ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
15.11.2022Справа № 910/7061/22
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕНД СЕКЮРІТІ ГРУП 04" (11400, Житомирська обл., Коростенський р-н, село Лозниця, вул.Народицька, будинок 16; код ЄДРПОУ 43320434) до Фізичної особи-підприємця Дмитрієвої Марини Миколаївни ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 111610,65 грн
без повідомлення (виклику) сторін,
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРІЗЛІ-ПАТРУЛЬ» (змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕНД СЕКЮРІТІ ГРУП 04") (далі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Дмитрієвої Марини Миколаївни (далі-відповідач) про стягнення 111610,65 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачу безпідставно перераховані заявлені до стягнення кошти, оскільки жодних правовідносин з ними ні у позивача, ні у особи, на ім`я якої відкрито було рахунок в банку, на який перераховані спірні кошти, відсутні. У зв`язку з ухиленням відповідача від повернення безпідставно перерахованих грошових коштів у розмірі 111327,00 грн., згідно платіжного доручення №192 від 13.04.2022 року, позивачем заявлено до стягнення 111610,65 грн: з яких 111327,00 грн - безпідставно набуті кошти та 283,65 грн - 3% річних.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2022 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
У встановлений судом строк від позивача надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, позивачу запропоновано у строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, відповідачу надано строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такого) подати заперечення на відповідь на відзив.
Також, відповідача було попереджено, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини другої ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Частиною п`ятою ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини одинадцятої ст. 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Нормами частини четвертої статті 89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини першої статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Згідно із частиною першою статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Так, на виконання приписів ГПК України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 12.09.2022 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення (№ 0105492804645) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену у Єдиному держаному реєстрі.
Однак, конверт з ухвалою суду від 12.09.2022, яка направлялась на адресу відповідача - Фізичної особи-підприємця Дмитрієвої Марини Миколаївни ( АДРЕСА_1 ) була повернута до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п. 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.
Відповідно до п. 99-2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 в чинній редакції (далі - Правила) рекомендовані поштові відправлення з позначкою «Судова повістка», адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.
Суд зазначає, що повернення відділенням поштового зв`язку до суду поштових конвертів з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» свідчить, що рішення (ухвали) не вручені з причин, які не залежать від суду, який у установленому законодавством порядку вчинив необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи Господарським судом міста Києва.
Крім того, відповідно до частини другої ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами першою та другою ст. 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина перша ст. 4 цього Закону).
Відтак, відповідач мав право та не був позбавлений можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 12.09.2022 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Однак, відзиву на позов відповідачем не подано, будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень проти заявлених позовних вимог також не надано.
Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев`ятій ст. 165 ГПК України.
Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно частини восьмої ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Частинами першою та другою ст. 161 ГПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
З огляду на вказані приписи ГПК України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву відповідно до частини першої ст. 251 ГПК України, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів частини дев`ятої ст. 165 та частини другої ст. 178 ГПК України.
Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРІЗЛІ-ПАТРУЛЬ» згідно платіжного доручення № 192 від 13.04.2022 перерахувало на рахунок Фізичної особи-підприємця Дмитрієвої Марини Миколаївни кошти в розмірі 111327,00 грн з призначенням платежу «оплата за юридичні послуги зг договору № 8/4/22-1 від 08.04.2022. Без ПДВ.».
19.05.2022 Рішенням одноосібного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІЗЛІ-ПАТРУЛЬ» №19/05/22 було змінено повну назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕНД СЕКЮРІТІ ГРУП 04".
Спір виник внаслідок того, що позивач помилково перерахував кошти в сумі 111327,00 грн на рахунок відповідача, проте між сторонами договір про надання юридичних послуг не укладався, та отримані відповідачем кошти набуті без належних на те правових підстав, тому відповідач має повернути грошові кошти в розмірі 111327,00 грн. Також позивачем за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання нараховано 283,65 грн 3% річних.
