згідно яких позовні вимоги заперечує. Зазначає, що при виявленні ознак порушення законодавства у сфері публічних закупівель електричної енергії, яка проведена Департаментом молоді та спорту Луцької міської ради, прокуратура повинна була шляхом інформування через електронну систему закупівель або письмово звернутися до органів, що уповноважені здійснювати контроль у сфері публічних закупевель. ЗУ "Про публічні закупівлі" не дає можливості органам державного фінансового контролю здійснювати моніторинг процедури закупівлі по окремих питаннях, як зазначає у відповіді на відзив прокуратура, а моніторинг проводиться по проведеній закупівлі в цілому (виявлення порушень під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії). Відсутність у висновках моніторингу інформації про неправомірність укладених додаткових угод свідчить про відсутність порушень законодавства у сфері закупівель в частині укладених додаткових угод на підняття ціни за одиницю товару. В підтвердження факту коливання ціни на електричну енергію на ринку за період від дати укладення договору (04.01.2021) до укладення додаткових угод (на лютий 2021 року) відповідач подав довідку ТПП №22-05/555 від 15.08.2022. ЗУ "Про публічні закупівлі" не передбачає можливості визнання договору чи додаткових угод до нього недійсними при порушенні вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону (а.с. 182-196).

У заяві від 16.08.2022 відповідач просить визнати причини пропуску процесуального строку на заперечення на відповідь на відзив поважними, поновити його та долучити заперечення до матеріалів справи. Зазначає, що відповідь на відзив прокурора відповідач отримав лише 12.08.2022. Два календарні дні із трьох, які визначені ухвалою суду для написання заперечень, припали на вихідні дні. Крім того, для підтвердження доводів, зазначених в запереченні, відповідач подавав запити до Хмельницької ТПП та ПрАТ "Волиньобленерго" (а.с. 180-181).

Суд протокольною ухвалою від 17.08.2022 поновив строк та долучив відповідь на відзив прокурора, заперечення відповідача на відповідь на відзив прокурора до матеріалів справи, закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 07.09.2022 о 10 год. 30 хв.

Відповідач у заяві від 07.09.2022 розгляд справи просить відкласти у зв`язку з зайнятістю керівника підприємства, яка представляє його інтереси в суді, в іншій судовій справі, зокрема №904/1484/22. Повідомляє, що у штаті підприємства відсутні інші працівники, які можуть представляти інтереси підприємства у судовому засіданні. З метою справедливого та повного неупередженого розгляду справи просить надати представнику відповідача можливість брати участь у судових засіданнях, що дозволить у повній мірі забезпечити право захисту та обґрунтування своєї правової позиції.

Суд протокольною ухвалою від 07.09.2022 не починаючи розгляду справи по суті розгляд справи відклав на 05.10.2022 о 12 год. 00 хв.

Враховуючи відсутність представників позивача та відповідача, рівність всіх учасників судового процесу, з метою повного та всебічного розгляду справи, надання позивачу та відповідачу можливості взяти участь у судовому засіданні з метою подання відповідних пояснень та заперечень, не починаючи розгляду справи по суті, суд протокольною ухвалою від 05.10.2022 розгляд справи відклав на 19.10.2022 о 12 год. 00 хв.

З метою повного та всебічного розгляду справи, суд протокольною ухвалою від 19.10.2022 розгляд справи по суті відклав на 05.11.2022 о 12 год. 00 хв.

У судовому засіданні прокурор, відповідач дали свої пояснення та доводи, висловили свою думку з питань, які виникли під час розгляду справи.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення прокурора та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

18.11.2020 на веб-сайті електронної системи публічних закупівель "Рrоzorro" Департаментом сім`ї, молоді та спорту Луцької міської ради оприлюднено оголошення UА-2020-11-18-011962-с про закупівлю електричної енергії ДК021:2015:09310000-5 загальною кількістю 490 920 кіловат-годин, строк поставки до 31.12.2021. Очікувана вартість предмета закупівлі 1 589 116 грн. 00 коп. (а.с. 17-18).

