Рішення

від 15.11.2022 по справі 910/8276/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.11.2022Справа № 910/8276/22

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу

За позовом Фермерське господарство "Дружелюбівське"

вул. Абрикосова 13, смт. Дружелюбівка, Калинівський район,

Вінницька область, 22450

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕССЛАГРУП"

вул. Євгена Сверстюка 2А, оф. 510, м. Київ, 02002

про стягнення 616 103,48 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Дружелюбівське" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕССЛАГРУП" про стягнення 616 103,48 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.09.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/8276/22 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

30.09.2022 відповідачем подано відзив на позовну заяву разом із клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Відповідач у своєму клопотанні про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не навів суду будь-яких жодних конкретних мотивів, обґрунтувань та підстав, та не надав будь-яких доказів в чому саме полягає складність даного спору та в чому полягають особливості предмету доказування у даному спорі. Зміст клопотання не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з`ясування усіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін.

Суд повторно наголошує на тому, що при відкритті провадження у справі судом враховано положення ч. 3 ст. 247 ГПК України.

Судом встановлено, що учасниками даного спору є позивач та відповідач та звертаючись до суду з клопотанням відповідач не навів суду будь-яких пояснень, міркувань та не зазначив про необхідність подання ним відповідних доказів, клопотань, які мають бути вирішені у судовому засіданні.

Таким чином, суд відхиляє як необґрунтоване клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

12.10.2022 позивачем подано відповідь на відзив.

17.10.2022 відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

23 лютого 2022 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕССЛАГРУП» (Покупець / Відповідач) та Фермерським господарством «Дружелюбівське» (Постачальник / Позивач) було укладено Договір постачання № 13198-1 (надалі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов`язався поставити і передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити кукурудзу 3 класу врожаю 2021 року, іменовану надалі Товар, на умовах EXW - на елеваторі ТОВ «Аграріко».

Згідно із п. 2.1 Договору загальна кількість Товару становить 59.870 тон (п`ятдесят дев`ять т. 870 кг.) +/-5% за вибором Покупця. Ціна Товару на дату укладання Договору за даною угодою становить 7149,12 грн. (сім тисяч сто сорок дев`ять гри. 12 коп.) за 1 тонну, без урахування 14% ПДВ (п. 3.1 Договору).

Відповідно до положень п. 3.3 Договору загальна вартість товару, що поставляється за даною угодою, на дату укладення Договору становить 428017,81 гривень (чотириста двадцять вісім тисяч сімнадцять гривень 81 копійка), крім того ПДВ 14% 59 922,49 гривень, разом з ПДВ 487940,30 грн. (чотириста вісімдесят сім тисяч дев`ятсот сорок гривень 30 копійок).

Так, у Договорі передбачено, що Постачальник поставляє Товар Покупцеві у власність у повному обсязі в термін до « 25» лютого 2022 року включно (п. 4.1 Договору).

Положеннями п. 4.2 Договору передбачено, що право власності на Товар у Покупця за цим Договором виникає з моменту передачі Товару Постачальником.

Пунктом 5.2 Договору встановлено, що Покупець здійснює остаточний розрахунок за Товар упродовж 3 (трьох) банківських днів після виписки складської квитанції та надання Постачальником оригіналів видаткових та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на повну вартість поставленого Товару, за умовою відсутності заборгованості Постачальника перед Покупцем.

Договір набув чинності з дати його підписання уповноваженими на те представниками Сторін (тобто з 23.02.2022 року) і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. Після підписання Договору всі попередні переговори, листування щодо предмета даного Договору вважаються недійсними (п. 8.2 Договору).

Згідно із п. 5.3 Договору зобов`язання Покупця по оплаті Товару вважаються виконаними в момент списання коштів з банківського рахунку Покупця, відповідно до реквізитів вказаних Постачальником у рахунках-фактурі.

Пунктом 8.10 Договору визначено, що при укладанні цього Договору Постачальник зобов`язується представити наступні копії документів, завірених підписом уповноваженої на те особи та печаткою Постачальника:

витяг з реєстру платників ПДВ;

довідка про перебування на системі оподаткування, обліку та звітності в 2021 році;

довідка про наявність земельних угідь у власності/оренді із зазначенням назви, номеру, дати/ та строку дії правовстановлюючого документу(-ів), площ земельних угідь на 2021р.;

виписка з ЄДРПОУ/або витяг - за домовленістю Сторін (видано не раніше 2 місяців до дати Договору);

протокол, наказ про призначення на посаду керівника або довіреність на особу, уповноважену на підписання цього Договору;

сторінки статуту (з підписами учасників (засновників), засвідчувальними та реєстраційними написами, з загальними положеннями, з видами діяльності, з органами управління підприємством та їх правами);

статистична звітність «Посівні площі сільськогосподарських культур» (ф. 4-сг річна) - під врожай 2021р., з відміткою органу державної статистики про прийняття цієї форми;

