Рішення

від 15.11.2022 по справі 910/20811/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.11.2022Справа № 910/20811/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С., за участю секретаря судового засідання П`янковської Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІКО» про розподіл судових витрат у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІКО»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЛІНК УКРАЇНА»

про стягнення 4 845 510,33 грн та виселення,

за участі представників:

позивача - Калинчук А.С.,

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІКО» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЛІНК УКРАЇНА», у якому, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог просило стягнути з відповідача 4 845 510,33 грн та виселити відповідача із нежитлового приміщення загальною площею 1 344, 7 кв.м., розташованого за адресою: 03026, м. Київ, вул. Нова, 1.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЛІНК УКРАЇНА» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІКО» 55 106,62 грн основного боргу, 4 323,44 грн пені, 5 331,26 грн штрафу, 928,95 грн 3% річних, 4 779 820,02 грн неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення її повернення та 74 952,65 грн судового збору. Виселено Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЛІНК УКРАЇНА» із нежитлового приміщення загальною площею 1 344,7 кв.м., а саме частини всередині виробничого корпусу № 6 виробничі площі - 1 323,7 кв.м., частини адміністративної площі - 17,00 кв.м., прицехової території - 4,00 кв.м., що знаходиться за адресою: 03026, м. Київ, Голосіївський район, вул. Нова, будинок № 1.

08.09.2022 від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій він просить присудити на його користь 37 200,00 грн понесених судових витрат на правничу допомогу адвоката.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2022 призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 11.10.2022.

Судове засідання, призначене на 11.10.2022 не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2022 судове засідання для вирішення питання про судові витрати призначено на 15.11.2022.

В судове засідання 15.11.2022 з`явився представник позивача, який підтримав доводи заяви про розподіл судових витрат та просив задовольнити її в повному обсязі. Представник відповідача не з`явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, його явка судом обов`язковою не визнавалась.

За приписами частин 2, 3 статті 221 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами частин 3 та 4 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За приписами частин 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до частин 1-4 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи,

18.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІКО» (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Юридична компанія «Капітал» (адвокатське об`єднання) було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № ФІКО/05-21 (далі - Договір), предметом якого є надання правової допомоги.

Зі змісту Договору вбачається що розмір винагороди, вартості послуг за цим Договором визначається сторонами у додаткових угодах.

У Додатку № 3 від 13.06.2022 до Договору сторони визначили вартість послуг, що надаються клієнтові адвокатським об`єднанням, який склав 30 000,00 грн за надання послуг з аналізу та підготовки позовної заяви (включаючи участь адвоката у трьох судових засіданнях) та 3 600,00 грн за участь у наступних судових засіданнях.

Суд зазначає, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Між тим, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених витрат, понесених у зв`язку із наданням такої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Положеннями ст. 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Згідно з частиною 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката в розмірі 37 200,00 грн в суді Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІКО» надано належним чином засвідчені копії наступних документів:

- договору надання правової (правничої) допомоги № ФІКО/05-21 від 18.05.2021;

- додатку № 3 від 13.06.2022 до цього договору;

- рахунку № 63 від 13.06.2022 на суму 30 000,00 грн;

- платіжного доручення № 79 від 14.06.2022 на суму 30 000,00 грн;

- рахунку № 115 від 06.09.2022 на суму 7 200,00 грн;

- платіжного доручення № 135 від 08.09.2022 на суму 7 200,00 грн.

За приписами частин 5, 6 статті 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Проте, відповідачем відповідне клопотання не заявлялось.

Під час розгляду справи, відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, вказуючи на безпідставність доводів позивача, разом з цим, конкретних заперечень щодо розподілу судових витрат, їх необґрунтованості чи недоведеності, останній не висував.

Дослідивши надані докази, суд встановив, що умови укладеного між позивачем та адвокатським об`єднанням передбачають фіксований розмір гонорару адвоката у розмірі 30 000,00 грн, який включає в себе обсяг послуг по підготовці і поданні позовної заяви, а також участь у трьох судових засіданнях. За участь у кожному наступному (понад три) судовому засіданні позивач додатково сплачує адвокатському об`єднанню 3 600,00 грн.

Враховуючи, задоволення позову та, з огляду на характер спірних правовідносин, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 37 200,00 грн є співмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), а відтак заявлена до стягнення сума витрат є цілком обґрунтованою та доведеною.

Приймаючи до уваги викладене, з огляду на предмет позову, обсяг та зміст наданих адвокатом послуг, а також те, що позовні вимоги у справі задоволено частково, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підлягають відшкодуванню позивачеві, з урахуванням положень п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, в сумі 37 200,00 грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 236-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІКО» про розподіл судових витрат - задовольнити.

Прийняти додаткове рішення, яким вирішити питання про судові витрати.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЛІНК УКРАЇНА» (03026, м. Київ, вул. Нова, буд. 1; ідентифікаційний код 38455247) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІКО» (03026, м. Київ, вул. Нова, буд. 1; ідентифікаційний код 14275539) 37 200,00 грн (тридцять сім тисяч двісті гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Додаткове рішення в повному обсязі складено 16.11.2021.

Суддя О.С. Комарова