Постанова

від 26.04.2023 по справі 910/8276/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2023 р. Справа№ 910/8276/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання - Прокопенко О.В.

учасники справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Саврук С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕССЛАГРУП"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 15.11.2022

та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва

від 02.12.2022

у справі №910/8276/22

за позовом Фермерського господарства "Дружелюбівське"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕССЛАГРУП"

про стягнення грошових коштів

УСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Дружелюбівське" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕССЛАГРУП" про стягнення 616 103,48 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2022 у справі №910/8276/22 задоволено позовну заяву Фермерського господарства "Дружелюбівське".

Рішення суду першої інстанції обґрунтоване наступним. Судом було установлено, що доказів оплати поставленого товару на загальну суму 487940,30 грн матеріали справи не містять, що не заперечується відповідачем. Отже, сума заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 487940,30 грн документально підтверджена та належним чином доведена. Ураховуючи прострочення виконання відповідачем оплати, вимоги позивача про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими, з урахуванням перерахунку здійснений судом.

Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 02.12.2022 заяву представника Фермерського господарства "Дружелюбівське" про відшкодування судових витрат задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕССЛАГРУП" на користь Фермерського господарства "Дружелюбівське" витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 33 750,00 грн.

Задовольняючи заяву позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу у повному розмірі, суд першої інстанції виходив з того, що обсяг робіт і час, витрачений на підготовку процесуальних документів, їх зміст і доводи є співмірним зі складністю спору в даній справі.

Не погодившись з рішенням Господарського суду м. Києва від 15.11.2022 через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду, від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕССЛАГРУП" надійшла апеляційна скарга, у якій останнє просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2022 у справі №910/8276/22 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування своєї скарги відповідач зазначав, рішення суду першої інстанції є безпідставним, необґрунтованим, та таким що суперечить вимогам матеріального та процесуального права. Зокрема відповідач зазначав, що на підставі п. 6.10 Договору застосував оперативно-господарську санкцію - при тримання сплати суми основного зобов`язання, а відповідно до п. 6.11 Договору звільняється від відповідальності за несвоєчасну оплату за Товар, крім того, згідно п. 6.12 має достатні підстави для розірвання Договору.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕССЛАГРУП" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - ОСОБА_1, суддів: Ткаченка Б.О., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕССЛАГРУП" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2022 у справі №910/8276/22 до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду.

Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8276/22.

19.12.2022 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/8276/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕССЛАГРУП" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2022 у справі №910/8276/22 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, а саме необхідно подати до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору у розмірі 13 862,33грн.

Також, не погодившись із додатковим рішенням ТОВ "ТЕССЛАГРУП" подало апеляційну скаргу, у якій просило суд скасувати додаткове рішення рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2022 у справі №910/8276/22 повністю та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування своєї скарги відповідач зазначав, що суд першої інстанції не належним чином установив фактичні обставини справи, наслідком чого було судом надано неправильну правову оцінку обставинам справи.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 26.12.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕССЛАГРУП" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2022 у справі №910/8276/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - ОСОБА_1, суддів: Ткаченко Б.О., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №910/8276/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕССЛАГРУП" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2022. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕССЛАГРУП" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2022 у справі №910/8276/22 призначено на 17.01.2023

03.01.2022 через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої останнім додано докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 13 862,33 грн, що підтверджується платіжним дорученням №4495 від 27.12.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕССЛАГРУП" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2022 у справі №910/8276/22. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕССЛАГРУП" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2022 у справі №910/8276/22 призначено на 21.02.2023

У судове засідання 17.01.2023 сторони судового процесу в судове засідання не з`явилися та своїх повноважних представників не направили. Про час та дату розгляду справи повідомлялися. Розгляд справи відкладено на 21.02.2023.

Розпорядженням керівника апарату від 29.03.2023 № 09.1-07/283/23 призначено повторний автоматизованого розподілу справи №910/8276/22 на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 21.02.2023 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2023 у справі №910/8276/22 для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕССЛАГРУП" визначено колегію суддів: головуючий суддя Андрієнко В.В., судді Шапран В.В., Буравльов С.І.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 29.03.2023 у справі №910/8276/22 для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕССЛАГРУП" визначено колегію суддів: головуючий суддя Андрієнко В.В., судді Шапран В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 прийнято апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕССЛАГРУП" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2022 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2022 у справі №910/8276/22 до провадження у визначеному складі суддів. Об`єднано розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕССЛАГРУП" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2022 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2022 у справі №910/8276/22 в одне апеляційне провадження для спільного розгляду. Розгляд справи №910/8276/22 призначено на 26.04.2023.

Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу просив суд залишити рішення Господарського суду м. Києва від 15.11.2022 у справі №910/8276/22 без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення, з підстав її необґрунтованості, оскільки ураховуючи приписи чинного законодавства України, а також установлений судом першої інстанції факт прострочення апелянтом оплати поставленого товару, вимоги про нарахування господарських санкцій є правомірними.

24.04.2023 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи 26.04.2023 без участі представника позивача. При цьому позивач зазначав, що заперечує щодо задоволення апеляційних скарг відповідача.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши доводи наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів після проведення наради у нарадчій кімнаті оголосила вступну та резолютивну частину постанови, якою апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕССЛАГРУП" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2022 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2022 у справі №910/8276/22 залишити без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом установлено, що 23 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕССЛАГРУП» (Покупець / Відповідач) та Фермерським господарством «Дружелюбівське» (Постачальник / Позивач) було укладено Договір постачання № 13198-1 (надалі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов`язався поставити і передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити кукурудзу 3 класу врожаю 2021 року, іменовану надалі Товар, на умовах EXW - на елеваторі ТОВ «Аграріко».

Згідно із п. 2.1 Договору загальна кількість Товару становить 59.870 тон (п`ятдесят дев`ять т. 870 кг.) +/-5% за вибором Покупця. Ціна Товару на дату укладання Договору за даною угодою становить 7149,12 грн (сім тисяч сто сорок дев`ять грн 12 коп.) за 1 тонну, без урахування 14% ПДВ (п. 3.1 Договору).

Відповідно до положень п. 3.3 Договору загальна вартість товару, що поставляється за даною угодою, на дату укладення Договору становить 428 017,81 гривень (чотириста двадцять вісім тисяч сімнадцять гривень 81 копійка), крім того ПДВ 14% 59 922,49 гривень, разом з ПДВ 487940,30 грн (чотириста вісімдесят сім тисяч дев`ятсот сорок гривень 30 копійок).

Так, у Договорі передбачено, що Постачальник поставляє Товар Покупцеві у власність у повному обсязі в термін до « 25» лютого 2022 року включно (п. 4.1 Договору).

Положеннями п. 4.2 Договору передбачено, що право власності на Товар у Покупця за цим Договором виникає з моменту передачі Товару Постачальником.

Пунктом 5.2 Договору установлено, що Покупець здійснює остаточний розрахунок за Товар упродовж 3 (трьох) банківських днів після виписки складської квитанції та надання Постачальником оригіналів видаткових та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на повну вартість поставленого Товару, за умовою відсутності заборгованості Постачальника перед Покупцем.

Договір набув чинності з дати його підписання уповноваженими на те представниками Сторін (тобто з 23.02.2022) і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. Після підписання Договору всі попередні переговори, листування щодо предмета даного Договору вважаються недійсними (п. 8.2 Договору).

Згідно із п. 5.3 Договору зобов`язання Покупця по оплаті Товару вважаються виконаними в момент списання коштів з банківського рахунку Покупця, відповідно до реквізитів вказаних Постачальником у рахунках-фактурі.

Пунктом 8.10 Договору визначено, що при укладанні цього Договору Постачальник зобов`язується представити наступні копії документів, завірених підписом уповноваженої на те особи та печаткою Постачальника:

витяг з реєстру платників ПДВ;

довідка про перебування на системі оподаткування, обліку та звітності в 2021 році;

довідка про наявність земельних угідь у власності/оренді із зазначенням назви, номеру, дати/ та строку дії правовстановлюючого документу(-ів), площ земельних угідь на 2021 рік;

виписка з ЄДРПОУ/або витяг - за домовленістю Сторін (видано не раніше 2 місяців до дати Договору);

протокол, наказ про призначення на посаду керівника або довіреність на особу, уповноважену на підписання цього Договору;

сторінки статуту (з підписами учасників (засновників), засвідчувальними та реєстраційними написами, з загальними положеннями, з видами діяльності, з органами управління підприємством та їх правами);

статистична звітність «Посівні площі сільськогосподарських культур» (ф. 4-сг річна) - під врожай 2021року, з відміткою органу державної статистики про прийняття цієї форми;

статистична звітність «Сівба та збирання врожаю сільськогосподарських культур, проведення інших польових робіт » (ф. 37-сг місячна), з відміткою органу державної статистики про прийняття цієї форми;

статистична звітність «Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду» (ф.29-сг річна)- урожай 2021 року, з відміткою органу державної статистики про прийняття цієї форми;

копія податкової декларації з ЄП 4 гр. з Додатком «Відомості про наявність земельних а ділянок» 2021 року з квитанцією - (для платників ЄП 4гр.);

копія податкової декларації з плати за землю з квитанцією - (для платників ЄП 2-3 гр., платників податку на прибуток на заг. підставах);

інформаційний Витяг: "ВІДОМОСТІ З ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ РЕЧОВИХ ПРАВ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО" (https://minjust.gov.ua/)

анкета виробника сільськогосподарської продукції (самодекларація);

рішення територіального органу Держпродспоживслужби про державну реєстрацію потужностей оператора ринку;

карантинний сертифікат у випадку завезення Товару з карантинної зони.

Поставка Товару за Договором відбулася 23 лютого 2022 року, що підтверджується видатковою накладною від 23 лютого 2022 року №1 на суму 487940,30 грн (чотириста вісімдесят сім тисяч дев`ятсот сорок гривень 30 копійок).

Відповідно до довіреності № 8181 від 23.02.2022, менеджер з постачання Гаврилюк Дмитро Анатолійович уповноважений на отримання від ФГ «Дружелюбівське» цінностей за Договором постачання № 13198-1 від 23.02.2022.

Так, згідно акту прийому-передачі від 23.02.2022, ФГ «Дружелюбівське», в особі директора Осаулко Івана Леонідовича, іменоване Продавець, з одного боку та ТОВ «ТЕССЛАГРУП», з другого боку, іменоване Покупець, в особі менеджера з постачання Гаврилюка Д.А. підписали даний акт прийому-передачі про те, що Продавець передав, а Покупець прийняв Товар у кількості п`ятдесят дев`ять тон вісімсот сімдесят кілограм. Даний акт підтвердили ТОВ «АГРАРІКО» (м. Калинівка) в особі начальника механізованого зерносховища Вальчук Р.А., на підставі складської квитанції № 1206 від 23.02.2022. Таким чином, 23.02.2022 право власності та право розпорядження Товаром перейшло від Продавця до Покупця одночасно з підписанням цього акту.

Позивач зазначав, що відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на всій території України було введено воєнний стан. Загальновідомий факт, що з 24 лютого 2022 року, з моменту введення воєнного стану, також була зупинена реєстрація податкових накладних у Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Це обумовлено Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 163, якою було внесено зміни до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також іншими змінами до податкового законодавства з початку повномасштабного вторгнення, що передбачали зупинення усіх строків, передбачених в ПК України, на період воєнного стану.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 № 2260-ІХ було вирішено поновити перебіг частини строків та відновити можливість реєстрації податкових накладних у відповідному реєстрі. Так, реєстрація податкових накладних за лютий-травень 2022 року передбачена до 15 липня 2022 року.

На виконання вищезгаданих положень Закону №2260-ІХ, 27 червня 2022 року ФГ Дружелюбівське», зареєстрували податкову накладну від 23.02.2022 на загальну суму коштів з урахуванням податку на додану вартість у розмірі 487940,30 грн (чотириста вісімдесят сім тисяч дев`ятсот сорок гривень 30 копійок).

Отже, за твердженням Позивача, котре належними та допустимими доказами не спростовано Відповідачем, спір у справі виник у зв`язку із тим, що Покупець порушив умови Договору і своєчасно не оплатив вартість отриманого Товару.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 ГК України, глави 54 ЦК України (поставка, купівля-продаж).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не установлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Судом було установлено, що на виконання умов Договору Позивач здійснив поставку товару загалом на суму 487 940,30 грн, на підтвердження чого у матеріалах справи міститься за видаткова накладна від 23 лютого 2022 року №1 на суму 487940,30 грн та акт приймання-передачі від 23.02.2022 підписаний сторонами та скріплений печатками.

Натомість, Відповідач порушив взяті на себе зобов`язання передбачені Договором та у строк передбачений умовами укладеного між Сторонами Договором не здійснив оплату поставленого Товару. У зв`язку з чим, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість на загальну суму 487940,30 грн.

За твердженням позивача, котре не спростоване відповідачем, станом на день подання позову зобов`язання з оплати поставленого товару на загальну суму 487940,30 грн відповідачем не виконано.

Відповідно, доказів оплати поставленого товару на загальну суму 487940,30 грн матеріали справи не містять. Указане відповідачем не заперечується. Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 487940,30 грн документально підтверджена та належним чином доведена, а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того зі змісту позовної заяви убачається, що позивачем було заявлено до стягнення із відповідача 6 777,69 грн - 3% річних, 72 591,46 грн - інфляційних втрат.

Розглянувши дані вимоги суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не установлено договором або законом.

Згідно зі статтею 625 ЦК України установлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010.

Судом було здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку пені та установлено, що в останньому допущено помилки у визначенні періоду простроченого грошового зобов`язання, оскільки розрахунок проведено у період з 01.03.2022 по 16.08.2022.

Суд зазначає, що умовами пункту 5.2 договору постачання №13198-1 від 23.02.2022 визначено порядок оплати поставленого товару упродовж 3 (трьох) банківських днів після виписки складської квитанції та надання постачальником оригіналів видаткових та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на повну вартість поставленого товару.

Таким чином, суд констатує, що оскільки реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачем здійснена 27.06.2022, відповідно період прострочення слід обраховувати з 01.07.2022, з чим і погоджується апеляційна інстанція.

Таким чином за підрахунком суду, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 6 777,69 грн - 3% річних, 72 591,46 грн - інфляційних втрат, а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню частково у розмірі 1844,82 грн - 3% річних, 8820,50 грн - інфляційних втрат за період з 01.07.2022 по 16.08.2022.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 48 794,03 грн - пені, нарахованої за період з 01.03.2022 по 16.08.2022.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п. 6.2 Договору у випадку несвоєчасної або неповної оплати за поставлений Постачальником Товар у строк, вказаний у Договорі, Покупець виплачує Постачальнику неустойку у формі пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше 10 % від вартості несплаченої кількості товару.

Судом було перевірено наведений у позовній заяві розрахунок пені та визнано його арифметично не вірним з підстав, невірного визначення періоду простроченого грошового зобов`язання.

За розрахунком суду, належною до стягнення сумою пені є 31415,33 грн нарахована за період з 01.07.2022 по 16.08.2022.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що дані позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 48 794,03 грн.

Стосовно тверджень відповідача, зазначених в апеляційній скарзі, у якій останній зазначав, що ним застосовано до Постачальника оперативно-господарську санкцію у вигляді притримання оплати за Товар та посилається на відсутність квитанції №1 та №2 при направленні Відповідачу статистичної звітності «Підсумки збору сільськогосподарських культур, плодів та ягід та винограду» за формою № 29-сг річна, урожай 2021 року, передбаченої п. 8.10 Договору.

Суд зазначає, що зазначена позиція Відповідача не є обґрунтованою та не має жодного відношення до розрахунку Відповідача за поставлений Товар. Ураховуючи те, що 23 лютого 2022 року, при укладенні Договору та поставці Товару Відповідач не звертав уваги на необхідності таких документів, а також те, що дані квитанції не передбачені п. 8.10 Договору, ТОВ «ТЕССЛАГРУП» не можуть посилатися на відсутність квитанції, як підставу для притримання оплати за Товар.