Відповідачем не надано ніяких доказів, які б спростовували зазначене позивачем.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Форма правочину може бути як усною так і письмовою, і визначається відповідно до положень ст.ст. 205, 207 - 209 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Статтею 206 Цивільного кодексу України передбачено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Проте, положення ст. 206 Цивільного кодексу України стосовно можливості вчинення в усній формі договору, який повністю виконується в момент його укладення до договору про надання послуг застосувати неможливо. Це обумовлено характером надання послуг, де об`єктивно між виникненням правовідносин і виконанням зобов`язань проходить певний час.
Згідно зі ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 209 Цивільного кодексу України визначено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Глава 63 Цивільного кодексу України містить загальні положення про послуги, якими не встановлено форму договору про надання послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Згідно з ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Договір про надання юридичних послуг за № 8/4/22-1 від 08.04.2022 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРІЗЛІ-ПАТРУЛЬ» (змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕНД СЕКЮРІТІ ГРУП 04") та Фізичною особою-підприємцем Дмитрієвою Мариною Миколаївною в матеріалах справи відсутній та сторонами не поданий.
Інших доказів в підтвердження прийняття позивачем пропозиції відповідача укласти договір про надання юридичних послуг у спрощений формі (будь-яке листування) не подано.
Відповідачем доказів в підтвердження наявності укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРІЗЛІ-ПАТРУЛЬ» (змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕНД СЕКЮРІТІ ГРУП 04") та Фізичною особою-підприємцем Дмитрієвою Мариною Миколаївною в будь-якій формі договору про надання послуг не подано.
Натомість в матеріалах справи наявний договір про надання юридичних послуг за № 8/4/22-1 від 08.04.2022 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРІЗЛІ-ПАТРУЛЬ» та іншою Фізичною особою-підприємцем Хомік Євгенією Михайлівною.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність між позивачем та відповідачем договірних правовідносин щодо надання юридичних послуг та кошти позивачем перераховані відповідачу помилково.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання зобов`язання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В матеріалах справи наявний лист позивача без номеру та дати, в якому останній вимагав у відповідача в строк до 10.06.2022 повернути помилково перераховані кошти в сумі 111327,00 грн, які було перераховано згідно платіжного доручення № 192 від 13.04.2022.
Дану вимогу надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією 06.06.2022 за № 0209077682216, проте відправлення 08.06.2022 не вручено під час доставки та 11.06.2022 повернуто за зворотною адресою, у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно до п. 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, враховуючи викладене відповідач мав здійснити повернення коштів позивачу у термін до 10.06.2022 включно.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 111 327,00 грн за надання послуг, договір на які не укладався, а отже кошти перераховані позивачем помилково та утримуються відповідачем безпідставно.
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В зв`язку з тим, що відповідач припустився прострочення зі сплати коштів, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 283,65 грн 3% річних (нарахованих на суму 111 327,00 грн за період з 11.06.2022 по 11.07.2022).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Суд перевіривши правильність здійснених позивачем нарахувань приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 283,65 грн 3% річних.
Також позивач просить суд зазначити в рішенні про нарахування 3% річних до моменту виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Суд зазначає про нарахування 3% річних органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення з 12.07.2022 до моменту виконання даного рішення відповідачем на суму 111327,00 грн.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕНД СЕКЮРІТІ ГРУП 04" обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дмитрієвої Марини Миколаївни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕНД СЕКЮРІТІ ГРУП 04" (11400, Житомирська обл., Коростенський р-н, село Лозниця, вул. Народицька, будинок 16; код ЄДРПОУ 43320434) 116 610 (сто шістнадцять тисяч шістсот десять) грн 65 коп. з яких: 111 327 (сто одинадцять тисяч триста двадцять сім) грн. 00 коп. основного боргу, 283 (двісті вісімдесят три) грн 65 коп. 3% річних, 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення нарахувати 3% річних за формулою: сума 3% річних = С х 3 х Д : 365 : 100 (С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення):
- на суму боргу 111327,00 грн за період з 12.07.2022 до моменту виконання рішення суду відповідачем.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 15.11.2022
Суддя Владислав ДЕМИДОВ
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.11.2022 |
Оприлюднено | 17.11.2022 |
Номер документу | 107350871 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань повернення безпідставно набутого майна (коштів) |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Демидов В.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні