Рішення

від 10.11.2022 по справі 917/1057/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2022 Справа № 917/1057/22

за позовною заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІЩИНСЬКЕ», ел. пошта stovklishchenske@ukr.net, адреса 19971, Черкаська обл., Чорнобаївський р-н, село Кліщинці, ЄДРПОУ 31782217

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС», ел. пошта lawyers@smacomtrade.com, адреса 37050, Полтавська обл., Лубенський р-н, село Дейманівка, вул.Наглого Марка, буд.46, ЄДРПОУ 36313601

про стягнення 1308964.14 грн.

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін:

Від позивача: не з"явився

Від відповідача: не з"явився

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "КЛІЩИНСЬКЕ" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС" про стягнення 1308964.14 грн. заборгованості , у тому числі: борг в розмірі 1 082 985,22 грн за отриманий Товар згідно Договору поставки №18/02-2022-КЛ від 18.02.2022, пені 149 837,65 грн., інфляційних збитків 63 679,52 грн., 3% річних 12 461,75 грн

Ухвалою від 09.09.2022р. суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 11.10.22.

Від відповідача до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі, оскільки відповідно до платіжного доручення № 8400 від 02.09.2022 відповідачем було сплачено на рахунок позивача 1 082 985,23 грн. (сума основного боргу).

Ухвалою від 11.10.2022р. суд постановив відкласти підготовче засідання на 25.10.2022р.

07.09.22 від позивача надійшли заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач підтвердив, що 02.09.2022 р. відповідач у справі №917/1057/22 погасив суму основного боргу за договором у розмірі 1082985,22 грн. та просить стягнути з Відповідача на користь Позивача пеню 173 574,31 грн., інфляційні збитки 120639,01 грн., 3% річних 13 885,94 грн, всього суму 308 099,26 грн., а також заява про повернення судового збору, в якій він просить розглянути питання про повернення СТОВ "КЛІЩИНСЬКЕ" сплаченої суми судового збору у розмірі 15 012,97 грн 97 коп.

Обгрунтування повернення судового збору буде викладено в мотивувальній частині рішення.

Розглянувши подану позивачем заяву заява про зменшення розміру позовних вимог, суд прийняв її до розгляду частково у зв`язку з чим здійснюється розгляд справи з урахуванням нової ціни позову - про стягнення пені у розмірі 149 837,65 грн., інфляційних збитків у розмірі 63 679,52 грн., 3% річних у розмірі 12 461,75 грн

Відповідач відзив на позов не надав.

Інші заяви чи клопотання сторони не подавали.

Судом враховано, що сторони не повідомляли суд про наявність інших заяв і клопотань, необхідність вчинення дій, що передбачені у підготовчому провадженні.

Перелік дій, які має здійснити суд під час підготовчого засідання, визначено ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

У підготовчому засіданні, 25.10.2022р., судом здійснено дії та з`ясовані всі питання, передбачені ст.ст.177, 182 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 25.10.2022р. суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 917/1057/22, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 10.11.2022

Ухвалою від 18.10.2022р. суд постановив відкласти розгляд справи на 01.11.2022.

Слід зазначити, що Господарським судом Полтавської області було вжито заходів щодо належного повідомлення відповідача про рух справи, шляхом направлення копії ухвал, зокрема від 25.10.2022р., на електронні адреси.

Порядок вручення учасникам справи судового рішення (ухвали) визначається статтею 242 ГПК України. Днем вручення судового рішення є :

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що Відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Крім того, суд зазначає, що Відповідач зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання та в розумні інтервали часу - вживати заходів, щоб дізнатись про стан розгляду справи.

На переконання суду, подання відповідачем заяви про закриття провадження у справі свідчить про його обізнаність про розгляд даної справи у суді, водночас, відсутність будь-яких інших заяв або клопотань у даній справі з боку відповідача свідчить про незацікавленість відповідача у її своєчасному розгляді.

Суд також звертає увагу, що у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989).

Суд вважає, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, в судове засідання явки представника не забезпечив, відзиву не подав.