статистична звітність «Сівба та збирання врожаю сільськогосподарських культур, проведення інших польових робіт » (ф. 37-сг місячна), з відміткою органу державної статистики про прийняття цієї форми;

статистична звітність «Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду» (ф.29-сг річна)- урожай 2021 р, з відміткою органу державної статистики про прийняття цієї форми;

копія податкової декларації з ЄП 4 гр. з Додатком «Відомості про наявність земельних а ділянок» 2021 р. з квитанцією - (для платників ЄП 4гр.);

копія податкової декларації з плати за землю з квитанцією - (для платників ЄП 2-3 гр., платників податку на прибуток на заг. підставах);

інформаційний Витяг: "ВІДОМОСТІ З ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ РЕЧОВИХ ПРАВ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО" (https://minjust.gov.ua/)

анкета виробника сільськогосподарської продукції (самодекларація);

рішення територіального органу Держпродспоживслужби про державну реєстрацію потужностей оператора ринку;

карантинний сертифікат у випадку завезення Товару з карантинної зони.

Поставка Товару за Договором відбулася 23 лютого 2022 року за видатковою накладною від 23 лютого 2022 року №1 на суму 487940,30 грн. (чотириста вісімдесят сім тисяч дев`ятсот сорок гривень 30 копійок).

Відповідно до довіреності № 8181 від 23.02.2022 року, менеджер з постачання Гаврилюк Дмитро Анатолійович уповноважений на отримання від ФГ «Дружелюбівське» цінностей за Договором постачання № 13198-1 від 23.02.2022 року.

Так, згідно акту прийому-передачі від 23.02.2022 року, ФГ «Дружелюбівське», в особі директора Осаулко Івана Леонідовича, іменоване Продавець, з одного боку та ТОВ «ТЕССЛАГРУП», з другого боку, іменоване Покупець, в особі менеджера з постачання Гаврилюка Д.А. підписали даний акт прийому-передачі про те, що Продавець передав, а Покупець прийняв Товар у кількості п`ятдесят дев`ять тон вісімсот сімдесят кілограм. Даний акт підтвердили ТОВ «АГРАРІКО» (м. Калинівка) в особі начальника механізованого зерносховища Вальчук Р.А., на підставі складської квитанції № 1206 від 23.02.2022 року. Таким чином, 23.02.2022 року право власності та право розпорядження Товаром перейшло від Продавця до Покупця одночасно з підписанням цього акту.

Позивач вкаузє, що відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на всій території України було введено воєнний стан. Загальновідомий факт, що з 24 лютого 2022 року, з моменту введення воєнного стану, також була зупинена реєстрація податкових накладних у Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Це обумовлено Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 163, якою було внесено зміни до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також іншими змінами до податкового законодавства з початку повномасштабного вторгнення, що передбачали зупинення усіх строків, передбачених в ПК України, на період воєнного стану.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 року № 2260-ІХ було вирішено поновити перебіг частини строків та відновити можливість реєстрації податкових накладних у відповідному реєстрі. Так, реєстрація податкових накладних за лютий-травень 2022 року передбачена до 15 липня 2022 року.

На виконання вищезгаданих положень Закону №2260-ІХ, 27 червня 2022 року ФГ Дружелюбівське», зареєстрували податкову накладну від 23.02.2022 року на загальну суму коштів з урахуванням податку на додану вартість у розмірі 487940,30 грн. (чотириста вісімдесят сім тисяч дев`ятсот сорок гривень 30 копійок).

Таким чином, за твердженням Позивача, котре належними та допустимими доказами не спростовано Відповідачем, спір у справі виник у зв`язку із тим, що Покупець порушив умови Договору і своєчасно не оплатив вартість отриманого Товару.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 ГК України, глави 54 ЦК України (поставка, купівля-продаж).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору Позивач здійснив поставку товару загалом на суму 487 940,30 грн., на підтвердження чого у матеріалах справи міститься за видаткова накладна від 23 лютого 2022 року №1 на суму 487940,30 грн. та акт приймання-передачі від 23.02.2022 підписаний сторонами та скріплений печатками.

Натомість, Відповідач порушив взяті на себе зобов`язання передбачені Договором та у строк передбачений умовами укладеного між Сторонами Договором не здійснив оплату поставленого Товару. У зв`язку з чим, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість на загальну суму 487940,30 грн.

За твердженням позивача, котре не спростоване відповідачем, станом на день подання позову зобов`язання з оплати поставленого товару на загальну суму 487940,30 грн. відповідачем не виконано.

Доказів оплати поставленого товару на загальну суму 487940,30 грн. матеріали справи не містять. Вказане відповідачем не заперечується. Таким чином, суд приходить до висновку, що сума заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 487940,30 грн. документально підтверджена та належним чином доведена, а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також позивачем заявлено до стягнення із відповідача 6 777,69 грн. - 3% річних, 72 591,46 грн. - інфляційних втрат.