Згідно звіту про проведення процедури закупівлі UА-2020-11-18-011962-с від 04.01.2021 переможцем тендеру стало ДП «Евода Трейд» КП «Луцькводоканал» (а.с. 20-21).

04.01.2021 між Департаментом сім`ї, молоді та спорту Луцької міської ради (споживач) та ДП «Евода Трейд» КП «Луцькводоканал» (постачальник) укладено договір №1 про постачання електричної енергії споживачу (а.с. 25-44).

Згідно умов договору постачальник передає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умов договору. Для цілей ЗУ «Про публічні закупівлі» предметом закупівлі за цим договором є електрична енергія (09310000-5) (код ДК 021:2015:09310000-5-Електрична енергія) (п. 3.1.). Кількість (обсяг) електричної енергії, яка постачається за цим договором визначено у додатку та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у відповідного оператора системи. Обсяги закупівель можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків шляхом укладення додаткової угоди (п. 3.3). Строк поставки товару: з 01.01.2021 по 31.12.2021 (включно) (п. 4.1). Постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена додатком №2 цього договору (п. 4.3). Загальна ціна (сума) цього договору становить 1 152 109 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 192 018 грн. 17 коп. (п. 6.1). Ціна за одиницю товару визначається в додатку 2 до договору. Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, зазначеною у додатку 2 до договору (п. 6.2). Ціна за одиницю товару за цим договором може змінюватися з дотриманням сторонами норм, передбачених ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі», що оформляється додатковою угодою у порядку, передбаченому у додатку 3 цього договору. До зміни ціни за одиницю товару постачальник зобов`язаний постачати електричну енергію за ціною, яка зазначена у договорі у чинній редакції (п. 6.3). Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2021, проте умови договору застосовуються до відносин, які виникли між сторонами до його укладення з 01.01.2021, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п. 15.1). Умови договору можуть бути змінені за згодою сторін у порядку, визначеному законодавством України, шляхом укладення сторонами додаткової угоди до цього договору. Істотні умови договору можуть змінюватися у випадках, передбачених ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі».

Додатком №1 до договору визначено обсяги та умови постачання до договору про постачання електричної енергії споживачу. Загальна кількість товару становить 490 920 кіловат-годин (а.с. 36-37).

Додатком №2 до договору визначено комерційну пропозицію (ціна на електричну енергію), згідно якого тариф на послуги з передачі електричної енергії становить 0,31276 грн/кВт год., затверджений постановою НКРЕКП №1998 від 04.11.2020 (а.с. 39).

Додатком №3 до договору визначено порядок зміни умов договору, згідно якого зміна істотних умов договору у випадку, передбаченому п. 1.2.2 цього додатку, здійснюється на вимогу постачальника шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. У цьому випадку зміна ціни за одиницю здійснюється на таких умовах: зміна ціна за одиницю електричної енергії допускається за умови надання стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні «ОЕС України». Таким документальним підтвердженням можуть бути офіційні дані про ціну, обсяги купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу на перед» та внутрішньодобовому ринку та інші показники, які склалися у відповідному розрахунковому періоді в торговій зоні «ОЕС України» та оприлюднені на офіційному веб-сайті ДП «Оператор ринку» (п. 7) (а.с. 40-44).

Додатковою угодою №1 від 11.01.2021 сторони визначили, що сума, на яку коригується договір, складає 55 209 грн. 00 коп. П.5.3 договору виклали в такій редакції: Загальна ціна цього договору становить 1 096 900 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 182 816 грн. 67 коп. (а.с. 45).

Додатковою угодою №4 від 11.03.2021 у зв`язку із зміною ціни за одиницю товару встановили, що з 01.02.2021 ціна електричної енергії за договором становить 1,83424 грн. за 1 кВт/год з ПДВ. У зв`язку із зміною ціни за одиницю товару сторони встановили, що обсяг електричної енергії, що постачається відповідно до цього договору, становить 628 112,46 кВт/год (а.с. 49).