Також, колегія суддів звертає увагу, що Позивачем та Відповідачем узгоджено перелік документів, копії яких мають бути надані Постачальником при укладенні Договору, а не після поставки Товару, що свідчить про безпідставність посилання на їх відсутність після фактичного прийняття товару та підписання первинних документів.

Крім того, суд звертає увагу, що юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, а тому укладаючи Договір постачання №13198-1 від 23 лютого 2022 року із зобов`язанням здійснити оплату Товару на умовах визначених Договором, Відповідач повинен був об`єктивно оцінити можливість виконання грошового зобов`язання в указаний строк.

Також заперечуючи проти вимог Позивача Відповідач у своїй апеляційній скарзі зазначав, що не мав змоги провести своєчасно розрахунки із Позивачем у зв`язку із введенням воєнного стану на території України, наслідком чого є виникнення обставин непереборної сили.

Суд вважає необґрунтованими посилання Відповідача на форс-мажорні обставини з огляду на наступне.

У матеріалах справи відсутні докази повідомлення Позивача про початок дії обставин непереборної сили, які впливають на можливість Відповідача виконувати свої зобов`язання за договором.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 19.08.2022 у справі №908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

У постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №910/9258/20 зазначено, що статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати; форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання зобов`язання; доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

У матеріалах справи відсутній сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин саме для відповідача, які впливають на виконання зобов`язань за спірним договором.

Твердження відповідача про неможливість здійснити оплату за договором зумовлено настанням форс-мажорних обставин, а саме військовою агресією російської федерації проти України та введенням військового стану, які були відомі позивачу, є необґрунтованим, оскільки відповідачем не надано доказів неможливості виконання зобов`язання за спірним договором внаслідок настання форс-мажорних обставин.

На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів установила, що обставини, на які посилається скаржник - Товариствj з обмеженою відповідальністю "ТЕССЛАГРУП" у розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2022, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2022 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Стосовно оскарження відповідачем додаткового рішення Господарського суду м. Києва від 02.12.2022, колегія суддів зазначає наступне.

25.11.2022 до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат.

На обґрунтування поданого клопотання представник позивача зазначив, що між Позивачем (Клієнт) та ФОП Желіховський Володимир Миколайович (Адвокат) було укладено договір про надання юридичних послуг від 04.07.2022 та договір про надання юридичних послуг від 14.08.2022.

Згідно з цим договором Адвокат зобов`язується надавати Клієнту юридичні послуги, в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором з метою здійснення правового забезпечення інтересів Клієнта, а Клієнт зобов`язується прийняти їх та провести своєчасну оплату.

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили фіксовану ставку за супроводження судового спору - 33 750,00 грн.

Також на підтвердження понесених витрат представником позивача додано до матеріалів справи акт здачі-приймання наданих послуг від 08.08.2022 за Договором №б/н від 04.07.2022 та акт здачі-приймання наданих послуг від 15.11.2022 за Договором №б/н від 14.08.2022, що підписаний та скріплений печатками обох сторін без зауважень та банківські виписки, якими підтверджується сплата Клієнтом Адвокату 33 750,00 грн, ордер серія АВ №1044167 та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ВН №000378 від 20.12.2018.

Заперечень проти заяви про відшкодування судових витрат, що заявлені позивачем до відшкодування відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕССЛАГРУП" до матеріалів справи не представлено.

Відповідно до постанови Об`єднаної палати Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанови Об`єднаної палати Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, для розподілу понесених судових витрат стороні необхідно подати лише договір про надання правничої допомоги та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, згідно частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

За приписами ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Судом взято до уваги, що обсяг робіт і час, витрачений на підготовку процесуальних документів, їх зміст і доводи є співмірним зі складністю спору в даній справі.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2022 у справі №910/8276/22 прийнято відповідно до вимог ГПК України, у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕССЛАГРУП" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2022 у справі №910/8276/22 належить відмовити.

Ураховуючи наведене, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2022 у справі №910/8276/22 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕССЛАГРУП" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2022 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2022 у справі №910/8276/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2022 у справі №910/8276/22 залишити без змін.

3. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2022 у справі №910/8276/22 залишити без змін.

4. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2022 у справі №910/8276/22 покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕССЛАГРУП".

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 28.04.2023.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов