Рішення

від 15.11.2022 по справі 910/9299/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.11.2022Справа № 910/9299/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРДОНІНВЕСТ"

до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Управління справами Фонду державного майна України"

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВБ Нерухомість"

про визнання права власності та зняття арешту з майна

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Коваленко М.О.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРДОНІНВЕСТ" (далі - позивач, ТОВ "УКРДОНІНВЕСТ") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач, Відділ ДВС) з вимогами:

1) визнати право власності ТОВ "УКРДОНІНВЕСТ" на рухоме майно: будівельні ліса, які складаються з 12 прольотів, ширина одного прольоту становить - 2,70 м, висота - 2,30 м, довжина становить біля 33 м, червоного кольору 12;

2) скасувати арешт майна, що накладено старшим державним виконавцем Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Салеомоном А.А. у виконавчому провадженні № 67386915, а саме: рухомого майна: будівельні ліса, які складаються з 12 прольотів, ширина одного прольоту становить - 2,70 м, висота - 2,30 м, довжина становить біля 33 м, червоного кольору та виключити вказане майно з опису.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/8972/21 від 01.11.2021 накладено арешт на майно, власником якого є позивач, а не боржник у наведеному виконавчому провадженні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2022 позовну заяву ТОВ "УКРДОНІНВЕСТ" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №910/9299/22, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Управління справами Фонду державного майна України" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ВБ Нерухомість" (далі відповідно - третя особа-1, третя особа-2).

Суд повідомляв позивача, відповідача, третіх осіб-1, 2 про відкриття провадження у справі №910/9299/22.

05.10.2022 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відзив з доданими до нього документами, зокрема, матеріалами виконавчого провадження № 67386915, сформовано в системі "Електронний суд" та зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" 05.10.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, відзив на позовну заяву та додані до них докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, а відповідач як на підставу своїх заперечень, та дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.11.2021 старшим державним виконавцем Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Салеомоном А.А. (далі - державний виконавець Салеомон А.А.) відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/8972/21 від 01.11.2021 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБ Нерухомість" (далі - боржник) на користь Державного підприємства "Управління справами Фонду державного майна України" (далі - стягувач) заборгованості у розмірі 713 596,85 грн (далі - ВП № 67386915).

Відповідно до постанови про арешт коштів боржника від 04.11.2021 (ВП № 67386915) державним виконавцем Салеомоном А.А. накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 785 206,54 грн.

Відповідно до постанови про арешт майна боржника від 04.11.2021 (ВП № 67386915) державним виконавцем Салеомоном А.А. накладено арешт на майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 785 206,54 грн.

Відповідно до постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 21.12.2021 (ВП № 67386915) державним виконавцем Салеомоном А.А. встановлено, що "09.12.2021 державним виконавцем відповідно до постанови про опис та арешт майна боржника здійснено опис та арешт будівельних лісів, які складаються з 12 пролітов, ширина одного проліта становить - 2 метри 70 сантиметрів, висота одного проліта становить - 2 метри 30 сантиметрів, довжина становить біля 33 метрів, червоного кольору; банер - сітка на весь фонд будівлі, червоного кольру; паркан зеленого кольору, довжина становить 40 метрів, висота становить 1 метр 90 сантиметрів; навіс над забором довжиною 35 метрів, висота 1 метр 70 сантиметрів; навіс металевий біля забору над аркою на трьох металевих опорах, для погашення заборгованості згідно виконавчого провадження, виникла необхідність у залученні експерта для участі у виконавчому провадженні з метою визначення ліквідної вартості оцінюваного майна".

Посилання на наведену постанову про опис та арешт майна від 09.12.2021 також міститься у Звіті про оцінку майна №3148/1 від 23.12.2021, який виконано суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ "Експертно-консультаційний центр". За даними Звіту про оцінку майна №3148/1 від 23.12.2021, ринкова вартість рухомого майна - товарів, зазначених у постанові про опис та арешт майна від 09.12.2021 (виконавче провадження № 67386915), станом на 23.12.2021 становить 12 276,00 грн (без ПДВ).

Позивач (ТОВ "УКРДОНІНВЕСТ") стверджує, що вищенаведеної постанови про опис та арешт майна від 09.12.2021 у ВП № 67386915 в Автоматизованій системі виконавчого провадження (далі - АСВП) не існує, що державним виконавцем Салеомоном А.А. під час вчинення виконавчих дій у ВП № 67386915 не було належним чином встановлено власника майна, а саме будівельних лісів, які складаються з 12 пролітов (ширина одного проліта становить - 2 метри 70 сантиметрів, висота одного проліта становить - 2 метри 30 сантиметрів, довжина становить біля 33 метрів, на яке було накладено арешт.