Додатковою угодою №5 від 11.03.2021 у зв`язку із зміною ціни за одиницю товару встановили, що з 01.02.2021 ціна електричної енергії за договором становить 2,01766 грн. за 1 кВт/год з ПДВ. У зв`язку із зміною ціни за одиницю товару сторони встановили, що обсяг електричної енергії, що постачається відповідно до цього договору, становить 571 012,45 кВт/год (а.с. 50).

Додатковою угодою №6 від 12.03.2021 у зв`язку із зміною ціни за одиницю товару встановили, що з 01.02.2021 ціна електричної енергії за договором становить 2,21942 грн. за 1 кВт/год з ПДВ. У зв`язку із зміною ціни за одиницю товару сторони встановили, що обсяг електричної енергії, що постачається відповідно до цього договору, становить 519 103,63 кВт/год (а.с. 51).

Додатковою угодою №9від 18.08.2021 у зв`язку із зміною ціни за одиницю товару встановили, що з 01.08.2021 ціна електричної енергії за договором становить 2,4413 грн. за 1 кВт/год з ПДВ. У зв`язку із зміною ціни за одиницю товару сторони встановили, що обсяг електричної енергії, що постачається відповідно до цього договору, становить 449 309,79396223 кВт/год (а.с. 56).

Додатковою угодою №10 від 20.08.2021 у зв`язку із зміною ціни за одиницю товару встановили, що з 01.08.2021 ціна електричної енергії за договором становить 2,6854 грн. за 1 кВт/год з ПДВ. У зв`язку із зміною ціни за одиницю товару сторони встановили, що обсяг електричної енергії, що постачається відповідно до цього договору, становить 408 468,01221419 кВт/год (а.с. 57).

Додатковою угодою №11 від 25.08.2021 у зв`язку із зміною ціни за одиницю товару встановили, що з 01.08.2021 ціна електричної енергії за договором становить 2,882 грн. за 1 кВт/год з ПДВ. У зв`язку із зміною ціни за одиницю товару сторони встановили, що обсяг електричної енергії, що постачається відповідно до цього договору, становить 380 603,74739764 кВт/год (а.с. 58).

Додатковою угодою №12 від 07.12.2021 у зв`язку із зміною ціни за одиницю товару встановили, що з 01.09.2021 ціна електричної енергії за договором становить 3,17 грн. за 1 кВт/год з ПДВ. У зв`язку із зміною ціни за одиницю товару сторони встановили, що обсяг електричної енергії, що постачається відповідно до цього договору, становить 346 025,236593 кВт/год (а.с. 59).

Додатковою угодою №13 від 10.11.2021 у зв`язку із зміною ціни за одиницю товару встановили, що ціна електричної енергії за договором становить 3,486 грн. за 1 кВт/год з ПДВ. У зв`язку із зміною ціни за одиницю товару сторони встановили, що обсяг електричної енергії, що постачається відповідно до цього договору, становить 433 095,213998 кВт/год. Умови даної угоди застосовуються до відносин, які виникли між сторонами до його укладення з 01.10.2021 (а.с. 60).

Додатковою угодою №14 від 10.11.2021 у зв`язку із зміною ціни за одиницю товару встановили, що ціна електричної енергії за договором становить 3,74 грн. за 1 кВт/год з ПДВ. У зв`язку із зміною ціни за одиницю товару сторони встановили, що обсяг електричної енергії, що постачається відповідно до цього договору, становить 423 100,639037 кВт/год. Умови даної угоди застосовуються до відносин, які виникли між сторонами до його укладення з 01.10.2021 (а.с. 61).