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 10.11.22р. судом складено вступну та резолютивну частину рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

18.02.2022р. між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "КЛІЩИНСЬКЕ" (далі - Позивач, Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС" (далі - Відповідач, Покупець) укладено Договір поставки №18/02-2022-КН (далі - Договір поставки).

В подальшому сторони вносили зміни у зазначений Договір шляхом укладання Додаткової угоди № 1 від 20.02.2022 до нього.

Умовами зазначеного Договору сторони узгодили, зокрема, наступне:

- продавець зобов`язується поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити кукурудзу українського походження, насипом, врожаю 2021 року. надалі іменований "Товар" (п. 1.1. Договору);

- кількість Товару, що підлягає поставці відповідно до умов даного Договору, складає 1000 МТ +/- 2% відсотків у заліковій вазі за вибором покупця (п. 3.1. Договору);

- продавець зобов`язаний забезпечити зазначення маси Товару, завантаженого в транспорт, у відповідних ТТН/ залізничних накладних. Остаточне визначення кількості товару здійснюється шляхом зважування на вагах продавця в місці навантаження, як фізична маса Товару. Результати зважування транспорту в місці завантаження приймаються сторонами як остаточні (п.п.3.2., 3.3., 3.4. Договору);

- поставка товару здійснюється на умовах FСА (завантаження Товару на транспорт покупця). Місце навантаження товару розташоване за адресою: Черкаська обл.., Чорнобаївський р-н, с.Кліщинці (надалі - місце навантаження/Зерновий склад), згідно з умовами Інкотермс 2020. У випадку, якщо будь-яке з положень цього Договору суперечитиме умовам Інкотермс 2020, застосовуються умови цього Договору (п. 4.1. Договору);

- продавець має передати Товар експедитору (перевізнику) покупця у місті навантаження, завантаженим у транспорт, наданий експедитором (перевізником) покупця (п. 4.2. Договору);

- Товар повинен бути завантажений у строк до 24.03.2022 включно (п. 4.3. Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 20.02.2022 до Договору);

- продавець зобов`язаний відвантажувати Товар на транспорт покупця виключно, відповідно до списків транспортних засобів наданих продавцю електронною поштою (п.4.12 Договору);

- з моменту прийняття Товару до перевезення, а саме - оформлення залізних документів та/або ТТН на автотранспорт, усі ризики, пов`язані с втратою товару, переходять до покупця (п. 4.13. Договору);

- датою поставки вважається дата видаткової накладної, оформленої продавцем, що має відповідати даті передачі Товару перевізнику/даті приймання вантажу до перевезення залізницею (п. 4.15. Договору);

- право власності на Товар, а також ризик випадкового знищення та пошкодження Товару переходить від продавця до покупця після передачі Товару експедитору (перевізнику) покупця, про що свідчать відповідні транспортні накладні (п.4.16 Договору);

- ціна Товару за одну метричну тону у залікової вазі складає: для кукурудзи - 6885,96 грн без ПДВ. До вищевказаної ціни товару додається 14% ПДВ (п.5.1. договору поставки);

- загальна вартість Товару визначається, виходячи з ціни, фактичної кількості, якості (зазначеної у п.2.1.) та номенклатури товару по даному Договору, враховуючи допустиме відхилення загальної вартості Товару, вказаному в п 3.1. Остаточна ціна Товару визначається у видаткових накладних на дату їх складення з урахуванням застосування пунктів 2.12, 2.13 цього Договору (п.5.2., 5.3. Договору);

- оплата Товару, що поставляється автотранспортом, здійснюється покупцем у наступному порядку:

перерахування 86% вартості Товару на поточний рахунок продавця протягом 3 банківських днів з моменту фактичного отримання Товару у місці навантаження та після отримання покупцем: копії договору, копії рахунка - фактури продавця, копії видаткової накладної, копії довідки виробника (на вимогу покупця) (п.6.1.1. Договору);

