Ухвала

від 13.01.2023 по справі 910/7061/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

13.01.2023Справа № 910/7061/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Анастасової К.В., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕНД СЕКЮРІТІ ГРУП 04" про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕНД СЕКЮРІТІ ГРУП 04" (11400, Житомирська обл., Коростенський р-н, село Лозниця, вул.Народицька, будинок 16; код ЄДРПОУ 43320434) до Фізичної особи-підприємця Дмитрієвої Марини Миколаївни ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 111610,65 грн

без повідомлення (виклику) сторін,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРІЗЛІ-ПАТРУЛЬ» (змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕНД СЕКЮРІТІ ГРУП 04") (далі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Дмитрієвої Марини Миколаївни (далі-відповідач) про стягнення 111610,65 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачу безпідставно перераховані заявлені до стягнення кошти, оскільки жодних правовідносин з ними ні у позивача, ні у особи, на ім`я якої відкрито було рахунок в банку, на який перераховані спірні кошти, відсутні. У зв`язку з ухиленням відповідача від повернення безпідставно перерахованих грошових коштів у розмірі 111327,00 грн., згідно платіжного доручення №192 від 13.04.2022 року, позивачем заявлено до стягнення 111610,65 грн: з яких 111327,00 грн - безпідставно набуті кошти та 283,65 грн - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2022 у справі № 910/7061/22 позов задоволено повністю.

14.12.2022 на виконання Рішення Господарського суду міста Києва №910/7061/22 від 15.11.2022, яке набрало законної сили 06.12.2022 видано наказ.

09.01.2023 від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (направлена засобами поштового зв`язку 03.01.2023) відповідно до якої представник просить стягнути 15 000,00 грн витрат на професійну правову допомогу та поновити строк для подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правову допомогу.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, остання містить посилання, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, а саме витрати на правову допомогу складатимуть 15 000,00 грн.

Розглянувши подану позивачем заяву, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, зважаючи на наступні обставини.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами частини 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Оскільки рішення у справі № 910/7061/22 ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, згідно приписів ст. 244 ГПК Україна судове засідання для розгляду заяви позивача не призначається.

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Отже, з положень ст.ст. 129, 221 Господарського процесуального кодексу України слідує, що суд може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог, однак виключно за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Оскільки ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін застосовується ч. 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У поданій до суду позовній заяві позивач вказав, що орієнтовний розмір витрат на правову допомогу адвоката становить 15000,00 грн.

При цьому, у прохальній частині позовної заяви позивачем не було заявлено про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу адвоката.

Під час розгляду судом справи позивачем не були подані докази понесення ним витрат на правову допомогу адвоката.

Крім того, заяви про намір подати докази після ухвалення судом рішення (в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України) на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем зроблено (подано) не було.

За таких обставин, оскільки позивачем не було дотримано вимог ч. 8 ст. 129, Господарського процесуального кодексу України, правові підстави вирішення питання про розподіл понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/7061/22 після ухвалення рішення по суті позовних вимог і, як наслідок, підстави для ухвалення додаткового рішення у справі №910/7061/22 відсутні.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку, представник позивача зазначив, що позивач як і його представник, довідалась про ухвалення судом рішення по справі 02.01.2023.

Засобами поштового зв`язку рішення від 15.11.2022 року позивач та його представник не отримували, означені обставини об`єктивно свідчать про неможливість своєчасного подання доказів в підтвердження понесених судових витрат, а відтак, з урахуванням незначного пропущеного строку, свідчать про наявність підстав для поновлення пропущеного строку для подання доказів в підтвердження понесених судових витрат

Стосовно заявленого клопотання про поновлення строку, суд зазначає наступне.

Копію рішення суду, а також наказ у справі №910/7061/22 Господарським судом міста Києва 17.11.2022 та 19.12.2022 відповідно було направлено на адресу місцезнаходження позивача, як передбачено ст. 242 Господарського процесуального кодексу України.

Так, копію рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/7061/22 було направлено 17.11.2022 року на адресу місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕНД СЕКЮРІТІ ГРУП 04" (11400, Житомирська обл., Коростенський р-н, село Лозниця, вул.Народицька, будинок 16), яка співпадає з адресою місцезнаходження позивача за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Однак позивачем не було отримано рішення у справі від 15.11.2022, про що свідчать відомості з реєстру поштового відправлення № трекінгу 0105493072524 (https://ukrposhta.ua/) з підстав «За письмовою відмовою адресата».

Відповідно до п. 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Відповідно до п. 99-2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 в чинній редакції (далі - Правила) рекомендовані поштові відправлення з позначкою «Судова повістка», адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження позивача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, (27.11.2022 року) вважається днем вручення позивачу копії рішення суду від 15.11.2022 року.

В той же час, заява про ухвалення додаткового рішення подана до суду 09.01.2023 (направлено засобами поштового зв`язку 03.01.2023).

Частиною 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Окрім того згідно п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) містяться, зокрема, відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Беручи до уваги конкретні обставини справи, вимоги процесуального законодавства та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на адресу, що відповідає місцезнаходженню позивача згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 27.11.2019 у справі 913/879/17, постанові від 21.05.2020 у справі 10/249-10/9, постанові від 15.06.2020 у справі 24/260-23/52-б, постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/18).

Суд звертає увагу, що сам лише факт не отримання стороною кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав рішення суду для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернута до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною несвоєчасної реалізації своїх процесуальних прав, зокрема, в частині надання заяви про ухвалення додаткового рішення, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

При цьому відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд додатково також вважає за необхідне зазначити про те, що добросовісна поведінка суб`єкта господарювання передбачає забезпечення ним отримання кореспонденції за адресою його місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Невиконання чи неналежне виконання господарських зобов`язань АТ "Укрпошта", навіть якщо б останнє і мало місце (чого у цій справі боржником не доведено та судом не встановлено), не може бути підставою для звільнення суб`єкта господарювання від належного виконання своїх процесуальних обов`язків.

З урахуванням вищевикладеного, розглянувши вказане клопотання заявника суд зазначає, що у суду відсутні підстави для поновлення строку для звернення з заявою про ухвалення додаткового рішення, а відтак остання не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕНД СЕКЮРІТІ ГРУП 04" про ухвалення додаткового рішення задоволенню не підлягає.

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕНД СЕКЮРІТІ ГРУП 04" про ухвалення додаткового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали підписано 13.01.2023.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