Стосовно вказаних позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та встановив, що в останньому допущено помилки у визначенні періоду простроченого грошового зобов`язання, оскільки розрахунок проведено у період з 01.03.2022 по 16.08.2022.

Суд зазначає, що умовами пункту 5.2 договору постачання №13198-1 від 23.02.2022 визначено порядок оплати поставленого товару упродовж 3 (трьох) банківських днів після виписки складської квитанції та надання постачальником оригіналів видаткових та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на повну вартість поставленого товару.

Таким чином, суд констатує, що оскільки реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачем здійснена 27.06.2022, відповідно період прострочення слід обраховувати з 01.07.2022.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 6 777,69 грн. - 3% річних, 72 591,46 грн. - інфляційних втрат, а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню частково у розмірі 1844,82 грн. - 3% річних, 8820,50 грн. -інфляційних втрат за період з 01.07.2022 по 16.08.2022.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 48 794,03 грн. - пені, нарахованої за період з 01.03.2022 по 16.08.2022.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п. 6.2 Договору у випадку несвоєчасної або неповної оплати за поставлений Постачальником Товар у строк, вказаний у Договорі, Покупець виплачує Постачальнику неустойку у формі пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше 10 % від вартості несплаченої кількості товару.

Судом перевірено наведений у позовній заяві розрахунок пені та визнано його арифметично не вірним з підстав, невірного визначення періоду простроченого грошового зобов`язання.

За розрахунком суду, належною до стягнення сумою пені є 31415,33 грн. нарахована за період з 01.07.2022 по 16.08.2022.

За таких обставин, суд частково задовольняє позовну вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 48 794,03 грн.

Відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог вказує, що ним застосовано до Постачальника оперативно-господарську санкцію у вигляді притримання оплати за Товар та посилається на відсутність квитанції №1 та №2 при направленні Відповідачу статистичної звітності «Підсумки збору сільськогосподарських культур, плодів та ягід та винограду» за формою № 29-сг річна, урожай 2021 р., передбаченої п. 8.10 Договору. Водночас, суд погоджується із твердженням Позивача, що зазначена позиція Відповідача не є обґрунтованою та не має жодного відношення до розрахунку Відповідача за поставлений Товар. Враховуючи те, що 23 лютого 2022 року, при укладенні Договору та поставці Товару Відповідач не звертав уваги на необхідності таких документів, а також те, що дані квитанції не передбачені п. 8.10 Договору, ТОВ «ТЕССЛАГРУП» не можуть посилатися на відсутність квитанції, як підставу для притримання оплати за Товар.

Більш того, Позивачем та Відповідачем узгоджено перелік документів, копії яких мають бути надані Постачальником при укладенні Договору, а не після поставки Товару, що свідчить про безпідставність посилання на їх відсутність після фактичного прийняття товару та підписання первинних документів.

Суд констатує, що юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, а тому укладаючи Договір постачання №13198-1 від 23 лютого 2022 року із зобов`язанням здійснити оплату Товару на умовах визначених Договором, Відповідач повинен був об`єктивно оцінити можливість виконання грошового зобов`язання у вказаний строк.

Також заперечуючи проти вимог Позивача Відповідач зазначає, що не мав змоги провести своєчасно розрахунки із Позивачем у зв`язку із введенням воєнного стану на території України, наслідком чого є виникнення обставин непереборної сили.

Суд вважає необґрунтованими посилання Відповідача на форс-мажорні обставини з огляду на наступне.

У матеріалах справи відсутні докази повідомлення Позивача про початок дії обставин непереборної сили, які впливають на можливість Відповідача виконувати свої зобов`язання за договором.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 19.08.2022 по справі №908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

У постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №910/9258/20 вказано, що статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати; форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання зобов`язання; доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

У матеріалах справи відсутній сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин саме для відповідача, які впливають на виконання зобов`язань за спірним договором.

Твердження відповідача про неможливість здійснити оплату за договором зумовлено настанням форс-мажорних обставин, а саме військовою агресією російської федерації проти України та введенням військового стану, які були відомі позивачу, є необґрунтованим, оскільки відповідачем не надано доказів неможливості виконання зобов`язання за спірним договором внаслідок настання форс-мажорних обставин.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2 Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕССЛАГРУП" (вул. Євгена Сверстюка 2А, оф. 510, м. Київ, 02002; ідентифікаційний код 36693169) на користь Фермерське господарство "Дружелюбівське" (вул. Абрикосова 13, смт. Дружелюбівка, Калинівський район, Вінницька область, 22450; ідентифікаційний код 43549986) 487 940,30 грн. - основного боргу, пені у розмірі 31 415,33 грн., 3% річних у розмірі 1844,82 грн. та інфляційних втрат у розмірі 8820,50 грн. та 7950,31 грн. - судового збору.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя М.О. Лиськов