Додатковою угодою №15 від 13.12.2021 у зв`язку із зміною ціни за одиницю товару встановили, що ціна електричної енергії за договором становить 4,113 грн. за 1 кВт/год з ПДВ. У зв`язку із зміною ціни за одиницю товару сторони встановили, що обсяг електричної енергії, що постачається відповідно до цього договору, становить 400 326,661074 кВт/год. Умови даної угоди застосовуються до відносин, які виникли між сторонами до його укладення з 01.11.2021 (а.с. 62).

Додатковою угодою №16 від 14.12.2021 у зв`язку із зміною ціни за одиницю товару встановили, що ціна електричної енергії за договором становить 4,39 грн. за 1 кВт/год з ПДВ. У зв`язку із зміною ціни за одиницю товару сторони встановили, що обсяг електричної енергії, що постачається відповідно до цього договору, становить 395 257,519362 кВт/год. Умови даної угоди застосовуються до відносин, які виникли між сторонами до його укладення з 01.11.2021 (а.с. 63).

Судом встановлено, що необхідність укладення додаткових угод до договору обґрунтовано відповідачем коливанням ціни на ринку, на підтвердження ним подано (а.с. 95-100, 140, 189):

- роздруківку з сайту ДП «Оператор ринку», у якій зазначено, що на внутрішньодобовому ринку середньозважені ціни за 10 днів лютого 2021 року становили 1 835,22 грн/МВт, за 10 днів січня 2021 року - 1 120,75 грн./МВт. Середньозважені ціни на ринку «на добу на перед» становили за 10 днів лютого 2021 року - 1 703,88 грн/МВт, за 10 днів січня 2021 року - 1 208,06 грн/МВт (додаткові угоди 4-6);

- роздруківку з сайту ДП «Оператор ринку», у якій зазначено, що на внутрішньодобовому ринку середньозважені ціни за 10 днів серпня 2021 року становили 3 301,30 грн/МВт, за 10 днів липня 2021 року - 1 127,76 грн./МВт, за 10 днів серпня 2020 року становили 1 150,30 грн/МВт. Середньозважені ціни на ринку «на добу на перед» становили за 10 днів серпня 2021 року - 2 079,35 грн/МВт, за 10 днів липня 2021 року - 1 144,45 грн/МВт, за 10 днів серпня 2020 грн/МВт становили 1 317,30 грн/МВт (додаткові угоди 9-11);

- інформаційну довідку Хмельницької ТПП від 05.03.2021 №22-05/163, у якій зазначено, що згідно з інформацією офіційного сайту ДП «Оператор ринку» середньозважені ціни на ринку «на добу наперед» у торговій зоні ОЕС України за 2020 рік становить 1 341,27 грн/МВт, за лютий 2021 року - 1 635,42 грн/МВт. Середньозважені ціни на внутрішньодобовому ринку за 2020 рік - 1 300,09 грн/МВт, за лютий 2021 року - 1 734,29 грн/МВт;

- інформаційну довідку Хмельницької ТПП від 07.10.2021 №22-05/1008, у якій зазначено, що згідно з інформацією офіційного сайту ДП «Оператор ринку» середньозважені ціни на ринку «на добу наперед» у торговій зоні ОЕС України за серпень 2021 року становить 2 076,95 грн/МВт, за вересень 2021 року -2 230,78 грн/МВт. Середньозважені ціни на внутрішньодобовому ринку за серпень 2021 року - 2 987,13 грн/МВт, за вересень 2021 року - 2 957,13 грн/МВт;

- інформаційну довідку Хмельницької ТПП від 03.11.2021 №22-05/1148, у якій зазначено, що згідно з інформацією офіційного сайту ДП «Оператор ринку» середньозважені ціни на ринку «на добу наперед» у торговій зоні ОЕС України за жовтень 2021 року становить 2 793,44 грн/МВт, за вересень 2021 року -2 230,78 грн/МВт. Середньозважені ціни на внутрішньодобовому ринку за жовтень 2021 року - 3 374,23 грн/МВт, за вересень 2021 року - 2 957,13 грн/МВт;