перерахування 14% вартості поставленого Товару покупець перераховує на поточний рахунок Продавця протягом 3-х банківських днів з дати вивантаження Товару на терміналі та після отримання покупцем: податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних і оформлених згідно з вимогами чинного податкового законодавства, оригіналів Договору, оригіналів бухгалтерських документів (рахунків - фактур та видаткових накладних), оригіналів бухгалтерських документів (рахунків фактур та видаткових накладних), оригіналів довідки виробника (на вимогу Покупця) , копії завірених підписом та печаткою продавця документів (договір з виробником, видаткові накладні, форми державного статистичного спостереження №4-сг та № 29-сг) - у разі, якщо продавець є першим посередником; завірена продавцем копія заповненої форми державного статистичного спостереження №4-сг "Посівні площі сільськогосподарських культур" виробника - разі, якщо продавець є виробником; , завірена продавцем копія заповненої формі державних статистичних спостережень №29-сг "Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду" виробника Товару - у разі, якщо продавець є виробником (п.6.1.2. Договору);

- у випадку прострочення оплати за поставлений Товар та/або партію Товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого в строк Товару та/або партії Товару за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє покупця від виконання зобов`язань по оплаті (п. 7.3. Договору);

- сторони мають право відкласти виконання своїх зобов`язань за договором у випадку настання обставин непереборної сили, які підтверджуються у встановленому законодавством порядку. Сторона, у якої виникли обставини непереборної сили зобов`язана попередити про настання таких обставин протягом 10 (десяти) робочих днів (п. 8.3. Договору);

- обмін документами за цим договором здійснюється виключно в електронної формі із застосуванням та у відповідності до положень ЗУ "Про електронні довірчі послуги", Закону України "Про електронні документи та електронній документообіг" (п. 8.5. Договору);

- Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2022, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами свої зобов`язань, що випливають з цього Договору (п. 8.1. Договору).

Позивач вказує, що у відповідності до усної домовленості між позивачем та відповідачем 86,18% вартості товару відповідач перерахував позивачу на умовах попередньої оплати, а саме: платіжним дорученням №1736 від 21.02.2022р. суму 6 750 995,18 грн.

На виконання умов договору поставки Позивач поставив відповідачу кукурудзу українського походження, насипом, врожаю 2021 року на загальну суму 7 833 980,40 грн. , що підтверджується наступними видатковими накладними, підписаними Позивачем та Відповідачем: №7 від 21.02.2022р. в кількості 73,18 т на суму 574 462,59 грн., №10 від 21.03.2022р. в кількості 207,68 т на суму 1 630 286,83 грн., №11 від 22.03.2022р. в кількості 326,40 т на суму 2 562 238,17 грн, №12 від 23.03.2022р. в кількості 219,76 т на суму 1 725 114,77 грн., №13 від 24.03.2022р. в кількості 170,94 т на суму 1 341 878,05 грн.

Також поставка товару підтверджується наступними товарно-транспортними накладними: №26 від 21.02.2022р., №27 від 21.02.2022р., №28 від 21.02.2022р., №37 від 21.03.2022р., №38 від 21.03.2022р., №39 від 21.03.2022р., №40 від 21.03.2022р., №41 від 21.03.2022р., №42 від 21.03.2022р., №43 від 21.03.2022р., №44 від 21.03.2022р., №45 від 22.03.2022р., №46 від 22.03.2022р., №47 від 22.03.2022р., №48 від 22.03.2022р., №49 від 22.03.2022р., №50 від 22.03.2022р., №51 від 22.03.2022р., №52 від 22.03.2022р., №53 від 22.03.2022р., №54 від 22.03.2022р., №55 від 22.03.2022р., №56 від 22.03.2022р., №57 від 22.03.2022р., №58 від 23.03.2022р., №59 від 23.03.022р., №60 від 23.03.2022р., №61 від 23.03.2022р., №63 від 23.03.2022р., №62 від 23.03.2022р., №64 від 23.03.2022р., №65 від 23.03.2022р., №66 від 23.03.2022р.; №67 від 24.03.2022р., №68 від 24.03.2022р., №69 від 24.03.2022р., №70 від 24.03.2022р., №71 від 24.03.2022р., №72 від 24.03.2022р., №73 від 24.03.2022р.

Всього поставлено 997,96 т на суму 7 833 980,40 грн

Позивач вказує, що відвантажував товар виключно на той автомобільний транспорт відповідача, список яких надсилався відповідачем позивачу електронною поштою, як це визначене п.4.12 договору поставки, що підтверджують скриншоти електронних повідомлень відповідача. Товар прийнятий Відповідачем без жодних претензій по кількості та якості.

Позивач вказує, що на суму нарахованого податку на додану вартість надано відповідачу відповідні податкові накладні, у зв`язку з цим у останнього виникло право на формування податкового кредиту.

Факт акцепту податкової накладної за даним Договором та їх використання відповідачем у своєму оподаткуванні в якості податкового кредиту з ПДВ, за твердження позивача, додатково свідчить про те, що позивачем було належним чином поставлено товар, а відповідачем такий товар прийнятий без жодних зауважень.

Таким чином, за твердженням позивача, він добросовісно, в повному обсязі виконав умови Договору з постачання товару належної якості, а відповідач свої зобов`язання по оплаті товару, поставленого позивачем відповідачу, здійснив не в повному обсязі.

Так, позивач зазначає, що у відповідності до усної домовленості між позивачем та відповідачем 86,18% вартості товару відповідач перерахував позивачу на умовах попередньої оплати, а саме: платіжним дорученням №1736 від 21.02.2022р. суму 6 750 995,18 грн; однак остаточний розрахунок - 13,82% вартості отриманого товару , що складає 1 082 985,22 грн, у строк, встановлений п 6.1.2. договору поставки, а саме до 29.03.2022р. відповідач не здійснив.

Таким чином, станом на день складення позовної заяви заборгованість відповідача за Договором поставки склала 1 082 985,22 грн.

Оскільки сума заборгованості за поставлений товар відповідачем у повному обсязі сплачена не була, позивач звернувся до суду з даним позовом. Зокрема, позивач просить суд стягнути з відповідача борг в розмірі 1 082 985,22 грн, пеню в розмірі 149 837,65 грн., інфляційні збитки в розмірі 63 679,52 грн., 3% річних в розмірі 12 461,75 грн

У клопотанні/заяві про закриття провадження у справі (вх. № 66769 від 22.09.2022), відповідач повідомляє про сплату ним суми основного боргу у повному обсязі, у розмірі 1 082 985,23 грн, за платіжним дорученням 8400 від 02.09.2022 , а також зазначає, що виконати свої платіжні зобов"язання за договором поставки раніше відповідач не мав об"єктивної можливості у зв"язку з агресією російської федерації проти України та введенням в Україні воєнного стану з 24.02.2022, а тому просить суд закрити провадження у справі № 917/1057/22 про стягнення з ТОВ "Пирятинський делікатес" на користь позивача 1 308964,14 грн у зв"язку з відсутністю предмету спору.

У свою чергу позивач підтвердив факт сплати відповідачем суми основного боргу у повному обсязі, у розмірі 1 082 985,23 грн, за платіжним дорученням 8400 від 02.09.2022, та зменшив позовні вимоги в частині суми основного боргу.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов`язки відповідно до договору.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК, ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Враховуючи правову природу укладеного між сторонами Договору, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини поставки та договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар (Товари), а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно вимог ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).

За приписами ст. 692, ст. 693 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Статтею 629 ЦК України встановлена обов`язковість договору для виконання сторонами.

Факт поставки позивачем товару підтверджується матеріалами справи та відповідачем не заперечується.

Відповідач, в порушення своїх зобов`язання за Договором, оплату поставленого товару здійснив частково, в сумі 6 750 995,18 грн; остаточний розрахунок у строк, встановлений п 6.1.2. договору поставки, а саме до 29.03.2022р. відповідач не здійснив, сума боргу станом на дату складання позову склала 1 082 985,22 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач в рахунок погашення заборгованості за поставлений товар за Договором поставки перерахував позивачу грошові кошти в сумі 1 082 985,23 грн, за платіжним дорученням 8400 від 02.09.2022

Відповідно до положень ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За порушення виконання відповідачем договірних зобов"язань позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних, інфляційні втрати та пеню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача:

- інфляційні збитки, що складають суму 63 679,52 грн. (періодом нарахування згідно заяви про зменшення позовних вимог є з 30.03.2022 по 02.09.22);

- 3 процентів річних за користування чужими коштами, що складає: 12 461,75 грн. (періодом нарахування згідно заяви про зменшення позовних вимог є з 30.03.2022 по 02.09.22)

Суд встановив, що дії відповідача є порушенням умов Договору поставки №18/02-2022-КЛ від 18.02.2022, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до приписів ст. 625 ЦК України.

Перевіривши розрахунки позивача по нарахуванню 3% річних та інфляційних втрат (з урахуванням моменту виникнення зобов`язання та в межах визначеного позивачем періоду), суд встановив, що розраховані позивачем розміри не перевищують розрахованих судом сум, у зв`язку з чим вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат за порушення грошового зобов`язання за Договором підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивач на підставі п. 7.3 Договору та приписів чинного законодавства України, просить суд стягнути з відповідача пеню, що складає 149 837,65 грн. (періодом нарахування згідно заяви про зменшення позовних вимог є з 30.03.2022 по 02.09.22)

У відповідності до ст.ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання договірного зобов`язання припиняється через 6 місяців із дня, коли боржник повинен був виконати зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом.

В п. 7.3. Договору сторони узгодили, що у випадку прострочення оплати за поставлений Товар та/або партію Товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого в строк Товару та/або партії Товару за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє покупця від виконання зобов`язань по оплаті.

Суд встановив, що дії відповідача в частині несвоєчасної оплати товару є порушенням умов Договору поставки №18/02-2022-КЛ від 18.02.2022, що є підставою для застосування відповідальності (нарахування пені) відповідно до п. 7.3. Договору.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені (з урахуванням моменту виникнення зобов`язання та в межах визначеного позивачем періоду), судом встановлено його правильність та відповідність вимогам умов Договору поставки та чинного законодавства України. Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 149 837,65 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача щодо того, що він не мав об`єктивної можливості виконати свої платіжні зобов`язання за договором поставки раніше у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням в Україні воєнного стану з огляду на таке.

В обгрунтування неможливості виконати свої платіжні зобов`язання за договором відповідач вказав на наявність форс-мажорних обставин через які він не мав змоги виконати належним чином свої зобов`язання з оплати товару .

За загальним правилом обов`язковою передумовою для покладення відповідальності за порушення зобов`язання є вина особи, яка його порушила (ч. 1 ст. 614 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

За змістом ч. 2 ст. 218 ГК України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.

Згідно ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

У п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

Частина 2 ст. 218 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами у відповідності до статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21).

Судом встановлено, що Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" N 64/2022 від 24.02.2022 було введено воєнний стан.

Загальним офіційним листом № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 Торгово-промислова палата України на підставі ст. 14, 14-1 ЗУ "Про торгово-промислові палати в Україні", Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, підтвердивши, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.

Відповідач зазначає, що виконати свої платіжні зобов`язання за договором поставки раніше відповідач не мав об`єктивної можливості, оскільки у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року, який триває і дотепер, ТОВ «ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС» зазнало чималих збитків, зокрема втрачено 3 113 621,76 тон зерна, яке є власністю ТОВ «ПИРЯТИНСЬКИЙ ДЕЛІКАТЕС», загальною вартістю 114 249 997 грн., котре станом на 24.02.2022 знаходилося на зберіганні на елеваторах у м. Херсон, м.Маріуполь та м. Бердянськ. Так, відповідач не зміг продати вказане зерно до 24.02.2022 та повернути його станом на сьогодні. Тому, щоб здійснити розрахунок з контрагентом, відповідачу довелося докласти значних зусиль, і як тільки це стало можливим, було здійснено остаточну оплату за договором поставки № 18/02-2022-КЛ від 18.02.2022, укладеним з Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «КЛІЩИНСЬКЕ».

Проте, належних та допустимих доказів зберігання зерна чи кукурудзи на елеваторах у м. Херсон, м. Маріуполь та м. Бердянськ, а також докази того, щодо вказане зерно чи кукурудза належить саме ТОВ "Пирятинський делікатес", відповідач суду не надав. В даному випадку, такими доказами можуть бути договори на складське зберігання зерна (кукурудзи) на елеваторах, акти приймання - передачі зерна, тощо.

Залучені відповідачем до клопотання про закриття провадження у справі заяви про вчинення кримінального правопорушення, які були подані ним до правоохоронних органів за фактом крадіжки групою осіб із числа російських окупантів пшениці, кукурудзи та ячменю, не є належними та допустимими доказами того, що вказані сільськогосподарські культури належали ТОВ "Пирятинський делікатес".

Також суд зауважує, що в п. 8.3. Договору сторони визначили, що сторони мають право відкласти виконання своїх зобов`язань за договором у випадку настання обставин непереборної сили, які підтверджуються у встановленому законодавством порядку. Сторона, у якої виникли обставини непереборної сили зобов`язана попередити про настання таких обставин протягом 10 (десяти) робочих днів.

З наданих відповідачем документів вбачається, що в порушення умов п. 8.3. Договору лист про настання форс-мажорних обставин відповідач направив на електронну адресу позивача 21.07.2022, тобто майже через 5 місяців після початку військової агресії російської федерації проти України та майже через 3,5 місяців після звернення ним до правоохоронних органів із заявою за фактом крадіжки групою осіб із числа російських окупантів майна (зерна), яке як вказує відповідач, належить ТОВ "Пирятинський делікатес".

З урахуванням зазначеного, суд дійшов до висновку що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів в підтвердження наявності форс-мажорних обставин через які він не мав змоги виконати свої договірні зобов`язання в частині своєчасної оплати товару.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 149 837,65 грн., інфляційних збитків у розмірі 63 679,52 грн., 3% річних у розмірі 12 461,75 грн обґрунтовані, підтверджені документально та нормами матеріального права, а тому підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 129 Господарського кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом враховано, що при розгляді справи позивач змінював ціну позову. Так, при поданні позовної заяви було вказано ціну позову 1308964,14 грн, у зв`язку з чим було сплачено судовий збір в розмірі 19 634,46 грн., що підтверджується платіжним дорученням №18857 від 15.08.2022 року про сплату судового збору, яке знаходиться в матеріалах справи.

У заяві про зменшення позовних вимог вказано, що сума ціна позову у зв`язку з поданням до суду заяви про зменшення позовних вимог змінилася та становить 308 099,26 грн.

Суд прийняв заяву про зменшення позовних вимог до розгляду частково у зв`язку з чим здійснив розгляд справи з урахуванням нової ціни позову - про стягнення пені у розмірі 149 837,65 грн., інфляційних збитків у розмірі 63 679,52 грн., 3% річних у розмірі 12 461,75 грн, а всього - 225 978,92 грн.

Виходячи з нової ціни позову позивач мав сплатити 3 389,68 грн. судового збору.

З вказаного наявний висновок, що позивачем надлишково сплачено 16244,78 грн. судового збору платіжним дорученням №18857 від 15.08.2022 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Позивач заявив про повернення судового збору.

Тобто, судовий збір у розмірі 16244,78 грн., сплачений за платіжним дорученням №18857 від 15.08.2022 року, підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету, судовий збір у розмірі 3 389,68 грн., сплачений позивачем, покладається на відповідача у зв"язку із задоволенням позову.

Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський делікатес" (вул. Наглого Марка 46, с.Дейманівка, Лубенський р-н, Полтавська область, 37050; код ЄДРПОУ 36313601) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІЩИНСЬКЕ» (адреса 19971, Черкаська обл., Чорнобаївський р-н, село Кліщинці, ЄДРПОУ 31782217) пеню у розмірі 149 837,65 грн, інфляційні збитки у розмірі 63 679,52 грн, 3% річних у розмірі 12 461,75 грн, а також 3 389,68 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «КЛІЩИНСЬКЕ» (адреса 19971, Черкаська обл., Чорнобаївський р-н, село Кліщинці, ЄДРПОУ 31782217) з Державного бюджету України - 16244,78 грн судового збору, сплаченого за платіжним дорученням №18857 від 15.08.2022 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 917/1057/22.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 15.11.22

Суддя Киричук О.А.