Позивач стверджує, що спірні будівельні ліса, що увійшли до переліку описаного та арештованого майна, належать на праві власності позивачу на підставі Договору поставки № 2559 від 25.05.2021 та були передані ним Товариству з обмеженою відповідальністю "ВБ Нерухомість" виключно в орендне користування згідно Договору оренди майна № 01/06-1-21 від 01.06.2021.

Про обставини накладення арешту на його майно позивачу стало відомо з листа ТОВ "ВБ Нерухомість" № 1/02/22 від 07.02.2022.

Оскільки власником спірного майна є позивач, він вважає, що державним виконавцем протиправно накладено арешт на зазначене майно та воно повинно бути виключено з опису та повернуто законному власнику, у зв`язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду з вимогами про визнання права власності ТОВ "УКРДОНІНВЕСТ" на зазначене рухоме майно та скасування арешту цього майна, виключення цього майна з опису.

Відповідач (Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) проти позову заперечує, посилаючись на те, що до заяви про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/8972/21 від 01.11.2021 було додано лист ТОВ "ВБ Нерухомість" про те, що огорожа будівельного майданчику, конструкції захисної пішохідної галереї, встановлені на фасаді будівлі, будівельні риштування (ліса) із організованою монтажною конструкцією над аркою (проїзд через будівлю у двір) є власністю ТОВ "ВБ Нерухомість".

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Приписами статей 78, 79 ГПК України визначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

За змістом ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку (п. 6 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з частинами 1, 2 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі (ч. 3 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження").

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження (ч. 5 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження").

Частиною 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Отже, за змістом наведених норм Закону України "Про виконавче провадження", арешт накладається на майно боржника. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Як встановлено судом, постановою про арешт майна боржника від 04.11.2021 у ВП № 67386915 накладено арешт на майно боржника - ТОВ "ВБ Нерухомість" у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 785 206,54 грн.

Крім того, відповідачем долучено до матеріалів справи копію постанови про опис та арешт майна від 09.12.2021, відповідно до якої державним виконавцем Салеомоном А.А. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 67459473 по виконанню наказів Господарського суду міста Києва, серед яких і наказ № 910/8972/21 від 01.11.2021, про стягнення з ТОВ "ВБ Нерухомість" на користь ДП "Управління справами Фонду державного майна України" боргу на загальну суму 1 488434,07 грн (далі - зведене ВП № 67459473), було описано і накладено арешт на майно, зокрема, будівельні ліса, які складаються з 12 пролітов, ширина одного проліта становить - 2 метри 70 сантиметрів, висота одного проліта становить - 2 метри 30 сантиметрів, довжина становить біля 33 метрів, червоного кольору.

Отже, як встановлено судом, постанова про опис та арешт майна від 09.12.2021 винесена державним виконавцем Салеомоном А.А. при примусовому виконанні зведеного ВП № 67459473. Така постанова відсутня у відомостях про ВП № 67386915, внесених до Автоматизованої системи виконавчого провадження. Докази доведення до відома або надання, надсилання боржнику постанови про опис та арешт майна від 09.12.2021 в матеріалах справи відсутні.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 316 Цивільного кодексу України визначено поняття права власності. Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що будівельні ліса, що увійшли до переліку описаного та арештованого майна відповідно до постанови про опис та арешт майна від 09.12.2021, належать на праві власності позивачу, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме:

- Договором поставки № 2559 від 25.05.2021, укладеним між ТОВ "АКТИВ-ПРОФІТ ПЛЮС" (постачальник) та ТОВ "УКРДОНІНВЕСТ" (покупець, позивач), предметом якого визначено передачу постачальником покупцю та прийняття й оплати останнім товару, найменування, загальна кількість, асортимент, номенклатура, одиниці виміру та ціна якого визначаються у рахунку-фактурі, та/або видатковій накладній та/або специфікації на поставку кожної окремо партії товару (п. 1.1, 1.2 наведеного договору);

- Специфікацією № 2559/1 до Договору поставки № 2559 від 25.05.2021 на загальну суму 487 346,04 грн (з урахуванням ПДВ), якою визначено найменування і вартість товару на загальну суму 487 346,04 грн (з урахуванням ПДВ);

- видатковою накладною № 216 від 28.05.2021, відповідно до якої ТОВ "АКТИВ-ПРОФІТ ПЛЮС" на підставі Договору поставки № 2559 від 25.05.2021 поставило ТОВ "УКРДОНІНВЕСТ" товар на загальну суму 487 346,04 грн (з урахуванням ПДВ);

- платіжним дорученням № 106 від 25.05.2021, відповідно до якого ТОВ "УКРДОНІНВЕСТ" здійснило оплату товару на загальну суму 487 346,04 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що придбане позивачем (ТОВ "УКРДОНІНВЕСТ") вищезазначене майно було передане ТОВ "ВБ Нерухомість" у тимчасове володіння та користування для виконання робіт на об`єкті за адресою: Україна, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 26, на підставі Договору оренди майна № 01/06-1-21 від 01.06.2021, укладеного між ТОВ "УКРДОНІНВЕСТ" (орендодавець) та ТОВ "ВБ Нерухомість" (орендар).

Згідно Акту прийому-передачі майна від 01.06.2021 орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове володіння та користування майно, що орендується за Договором оренди майна № 01/06-1-21 від 01.06.2021.

Отже, станом на час винесення державним виконавцем постанови про арешт майна боржника від 04.11.2021 (ВП № 67386915) та постанови про опис та арешт майна від 09.12.2021 (зведене ВП № 67459473) власником будівельних лісів, що увійшли до переліку описаного та арештованого майна, був позивач - ТОВ "УКРДОНІНВЕСТ", який передав це майно ТОВ "ВБ Нерухомість" у тимчасове володіння та користування згідно Договору оренди майна № 01/06-1-21 від 01.06.2021.

Відтак, боржник у ВП № 67386915 - ТОВ "ВБ Нерухомість" є орендарем, а не власником будівельних лісів, що увійшли до переліку описаного та арештованого майна відповідно до постанови про опис та арешт майна від 09.12.2021.

Доводи відповідача, який в обгрунтування правомірності накладення арешту на спірне майно посилався на лист ТОВ "ВБ Нерухомість", доданий до заяви про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/8972/21 від 01.11.2021, про те, що огорожа будівельного майданчику, конструкції захисної пішохідної галереї, встановлені на фасаді будівлі, будівельні риштування (ліса) із організованою монтажною конструкцією над аркою (проїзд через будівлю у двір) є власністю ТОВ "ВБ Нерухомість", - судом відхиляються як безпідставні, оскільки такий лист не є належним доказом на підтвердженням права власності ТОВ "ВБ Нерухомість" на спірне майно.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем здійснюються заходи щодо реалізації належного позивачу майна на аукціоні, що порушує право власності позивача на це майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, якими можуть бути, зокрема, визнання права; відновлення становища, яке існувало до порушення. Аналогічні способи захисту визначено статтею 20 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення ст. 20 ЦК України та принцип диспозитивності господарського судочинства, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Частиною 1 статті 5 ГПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні і суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини (ч. 2 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання права власності позивача на рухоме майно: будівельні ліса, які складаються з 12 прольотів, ширина одного прольоту становить - 2,70 м, висота - 2,30 м, довжина становить біля 33 м, червоного кольору є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В іншій частині вимоги позивача також є обґрунтованими, водночас з урахуванням приписів ч. 1, 2 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають задоволенню шляхом зняття арешту з майна, що накладений старшим державним виконавцем Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Салеомоном Артемом Андрійовичем у виконавчому провадженні № 67386915, а саме: рухомого майна: будівельні ліса, які складаються з 12 прольотів, ширина одного прольоту становить - 2,70 м, висота - 2,30 м, довжина становить біля 33 м, червоного кольору та виключення вказаного майна з опису.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем у додатку до позовної заяви наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, який складається з судового збору у загальній сумі 9 791,19 грн, сплаченого позивачем за подання позовної заяви, та 50 000,00 грн орієнтовного розміру витрат на професійну правничу допомогу, які позивач очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи задоволення позову повністю, судовий збір в сумі 9 791,19 грн покладається на відповідача.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Враховуючи, що позивачем не було подано жодних доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування відповідних судових витрат позивача.

Керуючись статтями 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРДОНІНВЕСТ" (Україна, 01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 26, офіс 310; ідентифікаційний код 30775586) на рухоме майно: будівельні ліса, які складаються з 12 прольотів, ширина одного прольоту становить - 2,70 м, висота - 2,30 м, довжина становить біля 33 м, червоного кольору.

3. Зняти арешт з майна, що накладений старшим державним виконавцем Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Салеомоном Артемом Андрійовичем у виконавчому провадженні № 67386915, а саме: рухомого майна: будівельні ліса, які складаються з 12 прольотів, ширина одного прольоту становить - 2,70 м, висота - 2,30 м, довжина становить біля 33 м, червоного кольору та виключити вказане майно з опису.

4. Стягнути з Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (Україна, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 110; ідентифікаційний код 34967593) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРДОНІНВЕСТ" (Україна, 01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 26, офіс 310; ідентифікаційний код 30775586) 9 791,19 грн (дев`ять тисяч сімсот дев`яносто одну гривню 19 копійок) судового збору.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 15.11.2022.

Суддя Оксана ГУМЕГА