- інформаційну довідку Хмельницької ТПП від 03.12.2021 №22-05/1247, у якій зазначено, що згідно з інформацією офіційного сайту ДП «Оператор ринку» середньозважені ціни на ринку «на добу наперед» у торговій зоні ОЕС України за жовтень 2021 року становить 2 793,44 грн/МВт, за листопад 2021 року - 3 309,65 грн/МВт. Середньозважені ціни на внутрішньодобовому ринку за жовтень 2021 року - 3 374,23 грн/МВт, за листопад 2021 року - 3 404,56 грн/МВт;

- інформаційну довідку Хмельницької ТПП від 15.08.2022 №22-05/555, у якій зазначено, що згідно з інформацією офіційного сайту ДП «Оператор ринку» середньозважені ціни на ринку «на добу наперед» у торговій зоні ОЕС України за перші 4 дні січня 2021 становить 1 053,97 грн/МВт, за лютий 2021 року - 1 632,56 грн/МВт.

На виконання умов договору відповідачем поставлено позивачу, а позивачем оплачено електроенергію в кількості 390 496 кВт на загальну суму 1 075 996 грн. 65 коп., що підтверджується актами приймання-передачі обсягу реалізованої електричної енергії, платіжними дорученнями (а.с. 65-94 на звороті, 109-113 на звороті).

Так, у абзаці 2 частини 3 ст. 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

У відповідності до ст. 180 ГК України (істотні умови господарського договору) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

В частині першій ст. 175 ГК України визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 185 ГК України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Відповідно до пункту 4 Порядку зміни умов Договору, зміна умов Договору оформляється сторонами шляхом підписання Додаткової угоди, яка набуває чинності з моменту її підписання сторонами (якщо сторони не погодять інший термін (строк) набрання чинності додатковою угодою) та є невід`ємною частиною Договору.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір №1 про постачання електричної енергії споживачу від 04.01.2021 та одинадцять додаткових угод, якими змінено ціну електроенергії, внаслідок чого вартість електроенергії збільшилася з 1,66749986 до 4,39 за 1 кВт/год, а обсяг поставки зменшився відповідно.

Суд зазначає, що будь який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємство має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Відповідно до пункту 6.3 договору від 04.01.2021 ціна за одиницю товару за цим договором може змінюватися з дотриманням сторонами норм, передбачених ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі», що оформляється додатковою угодою у порядку, визначеному у додатку 3 до цього договору.

В абзаці 2 частини 3 ст. 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Таким чином, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених частиною 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 924/674/21).

Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 зазначив, що метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону, а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 %, є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Отже, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %. Інше тлумачення відповідної норми Закону України «Про державні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд зазначив, що обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища як коливання ціни на ринку.

Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.

При цьому існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Суд зазначає, що чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання. Такі органи і такі документи можуть визначатися замовником при формуванні тендерної документації, а сторонами - при укладенні договору (відповідно до тендерної документації).

Разом з тим, судом враховується, що у документах, які видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників такого коливання, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 13.10.2020 року у справі № 912/1580/18).

Висновки торгово-промислової палати можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку, але вказані довідки не відповідають вищезазначеним вимогам та не містять інформацію щодо ринкової вартості природного газу станом на попередні календарні дати, у тому числі на дату подання цінової пропозиції, дату укладення договору, не наведено динаміку зміни ціни в бік збільшення або зменшення, що дало б можливість порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни з моменту укладення договору до дати укладення оспорюваних додаткових угод.

Одночасно постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (правова позиція викладена Верховним Судому складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.06.2021 року у справі №927/491/19).

Надаючи оцінку роздруківкам з сайту ДП "Оператор ринку", інформаційним довідкам Хмельницької торгово-промислової палати, суд вважає, що вони не підтверджують коливання ціни електричної енергії на ринку, не містять розрахунку її вартості станом на дату подання цінової пропозиції і дату укладення додаткових угод до договору; такими доказами не наведено динаміки зміни ціни в бік збільшення або зменшення, тому не можуть бути належним доказом у справі.

Згідно правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду № 910/15637/19 від 03.09.2020, №910/13436/19 від 10.09.2020, №910/14155/21 від 19.07.2022, ЗУ "Про торгово-промислові палати України" не містить положень щодо наявності у торгово-промислової палати повноважень з видачі висновків на підтвердження істотної зміни обставин, якими сторони керувалися під час укладення договорів.

Отже, відповідач не довів обставин такого коливання цін станом на дату укладення кожної з додаткових угод, а тому їх укладенням порушено визначену зазначеним Законом граничну межу зміни ціни товару, що спотворює результати торгів та нівелює економію, яку отримано під час підписання договору та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону.

Предметом позову у даній справі є визнання недійсними додаткових угод № 4-6, 9-16 до договору від 04.01.2021 на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України як таких, що укладені з порушенням статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та стягнення 424 844 грн. 63 коп. Тому правомірність підписання додаткових угод № 1-3, 7-8 суд не оцінює.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи вищевикладене, розглянувши матеріали та перевіривши обставини справи суд зазначає, що укладені додаткові угоди № 4-6, 9-16 до договору від 04.01.2021 суперечать вимогам законодавства, зокрема, частині 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та положенням статті 203 Цивільного кодексу України, оскільки обсяги постачання зменшилися та склали 390 496 кВт/год загальною вартістю 1 075 996 грн. 65 коп., в той час як умовами закупівлі підлягала поставка електроенергії в кількості 690 920 кВт/год загальною вартістю 1 152 109 грн. 00 коп., що призвело до недоотримання Департаментом електроенергії, на яку розраховував при укладенні договору від 04.01.2021, оскільки її постачання склало лише 56% від обумовленого об`єму. Тому суд дійшов висновку, що такі угоди слід визнати недійсними.

За приписами частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Недійсність додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються договором з урахуванням змін, внесених додатковими угодами № 1-3, 7-8.

Згідно з частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Департаментом молоді та спорту Луцької міської ради зайво сплачені за спожиту електроенергію грошові кошти в сумі 424 844 грн. 63 коп. внаслідок збільшення ціни за укладеними всупереч законодавству спірними додатковими угодами, у зв`язку з чим підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

З системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 р. зі справи № 806/1000/17).

У даному випадку укладення спірних додаткових угод до договору всупереч вимогам чинного законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання вимог законодавства у цій сфері суспільних відносин становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Крім того, використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави.

Звернення прокурора до суду з вказаною позовною заявою має важливе значення для зміцнення правопорядку в сфері здійснення публічних закупівель і захисту економічної конкуренції та додержання всіма учасниками цих суспільних відносин принципу законності.

Невиконання встановлених законодавством норм при організації та проведенні тендерних процедур порушує інтереси держави в частині гарантування організації діяльності органів державної влади відповідно до вимог Конституції та законів України, забезпечення безумовного виконання нормативно-правових актів держави.

Окрім того, укладенням спірних додаткових угод до договору постачання електричної енергії споживачу порушені матеріальні інтереси, оскільки з урахуванням додаткових угод Департамент фактично отримав менший обсяг електричної енергії у порівнянні з первісним договором за значно вищою ціною.

Крім того, за змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Порушення інтересів держави обґрунтовано укладенням Департаментом додаткових угод всупереч вимог чинного законодавства і інтересам держави, що призвело до безпідставної зміни істотних умов договору, зростання ціни за одиницю товару і зменшення обсягу поставки.

Тобто, підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка Департаменту щодо захисту порушених інтересів держави.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявлений прокурором позов спрямований на виконання конституційної функції прокуратури, як органу держави, а отже, цей позов поданий у відповідності до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" в інтересах держави.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 дійшла висновків, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, у спірних правовідносинах судам необхідно дослідити: чи знав або повинен був знати компетентний орган про допущені порушення інтересів держави, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся; чи дотримано прокурором розумного строку для надання уповноваженому органу можливості відреагувати на виявлене прокурором порушення та самостійно звернутися до суду з відповідним позовом або ж надати аргументовану відповідь на звернення прокурора.

При цьому самого лише посилання прокурора про виявлення ним порушення інтересів держави та невжиття органом державної влади (позивачем у справі), на який покладено обов`язок щодо судового захисту інтересів держави, відповідних дій для такого захисту, недостатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом п. 2 ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

Повноваження прокурора на звернення до суду підтверджені матеріалами справи, зокрема листами Луцької окружної прокуратури від 13.04.2022, Департаменту молоді та спорту Луцької міської ради від 25.04.2022, 03.06.2022 (а.с. 103-104, 107-108).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року).

ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Відповідач не довів належними та допустимими доказами коливання ціни на ринку, необхідність збільшення тричі ціни двома угодами від 11.03.2021 та угодою від 12.03.2021 одного дня 01.02.2021, аналогічно тричі з 01.08.2021, двічі з 01.10.2021 та з 01.11.2021, а також неможливість виконання договору, а також те, що договір для нього був невигідним, збитковим.

Умовами договору від 04.01.2021 встановлена ціна 1,66749986. Додатковою угодою №4 від 11.03.2021 з 01.02.2021 ціна збільшилась на 10%, що становило 1,83424. Проте в цей же день та з того ж 01.02.2021 додатковою угодою №5 від 11.03.2022 сторони знову збільшили ціну договору на 10% до 2,01766. Наступного дня 12.03.2021 з того ж 01.02.2021 сторони втретє збільшили вартість електроенергії ще на 10% до 2,21942. Тобто з 01.02.2021 вартість електроенергії в цілому збільшилась на 30%.

Аналогічні збільшення ціни електроенергії відбулися тричі з 01.08.2021 на 30%, з 01.10.2021 на 20% та з 01.11.2021 на 20%.

Такі неодноразові збільшення ціни електричної енергії за місяць відповідач не обґрунтував та не довів правомірність.

Визнання недійсним попередніх вимог тягне недійсність наступних.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 33 663 грн. 67 коп. відповідно до ст. 130 ГПК України слід віднести на нього.

Керуючись ст. ст. 13, 14, 73-80, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсними додаткові угоди №4 від 11.03.2021, №5 від 11.03.2021, №6 від 12.03.2021, №9 від 18.08.2021, №10 від 20.08.2021, №11 від 25.08.2021, №12 від 07.12.2021, №13 від 10.11.2021, №14 від 10.11.2021, №15 від 13.12.2021, №16 від 14.12.2021 до договору №1 від 04.01.2021, укладені між Департаментом сім`ї, молоді та спорту Луцької міської ради та Дочірнім підприємством «Евода Трейд» Комунального підприємства «Луцькводоканал».

3. Стягнути з Дочірнього підприємства «Евода Трейд» Комунального підприємства «Луцькводоканал» (пр. Соборності, 25, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 42803794) на користь Департаменту сім`ї, молоді та спорту Луцької міської ради (вул. Богдана Хмельницького, 21, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 41492247)

- 424 844 грн. 63 коп. (чотириста двадцять чотири тисячі вісімсот сорок чотири грн. 63 коп.) сплаченої електроенергії, яка не була поставлена.

4. Стягнути з Дочірнього підприємства «Евода Трейд» Комунального підприємства «Луцькводоканал» (пр. Соборності, 25, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 42803794) на користь Волинської обласної прокуратури (вул. Винниченка, 15, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 02909915)

- 33 663 грн. 67 коп. (тридцять три тисячі шістсот шістдесят три грн. 67 коп.) витрат по сплаті судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення

складений 14.11.2022.

Суддя А. М. Кравчук